163017 (631759), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Об’єкт фінансового менеджменту – Сукупність або окремі форми фінансових відносин, ланки фінансової системи та фінансові ресурси, що формуються в процесі прояву згаданих відносин.

Суб’єкт фінансового менеджменту (апарат управління фінансами) – сукупність підрозділів, виконавців тощо, які реалізують вплив на фінансові відносини за допомогою спеціального методичного забезпечення.

ТЕМА 5 Термінологічний словник за темою

Фінанси суб’єктів господарювання – система грошових відносин, що забезпечує формування, розподіл та використання грошових фондів суб’єктів господарювання у процесі відтворення.

Фінансові ресурси суб’єктів господарювання – це фонди грошових засобів, що формуються у розпорядженні суб'єкта господарювання в процесі розподілу та перерозподілу його надходжень і можуть використовуватись для вирішення завдань підприємства, у т.ч. забезпечення його розвитку.

Грошові фонди – це відособлена частина грошових засобів, що має цільове призначення.

Грошовий оборот суб’єктів господарювання – рух грошового капіталу, що включає рух грошових засобів в процесі економічної діяльності.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банку, коли кошти списуються з рахунку платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Виручка від реалізації продукції – кошти, що надійшла на рахунок суб’єкта господарювання за реалізовану продукцію, є основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства.

Валовий дохід – грошове вираження вартості заново створеної продукції, визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами у складі реалізованої продукції.

Чистий дохід суб’єктів господарювання – дохід, який залишається у розпорядженні суб'єкта господарювання після сплати з його валового доходу податків, що включені в ціну продукції ( податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори тощо).

Прибуток – частина , на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати; основний узагальнюючий показник фінансових результатів економічної діяльності суб'єкта господарювання.

Оборотні фонди – це грошове вираження активів суб'єкта господарювання, які переносять свою вартість на вартість виробленої продукції протягом одного виробничого циклу.

Основні фонди – це грошове вираження активів, що беруть участь у виробництві тривалий час, не змінюючи своєї форми. Виробничі основні фонди переносять свою вартість на вартість продукції частинами через механізм амортизації.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу.

Основні засоби – матеріальні активи,які суб’єкт господарювання утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання продукції, надання послуг, виконання робіт, здавання в оренду іншим особам, очікуваний термін корисного використання яких більший ніж один рік (або один операційний цикл) і вартість одиниці яких перевищує певну величину, встановлену суб’єктом господарювання.

Амортизація – поступове перенесення вартості основних виробничих фондів та нематеріальних активів на вартість продукції, у виготовленні якої вони беруть участь.

Фінансовий стан суб’єкта господарювання – це система показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів, ступінь забезпеченості власними фінансовими ресурсами для виконання своїх зобов’язань та здійснення статутної діяльності.

Банкрутство – фінансовий стан підприємства, що характеризується недостатністю його активів у ліквідній формі для задоволення вимог кредиторів та розрахунків з бюджетом, ведення статутної діяльності.

Санація – комплекс заходів організаційно-технічного, соціального та фінансового характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризового стану, відновлення його платоспроможності, ліквідності та прибуткової діяльності.

ТЕМА 6 Термінологічний словник за темою

Акциз – непрямий податок, що стягується на внутрішньому ринку з виробника або виробника товару.

Амортизація основних засобів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Валові витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Загальнодержавні податки – податки, встановлювані центральними органами законодавчої влади і стягувані на всій території країни.

Місцеві податки – податки, що встановлюються місцевими органами влади і є джерелом наповнення місцевих бюджетів.

Мито, що стягується митницею – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Мито адвалерне – це мито, яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

Мито комбіноване - це мито, яке поєднує ознаки адвалерного і специфічного мита.

Мито специфічне – це мито, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

Об’єкт оподаткування – прибуток або майно, стосовно якого обчислюються податки.

Одиниця оподаткування – це одиниця виміру оподатковуваного об’єкта, стосовно якого визначаються нормативи і ставки обкладання. Встановлюються у твердих розмірах (у гривнях на одиницю обкладання) або у відсотках.

Платник податку – фізична або юридична особа, що безпосередньо вносить певний вид платежу в бюджет.

Податковий період – термін, за який відбувається нарахування і сплата податку.

Податкова пільга – часткове або повне звільнення об’єктів, платників тощо від оподаткування.

Податкова квота – питома вага податкових платежів у доходах платника (носія) податків.

Об'єктом оподаткування прибутку є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Система оподаткування – це взаємопов’язана сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів у бюджет; внесків у державні цільові фонди, що стягуються у встановленому законом порядку.

ТЕМА 7 Термінологічний словник за темою

Бюджет – сукупність фінансових відносин з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових засобів у розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, призначених для забезпечення суспільних потреб.

Бюджетна система країни – це законодавчо закріплена сукупність бюджетів, запроваджена на території держави.

Бюджетний період – термін, на який складається бюджет і протягом якого діє затверджений бюджет.

Бюджетний процес – це регламентована нормами права діяльність з приводу складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання, контролю їх складання та виконання, складання та розгляду звітів про виконання бюджетів.

Бюджетний устрій країни – це сукупність елементів, що характеризують структурну будову бюджету держави, взаємозв’язок її ланок, розмежування бюджетних прав та повноважень, доходів та видатків між ланками бюджетної системи.

Учасники бюджетного процесу - органи та посадові особи, наділені законодавством бюджетними повноваженнями.

Державний бюджет – провідна ланка підсистеми державних фінансів, що забезпечує процеси формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для задоволення загальносуспільних потреб.

Опишіть порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та контролю за виконанням державного бюджету.

Місцевий бюджет – частина фінансових відносин з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових засобів у розпорядженні органів місцевого самоврядування, призначених для забезпечення потреб територіальної громади або сукупності територіальних громад.

Доходи бюджету - сукупність фінансових відносин з приводу формування фондів грошових засобів у розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, призначених для забезпечення суспільних потреб.

Видатки бюджету - сукупність фінансових відносин з приводу розподілу та використання фондів грошових засобів у розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування, призначених для забезпечення суспільних потреб.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване групування доходів, видатків, джерел фінансування дефіциту бюджету та державного боргу за однорідними ознаками.

Зведений бюджет – це сума показників бюджету нижчого рівня та базового адміністративно-територіального утворення, що використовується для цілей аналізу, бюджетного планування, прогнозування тощо і законодавчо не закріплюється.

Бюджетна рівновага – стан бюджету як фінансового плану, що характеризується відповідністю обсягів прогнозованих бюджетних надходжень та запланованих ( нормованих ) видатків бюджету. Бюджетний надлишок - стан бюджету як фінансового плану, що характеризується перевищенням обсягів прогнозованих бюджетних надходжень над запланованими ( нормованими ) видатками бюджету.

Бюджетний дефіцит - стан бюджету як фінансового плану, що характеризується перевищенням запланованих ( нормованих ) видатків бюджету над обсягом прогнозованих бюджетних надходжень

ТЕМА 8 Термінологічний словник за темою

Аквізиція — діяльність страховика чи страхового посередника щодо залучення клієнтів і укладення нових договорів страхування.

Актуарні розрахунки – це економіко-математично-статистичні методи розрахунку тарифних ставок. За допомогою цих розрахунків визначається собівартість послуги страховика, страхові платежі, витрати на ведення справи з обслуговування договору страхування.

Актуарій – (гр. обліковець, скорописець) – фахівець зі страхової справи, предметом діяльності якого є розробка наукових методів розрахунку тарифних ставок, резервів, премій, обсягу страхового ризику і т.ін.

Асистанс – перелік послуг (в рамках договору страхування), які надаються при настанні страхового випадку (хвороби, нещасного випадку) через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах при страхуванні подорожуючих під час поїздок за кордон.

Вигодонабувач - особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі з нагляду за страховою діяльністю, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Витрати страховика – сукупність усіх витрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов’язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії.

Доходи страховика – загальна сума доходів, що формуються від основної (страхової) діяльності, від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страховика та від інших операцій.

Зароблені страхові премії – частки від сум надходжень страхової премії, що відповідають ризикам, які вже минули на звітну дату.

Застрахований – особа, яка бере участь в особистому страхуванні, де об’єктом страхового захисту є її життя, здоров’я і працездатність, і має право на отримання страхової суми згідно з договором.

Інкасаційні витрати – це витрати, пов’язані із обслуговуванням готівкового обігу з надходження страхових платежів.

Контрибуція – це право страховика звертатися до інших страховиків, які за попередніми полісами несуть відповідальність перед одним і тим же страхувальником з пропозицією розділити витрати на відшкодування збитків.

Нещасний випадок – пожежа, дорожньо-транспортна пригода, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, яка спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи.

Ліквідаційні витрати – витрати з ліквідації збитків, спричинених страховим випадком: на оплату праці ліквідаторам; судові витрати; поштово-телеграфні.

Незароблені страхові премії - частки від сум надходжень страхової премії, що відповідають ризикам, які ще не минули станом на звітну дату.

Нетто - премія - внесок, необхідний для формування страхового фонду, з якого здійснюються страхові виплати за даним видом страхування.

Нетто - ставка - частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямованих на здійснення страхових виплат.

Об’єкт страхування – майновий інтерес страхувальника, пов’язаний з життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника(особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі (страхування відповідальності).

Організаційні витрати – витрати, пов’язані із заснуванням страхової компанії, що їх відносять до активів страховика, інвестицій.

Правила страхування – розробляються страховиком на кожний вид страхування і погоджуються з уповноваженим органом з нагляду за страховою діяльністю.

Превенція – попереджувальна діяльність.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)