24273 (654069)
Текст из файла
Греція, Болгарія, Ватикан
Греція
У столиці Греції Афінах разом із населенням порту Пірей проживають 3,3 млн. осіб. Місто було назване на честь богині війни Афіни Паллади. Це місто, де легенда й історія складають одне ціле. Із будь-якої його частини видно Акрополь – символ грецької цивілізації та Парфенон – храм покровительки міста. Афіняни пишаються своїм Національним археологічним музеєм, що має найбільшу у світі колекцію давньогрецького мистецтва. Афіни – це не тільки скупчення архітектурних визначних пам'яток. Це найбільший промисловий, культурний, торговельний центр країни.
Салоніки – друге за розміром і значущістю місто з населенням близько 372,1 тис. осіб. Воно вважається столицею Північної Греції. Салоніки були засновані ще в 315 р. до н.е. царем Кассандром і названі на честь зведеної сестри Олександра Македонського. У наш час Салоніки – сучасне місто з розвиненою промисловістю, процвітаючою торгівлею й величезною кількістю туристів.
Культура. Греція дійсно вважається «колискою європейської цивілізації». Греки подарували світу неперевершені витвори драматургії, скульптури, архітектури. Греція – батьківщина православ'я, а на основі грецького алфавіту виникли коптський, Готський, слов'янський кириличний алфавіти.
В Афінах у V ст. до н.е. показував вистави давньогрецький театр. Античні трагедії Софокла, Есхіла, Еврипіда й у наш час ставлять на сценах сучасних театрів.
Зі священною горою Олімп, що розташована в Північній Фессалії, пов'язана літературна спадщина Еллади – грецька міфологія.
У 1991 р. в Афінах відбулося святкування з нагоди 2500-річчя демократії, що зародилася на цій давній землі.
Давня Греція є батьківщиною Олімпійських ігор. Ці змагання сильних, сміливих і вправних спортсменів проходили раз на чотири роки в місті Олімпія на північному заході Пелопоннесу із 776 р. до н.е. до 393 р. н.е. Традиція Олімпійських ігор пройшла крізь час і була відроджена: у 1896 р. в Афінах відбулися перші Олімпійські ігри. А у 2004 р. Олімпіада повернулася на давню землю Еллади й знову пройшла в Афінах.
У районі гори Афон – святині християнського світу – створена Афонська чернеча республіка, якою управляє Священна рада. Тут розташовані унікальні монастирі, що є духовними центрами християнства.
На кордоні Македонії та Фессалії розташована одна з найзнаменитіших визначних пам'яток Греції – Метеора Монастерія («Монастирі, що піднесені до неба»). 24 монастирі, які її складають, були зведені в XVI ст. на вершинах стрімких скель. Вони славляться унікальними колекціями ікон, давніх рукописів, витворів мистецтва.
Праці видатних давньогрецьких учених і мислителів стали основою багатьох сучасних галузей знань. Геродот – «батько історії» – перший грецький і європейський історик, великий мандрівник, географ. Гіппократ – грецький лікар і педагог, «батько медицини», автор великої збірки «медичних творів». Сократ – грецький філософ, ідеї якого покладені в основу подальшого розвитку філософських шкіл. Платон – грецький філософ, мислитель, послідовник навчання Сократа й Піфагора, творець філософської школи. Аристотель – філософ, учений, вихователь і вчитель Олександра Македонського. Гомер – сліпий поет, автор епічних поем «Іліада» та «Одіссея».
Господарство. Греція – індустріально-аграрна країна із середнім рівнем розвитку. За основними економічними показниками Греція поступається більшості інших країн – членів ЄС. Основою економіки Греції є туризм і сільське господарство.
Робота грецької промисловості спрямована в основному на внутрішній ринок. Найбільш розвиненою є легка й харчова промисловість. Саме в цих галузях виробляється основна частина промислового експорту країни: бавовняні тканини, взуття, килими, шуби з натурального хутра, маслини, маслинова олія, тютюн, вина, соки. Мінеральні ресурси Греції не відрізняються розмаїтістю, проте є великі родовища бокситів, нікелевих руд, бурого вугілля, піриту. Розвивається видобуток бокситів (алюмінієвих руд), нікелевих руд, срібла, міді, кольорового мармуру. Обробні галузі представлені чорною та кольоровою металургією, хімічною промисловістю (виробництво кислот і мінеральних добрив).
Машинобудування представлене галузями, що випускають обладнання для сільського господарства й виноробства.
Основа сільського господарства країни – рослинництво. Вступ до ЄС визначив пріоритетні культури: маслинові дерева, виноград, цитрусові, тютюн, бавовна. Для внутрішніх потреб вирощуються кукурудза, пшениця,, соняшник, цукровий буряк, ячмінь, рис. У тваринництві переважає розведення овець і кіз. Досить розвинене рибальство.
Сфера послуг – найсучасніший сектор грецької економіки, що динамічно розвивається. Найважливіші галузі: банківська справа, торгівля, надання суден в оренду й туризм.
Грецький торговельний флот – один із найбільших у світі, він не тільки забезпечує потреби країни в морських перевезеннях, але й служить «світовим візником». Оренда суден іноземними компаніями приносить Греції прибуток більше ніж в 1 млрд. доларів на рік.
За останні два десятиліття туризм перетворився на одну з основних статей доходу. Греція посідає 15-е місце у світовій класифікації туризму, приймаючи щорічно в середньому близько 10 млн. осіб. А в окремі роки кількість туристів перевищувала кількість населення самої Греції (2004 р. – близько 14 млн. осіб).
Болгарія – країна рожевих пелюсток
Територія та географічне положення. Республіка Болгарія – унітарна держава, що складається з 28 областей і приєднаної до них столиці Софії. Країна розташована в Південно-Східній Європі, у східній частині Балканського півострова. Географічне положення Болгарії характеризується тим, що це балканська, придунайська й причорноморська країна.
Історія, природні умови й особливості сучасного соціально-економічного розвитку Болгарії мають подібні риси із сусідніми країнами – Румунією, Туреччиною, Грецією, Македонією і Сербією. Разом із Туреччиною Болгарія утворює своєрідний міст між Європою та Азією.
Природа. На півночі країну омиває Дунай, поруч розташована основна житниця країни – Нижньодунайська рівнина, у центральній частині – мальовничі гірські пасма зі знаменитою Казанликською долиною, а на півдні – Верхньофракійська (Марицька) низовина. Чорне море омиває східну частину країни, де розташовані чудові піщані пляжі.
Основні хребти й рівнини простягаються в широтному напрямку. Гірська система Стара Планина (Балканські гори) ділить країну на дві майже рівні частини, але їх можна легко подолати за допомогою численних перевалів. Найбільш відомим є перевал Шипка (1334 м). На південному заході розташована гірська система Родопи, до якої входять власне Родопи, а також масиви Пірин і Рила з найвищою вершиною – горою Мусала (2925 м).
Північна частина країни розташована в межах помірного континентального клімату, а в міру наближення до Чорного моря клімат стає більш м'яким, середземноморським. Середня температура січня від -2 °С до +2 °С (у горах до -10 °С), середня температура липня на рівнинній території від +19 °С до +25 °С. На рівнинах нерідко трапляються посухи, за рік випадає 450-600 мм опадів, а в горах їхня кількість збільшується до 1300 мм, причому значна частина випадає у вигляді снігу.
Найбільші річки Болгарії – Дунай, Мариця, а також притоки Дунаю: Іскир, Осим, Янтра. Близько ЗО % площі зайнято лісами. В основному тут ростуть бук і дуб, у Рила-Родопських горах – хвойні дерева.
Болгарія бідна на паливні ресурси, тому змушена імпортувати нафту, газ, вугілля. Із мінеральних ресурсів є запаси мідних руд у відрогах Средна-Гори й Стара-Планини, свинцево-цинкових руд у Родопських горах, кам'яної солі – на захід від Варни. У країні багато мінеральних джерел.
Історичний розвиток. У І ст. н.е. територія сучасної Болгарії була завойована Римом, а в 395 р. вона ввійшла до складу Візантійської імперії. Протоболгари – народ тюркського походження – жили в V ст. у степах Швденно-Східної Європи. У 679 р. вони перетнули Дунай і заснували на землях, відвойованих у Візантії, свою державу, що ввійшла в історію як Перше Болгарське царство. Уже на початку VIII ст. візантійський імператор Юстиніан II визнав незалежність Болгарської держави.
Періодом найважливіших подій у житті країни стали роки правління Бориса І (852–889). Саме в цей час був створений слов'янський алфавіт. Відомо, що проповідники – брати Кирило й Мефодій переклали слов'янською мовою текст Літургії та почали здійснювати у Великій Моравії богослужіння слов'янською мовою. Вигнані з Моравії учні Мефодія знайшли собі притулок у Болгарії. Тут і був створений новий слов'янський алфавіт, що згодом дістав назву «кирилиці» – на честь молодшого брата Кирила. Із того часу Болгарія стала колискою слов'янської писемності, а слов'янська мова поряд із латинською та грецькою стала третьою найважливішою мовою у Європі.
У 1187–1396 рр. існувало Друге Болгарське царство. Воно було засноване болгарськими дворянами (болгарами), братами Петром і Асенем І.
У XIV ст. болгари неодноразово воювали з візантійцями, монголо-татарами, греками й угорцями, відстоюючи свою волю. Однак наприкінці XIV ст. країна все-таки була завойована османами. У 1393 р. турецькі війська ввійшли в тодішню столицю Болгарії Тирново, а цар Іван Шишман, що перебував на престолі, був страчений. Так закінчилася 210-літня історія Другого Болгарського царства. Період турецького ярма вважається найпохмурішим у болгарській історії. Захоплення території супроводжувалося релігійним тиском – була знищена болгарська патріархія, зруйновані монастирі й культурні пам'ятки. Турецьке ярмо проіснувало майже п'ять століть, до XIX ст., поки на допомогу повсталим болгарам не прийшли російські війська. З березня 1878 р., згідно із Санстефанським мирним договором, Болгарія стала автономним князівством. ВІД того часу почалася історія Третього, й останнього, болгарського царства. У країні почався розвиток товарного сільського господарства, з'явилися великі промислові підприємства. У 1900 р. їхня кількість зросла до 200, а найбільшу роль відігравали легка й харчова індустрія.
У XX ст. Болгарія неодноразово воювала. Під час Другої світової війни уряд вибрав союзником Німеччину – надто великою була економічна й політична залежність від цієї держави (на Німеччину припадало 2/3 зовнішньоторговельного обігу). Із закінченням війни завершилася історія останнього Болгарського царства, і у вересні 1946 р. Болгарія була проголошену Народною республікою. Зараз вона є, парламентською республікою.
Із 1 січня 2007 р. Болгарія є членом ЄС.
Населення. Країну населяють в основному болгари (84 %), що належать до південної групи слов'янських народів. На півдні країни проживають кілька сотень тисяч турок, вони складають близько 10 % жителів країни, ще 5 % – цигани. Традиційна релігія – православ'я, однак під час турецького панування невелика частина болгар була навернена в мусульманство, тому тут представлена й ця світова релігія. У країні дуже несприятлива демографічна ситуація – смертність значно перевищує народжуваність, зменшується частка населення молодшої вікової групи. Особливо низькою є народжуваність у сільській місцевості, наслідком чого є «старіння» жителів і відтік працездатного населення в міста. Середній вік болгарина – 40,5 року. Це один із найнижчих показників у світі.
Індустріалізація Болгарії, що розгорнулася в другій половині XX ст., супроводжувалася швидким зростанням міського населення, і зараз воно складає 69,8 % від усіх жителів країни. Великих міст у країні небагато. Серед них своїми розмірами й значенням вирізняється столиця – Софія (1,04 млн. осіб). Тут проживає кожний восьмий болгарин і зосереджена п'ята частина промислового виробництва країни. Найбільша кількість підприємств машинобудування (верстатобудування, електроніка, електротехніка, приладобудування), металургії, хімічної, харчової та легкої промисловості.
У Софії багато пам'яток архітектури: храм Святої Софії, представлений на гербі міста, Софійський кафедральний собор Олександра Невського із всесвітньо відомими іконами й фресками, а також церква Бояна, що включена в списки пам'яток культури, які охороняє ЮНЕСКО.
У другому за розмірами місті й економічному центрі Верхньофракійської низовини – Пловдіві (360 тис. осіб) – розташовані відомі фортечні споруди фракійського періоду, руїни османських мечетей, давньоримський амфітеатр із величними мармуровими статуями, декоративними колонами й аркадами.
Культура. У культурі болгар відбилася історія всієї країни. Боротьба з поневолювачами сприяла консолідації болгар, підтримуванню національної самосвідомості. Про цей час нагадують такі різновиди фольклору, як юнацький і гайдуцький епоси, де виспіваються подвиги болгар, що воювали проти турків.
У країні зберігається звичай відзначати свята з хлібом, сіллю, червоним перцем, гілкою червоної герані й червоним вином.
Господарство. Основою економіки Болгарії залишається промисловість. Традиційно більше значення має харчова галузь, насамперед виробництво овочевих і плодових консервів, а також вин. У машинобудуванні важливим напрямком тривалий час залишалося виробництво підйомно-транспортного обладнання. Але останнім часом стратегічним сектором розвитку стали електротехніка й електроніка, на 200 підприємствах країни виробляють комп'ютерне й канцелярське обладнання, засоби комунікації, побутові прилади. Серед інших галузей промисловості найважливішими є металургія, хімічна й легка (трикотаж).
Як і в багатьох сусідів, у Болгарії великим є значення сільського господарства. Найбільшу роль відіграє рослинництво.. Головні зернові культури – пшениця й кукурудза, технічні – соняшник, цукровий буряк, соя. Також тут вирощується багато фруктів (яблука, груші, персики). Країна посідає значне місце у Європі за виробництвом на душу населення овочів, винограду, ефіроолійних культур. Серед останніх особливо відома культура казанликської троянди. За виробництвом та експортом трояндової олії Болгарія виходить на перше місце у світі.
Одним із важливих джерел фінансових надходжень до бюджету країни є іноземний туризм. Болгарію щорічно відвідують більше ніж 3 млн. туристів, а доходи від їхнього прийому й обслуговування перевищують 1,5 млрд. доларів. Популярність мають гірські й морські курорти, насамперед Сонячний Берег (Сльнчев Бряг) поблизу міс та Несебер. Інший кліматичний курорт – Золоті Піски (Златни Пясьци) – простягнувся неподалік від головних морських воріт країни – порту Варна. Його чудові піщані пляжі завширшки до 100 м простягаються на 3,5 км. Тут розташовані готелі, кемпінги, басейни, тенісні корти й спортивні майданчики.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
