77545-1 (661555), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
На тер інтегрального ек р-ну повинен бут сформований достатьо потужний народногосподарський комплекс, основу якого становлять територіальні виробничі комплекси з такою галузевою стр-рою: - профілюючі галузі (галузі спеціалізації р-ну в масштабах країни), які включають до свого складу кілька галузей пр-сті і с/г; - галузі, які розвиваються як суміжні з галузями попередньої групи і забезпечують комбіновану переробку сировини, а також галузі, що обслуговують потреби галузей спеціалізації р-ну (добування і збагачення сировини, в-ва напівфабрикатів, обл-ня, ремонт обл-ня, в-во буд мат-в тощо); - галузі, які забезпечують потреби нас-ня р-ну пром-ми і продовольчими товарами, необхідними матеріалами;
Наукова і практична необхідність диференційованого підходу до вивченнят тер-госп відмінностей у межах країни обумовлює також потребу систематизації різних ек р-нів. Науково обгрунтованим є обєктивне існування двох типів ек р-нів – галузевих і загальних або багатогалузевих (інтегральних). Галузеве (спеціальне) ек рай-ня потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей в-ва. Цей тип ек р-нів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації п-в окремої галузі н/г і повязаних з ними обслуговуючих в-в. Їх територіальна локалізація залежить в основному від наявності на певній території необхідних природних передумов (грунтово-кліматичних і сировинних ресурсів), крупного споживача пр-ції, сприятливих транспортних звязків тощо. Так напр, у с/г виділяються райони в-ва технічних і зернових культур, виноградарства і садівництва, а в пр-сті – р-ни вугільної, металургійної, хімічної, легкої та ін галузей індустрії. Галузеві ек р-ни є складовою частиною загальних ек районів. Галузеве рай-ня посилює наукову обгрунтованість визначення території загальних ек р-нів. Загальне (інтегральне) ек рай-ня базується на регіональних н/г-х комплексах, в основі яких зн-ся ТВК різного ступеня сформованості або їх складові частини. За цим рай-ням вид-ся 3 підтипи інтегральних ек р-нів: великі (макрор-ни), середні (мезорайони) і малі (мікрорайони). Великі (інтегральні) ек р-ни – це поділ території кр на найбільші територіальні частини, які обєднують кілька адміністративних областей, або адміністративні краї з автономними областями. Гол метою визначення цих р-нів є виявлення і розмежування великих існуючих чи тих, які ще тільки формуються, ТВК для визначення напрямів їх рац-го розвитку і більш ефективного використання їх ресурсного потенціалу. Ці р-ни викор-ся для довгострокового прогнозування розвитку і розміщення п/с, формування загальнодержавних баз промислового чи с/г-го в-ва, які не можуть бути сформовані в межах тільки однієї адміністративної області. У великих ек р-нах, крім галузей спеціалізації в масштабі держави, повинні розвиватись і інші основні галузі в-ва з метою більш повного використання місцевих ресурсів і зменшення обсягів довізної пр-ції з інших районів. Виникнення і розвиток великих ек р-нів може відбуватися в кр-х з територіїєю не менше 300-500 тис кв км. В кр-х з меншою територією формуються тільки мезо- і мікрорайони, тобто райони другого і третього порядку (підтипи міжгалузевих районів). Середні (інтегральні) ек р-ни, як правило, є підрайонами великих ек р-нів. Ця тер однієї невеликої країни чи адмін облатсі, краю, автономної республіки, тобто це територіальні одиниці ек-го рай-ня. Обєктивною основою цього рай-ня виступає терит поділ праці як в масштабах країни, так і в межах великих (інтегральних) ек-х р-нів. На тер цих р-нів зн-ся ядра курпнорайонних ТВК або їх складові частини. У даному підтипі ек-х р-нів основну районоутворюючу роль відіграють великі багатофункціональні міста, які разом з тим є і найбільшими промисловими і транспортними вузлами. Ці міста є тими ядрами р-нів, які повязують їх периферію в єдине ціле. Середні ек р-ни обєднуються у великий ек р-н зоною районоформуючого впливу великих регіональних центрів з системою спеціалізації і кооперування їхніх п-в. З метою більш повного використання свого ресурсного потенціалу спеціалізація в-ва в цих р-нах здійснюється не тільки на основних галузях, а й на в-ві другорядної пр-ції, потрібної для кожного великого ек р-ну. Ці р-ни викор-ся як для прогнозування рівня розвитку в-ва і невиробничої сфери та розробки державних програм галузевого розвитку, так і для упр-ня господ-ю діяльністю. Малі райони (мікрорайони) –це найнижчий ступінь інтегральних ек р-нів. Вони органічно пов з низовим адміністративно-госп-м рай-ням. Їх територія відповідає території внутріобласних адміністративних р-нів. Визначення меж цих р-нів залежить від обєктивних і субєктивних факторів. Це пов з тим, що ек основа сусідніх р-нів даного підтипу часто буває однорідною (однотипною), особливо в спеціалізованих с/г зонах, і тому їхні межі визначаються вир-ми звязками п-в місцевого зн-ня з їх сировинними зонами, а також територіальною організацією і упр-ням всього госп-ва, яке здійснюється районними центрами. В цих р-нах основними галузями в-ва є рослинництво, тваринництво і місцева пр-сть, переважно та, що переробляє с/г сировину. Найбільш поширеними вир-ми поєднаннями тут є локальні АПК (завод, цех і сировинна зона). В межах цих р-нів можуть бути розташовані і п-ва міжрайонного зн-ня, які впливають на формування обласних госп-х комплексів і внутріобласних підрайонів. Низові адміністративно-госп р-ни в умовах планової системи розвитку госп-ва і навіть в умовах перехідного до ринкової ек-ки періоду використовуються для поточного планування і оперативного упр-ня розвитком вир-ва. Ця ф-ція в умовах поширення приватної власності на засоби в-ва буде змінюватися.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.stydent.od.ua/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
