35593 (659432), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Виконавець зобов'язаний здати, а замовник — прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Сторони у договорі визначають межі та умови використання результатів виконаних робіт і додержання конфіденційності. Замовник має право використовувати передані йому результати робіт, у тому числі придатні до правової охорони як винаходи, корисні моделі тощо, у межах і на умовах, передбачених договором. Виконавець має право використовувати ці результати для власних потреб, якщо інше не передбачено договором. У договорі може бути передбачено право виконавця реалізувати результати робіт третім особам і здійснювати їх патентування.

Якщо інше не передбачено договором, як виконавець, так і замовник повинні забезпечувати конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

Договір на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт будується за типом консенсуального, двостороннього, оплатного договору, в якому правами та обов'язками наділяються обидві сторони — виконавець і замовник. Виконавець, зокрема, зобов'язаний (ст. 897 ЦК):

1. виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (технічно-економічних показників) або тематики та передати результат у передбачений договором строк;

2. додержувати вимог, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності;

3. утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4. вживати заходів для захисту одержаних результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про них замовника;

5. своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступ від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або у договорі;

6. негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Відповідно до ст. 898 ЦК замовник за договором на науково-дослідні роботи або дослідно-конструкторські та технологічні роботи має такі обов'язки:

1. видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2. передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Особливістю договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт є покладення на замовника ризику неможливості досягти очікуваного результату. Це означає, що коли у ході виконання науково-дослідних робіт виявиться неможливість досягти результату через обставини, які не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до встановлення такої неможливості, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявиться неможливість, яка виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити витрати, що їх зазнав виконавець (ст. 899 ЦК).

У ЦК питанням відповідальності виконавця за порушення договору присвячена ст. 900. У ній підкреслюється, що виконавець відповідає перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця. Щодо обсягу відповідальності, то виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом.

Проте в ЦК відсутні будь-які положення щодо відповідальності замовника за порушення своїх обов'язків перед виконавцем. Таку відповідальність можна обумовити у конкретному договорі, зокрема за прострочення передачі виконавцеві необхідної інформації чи несвоєчасну оплату робіт у формі пені у певному розмірі від суми договору за кожен день прострочення.

Література

1. Конституція України.

2. ЦК України 2004 р.

3. Мельник О. М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні: Дис. докт. юрид. наук. - Харків, 2006. - С. 236.

4. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності в Україні. - К.: 2004. - С. 177.

5. Комерційне право: Правові основи підприємницької діяльності. — К., 2004. - С. 126.

6. Килимник 1.1. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії (фрайчанзингу): Монографія. — Харків, 2008. — С. 21.

Характеристики

Список файлов реферата