SHPORA (655345), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

2 . Залучення на добровільних засадах майна та коштів юр . осіб та громадян

3 . Самостійне формування програми діяльн . , вибір постачаль -ників і споживачів , встановлення цін .

4 . Вільний найм працівників .

5 . Вільне залучення ресурсів , використання яких не заборонено або не обмежено законодавством .

6 . Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів , установлених зако -ом .

7 . Ссамостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності .

10.Значення арбітражної практики у господарських відносинах.

Відповідно до закону України правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражними судами.

Арбітражний суд - незалежний орган для вирішення спорів між юридичними особами, держвними органами. Він виконує такі функції:

1)Захист прав та законих інтересів учасників господарських відносин.

2)Сприяння зміцненю законності в сфері господарських відносин.

3)Внесення пропозицій спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Застосовуючи норми арбітражного та арбітражно-процесуального кодексу та інші норми господарського законодавства арбітражні суди застосовують закон до конкретних відносин, деталізуються і конкретизуються норми законодавства, вивчають практику застосування норм за конкретних обставин, аналізують причини господарських конфліктів і власну арбітражну практику. Це дає можливість не тільки вирішити конкретні спори, але і визначити тенденцію господарських відносин, проводити профілактичну роботу. В результаті такої діяльності видаються інструктивні вказівки і розяснення державних арбітражів як засобів тлумачення арбітражної практики.

11.Поняття господарських правовідносин.

Суспільні відносини, регульовані нормами права прийнято називати правовідносинами або правовими відносинами.

Господарськими є відносини між господарюючими суб’єктами (підприємствами, підприємцями) і органами управління, які складаються у процесі організації і здійснення господарської діяльності. Господарські правовідношення складаються з: суб’єкта; об’єкта; зміста правовідносин.

12. Характерні риси господарських правовідносин:

1.Вони відбивають характер і структуру суспільних виробничих відносин.

2.Носять вольовий характер.

3.Це результат застосування господарських норм.

4.Суб’єктами господарських правовідносин є юридичні особи, а не фізичні. Виняток громадяни-підприємці.

5.Змістом цих відносин є права і обов’язки учасників господарських правовідносин.

13.Види господарських правовідносин.

Господарські правовідносини класифікують за такими ознаками:

За обєктом, які витікають з різних галузей народного господарства:

• в сільському господарстві.

• в капітальному будівництві.

• в транспорті.

Тут обєктом виступають матеріальні блага, які створюються в цих сферах, а також соціальні блага.

За підставами виникнення, зміни та припинення:

• договірчі (купівлі-продажу).

• позадоговірчі (нанесення шкоди).

За субєктами:

• між органами управління і юридичними особами.

• між юридичними особами.

• між обєднаннями і юридичними особами, що входять до складу обєднання.

• внутрішньогосподарські відносини.

За методо регулювання господарської діяльності:

• на засадах координації.

• на засадах субординації.

14. Виникнення і зміни господарських правовідносин.

Найчастіше господарські правовідносини виникають з договорів. Але вони можуть виникати і за інших підстав: з адміністративних актів, в результаті відкриття, виникнення, раціоналізації пропозиції, створення творів мистецтва, літератури.

Зміни господарських правовідносин відбуваєтьс в основному на підставі узгодженого волевиявлення субєктів правовідносин так як за гагальним правилом змінювати господарські правовідносини в односторонньому порядку заборонено.

17 . Суб”єкти підприємницької дільності .

Підприємцями можуть бути :

1 . громадяни України , інших держав , не обмежені законом у правоздатнрсті або дієздатності .

2 . юр . особи всіх форм власності .

Недопускається заняття підприєм -ю діяльністю :

а) військовослужбовців

б) службових осіб органів прокуратури , суду , держ . безпеки , внутрішніх справ , арбітр . суду , держ . нотаріату .

в) органів держ . влади і управління

що здійснюють конироль над підприємн . діяльн .

г)особи з непогашеною судимістю за корисні злочини

д )особи , яким суд заборонив займатись такою діяльн . до закінчення певного строку

е) не діездатні особи .

Суб”єкти мають право на любу діяльн., яка не суперечить закону України , але існують певні обмеження :

1 . заборона займатись діяльністю всім особам , крім вказаних в законодавстві

2 . стосується видів діяльності , що можуть здійснюватися з дозволу держави .

18.Ознаки юридичної особи .

Юр . особами визнаються організації , що мають відокремлене майно , можуть від свого імені набувати особисті і майнові права , а також бути позивачем або відповідачем у суді , арб . суді , третейському суді .

Ознаки юр . особи :

1 . організаційна єдність , що випливає із статуту або положення (товарний знак , товарна марка , печатка , бірка на одязі )

2 . відокремленість майна ( балансова відомість , зведена балан . від)

3 . самостійна відповідальність - це право на укладання договорів під власним іменем і з власної волі , і правова відповід . по забов”язаням

власним майном .

4 . можливість брати участь у судових засіданнях при захисті своїх інтересів .

Юрид. Особи виникають на підставі :

1 . рішень органів держ. управління

2 . рішень власників .

3 . на підставі Конституції .

Юр . особи можуть припиняти свою діяльн . шляхом ліквідації або реорганізації (злиття) .

20.Обмеження у здiйсненнi пiдпр дiяльностi

Iснують обмеж 2 рiвнiв. 1р -забороняеться займатися дiяльнiстю всiм особам указаним в законодавствi: дiяльнiсть пов’язана з обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин, виготовленням та реалiзацiею вiйськовоi зброi та боеприпасiв до неi, вибухових речовин, видобуванням бурштину. 2 р- здiйснюеться зi спецiальнлго дозволу держави ( лiцензii):пошук та експлуатацiя родовищ корисних копалин; виготовлення та реалiзацiя медикаментiв та хiмiчних речовин ; виготовлення пива та вина , тютюнових виробiв; медична, ветеринарна, юридична практика; виготовлення ц п , грошових знакiв та знакiв поштовоi оплати; аудиторська, страхова дiяльнiсть; обробка поштовоi кореспонденцii ; використання радiочастот ; виготовлення печаток i штампiв тощо. Лiцензii видаються Каб Мiном Укр або уповноваженим ним органом у строк не бiльше 30 днiв з дня одержаання заяви. Вiдмова у видачi лiцензii видаеться у той же строк у письмовiй формi. Спори про вiдмову видати дозвiл ( лiцензiю) розглядае суд або арбiтражний суд.

21. Принципи підприємницької діяльності Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: вільний вибір видів діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб ігромадян; самостійне формування програми діяльності та вибірпостачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановленняцін відповідно до законодавства; вільний найм працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових,трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких незаборонено або не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

22)Держава і підприємці. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних,фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. У разі поставок підприємцем товарів, виконання робіт,надання послуг для задоволення державних потреб держава сприяє забезпеченню його матеріально-технічними та іншими ресурсами.( У передбачених законом випадках підприємець або громадянин,який працює у підприємця по найму, може бути залучений довиконання в робочий час державних обов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки.

Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, завинятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами,юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.

З метою створення сприятливих організаційних та економічнихумов для розвитку підприємництва держава:надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно(виробничі та нежилі приміщення, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності; сприяє підготовці і перепідготовці кадрів; здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям; стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій,податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційнудіяльність, освоєння нових видів продукції та послуг; надає підприємцям цільові кредити; подає підприємцям інші види допомоги.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції міжпідприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінноїконкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницькоїдіяльності. Втручання державних органів у господарську діяльністьпідприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбаченихзаконодавством України прав державних органів поздійсненню контролю за діяльністю підприємців. Не допускається прийняття державними органами актів, яківизначають привілейоване становище суб'єктів підприємницькоїдіяльності однієї з форм власності щодо суб'єктів підприємницькоїдіяльності інших форм власності.

23)Державна реєстрація підприємницької діяльності.Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності- юридичної особи подаються такі документи: рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів у випадках, передбачених законом; статут; реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію; документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи ,документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, непередбачені цим Законом. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницькоїдіяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію

24)Особливості держ реєстрації субєктів підприємницької діяльності з іноземними елементами. Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ повинен бути засвідчений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС.

25 Перереєстрація субєктів підприємницької діяльності.У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настаннязазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації. Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльностіпроводиться в порядку, встановленому для його реєстрації. У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчуєправо власності на зазначений об'єкт. Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи.Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє провідкриття філії (відділення), представництва орган державноїреєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку. У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницькоїдіяльності в семиденний термін повинен повідомити про це органдержавної реєстрації.

26) Скасування державної реєстрації субєктів підприємництва. Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника або уповноважених ним органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) в разі: визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству,установчих документів; здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України; несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, формивласності та місцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (увипадках, передбачених законодавством); неподання протягом року до органів державної податковоїслужби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницькоїдіяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єктапідприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставоюдля виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств іорганізацій України.

Характеристики

Список файлов реферата