53864 (669142), страница 3
Текст из файла (страница 3)
1.Загальні:
1.1. Дає рекомендації по прийомі нових членів ООН і кандидатуру Генерального Секретаря ООН;
1.2. Здійснює контроль за керуванням стратегічними територіями;
1.3. Визначає умови участі держав - не членів ООН у Статуті Міжнародного Суду ООН;
2. У випадку суперечки між державами:
2.1. Заявляє вимоги про мирне врегулювання суперечки;
2.2. Рекомедує процедури або засоби мирного врегулювання;
3. При порушенні миру, агресії:
3.1. Приймає рішення про кваліфікацію діянь як агресії;
3.2. Підписує угоди з державами - членами ООН про надання ними збройних сил;
3.3. Застосовує сформовані збройні сили для роз'єднання, спостереження і забезпечення безпеки;
4. У ситуаціях, коли є загроза миру:
4.1. Розриває дипломатичні відносини;
4.2. Припиняє економічні зв'язки;
4.3. Припиняє повітряні сполучення;
4.4. Припиняє залізничні сполучення;
4.5. Припиняє поштовий і телеграфний зв'язок;
4.6. Блокує порти;
4.7. Демонструє збройну силу й ін.
Для приклада, можна назвати декілька поточних операцій ООН по підтримці миру.
– Ірако-кувейтська місія ООН по спостереженню: діє з квітня 1991 р.по дійсний час; поточна чисельність - 1149 чоловік; приблизна сума щорічних витрат: 70 млн.діл.США.
– Тимчасові сили ООН у Лівані - діють із березня 1978 р. поточна чисельність - 5219 чоловік; приблизна сума за рік: 138 млн.діл.США.
– Місія ООН по спостереженню в Грузії - із серпня 1993 р. поточна сума: 5 млн.діл. США поточна чисельність: 55 чоловік.
Витрати ООН по підтримці миру фінансуються з її власних окремих рахунків на основі юридично обов'язкових для виплати внесків, що нараховуються всіма державам-членам.
Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС) також є одним із головних органів ООН, що під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН координує економічну і соціальну діяльність ООН, спеціалізованих установ ООН, а також численних органів ООН. На ЕКОСОС покладені широкі різноманітні функції координації і розвитку співробітництва держав із різноманітним соціальним ладом в таких важливих економічних і соціальних областях їхніх взаємовідносин, як економічний розвиток, світова торгівля, індустріалізація.
Освоєння природних ресурсів, міжнародний захист прав і свобод людини, положення жінок, народонаселення, соціальне забезпечення, наука і техніка, попередження злочинності і багато чого іншого. ЕКОСОС покликаний, відповідно до Статуту ООН, починати дослідження, складати доповіді, виносити рекомендації з питань міжнародного, економічного, соціального, культурного співробітництва держав, сприяти дотриманню і повазі прав людини, скликати міжнародні конференції і симпозіуми, підготовляти проекти конвенцій із питань своєї компетенції для представлення їх Генеральній Асамблеї, укладати угоди зі спеціалізованими установами ООН, що визначають їхні відносини з ООН, вживати заходів для одержання доповідей від них і інформації від членів ООН із питань, що входять у її компетенцію.
Вона повинна служити центральним форумом для обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем глобального і міжгалузевого характеру і виробітку рекомендацій у відношенні політики по цих проблемах, контролювати й оцінювати здійснення загальної стратегії і виконання першочергових задач встановлених Генеральною Асамблеєю в зазначених областях, забезпечувати загальну координацію діяльності організацій і системи ООН у таких областях і проводити всебічні огляди політики в області оперативної діяльності у всій системі ООН, з огляду на необхідність забезпечення рівноваги, сумісності і відповідності першочерговим задачам, встановленим Генеральною Асамблеєю для системи ООН у цілому.
Рада по Опіці ООН діє під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН і уповноважена розглядати звіти, надані владою, що управляє відповідною територією, приймати петиції і розглядати їх, консультуючись із керуючою владою, влаштовувати періодичні відвідини відповідних територій під опікою в узгоджені з керуючою владою терміни і починати згадані дії відповідно до умов угод про опіку.
Вона розробляє анкету щодо політичного, економічного і соціального прогресу, а також прогресу в області освіти, а керуюча влада кожної території під опікою, що входить у компетенцію Генеральної Асамблеї, подає останній щорічні доповіді на основі цієї анкети. У результаті визвольної боротьби більшість підопічних територій здобуло незалежність. Відповідно з 11 підопічних територій, що знаходилися у “веденні” Ради із самого початку її діяльності, у даний час залишилася одна - Тихоокеанські острови (під опікою США).
До складу Ради входять Росія, США, Великобританія, Франція і Китай, що у його роботі фактично не бере участь.
Міжнародний Суд ООН це головний судовий орган ООН.
Відповідно до Статуту ООН у 1945 році був заснований новий судовий орган - Міжнародний Суд. Відповідно до статті 92 Статуту ООН, Міжнародний Суд є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Його заснування означало реалізацію пункту 1 статті 33 Статуту ООН у тій частині, що передбачала в якості одного з мирних засобів дозволу міжнародних суперечок можливість організації судового розгляду. [4, ст.162]
Статут Міжнародного Суду разом із главою ХIV Статуту ООН, невід'ємною частиною якого він є, був розроблений на конференції в Думбартон-Оксе (1944 рік), у Комітеті юристів у Вашингтонові і на конференції в Сан-Франциско 1945 року.
За винятком незначних змін, велика частина яких носить чисто формальний характер, Статут Міжнародного Суду тотожний Статуту Постійної Палати Міжнародного Правосуддя.
Відповідно до Статуту, підписаному 26 червня 1945 року і вступили в силу 24 жовтня того ж року, Міжнародний Суд є головним судовим органом ООН.
Значення і місце Суду в рамках ООН добре відобразив у свої інаугураційні промови 18 квітня 1946 року, тодішній голова Генеральної Асамблеї Статуту Суду пан Спаак: "Шановні члени Суду! Я не ризикну заявити, що Міжнародний Суд є самим важливим органом ООН, але мені здається, можна підтверджувати, що немає іншого більш важливого органа. Звичайно, Генеральна Асамблея є більш численною, Рада Безпеки - більш ефективним, можливо діяльність ЭКОСОС більш постоянна і різноманітна. Ваша робота буде, скоріше менше помітною, але я переконаний, що вона виняткова по своїй значимості. Особисто я сподіваюся, що з кожним днем ваші обов’язки будуть ставати усе більш важливими." [5, ст.71]
Всі члени ООН є одночасно учасниками Статуту Суду, а не члени ООН можуть стати такими учасниками на умовах, обумовлених Генеральною Асамблеєю ООН за рекомендацією Ради Безпеки (стаття 13 Статуту ООН). Суд відкритий для кожної окремої справи і для інших держав-неучастников Статуту на умовах, обумовлених Радою Безпеки (стаття 35 Статуту).
Компетенція Міжнародного Суду визначена в главі II (статті 34-38), а також у главі IV (статті 65-68) Статуту Суду. Ці глави Статуту встановлює межі компетенції Міжнародного Суду.
Компетенція Суду поширюється лише на суперечки між державами. Суд не може розглядати суперечки між приватними особами і державою і тим більше спори між приватними особами. Але і суперечки між державами можуть розглядатися лише за згодою всіх сторін. Таким чином, компетенція Суду є для держави не обов'язковою, а факультативною. Рішення про надання Суду лише факультативної компетенції було прийнято після дуже напруженої боротьби з достатньо численними прихильниками обов'язкової компетенції Суду на конференції в Сан-Франциско в першому комітеті 4-тій комісії більшістю голосів (31 проти 14).
Відповідно до статті 38 Статуту Міжнародний Суд застосовує:
а) міжнародні конвенції і договори;
б) міжнародний порядок;
в) загальні принципи права, визнані цивілізованими націями;
г) судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів у якості допоміжного засобу для визначення правових норм.
Крім того, Суд може розв'язати справу ex aequo et bono, тобто відповідно до принципів справедливості, а не по формальному законі, якщо сторони з цим згодні. [7, ст.121]
Секретаріат ООН це орган ООН, покликаний обслуговувати роботу інших органів ООН і здійснювати їхній рішення і рекомендації. Секретаріат ООН виконує адміністративно-технічні функції ООН, зокрема, готує деякі матеріали, перекладає, друкує і поширює доповіді, резюме й інші документи тощо.
3 Спеціалізовані установи ООН
Це міжурядові організації універсального характеру, що здійснюють співробітництво в спеціальних областях і пов'язані з ООН. Стаття 57 Статуту ООН перераховує з основні риси: міжурядовий характер угод про створення таких організацій широка міжнародна відповідальність у рамках їхніх установчих актів.
Зв'язок встановлюється й оформляється угодою, що полягає Економічною і Соціальною Радою (ЭКОСОС) і затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. В даний час існує 16 таких організацій. Їх можна розділити на такі групи:
– соціального характеру (Міжнародна Організація Праці МОП і Всесвітня Організація Охорони здоров'я ВОЗ);
– культурного і гуманітарного характеру (ЮНЕСКО - із питань освіти, науки і культури, ВОІВ - Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності);
– економічні (ЮНІДО - по промисловому розвитку);
– фінансові (МБРР, МВФ, МАР - Міжнародна Асоціація Розвитку, МФК - Міжнародна Фінансова Корпорація);
– в області сільського господарства (ФАО - продовольча і сільськогосподарська організація, ІФАД - Фонд сільськогосподарського розвитку);
– в області транспорту і зв'язку (ІКАО - цивільної авіації, ІМО - морська, ВПС, МСЕ - спілка електрозв'язку);
– в області метеорології (ВМО).
Міжнародна організація праці (МОП)
Найстарша міжнародна організація. Створена в Парижі в 1919 р. як автономна організація Ліги Націй. Її Статут у 1946 р. був переглянутий і приведений у відповідність з установчими документами ООН. Штаб-квартира ООН знаходиться в Женеві (Швейцарія).
Ціллю МОП є сприяння встановленню тривалого миру шляхом заохочення соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життєвого рівня трудящих. МОП має представництва в столицях ряду держав-членів.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ)
ВОЗ - створена в 1946 р. на Міжнародній конференції по охороні здоров'я в Нью-Йорку. Її ціль - досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я. Основні напрямки діяльності ВОЗ:
- боротьба з інфекційними хворобами;
- розробка карантинних і санітарних правил;
- проблеми соціального характеру.
У 1977 р. ВОЗ поставила задачу досягнення до 2000р. усіма жителями Землі такого рівня здоров'я, який би дозволив вести продуктивний у соціальному й економічному плані спосіб життя. Для реалізації цієї програми розроблена глобальна стратегія, що потребує об'єднаних зусиль урядів і народів.
У рамках ВОЗ діють 6 регіональних організацій: країн Європи, Східного Середземномор'я, Африки, Північної і Південної Америки, Південно-Восточної Азії, західної частини Тихого океану.
Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
Заснована в 1945 році на Лондонській конференції. Штаб-квартира знаходиться в Парижі.
ЮНЕСКО ставить своєю задачею сприяти зміцненню миру і безпеки шляхом розвитку міжнародного співробітництва в області просвітництва, науки і культури, використання засобів масової інформації, подальшого розвитку народної освіти і поширення науки і культури.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)
Заснована в 1967 році. Ціль організації - сприяти охороні інтелектуальної власності у усьому світі, а також підготування проектів договорів в області захисту авторських прав, розробка нової патентної класифікації.
Організація Об'єднаних Націй по промисловому розвитку (ЮНІДО)
Створена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 листопада 1966 року. С 1985 р. є спеціалізованим установам ООН. Месцезнаходження - Відень (Австрія).
Цілями ЮНІДО є сприяння промисловому розвитку країн, що розвиваються, прискоренню їхньої індустріалізації і надання помочі у встановленні нового міжнародного економічного порядку.
Вищим органом ЮНІДО є Генеральна конференція, що складається з усіх держав-членів.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК)
Всі чотири організації тісно пов'язані один з одним. У організаціях застосовується система зваженого голосування, при котрої кожна держава одержує кількість голосів пропорційно розміру капіталу, вкладеного в ресурси організації.















