177624 (632117), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Міжнародний поділ праці (МПП) - спеціалізація країн на вир-ві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та ек-их умов.

Інтернаціоналізація ек-ки - формування, розвиток та поглиблення ек-х взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості нац-их ек-ік. Міжнародна конкуренція. Суб’єкти СГ: нац-ні держави (нац-ні господарства), міжнародні і транснац-і корпорації, транснац-і банки, регіональні об'єднання і союзи держав, міжнародні організації та інститути. Міжнародні корпорації МНК - концерн або союз концернів різних країн, які доміну-ють в одній або кількох сферах СГ. THK - фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані. Транснаціональні банки (ТНБ) - крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу (спираючись на мережу закордонних під-ств) і контролюють (за державної підтримки) валютні й кредитні операції на світовому ринку. Класиф країн СГ: За специфікою госп-х систем: країни з розвиненою ринковою ек-ою; країни з ринковою ек-ою, що розвивається; країни з перехідними до ринку ек-ми; країни з неринковою ек-ою. За ступенем ек-го розвитку: високорозвинені; середньорозвинені; з низьким рівнем розвитку. Крім того, нині виділяють: нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та Латинської Америки; високодохідні нафто експортуючі країни; найменш розвинені країни. Міжнародні ек-ні відносини – ек-ні відносини в системі СГ. Форми МЕВ: світова торгівля, міжнародні валютно-фінансові відносини, міжнародний рух капіталів, міграція робсили, науково-технічне співробітництво. Міжнародний рух капіталів(МРК) -переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку. Форми МНТС: Створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх оригінальних ідей у галузі науки, техніки, маркетингу тощо. Консультації та координація дій у галузі науково-технічної політики. Спільні дослідження світового досвіду в галузях організації вир-ва і праці. Організація підготовки кваліфікованого персоналу дослідників. Світова торгівля - форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації певних країн на вир-ві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-ек-им рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

30. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

Глобалізація - всеохопний процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-ек-х, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей. Глобальні проблеми - проблеми, пов'язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. ек-ми, соц-ми) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загально-планетарний х-р як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства. Класиф ГП за сферами дії:

I. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо; раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору; утилізація відходів життєдіяльності тощо.

II. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин: відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільності мирного становища; подолання ек-ої відсталості частини регіонів і країн світу; попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів; ліквідація наслідків світових та локальних криз; роззброєння і конверсія військового виробництва тощо. III. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини і забезпечення її майбутнього: пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТР; подолання епідемій, тяжких захворювань; культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім'ї та послаблення зв'язку поколінь; боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом; проблеми демократизації та охорони прав людини.

У доповіді ООН про людський розвиток зазначається, що програма дій, спрямованих на забезпечення прогресу людства в епоху глобалізації, має передбачати досягнення семи основних цілей, у контексті кожної з яких необхідна взаємодія на нац-му і міжнародному рівнях: 1) удосконалення діяльності, спрямованої на розвиток людського потенціалу, коригування політики з урахуванням нових реалій глобальної ек-ки; 2) зменшення загрози турбулентності фін-х потоків та пов'язаних із ними втрат; 3) активізації міжнародного співробітництва в галузі боротьби з глобальними загрозами щодо безпеки людини; 4) нарощування діяльності з розробки нових технологій для забезпечення розвитку людини, ліквідації злиденності; 5) припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності; 6) ліквідації диспропорцій у структурах глобального регулювання; 7) формування ціліснішої та демократичнішої системи глобального регулювання.

Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем - розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному перплетенні ек-их, політичних, соц-их, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів. Одним із стратегічних пріоритетів трансформації ек-ки Укр в умовах глобалізації є 30 перехід від екзогенно залежного до ендогенно орієнтованого розвитку, в т.ч.: • розбудова нац-ої інноваційної системи, підвищення частки інноваційної продукції, збільшення обсягів надання високотехнологічних пос-луг; • структурна модернізація, спрямована на подолання надмірної залежності від окремих глобальних ринків та поглиблення участі у глобальних високотехнологічних проектах; • зміцнення конкурентних переваг вітчизняного бізнесу, підтримка найбільш ефективних імпортозаміщуючих виробництв та захист від недобросовісної конкуренції на світових ринках; • зміцнення експортного потенціалу країни,підвищення питомої ваги товарів із високою часткою доданої вартості;• формування вир-их регіональних кластерів (енергометалургійно-хімічних) світового значення; • диверсифіка-ція джерел інвестування, становлення власних транснац-их структур; • розвиток внутрішнього ринку як бази формування та апробації нац-их конкурентних переваг; • ефективне використання геополітичного положення Укр та підвищення її ролі як транзитної держави; • впровадження дієвих механізмів захисту від ек-их та технологічних ризиків і небезпек, несприятливих змін міжнародної кон'юнктури; • удосконалення процесів інтеграції Укрв сучасні ек-ні та політичні альянси, розвиток взаємовигідного співробітництва з міжнародними ек-ми та фін-ми організаціями.

Висновки міжнародної конференції під егідою ООН з проблем екології й майбутнього розвитку цивілізації в червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро:

1. Модель розвитку сучасного капіталізму вичерпала себе. Це шлях, який веде людство в глухий кут.

2. Виходячи з цього, людству потрібна нова модель соціально-економічного розвитку й розподілу виробленого продукту. Основні вимоги до цієї моделі:

• вона повинна спиратися на могутні важелі централізованого регулювання соціально-економічної системи як на рівні держави, так і світової співдружності в цілому;

• таке регулювання повинно спиратися перш за все на інтегровані інтереси суспільства й лише потім на інтереси приватного підприємництва;

• здійснювати це можливо лише за умови орієнтації світового співтовариства на колективні, суспільні форми власності, які значно розширюють можливості планового регулювання економіки, а отже, й можливості не лише розробки, а й реалізації програми розв’язання глобальних проблем і врятування людства від вселенської катастрофи.

31. Кругооборот капіталу та його стадії

Політекономія розглядає капітал як сукупність факторів виробництва, що приносять дохід. Таким чином, капітал – це не просто гроші, а авансова вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість від первісно авансової.

Перетворюючи свої кошти на капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари (послуги), а також з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Тобто капітал – це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні, скільки соціально-економічні відносини.

Найзагальніше уявлення про сутність капіталу як самозростаючої вартості дає формула його руху:

Г – Т – Г’

Г - авансовий капітал (гроші); Т — товарний капітал (товар); Г' - авансовий капітал з приростом (гроші, Г + ∆Г).

Функціонуючи за схемою Г— Г—Г', капітал безперервно повертається до своєї початкової форми, здійснюючи своєрідний рух по колу. Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три логічно-послідовні стадії:

I — закупівля необхідних факторів виробництва (засобів виробництва (3В) та робочої сили (PC));

II — виробництво визначеної товарної маси;

III— продаж виробленої товарної продукції.

Рис. Послідовні стадії та функціональні форми кругообороту промислового капіталу

Кругооборот промислового капіталу — безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі. Безперервний рух капіталу за логікою його кругообороту є оборотом капіталу.

Оборот капіталу — це безперервно повторюваний кругооборот капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.

32. Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал

Політекономія розглядає капітал як сукупність факторів вир-ва, що приносять дохід. Капітал – не просто гроші, а авансова вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість від первісно авансової. Функціонуючи за схемою Г— Г—Г', капітал безперервно повертається до своєї початкової форми, здійснюючи своєрідний рух по колу. Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три логічно-послідовні стадії: I - закупівля необхідних факторів вир-ва (засобів вир-ва (3В) та робочої сили (PC)); II – вир-во визначеної товарної маси; III -продаж виробленої товарної продукції.

Кругооборот промислового капіталу - безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі. Безперервний рух капіталу за логікою його кругообороту є оборотом капіталу. Оборот капіталу — це безперервно повторюваний кругооборот капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми. У процесі обороту різні частини промислового капіталу одночасно функціонують у грошовій, продуктивній і товарній формах. Однією з х-к обороту капіталу є швидкість його руху. Перший вимір швидкості обороту капіталу - відрізок часу, протягом якого до підприємця у вигляді виручки поверється вся грошова сума авансованого капіталу, що зросла на •личину прибутку. Цей відрізок часу становить один оборот.

Другий вимір швидкості обороту капіталу - кількість бертів авансованого капіталу за рік. Цей вимір є похідним від першого і відображається формулою п = Т/t.

де п - кількість оборотів авансового капіталу за рік; Т - визначена одиниця виміру - рік (12 місяців); t –тривалість одного обороту. Основний капітал - частина промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів вир-ва протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію (предмети праці). Оборотний капітал - частина промислового капіталу, що функціонує у вигляді предметів праці, незавершеного вир-ва, готової продукції, грошових коштів (у т. ч. з/п), обертаючись і переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технологічного циклу. Оборотний капітал повністю повертається до підприємця після завершення кожного кругообороту. Відповідно до схеми кругообороту час обороту промислового капіталу має таку структуру: час обігу; час виробництва. Раціональне госп-ня передбачає пошуки шляхів прискорення обороту капіталу, адже це збільшує масу і підвищує норму прибутку.

33. Земельна рента та її форми

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)