Kursova (649109), страница 6
Текст из файла (страница 6)
2. рівня підготовки і наявності практичного досвіду;
3. часу, витраченого кожною особою, що бере участь у наданні професійних послуг;
4. рівня відповідальності, що необхідний для надання відповідних послуг.
Завданням аудитора, що робить професійні послуги в галузі оподатковування, є створення атмосфери найбільшого сприяння клієнтові. Надані послуги мають бути професійно грамотними, і ні за яких обставин не порушувати об'єктивності та конфіденційності. При підготовці податкової декларації для клієнта аудитор не має права гарантувати її абсолютну правильність, а також те, що запропоновані рекомендації по податках не підлягають ніякому сумніву. Навпаки, аудитор повинен переконатися в тому, що клієнту відомо про існуючі обмеження, властиві консультаціям з питань оподатковування, щоб у разі неправильного або неоднозначного тлумачення окремих питань оподатковування третіми особами його думка не сприймалася користувачами послуг за остаточну істину. Вся відповідальність за зміст і вірогідність інформації, що лежить в основі декларації, покладається на клієнта.
Аудитор не повинен брати участі у складанні звіту або податкової декларації, якщо є всі підстави вважати, що в них:
1. криється обман або неправильне представлення даних;
2. містяться положення або інформація, що можуть бути помилковими або обманом;
3. є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності.
Складаючи податкову декларацію, аудитор зобов'язаний по можливості використовувати декларації клієнта за минулі роки, наводити відповідні довідки і робити запити у тих випадках, коли подана інформація викликає його сумнів з огляду на правильність і повноту, робити вмотивовані посилання на записи в бухгалтерських звітах і документах.
Якщо аудиторові стає відомий факт істотної помилки або пропуску інформації у податковій декларації за попередній рік, то він негайно сповіщає про це клієнта і рекомендує йому довести до відома про такі нестачі й пропуски податкову адміністрацію. Без відповідного дозволу клієнта аудитор не має права повідомляти податковій адміністрації подібну інформацію. Якщо ж клієнт не намагається виправити помилку, то аудитор може розглянути питання про неможливість співробітництва з таким клієнтом.
Процес розширення сфери аудиторської діяльності найчастіше приводить до утворення відокремлених господарських підрозділів у місцях, де діючий аудитор до цього не практикував. Оскільки одному аудиторові неможливо опанувати особливим досвідом по всьому спектру аудиторських послуг, то не раціонально в одній аудиторській фірмі розвивати практику надання послуг, які не матимуть попиту у клієнтів. У цих умовах клієнт або діючий аудитор, за погодженням із клієнтом, може звернутися по допомогу до іншого аудитора.
Послуги або консультації аудитора, що володіє спеціальною кваліфікацією, можуть бути затребувані у таких випадках:
1. клієнтом:
а) після попереднього обговорення і консультацій із діючим аудитором;
б) на особливе прохання або за рекомендацією діючого аудитора;
в) без звертання до діючого аудитора;
2. діючим аудитором із належним дотриманням зобов'язання у конфіденційності.
Клієнт має незаперечне право обирати аудитора і робити заміну на свій розсуд. При цьому законні інтереси власників підприємства повинні бути захищені, але не менше важливим є і те, щоб аудитор-спадкоємець, яким мають намір замінити діючого аудитора, мав можливість з'ясувати, чи є якісь обставини професійного характеру, з огляду на які він не має права робити послуги, а це неможливо зробити без прямої співбесіди з діючим аудитором.
До прийняття нового призначення, що передбачає надання професійних послуг, аудитор-спадкоємець має пересвідчитися, чи поставив до відома майбутній клієнт діючого аудитора про намічену заміну і чи дав майбутній клієнт дозвіл, переважно в письмовому вигляді , обговорювати його справи. Якщо в такому дозволі відмовлено, або дозвіл не отримано, то аудитор-спадкоємець відхиляє призначення. Отримавши дозвіл, аудитор-спадкоємець має попросити діючого аудитора, бажано в письмовому вигляді дати будь-яку інформацію професійного характеру, відому йому, про яку варто знати до ухвалення рішення про нове призначення.
Під час обміну інформацією аудитор-спадкоємець має можливість переконатися в тому, що обставини, за яких пропонується заміна аудитора, є прийнятними і призначення може бути прийняте. Крім того, такий обмін інформацією про клієнта дозволяє підтримувати гармонійні відносини, що повинні існувати завжди між всіма аудиторами, до яких клієнти звертаються по консультацію і допомогу.
Безпосереднє спілкування між аудиторами дозволяє запобігти прийняттю аудитором-спадкоємцем призначення на виконання послуг без з'ясування фактів, що стосуються справи, а також захистити інтереси діючого аудитора у тих випадках, коли запропонована заміна аудитора є наслідком сумлінного виконання ним своїх професійних обов'язків або в разі спроб чинити йому перешкоди у ході перевірки.
У свою чергу діючий аудитор, що ще не склав перед клієнтом своїх повноважень і зобов'язань, має дати відповідь, бажано в письмовому вигляді , з поясненнями, що існують причини професійного характеру, згідно з якими аудитор не може приступити до роботи. Якщо є якісь причини або інші обставини, що вимагають більш детального розкриття, то він повинен переконатися, що клієнт дав дозвіл повідомити деталі цієї інформації аудитору-спадкоємцю. Отримавши дозвіл від клієнта, діючий аудитор розкриває всю інформацію аудитору-спадкоємцю, щоб той прийняв рішення про нове призначення, а також відверто обговорює з ним усі питання, що мають відношення до призначення, про які останній повинен знати.
Діючий аудитор повинен негайно передати по опису аудитору-спадкоємцю всі бухгалтерські книги і документи клієнта, якщо вони знаходилися в нього на збереженні, а також ті, що велися після зміни призначення, але до закінчення терміна угоди. Він повинен до закінчення терміна договору надавати клієнтові послуги, якщо тільки в нього не буде причин відмовитися від подальшого їх надання.
Деякі підприємства організовують конкурси серед потенційних аудиторів на право надання ними професійних послуг. У відповідь на оголошення або письмову пропозицію від клієнта або ж за власною ініціативою аудитор повинен відзначити в заявці або інших документах необхідність проведення зустрічі з діючим аудитором.
Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської звітності і декларації про фінансово-господарську діяльність. У випадках неналежного стану бухгалтерського обліку у замовника аудитор на поданий звіт (декларацію) висновок не складає. Після ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку провадиться повторний аудит, який оформляють окремим висновком, що підтверджує достовірність бухгалтерського обліку, балансу і звітності суб'єкта підприємницької діяльності. Одночасно у висновку аудитора зазначається стан бухгалтерського обліку відносно своєчасності і правильності відображення господарської діяльності При цьому вказується, чи відповідає первинна документація з обліку типовим формам. затвердженим статистичними органами, або спеціалізованим формам, затвердженим міністерствами і відомствами.
Аудиторський висновок повинен містити інформацію, яка вважається обов'язковою. До неї відносять:
1. Основні відомості про аудитора:
а) назва аудиторської фірми, номер та дата ліцензії, виданої Аудиторською палатою України, адреса, телефон (факс);
б) назва документа "Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз фінансового стану відкритого акціонерного товариства (пiдприємства-емiтента облігацій, страхової компанії чи інвестиційного фонду);
в) місце проведення та дата складання висновку;
г) відомості про аудитора: прізвище, iнiцiали, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора Аудиторською палатою України:
д) масштаб перевірки;
е) перелік нормативних та законодавчих актів, за якими здійснено перевірку;
є) методи, які використовуються при перевірці;
ж) перелік документів, якi використано для здійснення аудиторської перевірки;
2. Основні відомості про емітента: найменування емітента, код ЄДРПОУ, органiзацiйно-правова форма емітента, номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі свідоцтва, орган, що видав свідоцтво, юридична адреса та місцезнаходження, телефакс, телетайп, телекс, електронна пошта, розрахунковий рахунок, МФО, назва банку, основні види діяльності, кількість акціонерів, кількість власників облігацій, чисельнiсть працiвникiв, найменування, мiсцезнаходження, телефон незалежного реєстратора (за наявностi), найменування, мiсцезнаходження, телефон депозитарiю, з яким укладений договiр (за наявностi), найменування, мiсцезнаходження, телефон торговця цiнними паперами, з яким укладений договiр (за наявностi), остання дата опублiкування iнформацiї про дiяльнiсть емiтента, назва друкованого органу, тираж, дата подання до Комiсiї останнього рiчного звiту, дата проведення останнiх зборiв акцiонерiв (для вiдкритих акцiонерних товариств), найменування та мiсцезнаходження юридичної особи, уповноваженої емiтентом виплачувати доход вiд його цiнних паперiв, дата i термiн виплати дивiдендiв;
3. Стан бухгалтерського облiку та звітності:
а) форма ведення бухгалтерського обліку;
б) вiдповiднiсть бухгалтерського облiку до вимог Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Українi, нормативних актiв Мiнiстерства фiнансiв щодо органiзацiї бухгалтерського облiку в Українi та iнших нормативних документiв з питань органiзацiї бухгалтерського облiку;
в) висновок про проведення рiчної iнвентаризацiї вiдповiдно до вимог Iнструкцiї з iнвентаризацiї основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв, документiв і розрахункiв та вiдображення її результатiв.
г) своєчаснiсть складання бухгалтерської та статистичної звітності;
4. Статутний фонд:
а) формування статутного фонду (заявлений та сплачений);
б) склад i структура статутного фонду (кiлькiсть та види акцiй, номiнальна вартiсть), перелiк власникiв, якi володiють бiльш нiж 5% статутного фонду товариства, акцiонер, який володiє контрольним пакетом;
в) додержання термiнiв вiдкритої передплати акцiй та термiнiв оплати у разi випуску цiнних паперiв на перiод перевірки;
г) додержання правил та вимог додаткового випуску акцiй згiдно з Законом України "Про цiннi папери i фондову бiржу";
д) порядок оцiнки вкладiв у статутний фонд згiдно з засновницькими документами (для вкладiв, внесених у матерiальнiй формi, навести їх перелiк із зазначенням дати випуску, залишкової вартостi, розмiру зносу, а також iнвентарного номера; для нематерiальних активiв - перелiк, вартiсть та термiн використання);
е) порядок формування та змiн статутного фонду, додержання вимог Закону України "Про господарськi товариства";
є) порядок ведення аналiтичного облiку до рахунків "Статутний фонд" та "Розрахунки з учасниками та засновниками", своєчаснiсть i достовiрнiсть записiв про змiни прав власностi у разi ведення реєстру власникiв цiнних паперiв на пiдприємствi;
ж) викуп акцiй власної емiсiї та їх подальше використання, спiввiдношення цiни викупу та номiнальної вартостi акцій;
з) емiсiйний доход, його облiк i використання;
5. Облiк основних засобiв, нематерiальних активiв та їх зносу (амортизацiї):
а) наявнiсть власних та орендованих основних засобiв, достовiрнiсть їх оцінки, розмiр оплати за орендовані засоби (по кожному окремо);
б) вiдповiднiсть аналiтичного та синтетичного облiку основних засобiв чинному законодавству;
в) правильнiсть вiдображення в облiку та звiтностi результатiв індексації, надходжень, реалізації, лiквiдацiї вибуття, ремонту, інвентаризації основних засобiв;
г) методи визначення зносу (амортизацiї) основних засобiв, забезпечення незмiнностi визначених методiв протягом звiтного перiоду, вiдповiднiсть облiку зносу та амортизацiї чинному законодавству.
д) склад нематерiальних активiв, достовiрнiсть i повнота їх оцінки;
е) вiдповiднiсть чинному законодавству вiдображення в бухгалтерському облiку незавершених капiтальних вкладень;
6. Облiк фiнансових вкладень:
а) склад та структура фiнансових вкладень, оцiнка їх ліквідності, достовiрнiсть вiдображення сум в аналiтичному бухгалтерському облiку;
б) формування балансової вартостi придбаних цiнних паперiв, визначення витрат на їх придбання;
в) правильнiсть зберiгання цiнних паперiв, оплата послуг (депозиторiв), наявнiсть депозитного договору;
г) правильнiсть документального оформлення i вiдображення в облiку операцiй з цiнними паперами;
д) достовiрнiсть визначення i вiдображення в облiку фiнансових результатiв вiд реалiзацiї цiнних паперiв;
е) повнота сплати держмита за операцiями з цiнними паперами;
7. Облiк товарно-матерiальних цінностей:
а) методи оцiнки товарно-матерiальних цiнностей i забезпечення незмiнностi визначених методiв протягом звiтного перiоду;
б) вiдповiднiсть облiку товарно-матерiальних цiнностей чинному законодавству за видами цінностей (матеріали, паливо, запасні частини), правильність відображення сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам;
в) правильність відображення в обліку i звітності дооцiнки та уцінки залишків матеріальних цінностей;