53864 (669142), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Міжнародний валютний фонд (МВФ) був заснований у 1944 p. на конференції світових лідерів у Бреттон-Вуді. Головне завдання Фонду полягало в тому, щоб нормалізувати національну монетарну політику 30-х років у післявоєнний період. Будівництво доріг, мостів, комунікацій, енергетичних систем та інших основних будівельних споруд, зруйнованих війною в Європі, покладалось на Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
Якщо Світовий банк надає позики тільки країнам, що розвиваються, то до послуг і ресурсів МВФ можуть звертатися всі держави. Враховуючи, що міжнародна торгівля й інвестиції мають глобальний характер, кожна країна купує та продає іноземну валюту для фінансування експорту й імпорту. МВФ здійснює моніторинг таких угод і проводить консультації з країнами-членами щодо шляхів створення гнучкої стабільної монетарної системи. МВФ також надає технічну допомогу на рівні макроекономічного менеджменту та розширює фінансову допомогу кра'інам, котрі взяли на себе зобов'язання змінити економічну політику.
Головний напрям діяльності МВФ полягає у розробці економічної політики. Фонд слідкує за монетарною та фінансовою політикою своїх членів у тих аспектах, які можуть вплинути на їхню змогу фінансувати свій імпорт і експорт тобто на «платіжний баланс».
Фонд розробляє рекомендації під час регулярних консультацій із урядовими чиновниками щодо того, яких заходів слід вживати у політиці, щоб запобігги їм у майбутньому. Він надає позики країнам-членам, котрі мають короткочасні проблеми, пов'язані зі зовнішніми платіжними проблемами. Фонд прагне досягти повної конвертованості валют країн-членів у межах гнучкого курсу валют, який набув чинності у 1973 p.
Одже цілями МВФ є координація валютно-фінансової політики держав-членів і надання їм короткострокових і середньострокових позик для врегулювання платіжних балансів і підтримки валютних курсів.
МФК і МАР, що є філіями Банку, створені головним чином для сприяння країнам, що розвиваються.
Міжнародна фінансова корпорація на першому етапі своєї діяльності в Україні зосередила увагу на технічній допомозі малій приватизації. ваучерній приватизації та приватизащї у сільському господарстві, а також на післяприватизаційній підтримці шляхом випуску акцій. Передбачається, що після поліпшення загального клімату, пов'язаного з інвестиційним кліматом в Україні, МФК буде визначати приватні та приватизаційні підприємства для надання їм позик і (або) їх акціонування.
Міжнародна асоціація розвитку (MAP) заснована в 1960 p. як філія Світового банку. Головна особливливість її діяльності у тому, що вона надає безпроцентні позики найбіднішим країнам миру. Тільки ті держави, в яких річний прибуток на душу населення становить менше ніж 1 305 дол. США, володіють правом на позику MAP. Проте на практиці більшість позик MAP було надано країнам, які мають доход на душу населення 800 дол. США і нижче. Позики MAP, відомі як «кредити», мають 10-річний термін відстрочки й оплачуються протягом 35–45-річного періоду (відповідно до кредитоспроможності країни-одержувачаї. Грошові надходження, які потім MAP дає у борг, формуються за рахунок вкладів найрозвинутіших країн. Незважаючи на те, що MAP юридично є незалежною від Світового банку організацією, вона використовує його персонал і організаційно-технічні засоби.
Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО)
Створена в 1945 році в Квебеці. Організація ставить ціллю поліпшення харчування і підвищення рівня життя, підвищення продуктивності сільського господарства та ін.
Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД)
Заснований у 1976 році на конференції ООН. Цілями Фонду є надання всебічної помочі в розвитку сільського господарства країнам, що розвиваються.
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)
Заснована в 1944 році на конференції в Чикаго. ІКАО створена з метою розвитку принципів і методів міжнародної аеронавігації, забезпечення безпеки польотів на міжнародних авіалініях, сприяння плануванню і розвитку міжнародного повітряного транспорту.
Міжнародна морська організація (ІМО)
Заснована в 1948 році на Женевській конференції з питань мореплавства. Створена з метою сприяння міжнародному співробітництву в області морських перевезень і морської торгівлі.
Всесвітня поштова спілка (ВПС)
ВПС - перша міжнародна організація (із 1874 р.) Текст установчої конвенції згодом багаторазово переглядався. Штаб-квартира - Берн (Швейцарія). ВПС ставить своєю ціллю забезпечення й удосконалювання поштових відносин. Всі країни - члени ВПС утворять єдину поштову територію, на якій діють три основні принципи:
1. Єдність території;
2. Свобода транзиту;
3. Однаковий тариф.
Міжнародна спілка електрозв'язку (МСЕ)
Створена у 1865 році на основі Міжнародної телеграфної конвенції.
Ціллю МСЕ є здійснення міжнародного співробітництва для удосконалювання і раціонального використання усіх видів електрозв'язку.
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)
Замінила в 1947 році Міжнародну метеорологічну організацію, що діяла з 1878 року. ВМО покликана забезпечувати міжнародне співробітництво в області метеорології.
Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ)
МАГАТЕ - міжнародне агенство по атомній енергії. Створена за рішенням ООН у 1956 р. у Нью-Йорку. Штаб-квартира - Відень.
Не має статусу спеціалізованого установи ООН. Відповідно до Статуту повинно подавати щорічні доповіді про свою діяльність Генеральній Асамблеї.
Організація ставить своєю ціллю сприяти розвитку міжнародного співробітництва в області мирного використання атомної енергії. Одна з головний функцій Агенства складається в застосуванні системи контролю (гарантій) із метою забезпечення того, щоб ядерні матеріали й устаткування, призначені для мирного використання, не були вжиті для військових цілей.
Контроль здійснюється на місці інспекторами МАГАТЕ. У добровільному порядку під гарантії Агенства поставили деякі свої мирні ядерні установки Росія, США, Великобританія, Франція і Китай. У зв'язку із санкціями за рішенням Ради Безпеки проти Іраку МАГАТЕ, починаючи з 1992 р. проводило інспекції військових об'єктів Іраку на предмет недопущення виготовлення ядерної зброї.
Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД)
Створена резолюцією Генеральної Асамблеї від 30 грудня 1964 року.
Ціллю ЮНКТАД є сприяння розвитку світової торгівлі.
Програма розвитку ООН (ПРООН)
Створена на підставі резолюції Генеральної Асамблеї від 22 листопада 1965 року шляхом об'єднання Розширеної програми технічної допомоги ООН і Спеціального фонду.
Ціллю Програми є надання допомоги країнам, що розвиваються, у справі їхнього національного розвитку.
Програма ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП)
Створена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року.
Ціль Програми - налагодження співробітництво в справі захисту і поліпшення навколишнього середовища.
Висновок
Таким чином ми розглянули ООН як складний багатоступінчатий механізм, поява якої була зумовлена зростанням взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів, що особливо відчутно почало проявлятися вже у роки бурхливого розвитку капіталізму в другій половині XIX ст. Формування світових економічних відносин, технічний прогрес, розвиток залізничного і морського транспорту та міжнародних контактів породили проблему регулювання і стандартизації міжнародних зв'язків.
Питання про необхідність утворення спеціалізованих установ вперше обговорювалося на конференції в Думбартон-Оксі (1944 р.). Тут було вирішено, що ООН сприятиме розв'язанню міжнародних економічних, соціальних та інших гуманітарних проблем через певні міжурядові організації.
На цьому грунті між 1944 і 1948 рр. виникли міжнародні фінансові організації, які почали відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), який очолив фінансову групу, куди увійшли Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Важливе місце у світовій торгівлі посіла також Генеральна угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ця міжнародна організація, утворена 1948 р., не вважається формально Спеціалізованою установою, хоча за своїми рисами і цілями дуже схожа зі спеціалізованими установами ООН.
Хоча спеціалізовані установи ООН функціонують у певних сферах, діапазон деяких із них достатньо широкий і багатоплановий, що ускладнив завдання їх чіткої класифікації. І все ж щодо сфер діяльності можна виділити такі основні групи:
1. Фінансові: МВФ, МБРР, МФК, МАР, БАГІ, МФСР.
2. Економічні: ФАО, ЮНІДО.
3. Технічні: ІКАО, МСЕ, ІМО, ВПС, ВМО.
4. Соціальні: МОП, ВООЗ.
5.Гуманітарні: ЮНЕСКО, ВОІВ.
МОП, ФАО, ВООЗ та ЮНЕСКО умовно називали "Великою четвіркою". Після надання статусу спеціалізованої установи ЮНЇДО її також включили в цю групу провідних міжнародних організацій.
Я визничив, що основними принципами ООН є:
- суверенна рівність усіх її членів;
- сумлінне виконання зобов'язань за Статутом;
- розв’язання міжнародних суперечок мирними засобами;
- відмова від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави;
- забезпечення того, щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів ООН, коли це необхідно для підтримки міжнародного миру і безпеки;
- невтручання у внутрішні справи держав;
- поваги основних прав і свобод людини;
- рівноправністі і самовизначення народів;
- співробітництва і роззброєння.
Також, прийом до членів Організації відкритий для всіх миролюбних держав, що приймуть на себе зобов'язання за Статутом і який можуть і бажають ці зобов'язання виконувати. Прийом здійснюється постановою Генеральної Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки.
Що до України то із 1994 p. почала реалізовуватися Програма економічних реформ в Україні, що прискорило налагодження співпраці з Світовим Банком. Світовий Банк зможе надавати Україні фінансову допомогу у розмірі 1 млрд.дол. США щорічно.
Нині фінансова допомога Україні здійснюється за такими на-прямками:
1.Реабілітаційна позика. Кошти спрямовуються на здійснення основних економічних реформ, включаючи лібералізацію цін і торгівлі; приватизацію державних підприємств; реформи сільського господарства та енергетики; підтримку макроекономічної стабілізації, а також фінансування потреб імпорту української економіки.
2.Позики на розвиток виробництва. Кошти спрямовуюгься на фінансування критичного імпорту, поточні затрати органів влади при передачі їм підприємств об'єктів соціальної інфраструктури.
3.Проекти інституційної перебудови. Кошти спрямовуються на підготовку спеціалістів, придбання обладнання, надання консультацій ключовим державним установам, включаючи - Міністерство фінансів, Національний банк, Фонду державного майна та Антимонопольному комітетові.
4.Проект фінансування фінансових установ. Кошти спрямовуються у вигляді кредиту окремим фінансовим установам для перекредитування приватним підприємствам, яким необхідні кошти, орієнтовані на експорт та інші види першочергової діяльності, поліпшення законодавства у цій сфері.
Резюмуючи вищевикладене, стає зрозумілим, що ООН – є дійсно найвпливовішою організацію у світі. Її механізм та численні органи є “регуляторам” економічних, соціальних, військових та ін. відносин без яких неможливо, на сьогодні, гармонійний розвиток усіх держав світу.
Список використаної літератури
1. Основные сведения об Организации Объединенных Наций. Видавництво «Юридическая литература», М., 1995.
2. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. ООН: организация, цели, практика. Москва, вид. Международные отношения, 1971 г.
3. Крылов С.Б. ООН. Москва, Госюриздат, 1958 г.
4. Международные суды и международное право (сборник обзоров). Москва, изд. Академии Наук СССР, 1986 г.
5. Международный Суд. Нью-Йорк, издание ООН, Департамент общественной информации.
6. Полянский Н.Н. Международный Суд. Москва, изд. Академии Наук СССР, 1951 г.
7. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. Москва, изд. Международные отношения, 1984 г.
8. Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Т.1 М.1970
1 Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Т.1 М.1970
2 п.3 ст.1 Статуту ООН
3 ст.62 ЭКОСОС
4 ст.10 Статуту ООН
5 ст.11 Статуту ООН
6 ст.12 Статуту ООН
7 ст.13 Статуту ООН
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
