57743 (632416), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Причинами феодальної роздробленості були:

1. Історичні:

   1. К.Р. була конгломератом удільних князів;

   2. К.Р. мала дуже велику територію, яку складно було утримувати;

   3. В К.Р. була дуже слабка влада князя.

2. Економічні:

   1. розвиток виробничих сил став причиною збагачення удільних князів, що призвело до постійних міжусобиць та боротьби проти князя за владу;

   2. знищення торгівельних шляхів до Пд. – Зх. Русі, що призвело до падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та перетворило землю в еквівалент багатства (що й стало причиною розвитку феодальної роздробленості).

Наслідки:

1. економічна та військово-політична послабленість К.Р. призвела до того, що в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари встановили свій режим – «іго». Режим іго в Русі виявлявся в:

   1. наданні ярлика (прим. – «дозволу») на велике княжіння;

   2. припиненні міжусобних війн;

   3. постійні напади на руські землі;

   4. сплата данини монголо-татарам – «ясиру» (прим. – натурального та живого).

Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Утворення козацтва

План:

1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

2. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки.

3. Утворення укр. козацтва.

1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу.
№	Причини з боку Польщі	Причини з боку Литви
1	Повернути свої історичні землі від Руських князів.	Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій.
2	Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. – В. земель.	Процес формування феодальних відносин у Литві.
3	Зацікавленість польських магнатів в експансії з подальшим збагаченням.	Повернення захоплених історичних земель під владу Литви.
4	Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні.	Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності.
5	Зацікавленість купців у нових ринках збуту.
6	Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві.
Методи польської та литовської експансії:
1	Насильницькі методи.	Ненасильницькі методи вторгнення.
2	Руйнували старі форми життя Г. – В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства – королівство, а за сутністю – аристократична республіка; релігія – католицизм; мова – польська; культура – польська.	Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. – В. князівстві.
3	Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. – В. населення в кріпаків	Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи («Руська Правда»), військову організацію – дружину, форму політ. устрою – князівство, релігію – православ’я). «Нового не вводимо і старого не руйнуємо» – литовці не руйнували старих форм життя русичів.
4	Наслідок: Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. – В. князівства: Галичина та Зх. Волинь.	Наслідок: Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря.
Наслідки експансії:
1	На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт.	Більшість земель Галицько – Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства).
2	Русичі були позбавлені політичної форми організації – власного державного життя – фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну).	Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не нав’язувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько – Руської держави за формою та Русько – Литовської держави за змістом.
3	Руська еліта – бояри та князі – зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти.	Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років.
4		Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства – воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське.
5	Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування слов’ян – русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами. Наслідками такої політики стали: селянські повстання; козацько – селянські повстання; національно – визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького.	Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території.
Загальний висновок
Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. – В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним – створили об’єднану державу – РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. – В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями.

1. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки

В 1385 р. між Польською та Литовською державами була підписана Кревська унія («де-юре» – вона фактична поклала початок існ. Речі Посполитої).

Умовами ств. союзу були:

1. Литовський князь стає Польським королем, за умови прийняття католицизму;

2. Католицизм повинно було прийняти і усе населення Литви;

3. Для Литви та Польщі був ств. єдиний законодавчій орган – сейм;

Умови унії були виконані лише частково, тому фактичне об’єднання П. та Л. не відбулося. В П. була створена опозиція на чолі з князем Ягайлом, в Л. на чолі з кн. Вітовтом, що виступали проти СОЮЗУ.

У 1401–1413 рр. відбувся поступовий процес зближення П. і Л. У 1569 р. була складена та підписана Люблінська унія, що об’єднала 2 держави у 1 – РІЧ ПОСПОЛИТУ (РП, «справа народу», «Республіка»).

Литва: входила до скл. РП. юридично на правах широкої автономії, а фактично стала залежною від П. та відігравала роль другорядної Європейської країни. Більше не відігравала ключової ролі у побудові політичного життя в Європі.

Галицько – Волинське князівство: більшість земель перейшли з Л. до П., на цих землях відбувався процес колонізації поляками, встановлювалось кріпосне право, поширювався націоналізм, релігійний, соц. та економ. гніт народу + політ. безправ’я.

Польща: завдяки приєднанню Л. та Г. – В. земель, стала наймогутнішою в економічному, політичному та військовому плані Європейську державу, з якою бажали породнитись усі інші держави⁹.

1. Утворення укр. козацтва

Утворення козацтва було наслідком експансії Г. – В. земель П.

Причинами утворення козацтва були:

1. уходництво (частина населення переселилась з окупованих П. земель на незайняті землі Пд.);

2. посилення феодального та кріпосного тиску, що змушувало селян втікати від польських феодалів і європейських орендаторів;

3. національний гніт по відношенню до укр. народу;

4. релігійний гніт (заборона Православ’я);

5. зацікавленість поляків в появі особистої охорони та оборони Речі Посполитої від турків і татар (як загрози з Чорного моря);

6. суб’єктивного характеру окремих укр. (авантюризм).

Етапи утворення козацтва:

1. 1 пол. 14 ст. – перший період формування козацтва та початок П. експансії у сер. 16 ст. Мало немасовий характер¹⁰;

2. сер. 16 ст. – 2 пол. 18 ст. – другий етап. Масове формування козацтва.

Січ – «підсікати дерева», – мілітаристське поселення, основа Укр. козацької держави. Мала: територію (не постійну); свій адміністративно – територіальний устрій (кіш – кошовий отаман; обраний народом); своєрідний уряд – ген. писар, ген. обозний, ген. хорунжий, ген. осавули – 2 чол. та ген. суддя.; центр. орг. законодавчої влади були загальні збори – козацька рада (козаки керувались неписаними побутовими законами).

Територія Запорізької Січі поділялась на курені, місцеві райони. ЗС мала свою символіку – прапор, герб та печатку. Основною мілітаристською силою було козацьке військо (піхота, кіннота, артилерія, флот). Очолювалось військо – Гетьманом (посада вибрана).

Значення утворення козацтва:

1. виступало як фактор засвоєння нових земель;

2. було першою організованою силою укр. народу;

3. консолідувало навколо себе ін. верстви населення, виступило ідеалом укр. народу, підняло народ на боротьбу проти панської П.;

4. політична еліта укр. суспільства;

5. виступило в ролі організатора політичного життя укр. народу;

6. обороняло православну віру.

З т.з. соціальної структури, козацтво було не однорідним: «дуки» – заможні та «голота» – неімущі козаки. Козацтво було полі етнічним, але домінували українці.

1 Революція – кардинальні зміни в усіх сферах суспільного життя, завдяки новим відкриттям та якісним змінам у світогляді, релігії або суспільному ладі.

2 8 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. – скіфо – сарматський період історії України.

3 Хазарська концепція походження Русі.

4 У 882 р. князь Олег убив Аскольда і встановив свою владу поклавши початок новій ері в житті слов’ян.

5 К.Р. не можна назвати «Державою» у сучасному розумінні цього слова: 1) вона не мала постійної території; 2) влада Князя була слабкою; 3) державного апарату влади не існувало (князь зосередив у своїх руках 3 гілки влади); 4) податкова система обмежувалась даниною та оброками, а також військовими походами, фінансування яких здійснювали племінні вожді зі своїми племінними дружинами; 5) структуризації війська не існувало; 6) військо виконувало ролі - охоронну, фіскальну (збір подані), стратегічне призначення та охорона кордонів.

6 У 1 пол. існ. К.Р. здійснювався поступовий перехід від первинної військової демократії – княжо – дружинного ладу, до ранньої монархії.

7 Внаслідок реформи Володимира Великого землі К.Р. були розділені між синами і родичами Володимира Великого (вони правили над наділами, фактично перетворившись на «світлих» князів).

8 Прийняття християнства на Русі проходило в 3 хвилі.

9 Конфронтація між П. та Укр. сприяла утворенню укр. козацтва та ств. Запорізької Січі.

10 В сер. 16 ст. булла сформована 1 укр. Запорізька Січ на чолі з Гетьманом Байдою (Дмитром) Вишневецьким. Згодом кількість Січей зросла – з’явились Базавлугська, Микитинська, Чормошлицька, Томакіївська, Ольошківська та Нова З.С.

Характеристики

Список файлов изложения