Pervoe chtenie (655024), страница 22

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 22)

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 364. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ

(1) Тероризування у виправних установах засуджених, які стали на шлях виправлення, або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою злочинного угруповання або активна участь у такому угрупованні, вчинені особами, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі чи у вигляді обмеження волі, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

(2) Ті самі дії, вчинені особою, засудженою за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Стаття 365. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

(1) Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, що відбуває покарання у вигляді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

(2) Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або із заволодінням зброєю чи її використанням, або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони або шляхом підкопу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Стаття 366. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу

Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього -

карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 367. Порушення правил адміністративного нагляду

Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі,-

караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 368. Приховування злочину

(1) Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину -

карається арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(2) Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, коло яких визначається законом, якщо ця особа вчинила злочин.

Розділ XІX
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Стаття 369. Поняття військового злочину

(1) Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого порядку несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

(2) За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також інші особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві України.

(3) Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за статтями цього розділу.

(4) Особа, яка вчинила злочин, передбачений цим розділом, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі статтею 42 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил.

Стаття 370. Непокора

(1) Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -

караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

(2) Те саме діяння, якщо воно вчинене групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

(3) Непокора, вчинена в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Стаття 371. Невиконання наказу

(1) Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 370 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.

(2) Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Стаття 372. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків

(1) Опір начальникові, а також іншій особі, що виконує покладені на неї обов'язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов'язків -

караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(2) Ті самі дії, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або із спричиненням тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

(4) Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, якщо вони були пов'язані з умисним убивством начальника або іншої особи, що виконує обов'язки з військової служби, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття 373. Погроза або насильство щодо начальника

(1) Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби -

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

(2) Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби -

карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.

(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі від п'яти до п'ятнадцяти років.

Стаття 374. Образа підлеглим начальника або начальником підлеглого

Образа насильницькою дією підлеглим начальника, а також начальником підлеглого -

карається службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 375. Порушення статутних правил відносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

(1) Порушення статутних правил відносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, -

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

(2) Те саме діяння, якщо воно вчинене щодо кількох осіб або заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також таке, що має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем, -

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або із спричиненням тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Стаття 376. Самовільне відлучення

(1) Самовільне відлучення з частини або з місця служби військовослужбовця строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад одну добу, але не більше трьох діб, або хоч і менше доби, але повторно протягом трьох місяців, -

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років.

(2) Ті самі діяння, вчинені військовослужбовцем, який відбуває покарання в дисциплінарній частині, -

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

(3) Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Стаття 377. Самовільне залишення частини або місця служби

(1) Самовільне залишення частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця -

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

(2) Самовільне залишення частини або місця служби особою офіцерського складу, прапорщиком, мічманом чи військовослужбовцем надстрокової служби, а також нез'явлення їх вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -

караються штрафом від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

(3) Самовільне залишення частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(4) Самовільне залишення частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

(5) Самовільне залишення частини або місця служби в бойовій обстановці, незалежно від тривалості, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 378. Дезертирство

(1) Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

(2) Дезертирство зі зброєю, вчинене за відсутності ознак, зазначених у статті 380 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

(3) Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

Стаття 379. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом

(1) Ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману -

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до семи років.

(2) Відмова від несення обов'язків військової служби -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

караються позбавленням волі від восьми до п'ятнадцяти років.

Стаття 380. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства

(1) Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(2) Те саме діяння, вчинене військовою службовою особою, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що спричинило істотну шкоду, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Характеристики

Список файлов реферата