25897 (655431), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

МІРИ СТЯГНЕНЬ
ТА ЗАОХОЧЕНЬ

Стаття 65. Міри заохочень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За хорошу поведінку і чесне відношення до пра­ці до засуджених можуть застосову­ва­тись слі­ду­ю­чі міри заохочень:

• оголошення подяки;

• занесення на дошку передовиків вироб­ництва;

• нагородження похвальною грамотою;

• преміювання за кращі показники в робо­ті;

• дозвіл на одержання додатково однієї по­силки або передачі на рік;

• надання додатково одного короткостро­кового або дов­гострокового

• побачення на рік, чи права на од­ні платні те­лефонні розмови трива­лі­стю п’ят­над­цять хвилин;

• дозвіл додатково витрачати гроші в су­мі до п’ят­над­цяти відсотків міні­маль­ного розміру за­ро­біт­ної плати на купівлю продуктів харчуван­ня і пред­метів першої потреби у святкові дні;

• дострокове зняття раніше накладеного стяг­нен­ня.

Засуджені, що доказали своє виправлення зразковою по­ведінкою і чесним від­но­шенням до пра­ці, мо­жуть бути у вста­новленому законом по­рядку пред­став­лені до умовно-дострокового звіль­нен­ня або за­мі­ни невідбутої частини по­каран­ня більш м’я­ким по­каранням.

Стаття 67. Міри стягнень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За порушення вимог режиму відбування покарання до за­суд­­же­них можуть застосовуватись слідуючі мі­ри стя­гнен­ня:

• попередження або догана;

• позачергове чергування по прибиранню при­мі­щень і території місця позбавлення волі;

2. позбавлення права на одержання чергової посил­ки або передачі і заборона на строк до одно­го мі­ся­ця купувати про­дукти харчування;

4. скасування покращених умов утриман­ня, перед­ба­чених статтями 38, 39 і 39¹ цього кодек­су;

5. поміщення засуджених, що утримуються в ус­та­но­вах по виконанню пока­рань, в штрафний ізо­ля­то­р з виводом або без виводу на ро­боту на строк до п’ят­надцяти діб;

7. переведення засуджених, що утримуються в ус­та­но­вах по виконанню пока­рань загального, по­си­ле­но­го та суворо­го режиму, в при­мі­щення камерного ти­­пу на строк до шести місяців.

Виправно-трудовий кодекс України, статті 65, 67

Закон України «Про внесення змін і доповнень...» від 27.07.94

ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ ПОБАЧЕНЬ

Стаття 39. Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з рідними.

Засудженим надаються побачення: короткостроко­ві тривалістю до чотирьох годин і довгострокові до трьох діб.

Засудженим один раз на три місяці за наявності тех­нічних можливостей надається право на одні плат­ні телефонні розмови тривалістю п’ят­над­цять хвилин під контролем адміністрації.

Засудженим за їх бажанням дозволяється за­мі­ня­­ти тривалі побачення короткостроковими, а також три­­­­валі та короткострокові – телефонними розмова­ми.

§ 34. Побачення засуджених з родичами і іншими особами.

1. Засудженим згідно з нормами, встановленими Ви­прав­но-трудовим кодексом України, надаються ко­роткострокові і тривалі побачення.

Побачення із засудженими, які тримаються у різ­них виправно-трудових установах, не дозволяються.

2. Короткострокові побачення надаються з рід­ни­ми та іншими особами в присутності представни­ків адміністрації виправно-трудових установ. З ін­ши­ми особами побачення надаються тільки у тих ви­падках, коли, на думку адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

У разі відмови у наданні побачень на заяві засуд­же­ного або особи, яка бажає з ним зустрітися, робить­ся відмітка про причини відмови.

За бажанням засудженого побачення може бути за­мінено правом міжміської телефонної розмови під кон­тролем адміністрації за наявністю технічної мож­­ливості.

Особам, засудженим до позбавлення волі у виправно-трудових колоніях загального режиму два тривалих побачення замінюється на шість короткострокових. Начальник виправно-трудової установи у винятко­вому випадку з метою виховання може надати корот­кострокове побачення рідним і засудженим, яко­го утримують у приміщенні камерного типу, штрафному або дисциплінарному ізоляторі.

3. Тривалі побачення надаються з правом спіль­но­­го проживання і тільки з близькими родичами, ко­­ло яких встановлене Виправно-трудовим кодексом України.

4. Адміністрація виправно-трудової установи, як пра­вило, звільнює засуджених від роботи на період три­валих побачень з наступним або попереднім від­пра­цюванням цього часу.

5. У разі епідемії, стихійного лиха або інших над­звичайних обставин, що перешкоджають нормаль­ній діяльності виправно-трудових установ, поба­чення можуть бути тимчасово відмінені.

6. Поєднання побачень або роз’єднання одного по­бачення на декілька періодів не дозволяється.

§ 35. Порядок надання і проведення побачень та телефонних розмов.

1. Дозвіл на побачення надається начальником ви­правно-трудової установи або особою, яка його за­міщає, згідно заяви засудженого або особи, яка прибула на побачення. Документами, які засвід­чу­ють особу, що прибула на побачення, а також її родин­ні зв’язки, можуть бути паспорти, посвідчення осо­би, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

2. Особи, які прибули на побачення, приймаються начальником установи або його заступником, началь­ником загону або черговим помічником начальни­ка установи. Вони інформуються про поведінку за­судженого і попереджуються про обов’язкове дотри­мання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинен­ня побачень, якщо буде виявлено порушення цих правил.

Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання у виправно-трудових установах, зда­ються на збереження контролеру по проведенню по­бачень під розпис у спеціальному журналі (до­да­ток 2).

При наявності достатніх підстав вбачати, що особа, яка прибула на побачення, умисно передає засудженому предмети, вироби та речовини, збереження яких в умовах місць позбавлення волі заборонено, або одержує від засудженого нелегальним шля­хом заборонені речі, начальник виправно-трудової установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки у випадку й згоди на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться в порядку, встановленому цими Правилами. У випадку виявлення замаскованих від огляду заборо­нених предметів і виявлення особи, яка намагалась передати їх засудженому, вступають в дію прави­ла законів про адміністративні правопорушення.

Якщо особа, яка прибула на побачення, від­мо­вить­ся від огляду речей і одягу, тривале побачення із засудженим їй не дозволяється, але може бути нада­не короткострокове побачення у випадку, коли засуд­жений на це має право.

3. Побачення засудженому дозволяється не біль­ше як з двома дорослими особами, разом з якими мо­жуть бути неповнолітні діти засудженого.

4. Тривалість побачень встановлюється адміні­стра­цією виправно-трудових установ. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати мен­ше двох годин, а тривалі – менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які зна­ходяться на побаченні.

5. На побачення засуджені повинні прибувати в охай­ному вигляді. На період тривалих побачень вида­ється одяг, білизна і взуття зі змінного фонду, який постійно зберігається у контролера по проведен­ню побачень, або одяг цивільного зразку, який при­несли рідні. Засуджені до і після побачень під­ля­га­ють повному обшуку. Їм надається можливість про­носити в кімнати тривалих побачень туалетні і курильні речі.

6. Пронос особам, які прибули на побачення з за­судженими, в кімнату короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.

До кімнат тривалих побачень дозволяється проно­сити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та одяг цивільного зразку для перевдягання засуджених на період проведен­ня побачень, а також предмети і вироби, збе­рі­ган­ня яких засудженим не заборонено.

Винесення продуктів і речей засудженими із при­мі­щень тривалих побачень забороняється.

Родичам засуджених, які перебувають на три­ва­лих побаченнях, дозволяється виходити за межі ус­та­нови для придбання продуктів харчування та пред­метів першої потреби.*

7. Під час побачень не дозволяється передавати за­судженим або засудженими будь-які предмети, документи, записки, креслення тощо.

Розмова на короткострокових побаченнях ведеться мовою, вибраною особами, які прибули на побачен­ня. Якщо ніхто з представників адміністрації ви­прав­но-трудової установи або військовослужбовців не знають цієї мови, то для контролю за змістом роз­мови може бути запрошений перекладач або ін­ша особа (за винятком), яка володіє цією мовою.

8. У разі порушення встановленого порядку пове­дінки на побаченні, воно негайно припиняється, про що контролер доповідає особі, яка дозволила по­бачення, а у разі її відсутності – черговому по­міч­ни­ку начальника установи, який приймає остаточне рі­шення.

*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

§ 38. Вирахування строків надання засудженим поба­чень, вручення посилок, передач, бандеролей, і від­правлення ними листів.

1. Перше побачення може бути надане засуджено­му при прибутті до виправно-трудової установи, не­залежно від того, коли він мав останнє побачення у місцях попереднього ув’язнення. При наявності пра­ва на короткострокове і тривале побачення вид пер­шого визначає засуджений.

Наступне побачення надається по закінченню пе­рі­оду, рівного діленню дванадцяти місяців на кіль­кість побачень даного виду, які надаються засудже­ному протягом року.

2. Час, протягом якого побачення, телефонні роз­мо­ви, посилки (передачі), бандеролі засудженим не ви­давались у зв’язку з карантином, стихійним лихом або переведенням виправно-трудових установ на особливий режим, зараховується у строк, по закінченні якого засудженим можуть бути надані ці піль­ги.

3. Засудженим дозволяється одержувати посилки (пе­редачі) при прибутті до виправно-трудової устано­ви, незалежно від того, коли вони одержували посил­ки (передачі) у місцях попереднього ув’язнення. Між попередньою і черговою посилками (пе­ре­да­ча­ми) витримується термін, рівний діленню дванадцяти місяців на загальну кількість посилок (передач), які дозволяється отримувати засудженому протягом ро­ку на даному виді режиму.

Засудженим дозволяється у рахунок чергової посил­ки або передачі виносити після тривалих побачень продукти харчування та предмети першої потре­би у кількості і асортименті, встановленими для по­силок і передач.

4. Засудженим дозволяється одержувати бандеро­лі при прибутті до виправно-трудової установи. Між попередньою і черговою бандеролями витриму­ється строк не менше шести місяців.

5. Засудженим дозволяється відправляти листи при прибутті до виправно-трудової установи.

Примітка: близькими рідними являються мати, бать­ко, чоло­вік, жінка, діти, рідні брати та сестри, ону­ки, дід і баба, усинов­лювачі, усиновлені.

Виправно-трудовий кодекс України, стаття 39

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.
§ 34, 35, сторінки 19–21; § 38, сторінки 22–23

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ БАНДЕРОЛЕЙ

§ 27. Порядок прийому та вручення засудженим бан­деролей.

1. Засудженим, незалежно від призначеного їм ви­­ду режиму, дозволяється одержання не більше двох бандеролей на рік. При цоьму бандеролі, одержа­ні з книготорговельної мережі за заявами засудже­них, в рахунок чергових не зараховуються.

З бандеролями, що надійшли на адресу засуджених, які вибули до інших виправно-трудових установ, а також тим, що не мають права на їх отримання (крім випадків, передбачених пунктом 3 цього па­раграфу), адміністрація поступає в порядку, визна­ченому § 26 цих Правил.

2. З урахуванням того, що із продуктів харчування згідно з Поштовими правилами, у бандеролях мо­жуть пересилатись тільки сухі кондитерські виро­би, вони підлягають врученню засудженим у повно­му асортименті. Із предметів культурно-по­бу­то­во­го вжитку, що надійшли в бандеролях, засудженим ви­даються такі предмети, зберігання яких їм не забо­ронено.

У разі виявлення у бандеролях заборонених вкла­дів або у випадку перевищення ваги такі бандеролі по­вертаються відправникам накладною платнею.

3. Бандеролі, що адресовані особам, які від­бу­ва­ють дисциплінарне стягнення у штрафних або дисцип­лінарних ізоляторах чи в карцерах, видаються їм тільки після відбуття ними цих стягнень. Сухі кон­дитерські вироби, одержані в бандеролях на адре­су осіб, яких утримують в приміщеннях камерного типу виправно-трудових установ загального, поси­леного і суворого режимів видаються адресатам тіль­ки після відбуття ними міри стягнення.

§ 28. Відповідальність за зберігання вкладів посилок і бандеролей.

У разі повернення відправникам посилок і банде­ро­лей у зв’язку з порушенням ними асортименту вкла­день адміністрація виправно-трудових установ від­повідальності за збереження якості вкладеного не несе. Адміністрація виправно-трудових установ за­безпечує зберігання вкладень посилок і бандеролей при умові, коли вони своєчасно не були вручені за­судженим у зв’язку з відбуванням ними дисцип­лі­нар­ного стягнення, але при їх природному псуван­ні в силу тривалого зберігання відповідальності не не­се.

Характеристики

Список файлов реферата