14006 (648321), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Річну потребу в кормах розраховують на господарський і календарний рік. Першу використовують як основу для планування джерел надходження кормів (розмір посівних площ сільськогосподарських культур), а другу – для калькуляції собівартості продукції про статті витрат “корми”.

Потребу в кормах на господарський рік розраховують від урожаю планового до урожаю наступного року, що пов’язане зі строками надходження їх від земельних угідь. Сюди входять основна і страхова потреби в кормах для скотарства, план продажу їх державі та іншим господарствам, кількість відпуску для худоби населення. Отже, площа посіву зернофуражних і кормових культур та інші джерела надходження кормів (включаючи і купівлю повинні забезпечувати загальну потребу). Розрахунок потреби в кормах для тваринництва можна здійснювати за даними обсягу виробництва його продукції і нормами витрачання корму на її одиницю (к.од.) або поголів’ям тварин за нормами їх годівлі (у натурі).

Річна норма годівлі однієї голови тварин залежить від її продуктивності та витрат корму на одиницю продукції. За середнє поголів'я на господарський рік приймають вихідне поголів'я на кінець планового року. Для забезпечення стабільності кормової бази, крім основної потреби, планують страховий фонд кормів. Його приблизна норма у лісостеповій зоні використовується в такій кількості: концентровані, сіно, сінаж – 10%, солома, силос – 20%, коренеплоди – 15%.

Потребу в кормах на плановий (календарний) рік підраховують на основі середньорічного поголів'я тварин і річних норм годівлі. Її визначають по кожному виду корму в розрізі видів і вікових груп тварин.

Загальну потребу і витрати окремих видів кормів на плановий рік визначають множенням середньорічного поголів'я статево-вікових груп худоби на річні норми годівлі 1 голови.

Щоб розрахувати вартість кормів, потрібно підраховану суму кормів помножити на ціну 1 ц відповідного корму.

Як видно з таблиці «Обчислення потреби в кормах на господарський рік»(Додаток 1), загальна потреба в кормах на плановий рік така: концентрованих – 7942ц , сіна –7017.85 ц , соломи –18052 ц , силосу – 63087.6 ц , кормових коренеплодів – 11319 ц , жому – 29809 ц , зеленого корму – 79005 ц.

Потребу в зеленому кормі на господарський рік визначають множенням поголів'я худоби на кінець планового року на норму використання його протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів'я і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів'я тварин.

Потребу в зеленому кормі забезпечують за рахунок природних угідь сіяних культур (основних, проміжних і повторних), гички буряків. Примірне співвідношення виходу зеленої маси по місяцях пасовищного періоду становить: травень – 15%; червень – 16%; липень – 16%; серпень – 17%; вересень – 14%; жовтень - 12%; листопад – 5%; квітень – 5%. Тривалість пасовищного періоду – з 20 квітня до 10 листопада. Схема зеленого конвеєра даного господарства наведена в таблиці 2.8.

Площі сівби культур при складанні конвеєра визначають діленням кількості зеленої маси, що надходить у певний період на планову врожайність відповідних культур. Площі і кількість зеленої маси однорідних культур кількох строків сівби підсумовують і визначають їх середню врожайність. По багаторічних травах заплановану врожайність розподіляють за кількістю укосів. Ці культури розміщують у польових, кормових та інших сівозмінах згідно із схемами їх чергування. Додамо, що приблизне співвідношення надходження зелених кормів з природних угідь таке: пасовища – травень – 18%;червень – 22%; липень – 20%; серпень – 14%; вересень – 16%; жовтень – 10%; сінокоси – серпень – 50%; вересень – 35%; жовтень – 15%.

З метою контрою за забезпеченістю кормами скотарства на певний період складають баланс кормів.

2.3 Планування трудових ресурсів у тваринництві

Трудові ресурси в с.-г. – це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних колгоспників, робітників, службовців: жінок віком до 55 років та чоловіків від 16 до 60 років.

Потребу в робочій силі визначають після того, як буде розроблена виробнича програма по скотарству. Її розраховують, виходячи із запланованого поголів’я на перспективу і норм обслуговування по окремих категоріях працівників. Розрахунок потреби в робочій силі для молочнотоварної ферми нашого господарства дано в таблиці.

Обсяг робіт для операторів родильного відділення розраховується як добуток середньорічного поголів’я корів на термін їх перебування у цьому відділенні (20 діб) поділений на кількість днів у році (365):

630×20

Обсяг робіт для операторів машинного доїння є різниця є різниця між середньорічним поголів’ям корів і їх кількістю у пологовому відділенні.

Необхідна чисельність працівників визначається діленням обсягу робіт на норму навантаження на 1 працівника.

Річний фонд робочого часу 1 працівника – 279 днів (365-52 неділі-10 святкових днів-24 дні відпустки). Помноживши його на чисельність працівників, матимемо річний фонд робочого часу всього.

Для визначення чисельності підмінних працівників, попередньо потрібно розрахувати кількість людино-днів, які треба підміняти. А потім від кількості днів у році відняти кількість робочих днів основних працівників і різницю помножити на суму основних доярок і операторів родильного відділення.

Розрахунки наведені у таблиці 2.5.

Маючи річні витрати робочого часу та денні тарифні ставки працівників, розраховують річний фонд оплати праці. На основі цього розраховують доплати.

Таблиця 2.5

Розрахунок річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми.

Доплати:

1. за продукцію – 20 % від загального тарифного фонду оплати праці : 20640 грн. ( 103201 × 0,20 ).

2. за класність – 1,7 % ( 1 клас – 20 %; 2 клас – 10 % ) надбавка до тарифного фонду визначається множенням річних витрат робочого часу на1 працівника на денну тарифну ставку і на відповідний відсоток. Добуток перемножують на кількість операторів:

279х9,05х0,2=504.99 грн.

504.99х5=2524.95грн.

270х9.05х0.1=252.495гон.

252.5х5=1262.48грн

2524.95+1262.48=3787.43грн

1. за роботу у святкові дні – 3%

103201х0,03=3096,03 грн.

1. оплата відпусток – 8,6 % = 103201х8.6:100=8875.3грн.

2. за стаж роботи: до 2-х років – 0 % ( 4 працівника); 2-5 років – 8 % ( 20 працівників); 5-10 років – 10 % ( 15 ); 10 –15 років – 13 % ( 7 працівників); більше 15 років - 16 % ( 7 ):

( 20х8%+15х10%+7х13%+7х16%) : 49 = 10.5 % - середня доплата

103201х0.105=10836.1 грн.

Загальна сума:47234.8

Нарахування:

на соціальне страхування –37.5%

(103201+47234.8)х0.375=56413.4грн

2.4 Планування собівартості і реалізації продукції тваринництва

Розглянемо статті витрат на молочнотоварній фермі СТОВ “Промінь” Лубенського району Полтавської області:

1. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми;

2. Відрахування на соціальні заходи;

3. Вартість кормів;

Корми:

Концентровані – 6365х7,3грн=46464,5

Сіно – 4815х5,7грн =27445,5

Сінаж-4176х4,15грн =17330,4

Солома-12020х2,03грн=24400,6

Силос-8620х4,52грн=187037,6

Коренеплоди-8620х9,37грн=80769,4

Жом-25200х6,28грн=158256

Зелені-52950х2,62грн=138729

Азотні речовини-142х85,2грн=12098,4

Мінеральні-459х56,25грн=25818,75

Всього-718350,15грн

4. Для підтримання здоров’я тварин і здійснення інших профілактичних заходів на фермах використовують засоби захисту тварин. (21грн на корову) 21х630=13230грн

5.Витрати на транспортні роботи автомобілів і тракторів визначаються на підставі запланованого обсягу робіт і собівартості одиниці робіт.

Обсяг робіт визначають за окремими розрахунками залежно від маси вантажів та відстані перевезень.(віддаль перевезень 30 км, планова собівартість 1 т-км –0,62 грн., обсяг реалізації молока2705,4)20705,4х0,47х30=38146,14грн;

Тракторно-транспортні роботи: відстань-1,1, собівартість 1 т-км –0,62грн, обсяг перевезень –9023,4, отже витрати: 1,1х9023,81х0,62=6154,2грн.

6.На фермі планують витрати на електроенергію:

(на одну голову рік 357 кВт –год і вартості витрат 1 кВт- год –0,25 грн.), отже 38146,14=6154,2=29799=56227,5=103507,74грн.

7. При плануванні витрат на водопостачання виходять з нормативу витрачання води на 1 гол. 43м при вартості1м –0,11грн; 43х0,11х630=2979,9грн.

8.До втрат на утримання основних засобів відносять амортизацію (30500грн) і поточний ремонт засобів виробництва (38449,15 грн.).

9. До інших витрат відносяться такі елементи:

а) витрати на влаштування і утримання літніх таборів планують залежно від наявності і стану цих таборів (2130грн).

Характеристики

Список файлов реферата