18191-1 (661389), страница 3
Текст из файла (страница 3)
При септичних захворюваннях, в тому числі генералізованих, добре діють сульфаніламідні препарати (білий стрептоцид, сульфазол, сульфа-тіозол та ін.). Сульфаніламідні препарати дають в перші дні у великих дозах (по 1 г через 4 години), потім поступово знижують (стор. 349).
Профілактика післяродових септичних захворювань. В боротьбі з післяродовою септичною інфекцією головне і вирішальне значення має профілактика.
Принцип профілактики післяродової інфекції є наріжним каменем організації всієї роботи жіночих консультацій і особливо родильних будинків. Запобіганню післяродових захворювань сприяють всі заходи зміцнення організму вагітної (харчування, правильний режим, гігієнічне утримання тіла), своєчасне виявлення й усунення всіх вогнищ інфекції, захист вагітної від контакту з інфікованими хворими. Виняткове значення має ретельна асептика при веденні родів, правильний догляд в післяродовому періоді, особиста гігієна медичного персоналу, ізоляція породіль, хворих на гарячку, від здорових.
Важливу роль відіграє боротьба з травматизмом у родах, запобігання кровотечам та іншим ускладненням, які знижують опірність організму жінки.
Санітарно-освітня робота серед вагітних і роділь є важливою умовою для запобігання післяродовим захворюванням.
ПІСЛЯРОДОВИЙ МАСТИТ
В післяродовому періоді нерідко виникає мастит (запалення молочної залози).
Збудниками запалення молочної залози є гноєтворні мікроби, головним чином стафілококи, рідше стрептококи та інші мікроорганізми. Гноєтворні мікроби заносяться на шкіру сосків забрудненими руками, інфікованою білизною, через крапельну і повітряну інфекцію.
Вхідними воротами для мікробів, що знаходяться на шкірі молочної залози, є тріщини сосків. Мікроби можуть проникати в молочну залозу і через мікроскопічне ушкодження епітелію шкіри сосків, які утворюються при годуванні.
В рідких випадках мікроби заносяться в молочну залозу лімфоген-ним або гематогенним шляхом з інших вогнищ інфекції.
Післяродовий мастит звичайно починається раптовим підвищенням температури •до 39° і вище, іноді ознобом. З'являється біль у молочній залозі, загальне нездужання, головний біль, порушення сну, зниження апетиту. Молочна залоза збільшується, в глибині її прощупується болюча щільнувата ділянка, яка не має чітких меж, іноді відзначається почервоніння шкіри над ураженою ділянкою. Пахвинні лімфатичні вузли нерідко збільшуються й стають вразливими.
Запальний процес призводить до закупорки проток молочної залози, тому утворюється застій молока.
Запальний процес може припинитися на цій стадії і в дальшому настає одужання.
При несприятливих умовах (знижена опірність огранізму, вірулентна інфекція, неправильне лікування) запальний процес прогресує й інфільтрат нагноюється (гнійний мастит).
При нагноєнні загальний стан погіршується, нерідко з'являється озноб, температура набуває ремітуючого характеру. Біль у молочній залозі посилюється, в щільному інфільтраті утворюється ділянка флюктуації, шкіра над нею гіперемійована, з синюшним відтінком. Гнійний мастит нерідко має важкий і тривалий перебіг.
Профілактика післяродових маститів зводиться до гігієнічного утримання молочних залоз і до запобігання тріщинам сосків.
Профілактика й лікування тріщин сосків. Запобіганню тріщинам сосків сприяє догляд за молочними залозами під час вагітності, правильне годування дитини. Має значення щоденне обмивання прохолодною водою і обтирання молочних залоз грубим рушником; якщо на сосках є кірочки (з виділюваного молозива) рекомендується обмивання сосків 1% розчином борної кислоти.
При годуванні треба стежити за тим, щоб дитина брала сосок разом з навколососковим кружком. Дуже важливе утримання молочних залоз матері-годувальниці в цілковитій чистоті.
При виникненні тріщин рекомендується годувати через накладку. При годуванні соски обробляють розчином пеніциліну (10 000 одиниць на 1 мл фізіологічного розчину), тріщини припудрюють порошком білого стрептоциду. Можна користуватися спиртовим розчином метиленової синьки.
Лікування маститів. На початку захворювання можна прикладати до молочної залози пузир з льодом. Спочатку на залозу накладають пов'язку, яка фіксує її в трохи піднятому стані (мал. 14).
Можна почати лікування з зігрівальних компресів з маззю Вишнев-ського або камфорною олією. Водночас призначають внутрім'язово пеніцилін (400 000—5000 000 одиниць на добу). З успіхом застосовують сульфаніламідні препарати. Звичайно таке лікування приводить до одужання. Якщо зворотний розвиток інфільтрату затримується, застосовують автогемотерапію. Важливою умовою лікування є спорожнення молочної залози. Тому, якщо нема нагноєння, продовжують прикладати до груді дитину або користуються молоковідсосом.
При гнійному маститі проводять хірургічне лікування (розрізування гнійника), при невеликому гнійнику можна обійтися відкачуванням гною за допомогою шприца з дальшим введенням пеніциліну в порожнину, яка утворилася.
ПІСЛЯРОДОВІ УСКЛАДНЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ НЕІНФЕКЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ
В післяродовому періоді нерідко спостерігаються розлади сечовипускання і затримка випорожнення. При правильному веденні післяродового періоду ці розлади легко усуваються.
Рідко спостерігається родовий шок, повітряна емболія, післяродова еклампсія, післяродові психози.
Родовий шок. Після важких, болісних або швидких родів, акушерських операцій, які проводяться без наркозу, при грубому витисканні посліду за Креде може настати родовий шок. Шок настає слідом за народженням плода або після того, як відійде послід. Шок може виникнути без попередньої втрати крові. Однак кровотеча, яка ослаблює організм, полегшує виникнення шоку.
У жінки раптом виникають збліднення шкіри і видимих слизових, запаморочення, нудота, блювання, холодний піт; пульс нитковидний, артеріальний тиск падає. Нерідко настає непритомність.
Лікування. Підшкірне пантопон, зігрівання хворої, переливання крові, внутрівенне введення глюкози, серцеві засоби (камфора, кофеїн).
Повітряна емболія. Якщо в зяючі вени післяродової матки потрапить повітря, то воно через нижню порожнисту вену проникає в серце і легеневу артерію. У жінки виникає тяжкий стан (блідість, розширення зіниць, падіння серцевої діяльності й дихання), і вона швидко гине.
Повітряна емболія належить до числа рідких ускладнень. Вона може виникнути в момент акушерських операцій (повернення плода, ручне відокремлення плаценти та ін.) при передлежанні плаценти й атонії матки.
Післяродові психози. В післяродовому періоді іноді виникає загострення раніше перенесеної шизофренії, маніакальнодепресивного психозу й інших захворювань. Іноді психози вперше з'являються після родів. Післяродові психози тепер є великою рідкістю.
При виникненні ознак психозу необхідно терміново викликати лікаря і встановити за хворою постійний нагляд. Хвору ні на хвилину не залишають саму, тому що можливі нещасні випадки. Хвору звичайно переводять у психіатричний заклад.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.study.online.ks.ua/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
