15494 (648868), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Довідки.
1. У рядках 900-930 показується наявність власних і залучених коштів та їх використання на фінансування капітальних і фінансових вкладень, а також на придбання нематеріальних активів.
2. У рядках 945-951 показується відповідно залишки, надходження та витрачання гривень та іноземної валюти, перерахованої у національну грошову одиницю.
| Найменування показника | Код рядка | Залишок на початок звітного року | За звітний період | Залишок на кінець звітного періоду | |
| нараховано (створено, одержано) | витрачено (перераховано) | ||||
| Використано на фінансування капітальних і фінансових вкладень (інвестицій): амортизація основних засобів | 900 | Сальдо рахунка 86 "Амортизаційний фонд", субрахунок "Знос матеріальних активів" | Показуються наростаючим підсумком з початку року нараховані амортизаційні відрахування основних фондів. | Аналогічно попередній графі, але показується не нарахування (чи отримання), а використання власних чи залучених коштів на зазначені вкладення. | Дорівнює залишку на початок року + нараховано за звітний період – витрачено за звітнмий період |
| амортизація нематеріальних активів | 905 | Невикористана на придбання нематеріальних активів частина сальдо рахунка 86 "Амортизаційний фонд", субрахунок "Знос нематеріальних активів" | Показується наростаючим підсумком з початку року нарахована амортизація (знос) нематеріальних активів. | ||
| прибуток, що спрямовується на розвиток і вдосконалення виробництва та соціальної сфери | 910 | Сальдо фондів підприємства та нерозподіленого прибутку в частині, що призначена на вказані цілі. | Показуються наростаючим підсумком з початку року відрахування до фондів або прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, які спрямовуються джерелом фінансування цих вкладень. | ||
| бюджетні та позабюджетні кошти | 920 | Показуються наростаючим підсумком з початку року одержані з бюджету та позабюджетних фондів асигнування на капітальні вкладення. | |||
| інші залучені кошти | 930 | Залишки невикористаних кредитів та внесків пайової участі на капітальні вкладення | Показуються наростаючим підсумком з початку року надходження кредитних ресурсів та внесків пайової участі у будівництві. | ||
Всього рядки 900-930 | 940 | ||||
| Рух грошових коштів: гривень – всього | 945 | Залишок грошових коштів у гривнах на початок звітного періоду | Надходження грошових коштів в гривнах від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, іншої реалізації та від позареалізаційних операцій, авансів, кредитів, інших позикових і безплатно одержаних коштів. | Грошові кошти, фактично видані з каси, перераховані з розрахункового та інших рахунків у банку на придбання сировини, товарів, енергоресурсів, оплату послуг виробничого і невиробничого характеру, капітальні та фінансові вкладення, оплату праці і винагороди, платежі у бюджет, державні цільові та позабюджетні фонди, витрати на відрядження та на господарські потреби, погашення кредитів банку та інших позик, перерахування авансів, сплату відсотків, дивідендів, штрафів. | Залишок грошових коштів у гривнах на кінець звітного періоду = залишок на початок звітного періоду + нараховано (отримано) за звітній період – використано за звітній період |
| з них у зв'язку з виробництвом і продажем продукції | 946 | Залишок грошових коштів у гривнах на початок звітного періоду | Надходження грошових коштів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також виручка від реалізації основних засобів та іншого майна, продукції і послуг допоміжних виробництв та від продажу іноземної валюти. | Витрати грошових коштів на придбання сировини, товарів, енергоресурсів, оплату послуг виробничого характеру і заробітної плати, капітальні вкладення, службові відрядження та продаж іноземної валюти. | Залишок грошових коштів у гривнах на кінець звітного періоду = залишок на початок звітного періоду + нараховано (отримано) за звітній період – використано за звітній період |
| іноземної валюти – всього1 | 950 | Залишок грошових коштів в іноземній валюті на початок звітного періоду | Надходження грошових коштів в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, іншої реалізації та від позареалізаційних операцій, авансів, кредитів, інших позикових і безплатно одержаних коштів. | Грошові кошти, фактично видані з каси, перераховані з валютного рахунку у банку на придбання сировини, товарів, енергоресурсів, оплату послуг виробничого і невиробничого характеру, капітальні та фінансові вкладення, оплату праці і винагороди, платежі у бюджет, державні цільові та позабюджетні фонди, витрати на відрядження та на господарські потреби, погашення кредитів банку та інших позик, перерахування авансів, сплату відсотків, дивідендів, штрафів. | Залишок грошових коштів в іноземній валюті на кінець звітного періоду = залишок на початок звітного періоду + нараховано (отримано) за звітній період – використано за звітній період |
| з них у зв'язку з виробництвом і продажем продукції | 951 | Залишок грошових коштів в іноземній валюті на початок звітного періоду | Надходження грошових коштів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також виручка від реалізації основних засобів та іншого майна, продукції і послуг допоміжних виробництв за іноземну валюту. | Витрати грошових коштів на придбання сировини, товарів, енергоресурсів, оплату послуг виробничого характеру і заробітної плати, капітальні вкладення, службові відрядження в іноземній валюті. | Залишок грошових коштів в іноземній валюті на кінець звітного періоду = залишок на початок звітного періоду + нараховано (отримано) за звітній період – використано за звітній період |
| Фінансова допомога на зворотній основі, строк повернення якої відстрочено | 980 | Показується сума відстроченої фінансової допомоги на зворотній основі. | |||
| Бюджетна позичка на закупівлю сільгосппродукції, строк повернення якої минув | 990 | Тут заготівельні організації і переробні підприємства показують суми прострочених бюджетної позички на закупівлю сільгосппродукції та авансів за рахунок цієї позички. | |||
| Аванси та рахунок бюджетної позички, строк повернення яких минув. | 995 | У даному рядку сільськогосподарські товаровиробники показують суми прострочених бюджетної позички на закупівлю сільгосппродукції та авансів за рахунок цієї позички. | |||
Теория бухгалтерского учета (экзамен).
Зинаида Степановна Черняк. Доцент кафедры УВЕД (ауд.310).
Бухгалтерский учет, его сущность и значение.
План.
1. Понятие "хозяйственного учета". Его историческое развитие.
2. Школы бухгалтерского учета.
3. Учетные измерители.
4. Система народнохозяйственного учета: особенности бухгалтерского учета в этой системе.
5. Задачи бухгалтерского учета в условиях рыночной экономики.
Бухучет – одна из наиболее старых так называемых "экономических" наук. Это соединение трех наук: математики, экономики и права.
Бухучет возник примерно 6 тыс. лет назад – первые записи о строительстве храмов: количество рабочих, материалов.
Саломон :"С кем постоянно находишься в торговых отношениях …" ц.21, стр. 778. (???)
В развитие бухучета очень много внесли итальянцы (9-12 века), которая в этот период была наиболее развитой страной.
В России существует школа, которая изучает историю развития бухучета (проф. Соколов).
Бухучет прошел в своем развитии несколько этапов:
-
торговый этап: до 1700 года
-
предпринимательский этап: до 1900 года
-
организационный этап: до 1950 года
-
оптимизационный: 1950 – 1975
-
стратегическая бухгалтерия или учет по сегментам деятельности: с 1975 года по сегодняшнее время.
В 18 веке учет выделился в самостоятельную форму управления. До этого, как правило, предприниматель-купец самостоятельно вел свое счетоводство. Промышленная революция, положившая начало бурному развитию предпринимательства вызвала появление множества людей, которые профессионально занялись бухгалтерским учетом. В Германии их стали называть "бухгалтера", во Франции – "счетоводы".
Со второй половины 19 века в различных странах появляются научные направления (или школы), цель которых осмыслить, проанализировать все то, что делают практики, выделить положительные моменты и распространить. Так появилось четыре школы: итальянская, французская, немецкая и англо-американская.
В итальянской школе преобладает юридическая трактовка бухгалтерского учета. Ученые этой школы исходят из того, что бухгалтер учитывает не ценности как таковые, а права и обязанности материально ответственных лиц, которые имеются на данном предприятии, и с которыми последнее ведет какие-либо расчеты. Таким образом, утверждалось, что бухгалтер фиксирует не деньги в кассе, а материальную ответственность кассира. Каждый счет персонифицировался, то есть за ним видели какое-то лицо. Двойная запись обуславливалась правилом Дегранже (француз): "Тот, кто выдает – кредитуется, кто получает – дебетуется".
В начале 20 века возникла потребность в создании специальной отрасли юриспруденции – бухгалтерского права, так как бухгалтер и есть судья, который применяет на практике нормы государственного права.
Гарнье: "Учет – алгебра права".
Французская школа. В той школе существенную роль играет экономическая трактовка бухгалтерского учета. Ученые этой школы видели цель учета прежде всего в определении эффективности хозяйственной деятельности предприятия, а не в контроле за сохранностью ценностей, как считали итальянцы. Кредо этой школы: "Бухгалтер – экономист, а не сторож чужого добра. Он с помощью специальной методологии показывает движение самого капитала, ресурсов, ценностей.
Трактовка двойной записи следующая: "Нет прихода без расхода".
Прудон (один из идеологов данной школы) считал, что учет есть настоящая политическая экономия. По его мнению, большое множество экономистов – очень плохие бухгалтера, ничего не мыслящие в приходе и расходе и определении эффективности производства.
Немецкая школа появилась чуть позже. Она придавала огромное значение процедурным вопросам, конструированию форм счетоводства, оформлению бухгалтерских записей первичными документами, последовательностью записи в учетных регистрах. Для этой школы характерен переход учета "от баланса – к счету", а не "от счета – к балансу", как это принято в итальянской и французской школах.
После посещения Петром 1 Германии, их бухгалтера были приглашены в Россию, и было положено начало ведения учета в нашей стране.
Англо-американская – самая молодая школа. Рассматривает бухгалтерский учет как инструмент управления людьми и через людей – предприятиями. "Учет – это информация для принятия определенных решений и действий определенным кругом лиц. Если реакция пользователей информации невозможна, то и информация не нужна". Достижением этой школы стало создание методологических приемов standard-costing, direct-costing и центров ответственности.
Бухучет – это язык бизнеса. На базе этих четырех школ возникли свыше ста национальных систем учета. С образованием ТНК возникла необходимость создания такого языка (т.е. бухучета), который помог бы объединить все национальные системы учета и дал возможность понимать друг друга в области бизнеса. С этой целью при ООН был создан специальный комитет, который стал заниматься проблемами бухгалтерского учета – созданием международных стандартов бухучета.
Если исходить из зон влияния каждой из школ, то можно выделить следующие три сферы влияния каждой из школ:
1) британская модель: Англия, Австралия, Индия.
2) американская модель: США, Мексика, Израиль, Япония, ряд государств Латинской Америки.
3) континентальная или французская: Франция и вся ее африканская колониальная сеть.
Наши коммерческие банки и НБУ с 1 января 1998 года перешли на французскую модель. В России (читай Украине) присутствует сочетание немецкой и французской школ.
Хозяйственный учет.
-
Хозяйственный учет представляет собой количественное отражение и качественную характеристику хозяйственных явлений в целях управления и контроля ими. Наблюдение, измерение и регистрация в совокупности составляют хозяйственный учет. Хозяйственный учет состоит из оперативно-технического, статистического и бухгалтерского учета.
Оперативно-технический учет – это учет с помощью которого осуществляется наблюдение и контроль за хозяйственной деятельностью предприятия в момент свершения хозяйственных явлений. Он служит целям текущего управления. Он позволяет контролировать в момент свершения и тут же принимать определенные управленческие решения, не дожидаясь окончания самого хозяйственного процесса. Информация этого вида учета юридической силы не имеет (протоколы совещаний, факсы, записи переговоров).
Статистический учет представляет собой систему изучения и контроля массовых общественных явлений. Он играет организующую роль. Например: перепись населения. Сведения этого вида учета содержатся в статистических справочниках.
Бухгалтерский учет. Американский институт дипломированных бухгалтеров определяет бухучет как информационную систему, которая измеряет, обрабатывает, и передает финансовую информацию о познаваемом хозяйствующем объекте. Бухучет в системе хозяйственного учета имеет свои особенности:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
