Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Лекційне заняття з теми знаходило місце після вельми обширного блоку “Події 1941-1943 рр.”, в якому давалась змістовна інформація про положення в світі та на театрах бойових дій. Передуючий блок з 4-5 занять наповнений емоційними картинами, які змальовують жахливий характер війни як такої в середині ХХ століття [69, С.16]. Увагу приділяють техніці та технологіям знищення людей. Цілі цього підготовчого етапу:

• зформувати уявлення про умови, в яких точилася боротьба українців за свою незалежність;

• дати уявлення про масштаби героїзму бійців на тлі уявлень про можливость повного знищення, порівнюючи з долею єврейського населення Європи;

• підготувати учнів до сприйняття власної національної історії на основі уявлення про загальносвітовий процес національного розвитку.

Тема “Національно-визвольний рух на Україні” розглядалась протягом двох годин. Перша – мала на меті показати необхідність національного розвитку і описати умови, в яких відбувалось національне відродження в Європі напередодні та в ході Другої Світової війни. Використовується порівняння ситуації на Україні з іншими країнами. Таким чином, фактично, підводиться підсумок блоку лекцій, що було згадано вище. Друга година – має на меті сторення загальної, цілісної картини діяльності ОУН/УПА. Учні отримують знання про особистостей руху і частина – виконує індивидуальні роботи по персоналіям руху у формі рефератів.

Після лекційної роботи плануються дві години семінарських зайнять. Перша з них також розглядає діяльність ОУН/УПА як частину стратегічної ситуації у Східній Європі протягом 1939-1945рр. (Друга Світова війна). На цьому зайнятті проводиться гра “Діяльність ГВШ УПА” і слухають короткі доповіді (реферати) щодо тих особистостей – представників національно-визвольного руху, які мають взяти участь у цій грі. Другий семінар – розглядає інший бік справи: політика і ідеологія. При цьому робиться аналіз попередьного семінару і проводиться робота з джерелами різних років і різної ідеологічної спрямованості.

Основою роботи з історичними джерелами є репринтне видання книги П.Полтави “Хто такі бандерівці та за що вони борються” [54] та “Лист до цілого культурного світу” [21], на прикладі яких відображається великий масштаб подій періоду.

Слід звертати увагу, що приклад діяльності ОУН/УПА в 40-50-ті роки був можливий тільки завдяки надзвичайній єдності людей. Прикладом, на якому практично це було ілюстровано – була діяльність Головного штабу УПА. Захід, який на семінарському зайнятті організовано за методикою ролевих ігор, передбачав, що група учнів розподіляє обов’язки, згідно зі структурою ГВШ, яку самостійно створює у вигляді схеми на дошці на початку уроку. Далі, ГВШ отримує «оперативну інформацію» про стан на фронті наприкінці 1943р. «Шеф штабу» приймає доповіді керівників відділів і приймає рішення про необхідність здійснити великиу військову операцію. Завдання: «керівникам» потрібно відстоювати інтереси своїх відділів, розглядаючи план операції кожен зі свого боку. Оскільки на прийняття рішення відводиться лише 15 хвилин – кожен з них має можливість висловити думку лише один раз, жорстко дотримуючись відведеного регламенту (1-2 хвилини).

Вчитель має слідкувати за роботою групи і, якщо потрібно, після виступу давати оцінку можливих наслідків пропонованих дій.

Таким чином, протягом гри учні мають зформувати уявлення про:

1. високий темп роботи;

2. важливість швидкого прийняття рішення;

3. необхідність чіткої координації дій в кризових умовах;

4. систему поділу обов'язків і її зміст в будь-якій організації;

5. рівень відповідальності кожної людини, яка займає керівну посаду.

Як на прикладі з грою зазначимо, що шкільною програмою не слід обмежувати завдання історичної науки щодо формування національних цінностей, але, звісно, на сучасному етапі саме молодіжні напрямки впливу мають бути вирішальними. Значною мірою це стосується позашкільного виховання в руслі діяльності молодіжних організацій. Серед таких виділяються такі як Спілка Української Молоді (СУМ) та організація “Український ПЛАСТ”. Серед дійових методів виховання слід назвати перш за все походи по місцях бойової слави ОУН/УПА, в яких юнаки та дівчата на власні очі бачать те, як насправді виглядала партизанська війна українців.

Крім суто шкільного боку діяльності, слід згадати про необхідність приділяти якнайбільше уваги загальним освітнім програмам. Використовувати більше матеріалів для науково-популярної роботи з метою впливати на всіх громадян України, хто становить активний прошарок населення. До такої діяльності можна віднести створення телевізійних фільмів (наприклад, серія “Невідома війна”, Київнаукфільм), поширення друкованих матеріалів у періодичних виданнях, використання можливостей інтернету тощо.

Наразі у підсумку зазначимо, що саме сьогодні складається об’єктивна можливість отримати найбільший зиск від виховгої діяльності у школі, оскільки покоління, що зараз сприймає світоглядні концепції, є фактично до цього готовим. Практика підтведжує зацікавленість нинішніх учнів старших класів у розвитку національної свідомості. Для тих, хто тільки готується стати учнями – особливо важливим є подання національної ідеї безкомпромісово.

Головним у виховній діяльності в школі може стати саме акцентування ролі, яку може посісти молодь у житті суспільства, та самовідданості, з якою молоде покоління може бути готовим до захисту свого власного життя, спираючись на факти вітчизняної історії, тобто на події 40-50-х років в Україні, національно-визвольну боротьбу ОУН/УПА.

ВИСНОВКИ

Розгянувши різні аспекти вивчення національно-визвольного руху на Україні в 40-50-ті роки ХХ століття ми прийшли до таких висновків.

Сьогодні існують незалежно один від одного декілька напрямків дослідження проблеми. Політичне підгрунття проблеми, що було висвітлено не дозволить отримати цілісну картину подій, спираючись тільки на концепції представників одного напрямку, що, фактично, дотепер зберігається в історичній науці сусідніх з Україною країн – Росії, Польщі.

Завданням національної історичної науки є створення саме цілісної картини, оскільки це є важливим у виховній діяльності у найближчому майбутньому.

На прикладі вивчення національно-визвольної боротьби українського народу в 40-50-ті роки слід будувати також єдину систему просвітницьких заходів. Такий вибір може бути виправданим, оскільки хронологічно це є найближчий до нас період історії, який має героїчне наповнення і ще живі безпосередні учасники героїчного опору.

Офіційна концепція викладення проблеми, яка фактично зформована в історичній науці, але досіть не є однозначно прийнятою офіційною владою, може використовуватись лище у порівнянні з точками зору дослідників, які стоять на інших ідеологічних позиціях.

Важливим є також той факт, що зараз об’єктивно складаються найкращі умови для сприйняття національної ідеї молодим поколінням, яке у майбутньому має продовжити створення української держави.

Створене узагальнення може бути використане для практичного застосування у навчальному процесі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Андрусяк Т. Політична та правова думка українського національно-визвольного руху 40-50х рр. //Республіканець.- 1995.- №1-2.- С.72-77.

2. Антибільшовицький Бльок Народів: збірка документів 1941-1956рр.- Б.М.: Видання ЗЧ ОУН, 1956.

3. Балканы в конце ХІХв. – начале ХХв. Очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе.- М.: Наука, 1991.

4. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953рр.: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз.- К., 1994.

5. Білас І.Г. Україна в Другій світовій війні.// Дніпро. – 1995. - №5-6. – с.2-15.

6. Білоус В., Кучер В. Встановлення советської влади в західній Україні: зворотній бік медалі.//Альманах “Гомону України”.- 1995.- С.90-104.

7. Білоус В., Кучер В. Українська меншина в Польщі та Українська Повстанська Армія.// Альманах “Гомону України”.- 1994.- С.130-146.

8. Борець Ю. (Чумак). Рейд без зброї. – К.: Наукова Думка, 1994.

9. Борець Ю. У вирі боротьби: спогади учасника повстанської боротьби 1941-1043.- Київ: Наукова думка, 1993.

10. Бульба-Боровець Тарас. Армія без держиви.- Львів: Поклик сумління, 1992.

11. Ганьба ХХ-го сторіччя.//Літопис УПА.- т.9.- Львів: 1992.- С.145-214.

12. Головацький І. Українське Січове Стрілецтво – виразник національної ідеї Тараса Шевченко.//Шлях перемоги.- 6 березня 1997.

13. Горновий О. Наше ставлення до російського народу.//Літопис УПА.- т.9.- Львів: 1992.- С.79-92.

14. Гринів О. Українці в роки Другої Світової Війни.//Українська дивізія “Галичина”. - Київ, Торонто: 1994. - С.124-136.

15. Грушевський М.С. Вільна Україна.//Великий Українець: матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського.- К., 1993.

16. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історіі.- К.: Либідь, 1993.

17. Давиденко В.А. “Українська Повстанча Армія”: шлях ганьби і злочинів.- К., 1989. (сер. “Теорія і практика КПРС”, вип.5).

18. Данилюк М. Повстанський записник.- 1968. (репринт – Київ: Фундація ім. О.Ольжича, 1992.)

19. Дашкевич Я. Фальсифікація новітньої історії українського народу в сучасній Польщі.//Український Час. – грудень 1991. – с.15-19.

20. Демянчук І.П. Партизанська преса України (1941-1944). – К.:1956.

21. До цілого культурного світу: відкритий лист українців з поза лінії Керзона.//Літопис УПА.- Львів: 1994.- т.9.- С.126-132.

22. Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера?- К.-Львів, 1994.

23. Життя і смерть полковника Коновальця.- Львів: Червона калина, 1993.

24. Загачевський Е. Спогади фронтовика: одісея сірого “коляборанта”. – Мюнхен, 1952.

25. Заречный В. Альянс ОУН-СС.// Военно-исторический журнал. – 1991. - №4. – с. 53-62.

26. Зайцев Ю.Д. Дисиденти – опозиційний рух 60-80х рр.//Сторінки історії України ХХ століття. – К., 1992. – с.195-235.

27. Зеленчук М. Хто був Петро Полтава?//Шлях перемоги.- 1992.- 12 липня.

28. Історія Українського Війська: частина ІІ./Крипякевич І.- Львів: Вид. Івана Тиктора, 1936.

29. Ідея і чин: повна збірка документів.- Нью-Йорк – Торонто – Мюнхен, 1968.

30. Каптелов Б. ОУН на службе фашизма.//ВИЖ. – 1991. - №5. – с.45-57.

31. Керсновский А.А. Философия войны.- Белград: Царский вестник, 1939.

32. Киричук Ю. УПА в боротьбі за незалежність.//Незалежність: вісник львівської обласної організації УРП.- №8.- 1991.

33. Кітура Я. Відновлення військових традицій українського народу – наш національний обов’язок.//Шлях перемоги.- 3 вересня 1994.- С.5.

34. Коваль В.С. Міжнародний Імперіалізм і Україна.- К., 1966.

35. Коваль М. ОУН і УПА у Другій світовій війні (документи, матеріали).//Український Історичний Журнал.- 1994.- №2.

36. Колісник Р. Військова Управа “Галичина”//Українська Дивізія “Галичина”.- Київ, торонто, 1994.- С.113-123.

37. Косик В. Україна и Німеччина у Другій Світовій війні.- Париж, Нью-Йорк, Львів: 1993.

38. Костишин І. Холодне літо 49-го.//Поклик сумління.- №2, січень 1995.

39. Кочан І. Шал ювілейної сверблячки (памфлет).//Дніпро. – 1975. - №10. – с.110-114.

40. Криницький С. Бог зберіг лемків, та чи збереже лемківщину?// Альманах “Гомону України”.- 1995.- С.107-114.

41. Кричевський Р. ОУН в Україні: ОУН-З і Закордонні частини ОУН: причинок до історії українського національного руху.- Львів: Меморіал, 1991.

42. Кужіль У. Шляхи російського імперіалізму.//Літопис УПА.- т.9.- Львів: 1992.- С.95-122.

43. Кузьо Т. ОУН в Україні, Дмитро донцов і Закордонні частини ОУН.//Сучасність.- 1992.- №12.- С.33-38.

44. Кухта Б. З історії української політичної думки.- К.: Генеза, 1994.

45. Ле6едь М. Українська Повстанська армія.- Вид. Пресового бюра УГВР: Мюнхен, 1946.

46. Лешенко Л.О. Україна на міжнародній арені в 1945-1949рр.- К.: Наукова Думка, 1969.

47. Мак Б. …А в пам’яті – живий.//За вільну Украйну.- 30 березня 1995.- С.2.

48. Мельник Л.Г. Викриття сучасних націоналістичних фальсифікацій.//УІЖ. – 1987. - №1

49. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952.- К.: “Народна газета”, 1991.

50. Мороко В., Мороко О. Вивчення діяльності ОУН-УПА на уроках історії України в 10 класі (з досвіду роботи). // Історія в Школі. – 1997. - №10-11. – С.25-27.

51. Недзельський П. Соціально-політичні та соціально-психологічні передумови створення української дивізіі “Галичина”.//Українська Дивізія “Галичина”.- … С.99-105.

52. Панківський К. Військові справи. Дивізія “Галичина”.//Українська Дивізія “Галичина”.- … С.22-54.

53. Позачинюк Й. (Д.Шахай) Тактика щодо російського народу.//Літопис УПА.- т.8.- Львів: 1992.- С.203-252.

54. Полтава П. Безпосередньо за що ми ведемо бій.//Літопис УПА.- т.10.- Львів, 1994.- С.75-98.

55. Полтава П. Концепція самостійної України і основна тенденція політичного розвитку сучасного світу.//Літопис УПА.- т.9.- Львів: 1992.- С.15-75.

56. Полтава П. Хто такі бандеровці та за що вони борються. – Дрогобич, 1991 (репритн вид. 1950)

57. Потічний П. Політична думка українського підпілля. 1943-1951.//Сучасність.- 1997.- №1.- С.80-87.

58. Потульницький В.А. Історія української політології.- К.: Либідь, 1992.

59. Прус Е. Антинародна діяльність українських і польських буржуазних націоналістів…//УІЖ. – 1972. - №8. – с.77-85.

60. Реєнт О. УПА та збройні формування ОУН як чинники Другої Світової війни. // Віче. – 1997. - №10. – С.114-129.

61. Розумний М. Справа честі: алгоритм національного самоопанування (політологічні ессе).- К.: Смолоскип, 1995.

62. Романишин О. У 50-ліття Української Головної Визвольної Ради (УГВР).//Альманах “Гомону України”.- Торонто, 1994.- С.34-39.

63. Русначенко А.М. Український Національний Фронт – підпільна група 1960-х рр.//УІЖ. – 1997. -№4. – с.81-94.

64. Савчин І. (“Марічка”) Тисяча доріг: спогади.//Літопис УПА.- Львів, 1994.- т.28.

65. Сварник І. Слідами генерала Вальтера.// Шлях перемоги.- 27 листопада 1993.- С.7.

66. Семотюк Я. Українські військові відзнаки.- Торонто, 1991.

67. Скакун О. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917).- Харьков: Вища школа, 1987.

68. Соненко А.М. Українська національна ідея.- Дніпропетровськ: Вид. ДДУ, 1994.

69. Сотніченко В. Урок історії: нові технології навчання. // Історія в школі. – 1997. - №8. – С.16-21.

70. Субтельний О. Україна: історія.- К.: Либідь, 1991.

71. Суворов В. Ледокол: Кто начал Вторую мировую войну? - М.: Новое время, 1993.

72. Тези у 300-річчя возз’єднання України з Росією (1654-1954) схвалені ЦК КПРС. – К., 1954.

73. Терен В. ОУН міцна всенародною підтримкою: до 70-річчя ОУН. // Українське слово. – 1998. - №27. – С.4.

74. Тимчишин Я. Дзвін нашої тривоги мусить бути гучним!//За Вільну україну.- 31 січня 1995.- С.2.

75. Хмель С.Ф. Українська партизанка (з країових материалів).- Львів: Шлях перемоги, 1994.- (Б-ка Українського Націоналіста, ч.ІІ).

76. Хмурович О. Степан Стебельський – “Хрін”.//Альманах “Гомону України”.- С.74-84.

77. Чайковський А.С. Невідома війна.- К.: Україна, 1994.

78. Черныш А.М. История политических учений в Украине.- Запорожье: Изд. ЗГУ, 1997.

79. Чепинога В. Трибуна.// Смолоскип України. -№9. – 1996. – с.1.

80. Чупринка Тарас. До генези української головної визвольної ради.//Літопис УПА.- т.9.- Львів: 1992.- С.392-406.

81. Шанковський Л. УПА і Дивізія.//Українська дивізія “Галичина”.- Київ, Торонто, 1994.- С.55-61.

82. Швидько Г. Деякі питання вивчення в школі міжнаціональних стосунків в Україні в ХХ ст. // Історія в школах України. – 1997. - №4. С.15-18.

83. Щерба Г. Становище українського населення на Лемківщині у 1944-1947рр. Та діяльність УПА.//Національно-визвольна боротьба 20-50-х рр. ХХ століття в Україні.- Київ, львів: 1993.- С.185-194.

84. Шумук Д. Пережите і передумане: спогади і роздуми. – К.: 1998.

85. Ямпольский В.П. Как трезубец вплелся в свастику: о несостоявшемся походе украинских националистов на Москву.// ВИЖ. – 1996. - №2. – с.77-83.

РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТ:

1. Русначенко А. Нацiонально-визвольний рух в Українi: середина 1950-х — початок 1990-х рокiв //Available: http://www.novaukraina.com:8101/ukr-mova/lib/rusnich/index.html. 1999-04-17.

2. Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї // Available:

http://www.novaukraina.com:8101/ukr-mova/lib/lupeiko/index.html - 1999-04-17.

1. Гузенкова Т.С. Национальный язык и национальная культура: Возможности согласия и компромисса. // Материалы III-ей Международной научно-практической конференции “ДИАЛОГ УКРАИНСКОЙ И РУССКОЙ КУЛЬТУР В УКРАИНЕ” – Available: http://www.niurr.gov.ua/ukr/dialog/reports/ - 1999-04-15.

2. Шевченко А.К. Погружение в трясину: Украинско-российские отношения в зеркале опасного мифа// Материалы III-ей Международной научно-практической конференции “ДИАЛОГ УКРАИНСКОЙ И РУССКОЙ КУЛЬТУР В УКРАИНЕ” – Available: http://www.niurr.gov.ua/ukr/dialog/reports/ - 1999-04-15.

3. Радзиевский А.И. Вера, язык и память о прошлом — прочный фундамент нашего будущего //// Материалы III-ей Международной научно-практической конференции “ДИАЛОГ УКРАИНСКОЙ И РУССКОЙ КУЛЬТУР В УКРАИНЕ” – Available: http://www.niurr.gov.ua/ukr/dialog/reports/ - 1999-04-15.

4. Кремінь В.Г., Безлюда Д.М., Бондаренко В.Д. та ін. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПОСТУП П’ЯТИ РОКІВ // Available: http://www.niss.gov.ua/welcome.htm – 1999-04-18.

5. Велесик П., Нагорна І., Рибенко Л., Шморгун Є., Ящук В. В ОБОРОНІ ВОЛІ. Боротьба УПА з німецькими окупантами на Рівненщині в 1941-1944 рр. (з Серії "Реабілітовані історією") // Available: http://www.niss.gov.ua/welcome.htm – 1999-04-18.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ:

БУСА – Буковинська Українська Самообронна Армія

ГВШ – Головний Військовий Штаб

КПРС – Комуністична Партія Радянського Союзу

Характеристики

Список файлов реферата