29158 (657315), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Доводиться констатувати, що поки що у нашій державі не досягнуто панування принципу верховенства права. Зокрема, приймаються нестабільні та недосконалі закони, видаються підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать вимогам законів.
Відповідно до принципу поділу влади остання має бути поділена між законодавчими, виконавчими та судовими органами. При цьому кожна з гілок влади повинна бути незалежною, що має виключати можливість узурпації влади якоюсь особою чи окремим органом. Проте нині в Україні спостерігається протистояння між законодавчою та виконавчою гілками влади.
Важливим принципом правової держави є принцип законності, який означає, що державою керує закон, усе здійснюється згідно з законом, ніхто не підноситься над ним. Закон сам панує, виражаючи загальну волю. Наслідком реалізації цього принципу стає правопорядок, тобто система правовідносин, яка складається в результаті реалізації режиму законності. Ефективним засобом підтримання в суспільстві законності та правопорядку як елементів правової держави є юридична відповідальність та вжиття у межах закону справедливих заходів у разі вчинення того або іншого правопорушення. А будь-яка несправедливість викликає невдоволення людей і може призвести до соціальних конфліктів.
Одним з основних принципів права, що визначає поняття і зміст правової держави, є високий рівень правової культури громадян.
Правова культура характеризує повагу до права, знання змісту його норм і вміння реалізовувати їх. Соціологічні дослідження, що проводяться в окремих регіонах України свідчать, що рівень правової культури громадян нашої держави ще далекий від бажаного. А це безпосередньо впливає на стан злочинності, який поки що є незадовільним.
Низький рівень правової культури громадян нашої держави — це наслідок недоліків у системі правового виховання молоді.
Крім зазначених вище принципів правової держави, існують й інші, які до деякої міри характеризують її сутність, зокрема такі, як взаємовідповідальність особи і держави; високозначуща роль у суспільстві та державному житті судових органів; наявність чинної конституції. Для функціонування правової держави необхідні усі ці принципи. Всі вони досліджуються в рамках саме конституційного права України.
Коли ж Україна стане правовою державою? Фахівці (правознавці і політологи) вважають, що за сприятливих обставин це може статися не раніше ніж через 40—45 років.7
Треба наголосити на тому, що основою створення і функціонування правової держави є громадянське суспільство, тобто об'єднання вільних і рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником та брати активну участь у політичному житті.
Між державою і суспільством має бути певна дистанція, яка і забезпечує демократію, відповідний рівень свободи суб'єктів громадянського суспільства. Бо якщо держава повністю узурпує суспільство, вона знищує людину як вільну особистість. Не держава визначає громадянське суспільство, а останнє створює і контролює державу. Саме у такий спосіб забезпечується відносно самостійне існування демократичного громадянського суспільства і правової держави.
Для побудови громадянського суспільства в Україні необхідно забезпечити компроміс між різними політичними партіями, спрямувати зусилля політиків та економістів на об'єднання суспільства для пошуку шляхів виходу з економічної кризи, вирішити проблему міжнаціональних (у нашій державі проживають 14 млн. громадян інших національностей) і міжконфесійних відносин, енергійніше проводити реформування національного законодавства з урахуванням вимог міжнародного права.
На жаль, сьогодні Україна продовжує перебувати в економічній кризі, яка пов'язана з кризою духовності. Низький рівень правосвідомості, неврахування менталітету українського народу — це те, що перешкоджає здійсненню у нашій державі перетворень. Водночас великої актуальності набуває питання про підвищення ефективності дії законів. Без цього здійснення економічних та інших реформ, формування правової держави є досить проблематичним.
Висновки
Проведений в цій роботі аналіз дає підстави стверджувати, що у системі національного права України провідною галуззю є конституційне право України. Цій галузі притаманні риси, характерні для всієї системи права: нормативність, формальна визначеність, спрямованість на досягнення певного правового результату, можливість захисту правових приписів засобами державного впливу тощо. Їй властиві також і специфічні якісні ознаки, які відрізняють її від інших підрозділів національного права України. Найбільш повно ці ознаки виявляються в особливостях таких характеристик, як предмет і метод правового регулювання, соціальне призначення й роль конституційного права, принципи конституційного регулювання, завдання і функції конституційного права, наявність конституційної (конституційно-правової) відповідальності. Це — кваліфікаційні ознаки галузі конституційного права, які в сукупності дають змогу виділити дану галузь права як таку, відокремити її від інших підрозділів системи права, визначити її "обличчя".
Основним визначальним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України. Саме через розвиток ефективних механізмів здійснення влади та захисту прав і свобод людини здійснюється формування правової держави.
На жаль, сьогодні не всі проблеми правової держави в Україні розроблені теоретично, а крім того більшість з теоретичних розробок в галузі побудови правової держави і громадянського суспільства є лише тезами, які жодного разу не втілювалися у життя. Все це дає подальший стимул для розвитку інститутів конституційного права.
Література і нормативні акти
-
Конституція України. – К., “Юрінком”, 1996.
-
Білий П. Правова держава і правова культура: взаємозв’язок та результативність // Право України. – 2002. - № 12. С. 75.
-
Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблем її формування // Право України. – 2001. - № 4.
-
Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України. – 2004. - №1.
-
Гавриленко Г. Правова держава і правова культура // Право України. – 2002. - № 1. С. 28.
-
Димитров Ю. Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день? // Право України. – 2002. - № 5.
-
Задоянчук О. Громадянське суспільство як проблема культури // Людина і політика. – 1999. - №1.
-
Конституційне право України. / За ред. В.Ф. Погорілка. – К., “Наукова думка”. – 2003 р., - 316 с.
-
Конституційне право. / Під ред. В.В. Молдаван, В.Ф. Мелащенка. – К., “Юмана”, - 2002р., - 294 с.
-
Михайленко О. Проблеми справедливості при розбудові правової держави // Право України. – 2002. - №8.
-
Основи держави і права України. / За ред. Настюка М.І. – Львів, 2001.
-
Основи конституційного права України. / За ред В.В. Копейчикова. – К., Юрінком. 2003 р.
-
Полешко А. Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку // Право України. – 2002. - № 12. С. 90.
-
Рабінович П.М. Основи права. – К., 2001 р.
-
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Посібник. 2-е вид. К., 1999 р.
-
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001.
-
Теория государства и права / Под редакцией М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С.Эбзеева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
-
Хропанюк В.Н. Теорія держави й права. – Харків, 2002 р.
1 Конституційне право України. / За ред. В. Ф. Погорілка. – К., “Наукова думка”. – 2003 р., С. - 31
2 Хропанюк В. Н. Теорія держави й права. – Харків, 2002 р., С. - 172
3 Конституційне право. / Під ред. В. В. Молдаван, В. Ф. Мелащенка. – К., “Юмана”, - 2002р., С. - 72
4 Основи конституційного права України. / За ред В. В. Копейчикова. – К., Юрінком. 2003 р., С. - 114
5 Полешко А. Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку // Право України. – 2002. - № 12., С. - 90.
6 Гавриленко Г. Правова держава і правова культура // Право України. – 2002. - № 1. С. - 28.
7 Димитров Ю. Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день? // Право України. – 2002. - № 5. С. - 12.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
