25219 (654641), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Найбільша кількість об’єктів і найбільші площі земель захищаються від впливу водосховища обвалуванням, тобто будівництвом дамб. Якщо по захищеній території протікає річка чи струмок, то необхідно будівництво потужних насосних станцій для перекачки всього їхнього стоку через дамби у водосховище.
Як правило, напір на дамбах обвалування не перебільшує декількох метрів, але іноді сягає 7...10 м. На більшості систем застосовуються дамби стисненого профілю з кріпленням укосів. Дамби розпластаного профілю, більш дешеві і легкі у виробництві робіт, не отримали розповсюдження, оскільки вони займають великі площі.
Залежно від параметрів вітрової хвилі і інших умов застосовують різного роду кріплення укосів: монолітним бетоном, залізобетонними плитами, каменем, посадкою дерев чи кущів, посівом трав.
Вартість кріплення укосів дамб складає значну частину загальних затрат на інженерний захист.
Вздовж берега також влаштовують підпірні стінки.
Найбільш складним і дорогим є укріплення селевих берегів, оскільки воно потребує закладки глибокого дренажу для перехвату потоку ґрунтових вод і влаштування упорів в основі берега.
З метою захисту від хвильового впливу створюють паралельно берегу хвильоломи і бетонні блоки різноманітного типу.
Дуже перспективними методами боротьби з розмивом пляжів, берегових укосів і дамб є спорудження бун, які, на жаль, не знайшли широкого застосування.
З метою пристосування об’єктів до нових гідрологічних умов виконуються роботи з підсилення устоїв мостів, підйому і укріпленні підходів до мостів, укріплення і реконструкції набережних, портових і водозабірних споруд. Для самоплинного відводу води за межі обвалованої території з більш високої частини водозбору прокладають нагірні канали. Для збору місцевого стоку в зоні обвалування влаштовують осушувальну мережу, яка відводить воду до насосних станцій. Влаштування дренажної мережі має і іншу задачу – запобігання недопустимого підвищення рівня ґрунтових вод.
Вертикальне планування території при підготовці водосховища проводиться з різною метою. На багатьох водосховищах застосовується підсипка чи намив території до незатоплених відміток. Підсипка (намив) є одним із ефективних видів інженерного захисту території.
В окремих випадках проводять роботи з поглиблення дна для ліквідації мілководь і створення портових акваторій.
Різноманітні інженерні роботи виконуються з метою пристосування об’єктів до нових гідрологічних умов (гідроізоляція фундаментів і підвальних приміщень, влаштування неглибоких льохів, овочесховищ і т.п.).
До захисних заходів необхідно віднести і заходи з боротьби з фільтрацією в береги і дно водосховища.
До інженерних захисних споруд пред’являються різні вимоги у відношенні їх надійності і капітальності. Клас капітальності визначається економічною значимістю об’єкта і тими наслідками, які приводять до руйнування дамб, насосних станцій і інші. Виділяють чотири класи капітальності.
-
Захист великих міст, з населенням більше 50 тис. чол., в яких може затоплюватись більше 50% території.
-
Захист великих міст з затопленням 10...15 % території і малих міст (25...50 тис. чол.), з затоплення більше 25 % території.
-
Захист середніх міст з затопленням до 25 % території і малих – більше 50 % території.
-
При меншому затопленні малих міст.
Для надійної і ефективної роботи споруд інженерного захисту велике значення має своєчасне виконання всього комплексу заходів і якісне виконання будівельних робіт.
Література
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под.ред.
О.Л.Юшманова/ -М.: Агропромиздат, 1985.
2.Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.
3.Грищенко Ю.М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.
4.Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.