26557 (656030)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Курсова робота на тему:

АНАЛІЗ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАКОНОДАВЧОЇ Й МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ УГОРЩИНИ

Ужгород 2006

ЗМІСТ

Розділ І. Національна асамблея як орган законодавчої влади

Розділ ІІ. Здійснення державної влади на місцях

РОЗДІЛ І. НАЦІОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ЯК ОРГАН ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ

Законодавча влада в Угорській Республіці здійснюється однопалатним парламентом – Національною Асамблеєю (раніше – Державними Зборами) (ст. 25). Ст. 19 Конституції Угорщини визначає Національну Асамблею верховним органом державної влади та представницьким органом народу. ²

Національна Асамблея, здійснюючи свої права, що випливають із народного суверенітету, гарантує конституційний порядок у суспільстві і визначає структуру, напрями та умови управління.

Здійснюючи свою владу, Національна Асамблея здійснює наступні повноваження:

1. приймає Конституцію Республіки Угорщина;

2. приймає закони;

3. визначає план соціально-економічного розвитку країни;

4. визначає баланс державних фінансів, затверджує державний бюджет та забезпечує його виконання;

5. приймає рішення щодо програми Уряду;

6. укладає міжнародні договори, що мають особливе значення для міжнародних відносин Республіки Угорщина;

7. приймає рішення щодо оголошення війни та укладення миру;

8. у випадку стану війни чи виникненя загрози збройного нападу з боку іноземних держав (небезпека війни) оголошує кризовий стан і створює Раду оборони;

9. у випадку збройних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу чи захоплення влади, а також у випадку небезпечних актів насильства – збройних чи підготовлених з допомогою зброї, – що загрожують безпеці життя і майна громадян, та у випадках стихійного лиха чи промислових катастроф (надалі усе разом: неминуча потреба) оголошує надзвичайний стан;

10. приймає рішення про розгортання Збройних сил за межами або всередині країни;

11. обирає Президента Республіки, Прем’єр-міністра, членів Конституційного Суду, Уповноваженого Національної Асамблеї з прав людини та Уповноваженого Національної Асамблеї з прав національних та етнічних меншин, Голову та заступника Голови Державного аудиторського управління, Голову Верховного Суду та Генерального прокурора;

12. за рекомендацією Уряду, поданою після отримання рішення Конституційного Суду, розпускає місцеві представницькі органи, діяльність яких суперечить Конституції; приймає рішення щодо назв, території та розташування округів, щодо надання містам привілеїв округів та щодо формування районів столичного міста;

13. має виключне право оголошувати амністію.

Прийняття рішень, передбачених пунктами 7, 8, 9 та10 вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї.¹

Національною Асамблеєю може бути призначений всенародний референдум. Прийняття закону про всенародний референдум вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї.

У випадку, коли Національна Асамблея нездатна прийняти такі рішення, Президент Республіки має право оголосити стан війни, кризовий стан, створити Раду оборони, а також оголосити надзвичайний стан. Національна Асамблея вважається нездатною прийняти такі рішення, якщо вона знаходиться не на сесії, якщо не має часу прийняти такі рішення, а також якщо у випадках, які призводять до стану війни, кризового або надзвичайного стану, її скликання натрапляє на нездоланні перепони. Факт нездатності Національної Асамблеї діяти та підстави для оголошення стану війни, кризового або надзвичайного стану встановлюється спільно Головою Національної Асамблеї, Головою Конституційного Суду та Прем’єр-міністром. Національна Асамблея розглядає підстави для оголошення стану війни, кризового чи надзвичайного стану на своєму першому засіданні після усунення причин нездатності діяти і приймає рішення про законність вжитих заходів. Таке рішення вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї. Дві третини голосів представників, присутніх на Національній Асамблеї, вимагаються і для прийняття закону про детальні правила, що застосовуються під час кризового і надзвичайного стану.

Національна Асамблея обирається строком на чотири роки у складі 386 депутатів.¹ Національна Асамблея складається з представників, які обираються шляхом прямих виборів за змішаною системою.² Представники Національної Асамблеї здійснюють свої повноваження з метою служіння інтересам народу. Вони (представники) наділені правом недоторканності відповідно до положень закону про правовий статус представників Національної Асамблеї. Представники Національної Асамблеї повинні мати винагороду, достатню для забезпечення їхньої незалежності. Їм надається право мати певні пільги та право на відшкодування витрат. Для прийняття закону про розмір винагороди, відшкодувань, а також про пільги вимагються дві третини голосів присутніх представників.

Президент Республіки, члени Конституційного Суду, Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини, Голова державного аудиторського управління, заступник Голови та аудитори, судді, прокурори, працівники органів державної адміністрації, за винятком членів Уряду і заступників міністрів, службовці Збройних сил, поліції та інших органів правопорядку не можуть бути представниками Національної Асамблеї. Інші випадки несумісності посади представника можуть бути встановлені законом.

Для прийняття закону про правовий статус представників Національної Асамблеї вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

Згідно ст. 20/А повноваження представників Національної Асамблеї припиняються у випадках:

1) припинення функціонування Національної Асамблеї;

2) смерті представника;

3) оголошення несумісності посади;

4) відставки;

5) втрати виборчого права.¹

Якщо твердження про несумісність посади висунуто проти представника, який виконує свої повноваження, за пропозицією іншого представника, Національна Асамблея приймає рішення щодо визнання несумісності посади.

Заявою, адресованою Національній Асамблеї, представники можуть відмовитися від своїх мандатів. Для того, щоб відставка набула чинності, ніяких рішень Національної Асамблеї не вимагається.

Ст. ст. 21-24 визначають принципи організації роботи Національної Асамблеї. Згідно змісту цих статтей Національна Асамблея обирає Голову, заступника Голови та секретарів з-поміж своїх членів. Крім того вона утворює постійні комітети з-поміж своїх членів і може доручати комітетові вивчення будь-якої справи. Кожен зобов’язаний надавати необхідні дані на вимогу комітетів Національної Асамблеї та давати свідчення перед ними. Національна Асамблея працює сесійно. Щороку відбуваються дві регулярні сесії Національної Асамблеї: з 1 лютого до 15 червня і з 1 вересня до 15 грудня.¹ Перше засідання Національної Асамблеї скликається Президентом Республіки через місяць після виборів; в іншому випадку сесію скликає Голова Національної Асамблеї, який проводить перше засідання. Національна Асамблея скликається за письмовою вимогою Президента Республіки, Уряду або однієї п’ятої представників. У вимозі має бути зазначено причину скликання, бажану дату і порядок денний. Президент Республіки може один раз протягом сесії перенести засідання на строк до тридцяти днів. Протягом цього строку на письмову вимогу однієї п’ятої представників Голова скликає Національну Асамблею не пізніше ніж через вісім днів після одержання вимоги. Засідання Національної Асамблеї є відкритими. На вимогу Президента Республіки, Уряду чи будь-якого представника Національна Асамблея двома третинами голосів представників може прийняти рішення проводити закрите засідання.

Національна Асамблея має кворум, коли присутня більш ніж половина представників. Свої рішення вона приймає більш ніж половиною голосів присутніх представників. Для внесення поправок до Конституції та прийняття певних рішень, визначених Конституцією, вимагаються дві третини голосів представників Національної Асамблеї. Правила процедури та порядок проведення дебатів визначаються у регламенті Національної Асамблеї, за прийняття якого повинні проголосувати дві третини присутніх представників. Як для зміни Конституції, так і для прийняття певних рішень, визначених Конснитуцією, вимагаються дві третини голосів представників Національної Асамблеї.

Ст. 25 оголошує, що законодавча ініціатива належить Президентові Республіки, Урядові, будь-якому представникові Національної Асамблеї. Закони, прийняті Національною Асамблеєю, мають бути підписані, а потім передані Президентові Республіки Головою Національної Асамблеї.

Президент Республіки обнародує закон у п’ятнадцятиденний строк, а на вимогу Голови Національної Асамблеї у разі неминучої потреби – протягом п’яти днів після його отримання. Президент Республіки підписує закон, переданий для обнародування. Закон публікується в офіційній газеті. Якщо Президент не погоджується із законом або з будь-яким положенням, він може повернути його перед підписанням разом із своїми зауваженнями до Національної Асамблеї, яка ще раз розглядає закон і приймає щодо нього рішення. Після цього закон, прийнятий Головою Національної Асамблеї Президентові, підписується та обнародується Президентом Республіки протягом п’яти днів. Президент Республіки перед підписанням закону передає його до Конституційного Суду, якщо вважає, що будь-яке з його положень є неконституційним. Якщо Конституційний Суд, згідно зі своїми функціями, оголосить закон неконституційним, Президент Республіки повертає його до Національної Асамблеї; а іншому разі закон підписується і обнародується протягом п’яти днів.

Представники Національної Асамблеї можуть робити запити до уповниважених Національної Асамблеї з прав людини і з прав національних та етнічних меншин, до Голови Державного аудиторського управління, до Голови Національного банку Угорщини, можуть направляти інтерпеляції і запити Урядові, будь-якому членові Уряду та Генеральному прокуророві з будь-якого питання у межах їхніх повноважень.

Повноваження Національної Асамблеї починаються з моменту її першого засідання. Національна Асамблея може оголосити про свій розпуск навіть до спливу строку своїх повноважень. Президент Республіки, призначаючи день виборів, водночас може розпустити Національну Асамблею, якщо:

1. Національна Асамблея протягом строку своїх повноважень виражала недовіру Уряду принаймні чотири рази за дванадцять місяців;

2. після спливу строку повноважень Уряду Національна Асамблея не обирає особу, запропоновану Президентом Республіки на посаду Прем’єр-міністра, протягом сорока днів після першої персональної пропозиції.

Перед розпуском Національної Асамблеї Президент Республіки ознайомлюється з думкою Прем’єр-міністра, Голови Національної Асамблеї та лідерів груп представників партій, представлених у Національній Асамблеї.¹

Протягом трьох місяців після припинення дії мандата через оголошення про саморозпуск та розпуск Національної Асамблеї обирається нова Національна Асамблея. Національна Асамблея продовжує виконувати свої функції до першого засідання нової Національної Асамблеї.

Під час кризового або надзвичайного стану саморозпуск та розпуск Національної Асамблеї недопустимий. Якщо строк повноважень Національної Асамблеї спливає під час кризового або надзвичайного стану, її мандат продовжується до закінчення кризового або надзвичайного стану. У випадку виникнення стану війни, небезпеки війни або надзвичайного стану Президент Республіки може скликати Національну Асамблею, яка оголосила про свій саморозпуск або була розпущена. Національна Асамблея приймає рішення про продовження строку своїх повноважень.

Цікавим для дослідження є питання щодо уповноважених Національної Асамблеї.

Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини повинен розслідувати і збирати факти порушення конституційних прав і бути ініціатором загальних або часткових заходів, спрямованих на їх усунення.

Уповноважений Національної Асамблеї з прав національних та етнічних меншин наділений тими ж функціями, що й Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини проте його діяльність поширюється на дещо іншу сферу – забезпечення прав національних та етнічних меншин. Його функції здійснює орган, до якого входить по одному представникові від кожної національної та етнічної групи, висунутому організаціями національних та етнічних меншин та обраному Національною Асамблеєю.

Заходи, до яких вдаються уповноважені Національної Асамблеї, у випадках, передбачених законом, можуть бути ініційовані будь-якою особою.

Уповноважені з прав людини і з прав національних та етнічних меншин обираються Національною Асамблеєю за пропозицією Президента Республіки двома третинами голосів представників. Для захисту певних конституційних прав Національна Асамблея може може також обирати спеціальних уповноважених.

Уповноважені Національної Асамблеї щорічно подають їй звіт про свою діяльність.

Для прийняття рішень щодо уповноважених вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

РОЗДІЛ ІІ. ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

Ст. 41 визначає, що територіальними одиницями Республіки Угорщина є столиця, округи, міста з правом обласного підпорядкування та общини. Столиця ( столицею Республіки Угорщина є Будапешт (ст. 72) ) поділяється на райони. Райони можуть утворюватися також у містах.

На відміну від багатьох європейських держав, в Угорщині діє двоступенева система адміністративно-територіального устрою, в якій відсутня проміжна ланка районого рівня між адміністративно-територіальною одиницею першого рівня (округ) та низовими ланками адміністративно-територіального поділу. Однак, на сьогодні, у відповідності до сучасних тенденцій регіоналізації в Європі та у зв’язку підготовкою до вступу в Європейський Союз, в Угорщині відбувається територіально-адміністративна реформа, наслідком якої маєстати утворення регіонів, до складу яких входитимуть області і міста зправами області, що означатиме повернення до традиційної триступеневої системи адміністративно-територіального устрою.¹

Особливістю територіального організації Угорщини є відсутність на місцях представників центральної влади і достатньо широка компетенція місцевих органів самоврядування. Право на місцеве самоврядування мають об’єднання виборців у общинах, містах, столиці та її районах, а також в округах. Місцеве самоврядування є формою незалежного демократичного управління місцевими громадськими справами, формою здійснення місцевої влади в інтересах населення. Виборці здійснюють місцеве самоврядування через обрані ними представницькі органи або через місцеві референдуми. Члени органів місцевого самоврядування обираються строком на чотири роки.

Органи місцевого самоврядування згідно своїх поноважень:

1. незалежно регулюють і керують муніципальними справами; їхні рішення мають бути перевірені на відповідність законодавству;

2. здійснюють право власності щодо муніципального майна, незалежно розпоряджаються доходом муніципалітету та мають право вступати в ділові відносини на власний розсуд;

3. наділяються правом мати свій власний дохід, необхідний їм для виконання своїх функцій, як визначено законом, а також мають державну підтримку,– відповідно до обсягу цих функцій;

4. визначають вили і розміри місцевих податків;

5. утворюють свою власну організацію та визначають порядок її функціонування;

6. створюють символіку місцевого характеру та встановлюють місцеві нагороди і звання;

7. виступають з ініціативами щодо справ місцевої общини, звертаючись до органів, уповноважених приймати рішення;

8. об’єднуються з іншими органами місцевого самоврядування для спільного вирішення справ у межах своєї компетенції, співпрацювати з муніципалітетами в інших країнах та бути членами міжнародних організацій муніципалітетів.

У межах своїх повноважень органи місцевого самоврядування мають право видавати постанови, що не суперечать будь –яким правовим актам вищого порядку.¹

Орган місцевого самоврядування очолюється мером. Представницький орган може обирати комітети та утворювати бюро. На підставі закону або урядової постанови, прийнятої згідно із законом, мер, крім своїх муніципальних обов’язків, може виконувати певні функції державної адміністрації. Закони або урядові постанови можуть визначати обов’язки державної адміністрації, повноваження муніципальних службовців та адміністративних посадових осіб бюро представницького органу. Для прийняття закону про муніципалітети вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї. Така сама кількість голосів вимагається для прийняття закону, що обмежує основні права муніципалітетів.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата