31463 (658238)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

РЕФЕРАТ

На тему: «Українське та міжнародне законодавство з питань права інтелектуальної власності»

ПЛАН

Вступ

1. Поняття права інтелектуальної власності;

2. Законодавство України про інтелектуальну власність;

3. Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності;

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Давно відомо, що інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку цивілізації, і означає результати інтелектуальної творчості людини.

Інтелектуальна власність є нематеріальною категорією і регулює здебільшого нематеріальні відносини між суб’єктами права інтелектуальної власності.

Як юридична категорія інтелектуальна власність складається з таких категорій: авторське право, яке включає в себе такі поняття як літературні, музичні, художні твори, комп’ютерне програмне забезпечення тощо; та промислову власність – тобто патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та ін.

З розвитком категорії права інтелектуальної власності виникла необхідність у її детальному визначенні та захисті, як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівні.

Так, з цією метою створюється відповідна нормативна база у кожній державі. На міжнародному рівні інтелектуальна власність захищається законодавством міжнародних організацій. Такими організаціями є наприклад Всесвітня організація інтелектуальної власності та Світова організація торгівлі.

Міжнародними організаціями прийняті такі акти з регулювання та охорони права власності:

• Паризька конвенція про охорону промислової власності;

• Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів;

• Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх форм.

В Україні право інтелектуальної власності регулюється Цивільним кодексом України, прийнятий 16 січня 2003 року; Законом України «Про знаки на товари та послуги», Законом України «про винаходи та корисні моделі»; Законом України «про авторське право та суміжні права» та деякими іншими нормативно-правовими актами.

1. Поняття права інтелектуальної власності

Термін і поняття «інтелектуальна власність» виникли порівняно недавно.

Можна вважати, що походження терміна «інтелектуальна власність» пов'язано з французьким законодавством кінця XVIII ст. Це поняття склалося під впливом французьких філософів-просвітителів. Проте така теорія права на творчі результати найбільшого поширення вже в XIX столітті. Термін «інтелектуальна власність», започаткований у Франції широко використовується й зараз.

Отже, інтелектуальна власність - це продукт людського інтелектуальної діяльності, результат творчості, який охороняється законом. Це нематеріальна субстанція.

Право інтелектуальної власності розглядається з двох позицій: об’єктивної та суб’єктивної.

Об’єктивне право інтелектуальної власності – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей.

Суб'єктивне право інтелектуальної власності — це право його суб'єкта на володіння, користування і розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності.

При всіх своїх характеристиках інтелектуальна власність має економічну вартість. Вона відкриває нову ринкову можливість або являє загрозу, в залежності від того, хто нею розпоряджається. Сьогодні, найчастіше інтелектуальна власність стає важливим активом підприємства.

Компанії, які не визначили інтелектуальну власність своїм пріорітетом ризикують втратити свої переваги перед конкурентами.

Останнім часом об'єкти авторського права та суміжних прав набувають усе більшого економічного значення. Саме з ними пов'язані питання недобросовісної конкуренції. Саме тому питання, що стосуються об'єктів авторського права і суміжних прав, знайшли відображення в законодавстві держав та міжнародних організацій.

2. Законодавство України про інтелектуальну власність

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (глава 39), Кримінального кодексу , Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та різноманітними законами та підзаконними нормативними актами.

Законами, що регулюють право інтелектуальної власності в Україні є:

• Закон України «Про авторське право і суміжні права»;

• Закон України «Про видавничу справу»;

• Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

• Закон України «Про електронний цифровий підпис»;

• Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

• Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;

• Закон України «Про інформацію»;

• Закон України «Про кінематографію»;

• Закон України «Про науково-технічну інформацію»;

• Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу»;

• Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

• Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;

• Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;

• Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;

• Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

• Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

• Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

• Закон України «Про рекламу»;

• Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»;

• Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;

• «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування».

Так, наприклад Закон України «Про авторські та суміжні права» Закон складається з шести розділів. Розділ І «Загальні положення» розкриває основні поняття, використані в Законі, склад українського законодавства про авторське право і суміжні права, визначає сферу дії Закону, повноваження установи у сфері охорони авторського права та суміжних прав, застосування правил міжнародного договору, а також права іноземних осіб та осіб без громадянства.

На розвиток законодавства України про авторське право та суміжні права, виконання міжнародних зобов'язань України щодо захисту інтересів осіб, які мають ці права, захист прав та інтересів осіб, які займаються розповсюдженням примірників об'єктів авторського права і суміжних прав, та споживачів спрямований Закон України від 23 березня 2000 р. «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»- у редакції від 10 липня 2003 р.

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться також в:

1. Відомчих нормативно-правові акти

   1. Наказ Державного патентного відомства України про встановлення розміру плати за атестацію кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)

   2. Наказ "Про затвердження нормативних документів, необхідних для застосування Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)"

   3. Наказ "Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни "Інтелектуальна власність"

   4. Наказ "Про створення підрозділів з питань інтелектуальної власності"

   5. Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

   6. Положення "Про державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)"

   7. Наказ "Про затвердження Положення про Атестаційну комісію Державного департаменту інтелектуальної власності"

   8. Положення про Атестаційну комісію Державного департаменту інтелектуальної власності

   9. Порядок складання кваліфікаційних екзаменів кандидатами у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)

   10. Положення про апеляційну комісію Державного департаменту інтелектуальної власності.

2. Указах Президента України:

   1. Про заходи щодо охорони iнтелектуальної власностi в Українi

   2. Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні.

3. Постановах та розпорядженнях Кабінету Міністрів України:

   1. Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності;

   2. Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності;

   3. Про затвердження Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням;

   4. Про утворення Державної патентної бібліотеки;

   5. Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

   6. Про затвердження Порядку використання комп'ютерних програм в органах виконавчої влади;

   7. Про внесення змін до Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності;

   8. Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності;

   9. Про затвердження Національного стандарту N 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності";

У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна с учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України, при якому створений Державний Департамент інтелектуальної власності, який є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних та інших об’єктів авторського права.

Державний департамент, згідно положення про департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності; удосконалює законодавчу і нормативну бази, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

Захист права інтелектуальної власності в Україні відбувається на підставі таких нормативних документів як цивільний кодекс, кримінальний кодекс та законів України щодо захисту окремих видів права інтелектуальної власності.

3. Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності

Міжнародне законодавство, що регулює питання інтелектуальної власності складається з таких нормативних актів:

• Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності;

• Всесвітня конвенція про авторське право;

• Паризька конвенція про охорону промислової власності;

• Договір про патентну кооперацію;

• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

• Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин;

• Договір про закони щодо товарних знаків;

• Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

• Найробський договір про охорону Олімпійського символу;

• Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків

• Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;

• Договір ВОІВ про авторське право;

• Договір ВОІВ про виконання і фонограми;

• Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;

• Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

• Договір про патентне право

• Міжнародні угоди держав-учасниць СНД

1. Угода про заходи щодо охорони промислової власності і створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності;

2. Угода про співробітництво в галузі авторського права і суміжних прав;

3. Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони винаходів;

4. Угода про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень;

5. Угода про співробітництво по припиненню правопорушень в сфері інтелектуальної власності;

Отже, розглянемо положення деяких актів.

Бернська конвенція. На даний момент її ратифікували 147 держав світу. Найбільше визнання отримав Паризький акт 1949 р, до Україна приєдналась до Паризького акту 25 жовтня 1995 р.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата