57743 (632416), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Причинами феодальної роздробленості були:
-
Історичні:
-
К.Р. була конгломератом удільних князів;
-
К.Р. мала дуже велику територію, яку складно було утримувати;
-
В К.Р. була дуже слабка влада князя.
-
Економічні:
-
розвиток виробничих сил став причиною збагачення удільних князів, що призвело до постійних міжусобиць та боротьби проти князя за владу;
-
знищення торгівельних шляхів до Пд. – Зх. Русі, що призвело до падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та перетворило землю в еквівалент багатства (що й стало причиною розвитку феодальної роздробленості).
Наслідки:
-
економічна та військово-політична послабленість К.Р. призвела до того, що в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари встановили свій режим – «іго». Режим іго в Русі виявлявся в:
-
наданні ярлика (прим. – «дозволу») на велике княжіння;
-
припиненні міжусобних війн;
-
постійні напади на руські землі;
-
сплата данини монголо-татарам – «ясиру» (прим. – натурального та живого).
-
Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Утворення козацтва
План:
-
Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.
-
Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки.
-
Утворення укр. козацтва.
-
Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.
Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу. | ||
№ | Причини з боку Польщі | Причини з боку Литви |
1 | Повернути свої історичні землі від Руських князів. | Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій. |
2 | Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. – В. земель. | Процес формування феодальних відносин у Литві. |
3 | Зацікавленість польських магнатів в експансії з подальшим збагаченням. | Повернення захоплених історичних земель під владу Литви. |
4 | Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні. | Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності. |
5 | Зацікавленість купців у нових ринках збуту. | |
6 | Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві. | |
Методи польської та литовської експансії: | ||
1 | Насильницькі методи. | Ненасильницькі методи вторгнення. |
2 | Руйнували старі форми життя Г. – В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства – королівство, а за сутністю – аристократична республіка; релігія – католицизм; мова – польська; культура – польська. | Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. – В. князівстві. |
3 | Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. – В. населення в кріпаків | Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи («Руська Правда»), військову організацію – дружину, форму політ. устрою – князівство, релігію – православ’я). «Нового не вводимо і старого не руйнуємо» – литовці не руйнували старих форм життя русичів. |
4 | Наслідок: Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. – В. князівства: Галичина та Зх. Волинь. | Наслідок: Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря. |
Наслідки експансії: | ||
1 | На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт. | Більшість земель Галицько – Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства). |
2 | Русичі були позбавлені політичної форми організації – власного державного життя – фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну). | Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не нав’язувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько – Руської держави за формою та Русько – Литовської держави за змістом. |
3 | Руська еліта – бояри та князі – зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти. | Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років. |
4 | Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства – воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське. | |
5 | Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування слов’ян – русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами. Наслідками такої політики стали:
| Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території. |
Загальний висновок | ||
Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. – В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним – створили об’єднану державу – РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. – В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями. |
-
Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки
В 1385 р. між Польською та Литовською державами була підписана Кревська унія («де-юре» – вона фактична поклала початок існ. Речі Посполитої).
Умовами ств. союзу були:
-
Литовський князь стає Польським королем, за умови прийняття католицизму;
-
Католицизм повинно було прийняти і усе населення Литви;
-
Для Литви та Польщі був ств. єдиний законодавчій орган – сейм;
Умови унії були виконані лише частково, тому фактичне об’єднання П. та Л. не відбулося. В П. була створена опозиція на чолі з князем Ягайлом, в Л. на чолі з кн. Вітовтом, що виступали проти СОЮЗУ.
У 1401–1413 рр. відбувся поступовий процес зближення П. і Л. У 1569 р. була складена та підписана Люблінська унія, що об’єднала 2 держави у 1 – РІЧ ПОСПОЛИТУ (РП, «справа народу», «Республіка»).
Литва: входила до скл. РП. юридично на правах широкої автономії, а фактично стала залежною від П. та відігравала роль другорядної Європейської країни. Більше не відігравала ключової ролі у побудові політичного життя в Європі.
Галицько – Волинське князівство: більшість земель перейшли з Л. до П., на цих землях відбувався процес колонізації поляками, встановлювалось кріпосне право, поширювався націоналізм, релігійний, соц. та економ. гніт народу + політ. безправ’я.
Польща: завдяки приєднанню Л. та Г. – В. земель, стала наймогутнішою в економічному, політичному та військовому плані Європейську державу, з якою бажали породнитись усі інші держави9.
-
Утворення укр. козацтва
Утворення козацтва було наслідком експансії Г. – В. земель П.
Причинами утворення козацтва були:
-
уходництво (частина населення переселилась з окупованих П. земель на незайняті землі Пд.);
-
посилення феодального та кріпосного тиску, що змушувало селян втікати від польських феодалів і європейських орендаторів;
-
національний гніт по відношенню до укр. народу;
-
релігійний гніт (заборона Православ’я);
-
зацікавленість поляків в появі особистої охорони та оборони Речі Посполитої від турків і татар (як загрози з Чорного моря);
-
суб’єктивного характеру окремих укр. (авантюризм).
Етапи утворення козацтва:
-
1 пол. 14 ст. – перший період формування козацтва та початок П. експансії у сер. 16 ст. Мало немасовий характер10;
-
сер. 16 ст. – 2 пол. 18 ст. – другий етап. Масове формування козацтва.
Січ – «підсікати дерева», – мілітаристське поселення, основа Укр. козацької держави. Мала: територію (не постійну); свій адміністративно – територіальний устрій (кіш – кошовий отаман; обраний народом); своєрідний уряд – ген. писар, ген. обозний, ген. хорунжий, ген. осавули – 2 чол. та ген. суддя.; центр. орг. законодавчої влади були загальні збори – козацька рада (козаки керувались неписаними побутовими законами).
Територія Запорізької Січі поділялась на курені, місцеві райони. ЗС мала свою символіку – прапор, герб та печатку. Основною мілітаристською силою було козацьке військо (піхота, кіннота, артилерія, флот). Очолювалось військо – Гетьманом (посада вибрана).
Значення утворення козацтва:
-
виступало як фактор засвоєння нових земель;
-
було першою організованою силою укр. народу;
-
консолідувало навколо себе ін. верстви населення, виступило ідеалом укр. народу, підняло народ на боротьбу проти панської П.;
-
політична еліта укр. суспільства;
-
виступило в ролі організатора політичного життя укр. народу;
-
обороняло православну віру.
З т.з. соціальної структури, козацтво було не однорідним: «дуки» – заможні та «голота» – неімущі козаки. Козацтво було полі етнічним, але домінували українці.
1 Революція – кардинальні зміни в усіх сферах суспільного життя, завдяки новим відкриттям та якісним змінам у світогляді, релігії або суспільному ладі.
2 8 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. – скіфо – сарматський період історії України.
3 Хазарська концепція походження Русі.
4 У 882 р. князь Олег убив Аскольда і встановив свою владу поклавши початок новій ері в житті слов’ян.
5 К.Р. не можна назвати «Державою» у сучасному розумінні цього слова: 1) вона не мала постійної території; 2) влада Князя була слабкою; 3) державного апарату влади не існувало (князь зосередив у своїх руках 3 гілки влади); 4) податкова система обмежувалась даниною та оброками, а також військовими походами, фінансування яких здійснювали племінні вожді зі своїми племінними дружинами; 5) структуризації війська не існувало; 6) військо виконувало ролі - охоронну, фіскальну (збір подані), стратегічне призначення та охорона кордонів.
6 У 1 пол. існ. К.Р. здійснювався поступовий перехід від первинної військової демократії – княжо – дружинного ладу, до ранньої монархії.
7 Внаслідок реформи Володимира Великого землі К.Р. були розділені між синами і родичами Володимира Великого (вони правили над наділами, фактично перетворившись на «світлих» князів).
8 Прийняття християнства на Русі проходило в 3 хвилі.
9 Конфронтація між П. та Укр. сприяла утворенню укр. козацтва та ств. Запорізької Січі.
10 В сер. 16 ст. булла сформована 1 укр. Запорізька Січ на чолі з Гетьманом Байдою (Дмитром) Вишневецьким. Згодом кількість Січей зросла – з’явились Базавлугська, Микитинська, Чормошлицька, Томакіївська, Ольошківська та Нова З.С.