13677 (648202), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Лікування, профілактика та заходи боротьби такі самі, як і при нотоедрозі кролів.

Лістрофороз — хронічне захворювання кролів, спричинюване волосяними кліщами.

Етіологія. Збудником хвороби є кліщ виду Listrophorus gibbus. Це дуже маленький кліщ сірувато-білого кольору, ледве помітний неозброєним оком; хоботок у нього і кінцівки коричневі. У кліща чотири пари п'ятичленикових ніг. Довжина самця 0,6— 0,65 мм, довжина самки 0,48—0,57 мм (рис. 36). Цих кліщів можна виявити на боковій частині тулуба, задніх кінцівках, у ділянці таза, кореня хвоста і «а хвості. Вони звичайно знаходяться на волоссі. Поза тілом живителя при температурі 19—21° кліщі не гинуть протягом 6—14 днів.

Епізоотологія. Захворювання спостерігається всюди. В окремих випадках відмічають високу перезараженість тварин кліщем. Захворювання проявляється сезонно: у січні кролі бувають уражені на 45%, до лютого ураженість підвищується до 55%, потім знижується, у березні — до 45%, у квітні і травні — до 20%, у червні — до 10% і в липні — до 5%. У серпні ступінь ураженості кролів різко зростає — до 61,6%, а у вересні до 66,6%.

Клінічна картина. Паразитування на тілі кроля кліщів виду Listrophorus gibbus супроводжується гіперемією, свербежем, розчухами, появою на тілі струпів. В уражених кролів спостерігають рідке волосся, на окремих ділянках тіла виявляють округлої форми, різної величини безволосі ділянки (волосся ніби підстрижене біля його основи). Після часткового випадання і розрідження волосяного покриву кролі починають втрачати у вазі і на 35—40-й день можуть навіть загинути при явищах кахексії.

Діагноз. Виявлення на тілі кролів кліщів і наявність клінічної картини є достатнім для поставлення правильного діагнозу.

Для виявлення кліщів на тілі кролів після клінічного огляду вищипують або вистригають волосся на різних ділянках тіла (крижі, спина, бокові стінки живота, груди, шия, голова, хвіст). Волосся кладуть у чашки Петрі і через предметне скло досліджують під штативною лупою та мікроскопом. Кліщів легко знаходять за їх рухом на волоссі.

Лікування. При лістрофорозі можна рекомендувати севін у вигляді 2-процентного дусту 2 рази з проміжком 7 днів. Тварин обробляють дустом з марлевих мішечків, обпилюючи всю поверхню тіла (по 20—30 г на кроля).

Профілактика та заходи боротьби такі ж, як при псороптозі.

Захворювання, які спричиняють тромбідіїформні кліщі. Деякі з тромбідіїформних кліщів, які паразитують на свійських тваринах, спричиняють особливі, іноді дуже стійкі дерматози.

До числа таких кліщів належать представники родини Demode-cidae і Trombiculidae.

Демодикоз. Це захворювання спостерігається у різних тварин, у тому числі і в кролів, і спричиняється кліщами з роду Demodex (рис. 37).

Етіологія. Збудником демодикозу кролів є кліщі виду Demodex cuniculi. Довжина самця 0,142—0,148 mm, ширина — 0,032—0,035 mm; самка цього кліща не вивчена.

Демодикоз завдає певної шкоди хутрово-звірівницьким господарствам, шкіряній і хутровій промисловості.

Епізоотологія. Зараження відбувається при тісному контакті здорових тварин із хворими, менш вірогідне зараження через загальні приміщення і речі догляду.

Найбільш сприйнятливі до демодикозу молоді тварини, кролі виснажені або ослаблені різними захворюваннями, а також і ті, що утримуються в антисанітарних умовах.

Патогенез. Розмножуючись у волосяних фолікулах, кліщі зумовлюють запалення шкіри з явищами лущення епідермісу і випадання волосся. Механічно подразнюючи тканини шкіри і діючи на нервові закінчення продуктами обміну речовин, кліщі спричиняють атрофію волосяних сосочків і сальних залоз, порушують процес живлення шкіри та її іннервацію. Внаслідок розмноження кліщів і, можливо, їх токсичної дії сосочковий шар атрофується, кровоносні судини розширюються, епідермальні клітини проліфе-рують, а виникаючі при цьому рогові утворення закупорюють отвори волосяних фолікулів. Поверхня шкіри вкривається численними лусочками. Запальний процес може ускладнюватися секундарною інфекцією, і в місцях ураження утворюються абсцеси.

При значних ураженнях шкіри можуть виникнути явища тяжкої інтоксикації або сепсису.

Клінічна картина. Захворювання характеризується випаданням волосся і утворенням лусочок навколо очей, на внутрішній і зовнішній поверхнях вух і на потилиці. Потовщена і зморщена шкіра може нагноюватись і навіть відмирати.

Діагноз. При поставленні діагнозу основуються на клінічних проявах хвороби, а також на виявленні кліщів при акаралогічному дослідженні скрібків із поверхні ділянок тіла.

Лікування та профілактика. Оскільки ці питання при демодикозі кролів досі недостатньо розроблені, доцільно використати досвід лікування і профілактики, набуті в боротьбі з демодикозом собак. Наприклад, уражені ділянки шкіри можна обробити водною емульсією тролену 1-процентної концентрації один раз на 4 дні протягом місяця або 2-процентним лініментом фенотіазину, виготовленого на риб'ячому жирі, протягом 10—12 днів.

У господарстві слід додержувати загальних ветеринарно-санітарних вимог.

Тромбікульоз. Маловивчене захворювання кролів, спричинюване паразитуванням личинок кліщів із роду Trombicula. Ці кліщі мають плоске, спереду ширше, а ззаду завужене тіло з м'якими оксамитовими, яскраво забарвленими покривами, довгі кінцівки і двоє стебельчастих очей їх часто називають червонотілими кліщами. Личинки кліща занурюють у шкіру верхні щелепи і ссуть кров, від чого їх тіло значно збільшується. Ці кліщі нападають в основному «а ноги, живіт і толову кролів. їх наявність на тілі тварин супроводжується сильним свербежем. На шкірі від кліщів з'являються червоні плями і сильно сверблячі папули.

Лікування. Рекомендується втирати в уражені місця 12-процентний розчин бісетилксантогену в рослинній олії або мінеральному маслі.

Використана література:

1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров. К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).

Характеристики

Список файлов реферата