41409 (661621)
Текст из файла
Роль Вінницької області в народно-господарському комплексі України
Вступ
Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили.
Продуктивні сили – це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління.
Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна – одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її можна було порівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас є висикокваліфіковані наукові й виробничі кадри. З іншого боку, продукування національного продукту на душу населення істотно відстає від багатьох розвинутих країн, падає природній приріст населення. Причини такого стану мають соціально-економічний характер, що, загалом беручи, виходить за межі курсу РПС.
Роль Вінницької області в народно-господарському комплексі України
Вінниччина - край високого рівня господарського освоєння і розвитку. Область характеризується динамічною індустрією, потужним агропромисловим комплексом (АПК) та розвиненою транспортною системою.
Народне господарство області є складовою частиною економіки України. Вінницька область поміж інших областей виділяється аграрним сектором та переробною промисловістю. В цілому як домінуючі галузі народного господарства Вінниччині виступають машинобудування, промисловість будівельних матеріалів, ряд галузей легкої та харчової промисловості, бурякоцукрове і зернове виробництво, м’ясо-молочне тваринництво.
За обсягом виробництва валового національного продукту область посідала в 1992 році 12-те місце в Україні. За виробництвом національного доходу з розрахунку на душу населення Вінниччина займає 16-ту позицію серед областей України. Це зумовлено, в основному, сільськогосподарською спеціалізацією. Близько 38% національного доходу по Вінницькій області виробляється аграрним сектором господарства. Виробницство характеризується низьким ривнем матеріало-місткості, який один з найнижчих в країні. Це свідчить, з одного боку, про низьку ресурсну забезпеченість, а з другого - про переважання трудомістких галузей в її господарстві.
Оцінка передумов, що визначають розвиток і розміщення продуктивних сил області
Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення і розвиток виробництва неможливі. Є природні, демографічні та економічні передумови розміщення продуктивних сил.
Природні умови істотно впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва. Природні умови, що до них зараховують клімат, рельєф, геологічну будову, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі) та вважатись несприятливими, а в іншому – створювати додаткові умови для прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного грунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім – і переробної промисловості. Наявність тих або інших природніх ресурсів (лісових, водних, земельних, рекреаційних), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економіки країни.
Що стосується Вінницької області, то за природніх умов, вона відзначається високою концентрацією підприємств цукрової промисловості. Відомим фактом для багатьох є закріплення за краєм назви “цукрового Донбасу”. Також Вінниччина славиться своїми багатими родовищами граніту, каоліну, вапняка, глини. Найвідоміші із них Жежелевський гранітний та Глуховецький каоліновий кар’єри.
У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але й і їхній споживач. Тому врахувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживацький ринок, і ринок праці. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба врахувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, щкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність.
Вінницька область відносно негусто заселений регіон України. Найбільша щільність населення в основному у районах, де розташовані промислові підприємства. Це Вінницький, Козятинський, Шаргородський, Барський та Бершадський райони.
Економічні передумови розмішення – це сукупність економічних умов та відношень, що впливають на особливості РПС. Вони великою мірою визначають територіально-галузеву структуру виробництва, ефективність розміщення об’єктів народного господарства, напрям міжрегіональних зв’язків. Економічні передумови РПС погрупувати таким чином:
-
історико-економічні передумови;
-
особливості суспільної організації виробництва;
-
характер прояву територіального поділу праці;
-
загальний рівень економічного розвитку регіону.
Ці передумови взаємопов’язані й взаємозумовлені. Так, історико-економічні передумови докладно визначають загальний економічний потенціал країни та участь її у територіальному поділі праці (ТТП). В свою чергу, ТТП впливає на структуру народногосподарського комплексу. Форми суспільної організації виробництва великою мірою є підсумком історико-економічного розвитку країни.
Економічна криза в країні вплинула на стан розвитку промислових підприємств Вінницької області. Відсутність інвестицій у виробництво недає змоги технічно переобладнати підприємства під випуск конкурентноспроможної продукції, в зв’язку з цим окремі підприємства зупинились.
Населення і трудові ресурси Вінниччини
Загальна чисельність населення Вінницької області на 01.01.1996 року становила 1 млн. 876 тис. чол., в тому числі міського – 888,5 тис. (47,4%), сільського – 987,5 тис. чол. (52,6%). Всього на території Вінницької області розташовано 17 міст, 30 селищ міського типу і 1467 сільських населених пунктів.
Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до скорочення загальної чисельності населення, що обумовленео зменшенням рівня народжуваності, від’ємним природним приростом та значним міграційним відтоком за межі області. Розглянемо таблицю природньго руху населення:
Таблиця 1. Природний рух населення Вінниччини (у розрахунку на 1000 жит.)
| Роки | Народжуваність | Смертність | Природній приріст |
| 1970 | 14,2 | 10,4 | +3,8 |
| 1985 | 13,7 | 14,4 | -0,7 |
| 1991 | 12,4 | 14,5 | -2,1 |
| 1993 | 11,2 | 16,6 | -5,4 |
| 1995 | - | - | -12,7 |
З таблиці ми бачимо, що починаючи з 80-х років Вінницька область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав –12,7%, в тому числі міського –0,5%, сільського -12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.
За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м.Вінниці, Могилеві-Подільському та Хмільнику приріст населення додатній.
На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.
Вінниччина характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Вінницькій області 45% населення – чоловічої статі.
Середня щільність населення області 71 чол. на кв.км. Найбільшою щільністю населення відзначаються Вінницький, Шаргородський, Могилів-Подільський та Бершадський райони. Найменш заселені Муровано-Куриловецький, Тиврівський, Чечельницький, Піщанський, Погребищенський та Оратівський райони.
У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернівецька області.
Міграційні процеси суттево торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці. Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.
Діаграма структури посівних площ.
У 1998 році зернових культур у всіх категоріях господарств зібрано з 764,3 тис. га, цукрових буряків – з 127,1 тис. га, соняшнику – з 49,5 тис. га, картоплі – з 115,0 тис. га, овочів – з 15,3 тис. га. У порівнянні з 1997 р. площа збирання зернових культур зменшилася на 3,6%, цукрових буряків – на 6,1%, соняшнику – на 13,9%, картоплі – на 2,4%, овочевих культур – на 10,0%. Розглянемо таблицю урожайності основних видів с/г продукції.
Таблиця 4. Урожайність основних видів с/г продукції
| Види с/г продукції | Зібрано в 1997 р., ц/га | Зібрано в 1998 р., ц/га |
| Зернові | 27,6 | 24,3 |
| Соняшник | 5,3 | 4,7 |
| Цукровий буряк | 177,1 | 186,3 |
| Картопля | 102,5 | 121,7 |
| Овочі | 94.7 | 106,5 |
Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що в 1998 році підвищився рівень урожайності картоплі, цукрового буряка та овочей в порівнянні з попереднім роком. Якщо розглянути урожайність цукрових буряків і зернових по районах, то перші місця серед 27 районів зайняли Тростянецький район – перше місце, Томашпільський – друге, Ямпільський – третє, а Вінницький район зайняв 10 місце.
Під урожай 1999 р. у сільськогосподорських підприємствах озимих на зерно і зелений корм посіяно 404,3 тис. га (в 1997 р. – 401,3 тис. га), що становить 98,3% до прогнозу. Крім того, озимого ріпаку на зерно посіяно 12,5 тис. га, або в 1,3 рази більше, ніж передбачалося.
Провідні галузі тваринництва – скотарство і свинарство. В 1994 році область займала 1 місце в країні по виробництву м’яса – 160,8 тис. т, в той час як в 1990 році з 230 тис. т вона посідала 3-те місце. А от за споживання м’яса на душу населення область займає 5-те місце.
У 1998 році всіма категоріями господарств вироблено 156,9 тис.т живої ваги м’яса, молока – 710,3 тис. т, вовни – 73 т, яєць – 351,7 млн. штук. У порівнянні з 1997 роком виробництво м’яса зменшилося на 18,7 тис. т (10,6%), молоко – на 32,6 тис. т (4,4%), вовни – на 41 т (в 1,6 раза). Деяке пожвавлення виробництва відмічено в птахівництві. Виробництво яєць збільшилось на 8,8 млн. штук (2,6%).
Чисельність поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств на 1 січня 1999 року становила 659,2 тис. голів.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.















