25301 (654666), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Люди вже давно навчились дуже ефективно користуватися термальними водами (або гідротермами) вулканічного походження для різних господарських цілей. Наприклад, аборигени маорі на острові Північний (Нова Зеландія) з давніх давен використовують природні джерела гарячої води, в зоні Таупо, для приготування їжі.

Більше 50 років ними користуються жителі Ісландії. В 1928 р. гарячу воду провели в Рейк’явік для опалення лікарні, школи і басейну для плавання. Тепер в столиці цієї приполярної країни термальними водами (з температурою від 87 до 138^ОС) обігріваються близько 80% жилих будинків, промислових і адміністративних будівель, навчальних закладів, спортивних споруд. Повітря над Рейк’явіком найчистіше на Землі. Тут немає жодних викидів з котелень і димоходів. В ряді країн вода термальних джерел використовується в тепличних господарствах.

Практичне значення вулканізму не вичерпується наведеними прикладами. В останні 5О років по всій Землі почали використовувати вулканогенні води для виробництва геотермальної електроенергії.

Зазвичай геотермальні станції будуються в районах з особливими геологічними умовами, де великі маси магми вкорінились в земну кору ще мільйони років назад і зберегли достатню кількість тепла. Ці маси покриті шаром гірських порід, в яких циркулює вода. Таким чином, під землею знаходяться резевуари перегрітої води (200-300°С) під високим тиском. Прокладуючи собі шлях крізь гірські породи, вона перетворюється в пару, яка з великою швидкістю (3600 м/с) виливається з “бурильної труби^”, де вловлюється і направляється в турбогенератор.

На вулканічній парі працюють геотермальні електростанції в Японії (Хатима-мантай, Мацугава, Онікоба, Отаке), в Новій Зеландії (Вайракі), в Мексиці (Пате), в Ісландії (біля влкн. Дафла), в США (Каліфорнія південніше озера Солтон-СІ); декілька станцій функціонують в районі Італійського вулкану Монте-Аміата (тут також з пари видобувають сірку).

Але, найголовніше це те, що цей вид енергії є одним з екологічно чистих. Бо для її одержання не треба нічого спалювати, Землясама випромінює тепло і тим самим дозволяє пізнати геотермальну енергію. Електрика, яка отримується з неі, йде на електрифікацію жилих будівель, заводів, фабрик зменшуючи кількість шкідливих викидів ТЕС, від спалення вугілля, нафти, газу, або взагалі відмовитися від ТЕС і АЕС, покращуючи екологічну ситуацію в країні.

Зараз розробляються плани про використання енергії виверження вулкану. Оскільки вона дуже велика і вимірюється в астрономічних числах, то в недалекому майбутньому, ця енергія може побути на службі людини. На це ми маємо право надіятись ї думат, що через декілька років вулканічні дари Землі змінять біль­шу частину нашого життя.

ВИCHOBOK

Можна сказати, що вулканічна діяльність відіграє і відігравала велику роль у житті нашої планети. Існують теорії, що першо-початок всього живого на Землі — вогонь вулканічних вивержень, отже якби не було б його, не було б і людей. Крім того, науці, яка вивчає її, невдалося вивідати всі секрети і таємниці. Але людство помалу відкриває їх. Оскільки розвивається техніка, то й з’являються нові засо­би для дослідження вулканічних процесів. Освоюються методи визначення зв’язку вулканізму з іншими процесами та передвісниками вивержень (тварини), а також використання вулканічних дарів (родючі землі, корисні копалини, геотермальна енергія).

І тоді, коли людина пізнає всі закономірності вулканізму, вона зможе не бо­ятися його викорстовувати собі на благо.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1. І.Б.Літинецький. Предвестники подземныхбурь.1988р.

2. К.П.Заварицька. Вулканы. 1950р.

3. Матеріали до І Всесоюзної вулканологічної ради. Проблеми вулканізму. 1959р.

4. Матеріали до ІІ Всесоюзної вулканологічної ради. Проблеми вулканізму. 1964р.

5. О.В.Набоко. Вулканы. 1973р.

6. І.В.Апродов. Вулканы.1982р.

7. Е.К.Мархінін. Вулканизм. 1985р.

8. В.С.Воропинов. Вулканы и землетрясения. 1958р.

9. В.І.Галицький. Вулкани і землетруси. 1951р.

10. Гарун Тазієв. Вулканы.1963р.

11. С.П.Родіонов. Вулкани і землетруси. 1947р.

12. Ж.А.Буламбаєв. Дыхание планеты. 1977р.

13. В.Г.Бондарчук. Вулкани і землетруси. 1945р.

14. Журнал «Древо Познания».

15. Велика Ілюстрована енциклопедія школяра.

16. Підручник з географії для 6 класу.

17. Атлас з географії для 8-9 класу.

18. Інтернет-адреси: www.lib.ru

www.referat.ru

www.ukrreferat.com

5

Характеристики

Список файлов реферата