25897 (655431), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
§ 27, 28, сторінки 16–17

ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ КОРОТКО­СТРОКОВИХ ВІДПУСТОК

Стаття 39¹. Короткострокові виїзди за межі місць позбавлення волі.

Засудженим, що утримуються у виправно-трудо­вих установах загального режиму, можуть бути дозво­лені короткостроко­ві виїзди за межі місць позбавлен­ня во­лі на строк не більше семи діб, не врахо­ву­ю­чи часу, необхідного для проїзду в обид­ва кінці (не більше п’яти діб), у зв’яз­ку з виключними особи­стими обста­ви­нами:

2. смерть або тяжка хвороба близького ро­дича, що за­грожує життю хворого;

3. стихійне лихо, що спричинило значні ма­теріальні збит­ки засудженому або йо­го сім’ї.

Дозвіл на короткостроковий виїзд да­єть­ся началь­ником установи по виконання по­карань по узгоджен­ню з прокурором та з урахуванням особистості і по­ведінки за­судженого. Час знаходження засуджено­­го поза межами установи по виконання покарань зара­ховується в строк від­бут­тя покарання. Вартість про­їзду засуд­же­ного сплачується ним особисто, або йо­­го родичами. За час знаход­ження засуд­женого за ме­жами установи по виконан­ня покарань заробіток йо­му не нарахо­вується.

Виправно-трудовий кодекс України, стаття 39¹

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗАСУДЖЕНИХ
З ПРАЦІВНИКАМИ УСТАНОВИ

§ 16. Взаємовідносини працівників виправно-тру­до­вих установ і засуджених.

1. Взаємовідносини працівників виправно-тру­до­вих установ із засудженими визначаються метою ви­правлення та перевиховання засуджених і грунту­ються на суворому дотриманні вимог законності.

Примітка: у взаємовідносинах із засудженими до співробітників ВТУ прирівнюються і військо­во­служ­бовці підрозділів внутрішніх військ.

2. Працівники виправно-трудових установ зобо­в’я­зані постійно зміцнювати правопорядок у місцях по­збавлення волі, проводити цілеспрямовану вихо­вну роботу серед засуджених, виявляти та проводити упереджуючу роботу із спробами ведення ними па­разитичного способу життя, уміло поєднувати висо­ку вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого. Їм категорично забороняється входи­ти в будь-які зносини із засудженими та їх родича­ми, що не викликані інтересами служби, а також ко­ристуватися їх послугами.

3. Засуджені зобов’язані бути ввічливими з пра­ців­никами виправно-трудових установ, беззаперечно виконувати їх вказівки.

4. Засуджені звертаються до працівників випра­в­но-трудових установ на «Ви», називають їх «гро­ма­дя­нин», чин, посаду або ім’я і по батькові.

Працівники виправно-трудових установ звертають­ся до засуджених на «Ви» і називають їх «за­суд­же­ний», «громадянин» або прізвище.

§ 17. Правила поведінки засуджених.

2. Засуджені до позбавлення волі зобов’язані:

і) під час зустрічі з працівниками виправно-тру­­до­вих установ та іншими посадовими особами, які від­відують установи, вставати і вітатися з ними.

3. Засудженим до позбавлення волі забороня­ється:

л) вживати жаргонні слова, давати та присво­ю­ва­ти прізвиська.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997р.
§ 16, 17; сторінки 9–10

ЗАКОН УКРАЇНИ

м. Київ 8 жовтня 1991 року

ПРО ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ

(витяг)

Стаття 1. Громадянство в Україні

В Україні існує єдине громадянство.

На підставі двосторонніх міждержавних догово­рів допускається подвійне громадянство.

Стаття 2. Належність до громадянства України

Громадянами України є:

1. особи, які на момент набрання чинності цим За­коном проживали в Україні, незалежно від похо­джен­ня, соціального і майнового стану, расової та на­ціональної належності, статі, освіти, мови, по­лі­тич­них поглядів, релігійних переконань, роду і харак­теру занять, які не є громадянами інших держав і які не заперечують проти набуття громадянства Укра­їни;

1. особи, які працюють за державним направленням, проходять військову службу або навчаються за ме­жами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що постійно проживали на її території, не перебувають у громадянстві інших держав і не піз­ніш як через рік після набрання чинності цим За­ко­ном виявили бажання стати громадянами Укра­ї­ни;

1. особи, які набули громадянства України від­по­від­но до цього Закону.

Стаття 11. Особи без громадянства

Особи, які проживають на території України і не є громадянами України та не мають доказів своєї на­лежності до громадянства іноземної держави, вва­жаються особами без громадянства.

Стаття 12. Підстави набуття громадянства Укра­ї­ни

Громадянство України набувається:

1. за народженням;

1. за походженням;

1. через прийняття до громадянства України;

1. через поновлення у громадянстві України;

1. за іншими підставами, передбаченими цим Зако­ном;

1. за підставами, передбаченими міжнародними до­говорами України.

Стаття 17. Прийняття до громадянства України

Іноземні громадяни та особи без громадянства мо­жуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадян­ства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1. відмова від іноземного громадянства;

1. постійне проживання на території України про­тягом останніх п’яти років.

Це правило не поширюється на осіб, які виявили ба­жання стати громадянами України, за умови, якщо вони народились чи довели, що хоч би один з їх бать­ків, дід чи баба народилися на її території і не пе­ребувають у громадянстві інших держав;

1. володіння українською мовою в обсязі, достат­ньо­му для спілкування;

1. наявність законних джерел існування;

1. визнання і виконання Конституції України.

Зазначені вимоги можуть не враховуватись лише у виняткових випадках за рішенням Президента України щодо окремих осіб, які мають визначні заслуги перед Українською державою.

Спрощений порядок надання громадянства Укра­ї­ни може застосовуватись до жінок, які одружені з гро­мадянами України, на їх прохання і за умови від­мо­ви від іноземного громадянства.

До громадянства України не приймаються особи, які:

1. вчинили злочини проти людства чи здійсню­ва­ли геноцид, чинили насильницькі дії проти націо­наль­ної державності України;

1. засуджені до позбавлення волі за тяжкі злочини.

Стаття 18. Поновлення у громадянстві України

Особу, яка раніше перебувала у громадянстві Укра­їни, може бути за її клопотанням поновлено у гро­ма­дянстві України.

Стаття 19. Підстави припинення громадянства Ук­раїни

Громадянство України припиняється:

1. внаслідок виходу з громадянства України;

1. внаслідок втрати громадянства України;

1. за підставами, передбаченими міжнародними до­говорами України.

Стаття 20. Вихід з громадянства України

Вихід з громадянства України здійснюється за кло­потанням особи в порядку, встановленому цим За­коном.

У виході з громадянства України може бути від­мо­влено, якщо особа, яка порушила клопотання про ви­хід, має невиконані зобов’язання перед державою або майнові зобов’язання, з якими пов’язані істотні ін­тереси громадян чи державних організацій, коопе­ра­тивних та громадських об’єднань.

Вихід з громадянства України не допускається, як­що особу, яка порушила клопотання про вихід, при­тягнуто до кримі­нальної відповідальності як обви­нуваченого або щодо неї є вирок суду, який набрав законної сили і підлягає виконанню.

ПРАВА ЗАСУДЖЕНИХ

1. Засуджені до позбавлення волі можуть:

а) розпоряджатися особистим часом, від­веденим їм розпорядком дня, не по­рушувати при цьому правил пове­дін­ки;

б) отримувати в посилках (передачах) і збе­рігати у відведених для цього міс­цях продукти харчування та предме­ти першої потреби (додаток 5);

в) зберігати предмети і речі, які передбаче­ні переліком (додаток 7);

г) купувати продукти харчування і пред­ме­ти першої потреби в асортименті, пе­редбаченому переліком (додаток 8);

д) приймати участь в культурно-масових і спортивно оздоровчих заходах, користу­ватися бібліотекою, настільними іг­рами;

є) приймати участь у самодіяльних орга­ні­заціях засуджених;

ж) у відведених місцях розводити декора­тивних риб та кімнатні рослини;

з) користуватися у приміщеннях для збе­ре­ження продуктів харчування та прий­няття їжі водонагрівальними при­строями заводського виготовлення;

і) відправляти через пошту або передава­ти родичам під контролем ад­мі­ні­ст­рації особисту літературу і пе­рі­о­ди­чні видання;

к) придбавати за свої кошти, які знаходя­ть­ся на особистих рахунках, теле­ві­зо­ри, холодильники, програвачі, ра­діо­приймачі в розрахунку: телевізор, про­гравач—один на загін, ра­діо­прий­мач—один на житлове при­мі­щен­ня.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
§17, сторінки 9–10

ОБОВ’ЯЗКИ ЗАСУДЖЕНИХ

2. Засуджені до позбавлення волі зобо­в’я­зані:

а) суворо дотримуватись правил пове­дін­ки і розпорядку дня, встановлених у виправно-трудових установах;

б) бережливо ставитись до державного май­на;

в) сумлінно ставитись до праці;

г) утримувати в чистоті житлові та служ­бо­ві приміщення, робочі місця, за вста­новленим зразком застеляти ліж­ка, додержуватись правил особистої гі­гієни, зберігати свої продукти харчу­ван­ня у відведених для цього та спе­ці­аль­но обладнаних місцях;

д) у встановленому порядку виконувати ро­боти щодо благоустрою місць поз­бав­лення волі та прилеглих до них тери­торій, а також для покращання куль­турно-побутових умов засуджених;

є) пересуватися групами по території ви­прав­но-трудових установ тільки стро­єм;

ж) носити встановлені нагрудні знаки згід­но затвердженим зразком (дода-ток 9);

з) у тюрмах, приміщеннях камерного ти­пу та дисциплінарних ізоляторах вихо­дити на прогулянку і додержувати вста­новлені на час прогулянки правила поведінки, прибирати в камерах;

і) під час зустрічі з працівниками випра­в­но-трудових установ та іншими поса­довими особами, які відвідують уста­нови, вставати і вітатися з ними;

к) бути ввічливими між собою.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
§17 сторінка 10

ОБОВ’ЯЗКИ ДНЮВАЛЬНОГО ПО ГУРТОЖИТКУ

А. Днювальний по гуртожитку зобо­в’я­за­ний

а) знати число засуджених, що прожива­ють у гур­тожитку, скільки з них на ро­бо­ті, хворих, ут­римуються у штрафно­му дисциплінарно­му ізоляторі або кар­цері;

б) подавати команду засудженим при під­йо­мі, а та­кож у випадку тривоги чи пожежі;

в) слідкувати за збереженням майна, облад­нан­­ня та інвентарю, що знаходиться у гур­то­жит­­ку, а також особистих ре­чей засуд­жених;

г) забезпечувати дотримання правил про­ти­по­жеж­ної безпеки у гур­то­жит­ку;

д) не допускати перебування у гуртожит­ку за­суд­жених з інших загонів;

є) після розводу засуджених на роботу здій­сни­ти прибирання гуртожитку, по­мити під­логу, то­пити піч, про­віт­рю­вати при­мі­щен­ня, мити і чистити бач­ки для питної води та на­пов­ню­­ва­ти їх свіжою во­дою;

Характеристики

Список файлов реферата