32573 (658526)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

АСКЕРОВ САДІГ САФАР ОГЛИ

УДК 343.1 (477+479.24)

ПРИНЦИП НЕЗАЛЕЖНОСТІ І НЕДОТОРКАННОСТІ СУДДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ ТА АЗЕРБАЙДЖАНУ

(порівняльно-правове дослідження)

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент

Кучинська Оксана Петрівна,

Академія адвокатури України,

проректор

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Шумило Микола Єгорович,

Університет економіки і права “Крок”,

проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук, доцент

Попелюшко Василь Олександрович,

Національний університет “Острозька академія”,

завідувач кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін

Захист відбудеться “_4___” ___березня__________ 2008 р. о _12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України
за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Академії адвокатури України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27

Автореферат розісланий “__1__” ___лютого_______ 2008 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради В.І. Бояров

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження.

Принцип незалежності і недоторканності суддів є одним з конституційних принципів кримінального процесу України та Азербайджану, які проголосили себе демократичними й правовими державами. Актуальність проблеми незалежності суддів завжди була в центрі уваги не тільки вчених-юристів, а й юристів-практиків, діяльність яких пов’язана в тій чи іншій мірі із здійсненням кримінального судочинства.

Питання незалежності суддів особливо стало актуальним після проголошення незалежності України та Азербайджану. Стає зрозуміло, що формування громадянського суспільства та побудова правової держави неможливі без реального забезпечення незалежності й недоторканності суддів та судової влади. Тому ці молоді незалежні держави почали перебудову судової системи, створення нової законодавчої бази, вдосконалення форм судочинства з урахуванням світового досвіду. В зв’язку з цим виникає необхідність вивчення, аналізу та осмислення на теоретичному, правотворчому та правозастосувальному рівнях не тільки норм міжнародних правових актів щодо незалежності суддів, а й законодавства окремих держав щодо незалежності суддів, які можуть бути корисними у реформуванні судово-правової системи України.

Ставши членами Ради Європи, Україна (1995 р.) та Азербайджан (2001 р.) взяли на себе певні зобов’язання, зокрема, одним з яких є забезпечення принципу незалежності суддів. Без незалежних суддів немає демократичного суспільства, тому зайво говорити про побудову правової держави. Отже, суддя у демократичному суспільстві повинен мати необхідну правомочність для вирішення питань, бути спроможним робити це вільно, без втручання з боку законодавчої і виконавчої влад, без будь-якого примусу або незаконних впливів.

Питання реалізації принципу незалежності і недоторканності суддів не пов’язано з однією державою, воно має міжнародно-правове значення.

Так, принцип незалежності і недоторканності суддів передбачений такими міжнародно-правовими актами, як Загальна декларація прав людини від 1948 р. (ст.10), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р. (ст. 6), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 1966 р. (ст. 4). Зокрема, в них говориться про право на справедливий судовий розгляд і підкреслюються такі атрибути суддів, як незалежність, компетентність та безсторонність.

Окрім зазначених міжнародних правових актів, незалежність суддів ідображена в Основних принципах незалежності судових органів від 1985 р. В цьому міжнародно-правовому акті встановлено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в Конституції або інших законах країни. Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 13 грудня 1985 року № 40/146, резолюції 15-го пленарного засідання Економічної та Соціальної Ради ООН "Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів" від 24 травня 1989 року № 1989/60 запропоновано державам та урядам дотримуватися Основних принципів незалежності суддів та впроваджувати їх у національне законодавство і практику застосування.

Положення міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів повинні бути певним орієнтиром для удосконалення існуючої та створення нової законодавчої бази у забезпеченні та гарантуванні незалежності суддів.

Першим кроком щодо забезпечення незалежності суддів з моменту проголошення незалежності України було прийняття Верховною Радою України Концепції судово-правової реформи в Україні від 28 квітня 1992 року. Цей документ передбачав, що основною метою реформи та формування незалежної судової влади є перебудова судової системи, формування необхідної законодавчої бази, вдосконалення судочинства. Концепція також передбачала запровадження демократичних ідей правосуддя, прийняття необхідних законів про судоустрій та статус суддів, які максимально забезпечили б незалежність судової влади, відтак ефективний захист прав людини. Прийняття Конституції України від 28 червня 1996 року стало значною подією не тільки в історії судової реформи, а й у формуванні демократичного суспільства та правової держави в незалежній Україні. Вперше в Конституції України чітко було встановлено незалежність та недоторканність суддів, існування незалежної судової влади поряд з законодавчою та виконавчою. Заборонено вплив на суддів у будь-який незаконний спосіб, втручання в їх діяльність. Конституцією також було встановлено нову систему судоустрою, визначено основні засади здійснення судочинства, закріплено гарантії права на судовий захист. Отже, конституційні норми про незалежність та недоторканність суддів стали гарантією для реалізації відповідних норм законів України "Про статус суддів" та "Про судоустрій України".

Однак, непослідовне реформування судової-правової системи України лише частково усунуло існуючі проблеми щодо здійснення правосуддя. Разом з тим, у ході судової реформи невирішена низка проблем. До них можна віднести, зокрема: залежність суддів від голів судів та органів виконавчої влади, недостатнє фінансування судової влади, відсутність демократичного та прозорого порядку формування судової влади, неналежний рівень кваліфікації та безвідповідальність багатьох суддів. Таким чином, Концепцію вдосконалення судоустрою та судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затверджену Указом Президента України від 10 травня 2006 року, можна вважати намаганням влади добитися впорядкованості та ефективності в подальшому проведенні реформи судово-правової системи.

За роки незалежності Азербайджану також було прийнято чимало нових законодавчих актів, якими передбачено систему судоустрою, засади здійснення судочинства, правовий статус суддів, незалежність і недоторканність суддів, гарантій їх реалізації, права на ефективний та справедливий судовий захист. Значним кроком в утвердженні незалежності суддів та судових органів було прийняття Конституції Азербайджанської Республіки від 27 листопада 1995 року. Конституція визначає Азербайджан як демократичну правову державу, передбачає реалізацію державної влади шляхом поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. В ст. ст. 127, 128 Конституції Азербайджанської Республіки передбачено, що судді незалежні та недоторканні, підкоряються лише Конституції і законам Азербайджану, незмінні протягом строку своїх повноважень. Судді розглядають справи неупереджено, справедливо, з дотриманням юридичної рівноправності сторін, на підставі фактів та відповідно до закону.

Конституційний принцип незалежності суддів знайшов своє підтвердження у таких законах Азербайджану як „Про суди і суддів" від 10.07.1997 р., "Про Судово-правову Раду" від 28.12.2004 р., „Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" від 11.12.1998 р., „Про відшкодування шкоди, завданої фізичним особам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 29.12.1998 р., „Про оскарження до суду рішень, дії (бездіяльності), що порушують права і свободи громадян" від 11.07.1999 р., „Про державне обов'язкове особисте страхування працівників суду та правоохоронних органів" від 05.10.1999 р., Кримінально-процесуальному кодексі від 30.12.1999 р., Указі Президента Азербайджану "Про вдосконалення судової системи" від 19 січня 2006 року.

Проблеми незалежності суддів і судової влади в різні періоди були предметом дослідження вчених України та Азербайджану, але наукове порівняльно-правове дослідження принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі не проводилось. Закріплення в законодавстві України та Азербайджану гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі не тільки з урахуванням відповідних міжнародно-правових документів, а й вивчення, аналізу правових актів інших країн є запорукою для організації і здійснення незалежного, об’єктивного та справедливого судочинства. Саме цим і обумовлена актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт і тематики кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, затвердженого вченою радою Академії адвокатури України від 11.02.2002 р. (протокол № 2).

Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 31 жовтня 2005 р. № 3.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз міжнародно-правових актів, правових актів України та Азербайджану щодо незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі, визначення організаційно-правових і процесуальних гарантій цього принципу, теоретична розробка і наукове обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та практики його реалізації.

Для досягнення зазначеної мети ставилися та вирішувалися такі завдання:

1) провести історико-правове дослідження розвитку принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України;

2) дослідити становлення та еволюцію принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі Азербайджану;

3) проаналізувати та порівняти законодавства України та Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів в кримінальному процесі;

4) проаналізувати опубліковані в юридичній літературі підходи щодо розуміння сутності досліджуваного принципу, визначення поняття, змісту і значення його в кримінальному процесі;

5) всебічно дослідити зв'язок та співвідношення принципу незалежності і недоторканності суддів з іншими конституційними засадами судочинства;

6) проаналізувати систему гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів в Україні та Азербайджані;

7) дослідити рівень відповідності встановлених в законодавстві України та Азербайджану юридичних гарантій принципу незалежності і недоторканності суддів у практиці кримінального судочинства;

8) з'ясувати відповідність встановлених в законодавстві України та Азербайджану процесуальних гарантій принципу незалежності й недоторканності суддів згідно з міжнародно-правовими актами та їх зобов’язаннями перед Радою Європи.

9) розробити рекомендації щодо удосконалення законодавства України та Азербайджану про незалежність і недоторканність суддів, та з урахуванням зазначеного зробити й обґрунтувати наукові висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства обох країн з метою реального забезпечення даного принципу в кримінальному судочинстві.

Об’єкт та предмет дисертаційного дослідження. Об’єктом дослідження є комплекс правовідносин, що окреслюють становлення, еволюція та сучасний стан принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану.

Предметом дослідження є правові норми, що врегульовують реалізацію принципу незалежності і недоторканності суддів в кримінальному процесі, наукові підходи з розуміння проблем цього принципу, норми національного законодавства обох країн щодо встановлення гарантій незалежності суддів.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження включає як загальнонаукові методи, так і спеціальні методи дослідження. Загальний метод наукового пізнання – діалектичний – дав можливість проаналізувати суспільні і правові явища, що охоплюються проблематикою дисертації, у розвитку, взаємозв’язку і взаємообумовленості. У першому розділі дослідження застосовано історико-правовий метод (становлення та розвиток принципу незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану). Системно-структурний аналіз (визначено поняття і зміст принципу незалежності і недоторканності суддів, співвідношення з іншими конституційними засадами, реалізація встановленої системи гарантій цього принципу у кримінальному процесі України та Азербайджану). Порівняльно-правовий (було вивчено, проаналізовано та з’ясовано положення міжнародно-правових актів, національне законодавство України та Азербайджану про підходи щодо вирішення існуючих проблем незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі, проведено порівняльно-правове дослідження). Статистичний (вивчена динаміка кількісних змін складу судів, наявність вакантних місць). Соціологічний (анкетування професійних суддів в Україні та Азербайджані щодо проблем їх незалежності і недоторканності).

Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці таких вчених, як Абросімова О.Б, Агеєва Г.Н., Адушкін С.Ю., Акішєва Ж.Л., Алексєєва Л.Б., Алексєєв М.С., Альперт С.А., Божьев В.П., Бойков О.Д., Бринцев В.Д., Варфоломеєва Т.В., Васьковський Є.В., Вікторський С.І., Владимиров Л.Є., Гринюк В.О., Гончаренко В.Г., Грошевой Ю.М., Гуценко К.Ф., Дейтріх В.Ф., Ершов В.В., Завадський В.Р., Зарудний С.І., Кістяківський О.Ф., Клеандров М.І, Коні А.Ф., Кононенко В.І., Кучинська О.П., Лебедєв В.М., Максімов Н.Р., Маляренко В.Т., Марочкін І.Є., Михєнко М.М., Михайленко О.Р., Михайленко П.П., Михайловський І.В., Молдован В.В., Москвич Л.М., Муравйов М.І., Назаров І.В., Нор В.Т., Петрєнко В.М., Петрухін І.Л., Погорілко В.Ф., Подкопаєв С.В., Полянський М.М., Попелюшко В.О., Прилуцький С.В., Решетников Ф.М., Савицький В.М., Селіванов В.М., Сиза Н.П., Смирнов О.В., Стефанюк В.С., Сусло Д.С., Тальберг Д.Г., Фойницький І.Я., Хавронюк М.І., Чангулі Г.І., Чельцов-Бебутов М.О., Чепурнова Н.М., Шибіко В.П., Шишкін В.І., Штогун С.Г., Шумило М.Є., Юсупова С.О. та інші.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата