55400 (670660), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Як відомо з історії астрономії, ні у єгиптян, ні у вавілонян, ні у греків немає хоча б найменшого натяку на знання поперечників планет та параметрів їхніх орбіт. Постає питання: хто ж заклав ці знання в Стоунхендж? І чи існували вони? Дехто з дослідників припускає, що, можливо, таким розташуванням частин Стоунхенджа і відносно до нього інших мегалітів Англії будівничі кромлеха якраз і намагались встановити відносні розміри планет? Отримані ними при цьому астрономічні й математичні значення ряду параметрів планет Сонячної системи мають приблизні величини. Це можна пояснити тим, що вони не могли скористатися з якихось письмових приладів при обчисленні значень тригонометричних функцій або при розв’язанні рівнянь, а відкладали всі розміри з допомогою примітивних одиниць просто на місцевості.
Інші вчені схиляються до думки, що для стародавніх мешканців Британії та північної Франції такі мегалітичні споруди, як Стоунхендж, були як астрономічними, так і культовими, ритуальними. Поряд із вивченням планет, зірок, сходів і заходів Сонця й Місяця, там ховали померлих, про що свідчать численні могильники та інші обрядові місця. Не виключено, що поховання в різних місцях саме й відбувалося в точно окреслений час: його було пов’язано із фазами Місяця або іншими природними явищами.
Але, незважаючи на всі міркування, загадка лишається нерозгаданою. Картина життя давніх британських мисливців і збирачів часів спорудження Стоунхенджа, що склалась на основі археологчних розкопок, ніяк не узгоджується з тими незрозуміло високими астрономічними й геодезичними знаннями, що їх викладено в Стоунхенджі. З одного боку – найпримітивніші копалки з рогу оленя, горщики з невипаленої глини, а з другого – складні астрономічні спостереження, знання діаметрів і орбіт планет, числа “пі” тощо.
Що змусило нечисленні племена вільних мисливців згуртувати свої зусилля для побудови кромлеха? Чи є не Стоунхендж вираженням невідомої інформації, зміст якої навряд чи розуміли самі будівничі – інформації, набагато давнішої за віком, яка згодом просто перетворилась на традицію, що примушувала їх не припиняти роботи протягом майже 300 (або й 500) років, тобто десятків поколінь?
У 1986 році Ф.Кравченко з Ялти написав нарис, в якому автор переконаний, що споруда мала виключно “захисне й мисливське призначення”! це була попросту велетенська пастка, куди мисливці заманювали мамонтів, носорогів тощо. Розлючені тварини несамовито кидалися вперед, але пробитися всередину їм заважало кам’яне коло з щілинами, в яких вони й застрявали, а мисливці, котрі збиралися у верхній дерев’яній надбудові, спокійнісінько полювали на них. І не слід притягувати за вуха якісь там планети й зірки!
Література
-
Гарій Бурганський, Ростислав Фурдуй. Загадки давнини. К.: 1988 р.
-
Воронцов – Вельяминов А. А. Интерессная астономия М.: 1984 г.
-
Климишин С. А. Хрестоматія з астономії. К.: 1994 р.















