4371 (643028), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати значень, встановлених СН 32.23-85 «Санітарні норми допустимого шуму на робочих місцях».
Таблиця 4.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
| Речовина | Значення ГДК, мг/м3 | Перевантажений агрегатний стан в умовах виробництва | Клас небезпечності | Особливості дії на організм |
| Акромін | 0,2 | П | ІІ | |
| Аміак | 20 | П | IV | |
| Ацетон | 200 | П | IV | |
| Бензин | 100 | П | IV | |
| Бензол | 15/п | П | ІІ | |
| Вуглець оксид | 20 | П | IV | |
| Газ (у перерахунку на вуглець) | 300 | П | IV | |
| Карбамід (сечовина) | 10 | А | ІІІ | |
| Карбафос | 0,5 | П+А | ІІ | |
| Кислота сірчана | 1 | А | ІІ | |
| Кислота соляна | 5 | П | ІІ | |
| Мастила мінеральні нафтові | 5 | П | ІІ | |
| Метафос | 0,1 | П+А | І | |
| Синтетичні миючі засоби | 5 | А | ІІІ | |
| Сода кальцинована | 2 | А | ІІІ | |
| Спирт метиловий | 5 | П | ІІІ | |
| Спирт етиловий | 1000 | П | IV | |
| Уайт-спірит (у перерахунку на вуглець) | 300 | П | IV | |
| Хлор | 1 | П | І | |
| Хлорофос | 0,5 | П+А | ІІ |
Умовні позначення: п - пари чи гази; а - аерозолі; п+а - суміш парів та аерозолей; О - речовини з гостро спрямованим механізмом дії, які потребують автоматичного контролю за їх концентрацією у повітрі; А - речовини, що викликають алергічні захворювання у виробничих умовах; Ф - аерозолі, переважно фіброзної дії; в чисельнику - максимальна, у знаменнику середньозмінна ГДК
Вібронебезпечне обладнання необхідно встановлювати у виробничому приміщенні з урахуванням забезпечення на робочих місцях гігієнічних норм вібрацій згідно з ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».
Гранично допустимі концентрації токсичних речовин у повітрі - це такі концентрації шкідливих хімічних речовин, що знаходяться в повітрі виробничих приміщень у вигляді пари, газу, пилу, які при щоденній дії протягом робочої зміни не повинні викликати у робітників будь-яких негативних змін в організмі або захворювань.
Для виявлення ранніх форм захворювань та розробки оздоровчих заходів особи, які стають до роботи, підлягають медичному огляду. Обов'язковими є попередні медичні огляди для тих, кого приймають на роботу, пов'язану з небезпечними шкідливими речовинами та несприятливими виробничими факторами. Існує перелік робіт, до виконання яких допускаються особи, що пройшли обов'язкові попередні медичні огляди перед початком роботи та періодичні медичні огляди. Такі огляди проводять лікарсько-профілактичні заклади, котрі обслуговують дане підприємство, виробництво.
Медично-профілактичні заклади разом з санітарними службами, адміністрацією, профспілковим комітетом підприємства щорічно узагальнюють результати періодичних медоглядів працюючих і складають на кінець року заключний акт про наслідки оглядів. Якщо під час медичного огляду виявлено ознаки професійного захворювання, то працівник направляється на спеціальне обстеження для уточнення діагнозу та встановлення зв'язку захворювання з професійною діяльністю.
Дані про захворювання та отруєння на виробництві підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань та профотруєнь, які повинні включатись до колективного договору.
Профілактичні заходи щодо попередження виникнення профзахворювань та отруєнь:
заміна шкідливих і особливо отруйних речовин на виробництві на менш шкідливі і отруйні;
механізація та автоматизація виробничих процесів, раціоналізація технології та герметизація апаратури;
стандартизація сировини з метою зниження отруйних домішок;
виділення найбільш небезпечних шкідливих процесів в спеціальні ізольовані приміщення;
загальнообмінна вентиляція, місцева вентиляція, встановлення витяжних шаф;
заходи з особистої гігієни та періодичний медогляд;
санітарко - технічна пропаганда та інструктаж.
До індивідуальних засобів захисту від токсичних речовин відносяться:
респіратори та противогази (захист органів дихання);
спецокуляри зі щільно прилягаючими оправами (захист очей);
спецодяг, спецвзуття, рукавиці, мазі і пасти, мило (захист шкіри).
Розміщення виробничого обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих та відповідати ергономічній і технологічній раціональності. Арматура центрального чи місцевого опалення з температурою нагріву поверхні 80 °С та більше, що розміщена в робочих проходах та поблизу робочих місць, повинна бути загороджена, щоб уникнути випадкових опіків.
Вологе прибирання електроприміщень та інших технічних приміщень повинні проводити прибиральники, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, під наглядом одного з працівників, що обслуговують встановлене в цих приміщеннях обладнання.
Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".
Висновки
Таким чином, умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та ін., а також виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є: організаційні форми виробничих процесів; прийнятий регламент; темп і ритм роботи; режим праці і відпочинку; санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці; умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організацію робочих місць, виробничий інструктаж та ін.); форми керування виробничим процесом; соціальний мікроклімат у виробничому колективі.
Небезпечний виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров'я. Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі; невагомість.
До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).
Успіх роботи щодо забезпечення сприятливих умов праці значною мірою залежить від аналізу стану рівня безпеки праці, рангування небезпечних та шкідливих виробничих факторів з врахуванням особливостей трудового процесу. Підвищення рівня безпеки досягається проведенням комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів. Ці заходи, перебуваючи у тісному зв'язку, впливають на процес формування безпечних умов праці.
Список використаних джерел
-
Воронов І. О., Коваленко І. Д., Афанасьєв П. В., Булгач Т. В. Основи охорони праці. — К.: Генеза, 2004. — 263с.
-
Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці К.: Каравела, 2004. — 408с.
-
Гогіташвілі Г. Г. Системи управління охороною праці. — Л.: Афіша, 2002. 320с.
-
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. — Л.: Афіша, 2002. — 320 с.
-
Керб Л. П. Основи охорони праці. — К.: КНЕУ, 2003. — 215с.
-
Протоєрейський О. С., Запорожець О. І. Основи охорони праці. — К.: НАУ, 2002. — 523с.















