54052 (669332), страница 4
Текст из файла (страница 4)
До середини II тис. до н.е. завершилось пересування й розселення більшості індоєвропейських племен. Настав час спокійніших і стабільніших стосунків, почали складатися нові етнічні спільноти. Приблизно з XVI ст. до н.е., саме в часи розквіту бронзової доби, землі, розташовані на північ від Карпат, були заселені спорідненими між собою племенами, яких, на думку багатьох учених. уже можна вважати праслов'янами, — предками східних та західних слов'ян. Їх походження пов'язують із консолідацією частини племен, які ще на початку II тис. до н.е. відділилися від великого індоєвропейського масиву. Праслов'яни розмовляли однією або кількома близькими мовами, їхня матеріальна культура і вірування мали багато спільних рис. Але новоутворена спільнота, яку археологи назвали тщинецько-комарівською культурою, не була однорідною. Займаючи великий простір між ріками Одером і Дніпром, Прип'яттю і Карпатами, вона увібрала в себе різні етнічні та культурні елементи інших індоєвропейських та неіндоєвропейських племен. Так, у північній та північно-східній частинах ареалу свого поширення, в басейнах Прип'яті, Верхнього Дніпра і Десни праслов'яни контактували з прабалтами і праугро-фінами. На півдні, на Західному Поділлі, Придністров'ї та Покутті була сильна взаємодія з прафракійцями, праіллірійцями та індоіранцями. Частина цих племен, влившись в основний праслов'янський масив, була асимільована останніми, але надала своєрідного забарвлення окремим районам величезної праслов'янської спільноти. Історію праслов'ян можна умовно поділити на два періоди: ранній та пізній.
Ранній період праслов'янської історії був часом первісної консолідації протослов'янських, в основному індоєвропейських племен. Цей доволі спокійний, без великих війн і ворожих вторгнень період праслов'янської історії тривав приблизно 500 років і займав усю другу половину II тис. до н.е. (з XVI по Х ст. до н.е.). Його археологічними відповідниками в Україні були тщинецька, комарівська та білогрудівська культури.
ВИСНОВОК
Тема “Походження людини та її поява на території сучасної України”, на мій погляд, дуже цікава і необхідна не тільки при вивченні курсу “Історії України”, а й для розуміння еволюції людини та суспільства в історичному процесі. Взагалі терени України з найдавніших часів були місцем, де сходились різні племена і народи, тут пролягала межа між двома світами: світом осілих землеробських культур, що заклали основи європейської цивілізації, та степовим азійським світом. Тут зародилась і розвинулась одна з найбільших землеробських культур Європи — трипільська, яка стала одним із джерел формування автохтонного населення в Україні впродовж наступних епох. І нарешті, дуже можливо, що терени України були місцем формування та розвитку стародавніх індоєвропейців. Україна багата на історичні пам’ятки, прикладом є унікальна пам'ятка давньої культури Кам'яна Могила .
Останні дослідження вчених привели до висновку в необхідності перегляду деяких ранніх етапів історії як праісторії Русі-України, так і початку та розвитку людської цивілізації.Цікава в цьому плані нова історична концепція відомого українського археолога-історика Юрія Шилова , яка відображена в його курсі лекцій «Праісторія Русі 7 тис. до н.е. – 1 тис. н.е.».Дуже цікаво , що на території України, на його думку, у 6 200 р. до н.е. була створена перша в світі країна Аратта ( пізніше відома як трипільська археологічна культура).Таким чином , на його думку, уся світова цивілізація почалась в Аратті, тобто на території сучасної України.
Список літератури
-
“Історія України” Ю.Зайцев та інші.-Львів, 1996 р;.
-
“Історія України” Б.Лановик, Київ, 1999 р.
-
“Про старі часи на Україні”М. Грушевський, Київ, 1991р.
-
“Початок цивілізації”(“Праісторія Русі”)Ю.Шилов, Москва, 1999 р.
-
“Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю”В.Баран, Київ,1972р,
-
БСЭ , Дарвинизм стр. 550-551, Москва, 1972г.
-
БМЭ, Антропогенез, Москва, 1975 г.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
