28006 (656578), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Зрозуміло, що закон передбачає лише загальні правила користування тим чи іншим способом збирання доказів і не може регламентувати багато численні технічні засоби і тактичні прийоми проведення слідчих дій, направлені на підвищення їх ефективності, забезпечення повноти збирання доказової інформації.

2) забезпечення повноти зібраної по справі доказової інформації.

Всі процесуальні дії по збиранню доказів повинні проводитися якісно; ні один з доказів, який є суттєвим для справи, не повинен залишитися не поміченим суб'єктом доказування.

3) своєчасність дій по збиранню доказів.

Це полягає в правильному виборі моменту проведення того чи іншого діяння по збиранню доказів. Якщо це діяння за своїм характером є невідкладне, то воно і повинне проводитись негайно, тоді як виникла у цьому необхідність.

4) дотримання необхідних гарантій достовірності свідчень про одержувані фактичні дані.

Ця умова забезпечується:

- вибором достовірних джерел доказової інформації;

- дотриманням тих тактичних умов та прийомів проведення слідчих дій, які створюють передумови для одержання достовірних результатів;

• застосування таких технічних засобів, які дозволяють повністю виявити, точно зафіксувати і надійно зберегти докази.¹

• ________________________________

• ¹ Белкин А.Р. Теория доказьівания. Научно-методическое пособие. - М,: Изд-во: НОРМА, 1999 - с. 148.

2. Методи і засоби збирання доказів.

Як уже відмічали ми, на стадії збирання доказів відбувається виявлення доказової інформації, її передача, накопичення. В залежності від застосованого методу пізнання змінюються і шляхи руху інформації, змінюється коло і роль тих факторів, які визначають можливість і ступінь її перекручення під час передачі. При цьому різні методи пізнання відіграють різну роль у цьому процесі.

Нагляд (спостереження) як загальнонауковий метод пізнання при збиранні доказів служить, головним чином, метою виявлення фактичних

даних, що можуть стати доказами. Центральним елементом спостереження є сприйняття, що включає в себе інформацію про ті властивості предмету, які безпосередньо не відображаються, але які внутрішньо пов'язані з відображуваними ознаками.

Немає необхідності в характеристиці шляхів використання інших загальнонаукових методів пізнання при збиранні доказів: всі вони направлені на одержання тим чи іншим шляхом доказової інформації, її фіксацію та зберігання.

Вважається, що існують слідуючи форми фіксації доказової інформації:

- вербальна (словесна);

- графічна;

- предметна;

- наглядно-образова.

Основними методами фіксації з числа загальнонаукових методів пізнання являються вимірювання, опис та моделювання.

Технічними прийомами реалізації цих методів служать:

1) при вербальній формі фіксації- протоколювання, звукозапис;

2) при графічній формі фіксації - графічне відображення (схематичні та масштабні плани, креслення, малюнки, в тому числі намальовані портрети);

3) при предметній формі фіксації - вилучення предмету в натурі і його консервація, виготовлення матеріальних моделей (реконструкція, в тому числі макетування, копіювання, одержання зліпків та відтисків);

4) при наглядово-образовій формі - фотографування (у видимих та невидимих променях), кінозйомка, відео-магнітофонний запис.

При цьому можливі комбінації методів та технічних прийомів фіксації, їх комплексне застосування. Наприклад: протоколювання та реконструкція; протоколювання, фотозйомка та копіювання, та інш.¹

В кримінально-процесуальній науці розрізняють три форми фіксації доказів:

- складання протоколів;

- приєднання до справи речових доказів;

- приєднання до справи інших документів.

Відповідно до цих форм говорять про основні та доповнюючи, обов'язкові та необов'язкові способи фіксації.

Під основним способом фіксації розуміється лише протоколювання, в якості доповнюючих - фотографування, одержання зліпків, відтисків слідів. Такий поділ виходить з аналізу ст.65 ч. 2 КПК України, яка вказує, що фактичні дані встановлюються протоколами слідчих та судових дій, та не згадує результатів застосування науково-технічних засобів (фотознімків, фонограм, кіно-та відеофільмів), хоча самі ці засоби законом передбачаються (ст. 85-1,85-2,87-1 КПК України).

Як уже зазначалося вище, вербальна форма фіксації доказової інформації найбільш поширена, що і дало можливість говорити деяким авторам, що протоколювання є основною формою фіксації доказів. Але це можна пояснити тим, що законодавець зобов'язує складати протоколи всіх слідчих дій, і деяких процесуальних дій, а також тим, що існує дуже багато об'єктів фіксації,які можуть бути закріплені шляхом їх словесного описування. Це:

• заяви, показання та зауваження;

• ________________________________

¹ Белкин Р.С. Собирание, исследование й оценка доказательств. Сущность й методьі. М., 1966 - с. 53.

- дії та процеси;

- матеріальні утворення, їх ознаки, властивості, стан (люди, тварини, речі, документи, обстановка та інш.).

Слід докладніше розглянути технічні прийоми реалізації методів, способів фіксації.

Отже, протоколювання.

Ст. 84 КПК України передбачає, що при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

В основі протоколювання лежить опис як метод фіксації. При протоколюванні опис одержує вираження у вигляді письмової мови. Оскільки протокол - процесуальний документ, закон встановлює до його змісту та процесу складання визначені вимоги, порушення яких може потягнути за собою втрату ним юридичної сили як джерела доказів чи засобу посвідчення факту (ст. 85 КПК України).

Слід також розглянути мову протоколу. Так, Є.Є.Подлогін, який займався цією проблемою, вважає, що мова протоколу повинна відповідати наступним вимогам:

1) однозначність;

2) дослівному, по можливості, відбиттю суттєвих даних, що містяться в показаннях, та стилістична (направленість) нейтральність при фіксації інших свідчень;

3) точність;

4) зрозумілість;

5) лінгвістична правильність;

6) доцільність;

7) стислість.¹

Протоколювання надає можливість застосування деяких засобів оргтехніки та спеціальних прийомів закріплення усної мови -стенографування, машинопис та використання диктофонів.

Звукозапис.

Застосування звукозапису при провадженні досудового слідства передбачено ст. 85-1 КПК України. Звукозапис дозволяє зафіксувати не лише зміст показань, але й акустичну сторону допиту, яка містить більшу кількість інформації, ніж протокол допиту, але не одержує свого закріплення в протоколі допиту. Також звукозапис забезпечує передачу особливостей мови допитую чого, індивідуальність його мови, що майже ніколи не можна відбити у протоколі допиту.

Але в деяких випадках звукозапис уступає протоколюванню. В ньому міститься багато зайвої інформації, використання якої, пошук в ній потрібних матеріалів, технічно забруднено. Звукозапис потребує особливих умов для тривалого зберігання плівки, спеціальних мір щодо збереження від випадкового пошкодження.

Щодо графічної форми фіксації доказів, то, як ми вже казали, вона здійснюється шляхом замальовки об'єктів.

Отже, замальовка, як прийом фіксації найчастіше здійснюється в аварійних ситуаціях, коли через будь-які причини не має можливості застосувати технічні засоби закріплення зовнішнього вигляду об'єктів. Замальовка зберігає своє значення як засіб матеріалізації образу, що залишився в пам'яті, який містить доказову інформацію, особливо при створенні мальованих портретів за показаннями свідків, потерпілих.

Складання планів та схем може виконуватися як особою, яка передає інформацію суб'єкту доказування (свідком, потерпілим, обвинуваченим, експертом та ін.), так і самим суб'єктом доказування при опосередкованому чи безпосередньому описуванні.

Можна виділити наступні різновиди схем та планів, що складаються суб'єктом доказування при безпосередньому описуванні та які фіксують:

- обстановку місця проведення слідчої дії: огляду місця події, слідчого експерименту та ін.;

- розміщення та шляхи переміщення учасників слідчих дій;

- розміщення технічних засобів фіксації інформації при проведенні слідчих дій, якщо це має доказове значення чи необхідне для оцінки зафіксованої доказової інформації.

Виготовлення креслень може бути корисним, "головним чином, у випадках складного розташування характерних особливостей на об'єкті, що розглядається".¹ Вважають, що креслення, точність якого не викликає сумнівів, може відігравати роль графічної моделі відсутнього об'єкту і служити джерелом доказової інформації.

У слідчій та експертній практиці все більшого поширення одержують предметна та наглядово-образова форми фіксації доказів.

Вилучення предмету в натурі.

Серед процесуалістів існують різні точки зору щодо того, що вилучення предметів являється прийомом фіксації доказової інформації.

Але якщо розглядати те. Що приєднання до справи предмету являється засобом його збереження, то таке приєднання можна розглядати як прийом фіксації. На цих же позиціях стоять і ряд процесуалістів, наприклад, А.М.Ларін, який називає приєднання до справи речових доказів однією з процесуальних форм закріплення доказів, такий же, як приєднання до справи інших документів.²

Будемо вважати вилучення предмету в натурі з послідуючою (при необхідності) консервацією прийомом предметної фіксації за наступними ознаками:

- він призводить до мінімуму втрати доказової інформації, яка є неминучою при копіюванні, одержанні зліпків та ін.;

- забезпечується можливість безпосереднього сприйняття учасниками процесу доказування вилученого предмету, що виключає сумніви, які можуть виникнути при сприйнятті похідних від нього об'єктів;

• створюються умови для більш повного дослідження інформації, яка міститься в предметі;

- зберігається можливість одержання копій предмету, якщо характер предмету допускає його багаторазове копіювання.

• _________________________________

• Николайчик В.М. Следственньш осмотр вещественньїх доказательств. М., 1968 - с. 62. ² Ларин А.М. Работа следователя с доказательствами, М., 1966 - с. 56.

Копіювання та одержання зліпків та відтисків.

При копіюванні відбувається перенесення інформації з об'єкту-носія на штучну основу - слідокопіювальну плівку, спеціально підготовлений для цієї мети папір (фото-), лейкопластир, а при копіюванні документів - на звичайний чи спеціальний папір. При одержанні зліпків та відтисків інформація переноситься на об'ємне відображення, що виготовляється з гіпсу, різних зліпкових мас та ін. Ступінь втрати інформації при таких прийомах фіксації залежить від властивостей копіюю чого об'єкту і, головним чином, від властивостей застосовуваних технічних засобів.

Предметне моделювання зовнішнього образу людини.

Цей прийом фіксації подібний до вищеописаного прийому графічної форми фіксації, коли образ людини відтворюється шляхом малювання по образу, який є в пам'яті. Відмінність тут лише в засобах моделювання: в даному випадку мова йде про виготовлення синтетичних портретів за допомогою спеціальних технічних засобів. У всіх випадках предметного моделювання зовнішнього образу людини відбувається фіксація інформації, але не у всіх випадках ця інформація носить доказовий характер. Наприклад, якщо намальований портрет виконувався допитуючим під час допиту, і приєднується до протоколу, то інформація, що міститься в ньому, одержана процесуальним шляхом, може мати доказове значення. Портрети, виготовлені художником чи з допомогою спеціальних технічних засобів, у ході процедури, не передбаченої процесуальним законом (за допомогою фоторобота) являється засобом фіксації не доказової, а орієнтуючої інформації.

Реконструкція як прийом предметної фіксації.

І.М.Лузін визначав реконструкцію як "відтворення початкового стану обстановки чи окремого об'єкту, його особистих ознак з метою вирішення завдань розслідування".¹

Функції прийому предметної фіксації виконуються лише тоді, коли об'єкт реконструюється при безпосередній участі джерела доказової інформації, одержаної в процесі реконструкції.

____________________________________

¹ Лузин И.М. Методические проблеми расследования. М., 1973 - с. 167.

Одержання зразків для порівняльного дослідження.

Характеристики

Список файлов реферата