15152 (648635), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Літологічні різниці корінних і четвертинних відкладень краще відбиваються в зоні спектра 520—560 км; пухкі четвертинні відкладення — у зоні 500—600 км.

Деревний рослинний покрив добре видно на всіх видах космічної фотоінформації. Рослинний покрив, насамперед реагує на зміни умов середовища та екологічних умов, що відображається в його стані та структурі, а отже, й у відбивній здатності. При поліпшенні умов зростання колір крон дерев стає насиченішим і зеленішим, а їхня відбивна здатність знижується, а при гірших умовах зростання, навпаки, відбивна здатність підвищується. Різну відбивну здатність мають листяні й хвойні насадження, а також суспільства, утворені визначеними екологічними групами рослин (гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти). Використовуючи багатозональну зйомку, можна відрізнити також рослинність, пошкоджену ентомощкідниками та уражену інфекційними хворобами тощо. Таким чином, використовуючи комбінації знімків, виконаних у кількох зонах електромагнітного спектра, можна виявляти об'єкти, не розрізнені на однозональному зображенні.

Для дешифрування рослинного покриву достовірні результати одержують при використанні спектрозональних космічних фотознімків, а також чорно-білих, виконаних у зонах спектра 660—720 чи 600—700 км, що забезпечують найчіткішу й найкращу просторову точність. Спектрозональні зображення підвищують вірогідність диференціації різних типологічних і територіальних категорій рослинного покриву. Знімки, одержані в зонах 520—560, 640—680, 820—890 км, є найінформативнішими при визначенні пошкоджених ентомошкідниками лісів. При інфекційних хворобах лісу найінформативніший діапазон — 640—680 км.

Практично при виявленні ґрунтових вод і визначенні їхніх характеристик найважливішими індикаторами виступають поєднання рослинності та рельєфу, тому найінформативнішими фотознімками при дешифруванні ґрунтових вод варто вважати ті, які є інформативними для визначення цих фізіономічних компонентів ландшафту.

На інформативність знімків й одержання найбільш контрастних зображень ґрунтів впливає ряд факторів, основні з яких — сезон і час проведення зйомки та погодні умови. За таких самих умов зйомки градації зональних тинів ґрунтів орієнтуються гірше, ніж інтро- й азональних ґрунтів.

Найінформативнішими при вивченні та картографуванні ґрунтового покриву визнані фотознімки, одержані в зонах електромагнітного спектра 460—580 і 600—700 км, і спектральні знімки весняного й осіннього періодів, у яких найкраще відображається комплексність ґрунтово-рослинного покриву.

Для визначення окремих екологічних властивостей ґрунтів найбільш інформативними виявилися: зона 700—740 км — для дешифрування вологості; 460—580 — для встановлення солончаків і засолених ґрунтів; 520—560 км — для визначення гранулометричного складу ґрунтів.

У практиці робіт як основний матеріал при тематичному дешифруванні частіше використовують різномасштабні інтегральні чорно-білі зображення, одержані в широкому діапазоні видимої частини електромагнітного спектра (460— 745 км). По них здійснюють суцільне, поконтурне дешифрування.

Для підвищення якості спостережень доцільно працювати не тільки з фотовідбитками, але й з позитивними плівками, а також дубль-негативами.

При виготовленні позитивів чи негативів допускаються значно менші інформаційні витрати, ніж при дублюванні на фотопапір. Іншим важливим моментом на користь прозорої основи позитивів чи негативів є те, що пристрої, що зчитують, і апаратура візуального екранування пристосовані для зчитування інформації на просвіт.

Велике значення для виконання екологічних спостережень над об'єктами природного середовища можуть мати матеріали повторної зйомки. Синтезовані кольорові зображення, одержані в результаті синтезу різночасних космічних знімків однієї й тієї ж самої території з порівняними технологічними умовами зйомки, дають змогу одержати наочне уявлення про динаміку екзогенних процесів природного середовища. Тепер для цих цілей використовують матеріали, одержані автоматизованими методами опрацювання.

Вимоги до сезонів зйомки при розв'язанні ряду екологічних завдань досить різноманітні. Проте досвід показує, що більшість із них може бути задоволена за наявності двох варіантів зйомки — літньої для забезпечення вивчення екологічних умов та їхньої динаміки в гумідних зонах і трьохсезонної (весна—літо—осінь) — для районів аридпої та субаридноїзон. При сучасній забезпеченості космічною інформацією стало можливим підібрати потрібний матеріал, який може задовольнити більшість різних вимог до сезону та повторюваності зйомок.

Характеристики

Список файлов реферата