81378 (630614), страница 11
Текст из файла (страница 11)
1) ринок чистої конкуренції – на ньому діє багато фірм, які виробляють стандартний продукт; ринкова частка фірми – мала. Ціни стабільні. Роль М-х досліджень, розробки товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту мінімальна.
2) ринок монополістичної конкуренції – фірма намагається розробити різні плани М-ої д-сті для різних сегментів ринку, щоб до пропонованого товару привернути увагу якомога більшої к-сті покупців.
3) олігополістичний ринок – діють кілька конкурентів, ціна на товар досить стійка, бо як тільки один з конкурентів змінить її на певний товар, фіші одразу ж починають відповідні дії, щоб звести до мінімуму дисбаланс на ринку.
4) чиста монополія – на цьому ринку діє один продавець, який виробляє унікальний продукт, політика цін залежить від товару, попиту на нього, політики держави.
21. Керовані і некеровані фактори маркетингу.
Навколишнє середовище М-гу – це сукупність чинників, під впливом яких здійснюється М., формується його структура.
На мар-ву д-сть впливають найрізнома-нітніші фактори, які класифікуються на:
-
контрольовані (внутрішні);
-
неконтрольовані (зовнішні).
До контрольованих факторів належать ті, до яких безпосередньо причетна фірма, її фінансові, виробничі, ек-ні, кадрові служби, підрозділи НДДКР, матеріально-технічного постачання і власне маркетингові структури. Саме від них залежить визначення цілей дій, структури маркетингу, типів його організації, а також вибір цільового ринку, система контролю. Це:
1) фактори, які управляються вищим керівництвом
-
сфера д-сті;
-
загальні цілі;
-
роль маркетингу, завдання, ф-ії;
-
роль ін. підпр-цьких ф-й;
-
корпоративна культура.
2) фактори, які визначаються службою маркетингу
-
види цільових ринків;
-
цілі маркетингу;
-
організація маркетингу;
-
організація маркетингу;
-
контроль і керів-во М-ої д-сті.
Серед неконтрольованих факторів виділяють:
1) фактори зовн. середовища
-
політика уряду;
-
законодавство;
-
стан ек-ки країни;
-
існуюча технологія;
-
екологія (вимоги до неї);
-
соціальна відповідальність;
-
культурне середовище;
-
сис-ма засобів масової інфор-ії.
2) фактори проміжного середовища
-
поведінка споживачів;
-
пов. торгів-х організацій;
-
пов. конкур-в;
-
пов. конкретних аудиторій;
-
банківська сис-ма;
-
страхові контори;
-
страх. фірми, які здійснюють М-ві дослідження.
22. Зовнішні фактори маркетингу.
Серед зовнішніх (неконтрольованих) факторів виділяють:
1) фактори зовн. середовища
-
політика уряду;
-
законодавство;
-
стан ек-ки країни;
-
існуюча технологія;
-
екологія (вимоги до неї);
-
соціальна відповідальність;
-
культурне середовище;
-
сис-ма засобів масової інфор-ії.
2) фактори проміжного середовища
-
поведінка споживачів;
-
пов. торгів-х організацій;
-
пов. конкур-в;
-
пов. конкретних аудиторій;
-
банківська сис-ма;
-
страхові контори;
-
страх. фірми, які здійснюють М-ві дослідження.
23. Керовані фактори системи маркетингу.
До контрольованих факторів належать ті, до яких безпосередньо причетна фірма, її фінансові, виробничі, ек-ні, кадрові служби, підрозділи НДДКР, матеріально-технічного постачання і власне маркетингові структури. Саме від них залежить визначення цілей дій, структури маркетингу, типів його організації, а також вибір цільового ринку, система контролю. Це:
1) фактори, які управляються вищим керівництвом
-
сфера д-сті;
-
загальні цілі;
-
роль маркетингу, завдання, ф-ії;
-
роль ін. підпр-цьких ф-й;
-
корпоративна культура.
2) фактори, які визначаються службою маркетингу
-
види цільових ринків;
-
цілі маркетингу;
-
організація маркетингу;
-
організація маркетингу;
-
контроль і керів-во М-ої д-сті.
24. Концепція 4 “Р”.
Найважливішимим елементами М. є так звані “4Р”маркетингу. (продукт, ціна , місце, просування). Ці 4 елементи у сук-ті становлять комплекс М.(marketing mix-маркетингова суміш)
Продукт (якість, асортимент, сервіс).
Під якістю ми розуміємо весь набір властивостей продукту, за якими споживач робить висновки про його переваги. Часто інструментом, який сприяє продажу є асортимент. Він має:
-
широту (к-ть найменувань прод-ії)
-
глибину (к-ть видів виробів на одне найменування прод-ії- сотні малюнків тканин тощо).
На перший план у конкурентній боротьбі висув-ся сервіс. Його елем-ти: техн.обслуг-ня, гарантія, інструктаж та рекомендації до та після купівлі, установлення, підготовка персоналу, робота зі скаргами клієнтів, забезпечення документацією, комплектуючими деталями, оперативність.
Ціна (знижки, націнки, терміни виплати) з одного боку повинна бути придатною для споживача, а з іншого забезп-ти прибутковість. Ціноутворення: підрахунок собівартості, визн-ня можливого попиту при цій ціні, прогнозування реакції конкурентів, перевірка відповідності цін нормативним актам, призначення конкретної ціни.
Розподіл – вибір оптимальної схеми доставки прод-в до споживача(напряму, через оптову торгівлю, агентів), її фіз.втілення(транспортування тощо), а також післяпродажне(сервісне) обслуговування споживачів.
Просування на ринку. пердбачає ефективні контакти з споживачами: створення позитивного іміджу компанії та її прод-її, реклама, виставки, ярмарки, торгові знижки, торгівля у кредит, персональний продаж.
25. Види М. в залежності від попиту.
Відповідно до хар-ру попиту виділяють декілька типів М. кожний з них передбачає конкретну програму, спрямовану на досягнення конкретної марк.мети.
1) Конверсійний М. – мета – створити попит, програма передбачає різні заходи жормування попиту та стимулювання збуту.
2) Стимулюючий М. мета – стимулювати попит. Заходи різноманітні – від ознайомлення спживачів з можливостями товару до зміни об’єктивних умов, що стимулюють його викор-ня.
3) Синхромаркетинг. Мета – регулювання попиту при його коливаннях (пільгові ціни на туристичні путівки взимку).
4) Підтримуючий М. Мета –підтримати задовільний попит. Інструмени– продумана політика цін, контоль витрат на М.
5) Ремаркетинг. Мета – відновити попит, що знизився. Методи: надання товару ринкової новізни, переорієнтація під-ва на нові ринки.
6) Демаркетинг. Мета – зменшити надмірний попит. Програма реалізується через підвищення цін, скорочення або припинення реклами, продаж ліцензій на право в-ва товарів.
7) Протидіючий М. Мета – звести нанівець попит, який суперечить інтересам сус-ва, п-ва припиняють в-во таких товарів, контрольні органи вилучають їх із торговлі , через засоби масової інф-ії кампанії проти споживання товару (алкогольні напої, тютюнові вироби).
26. Сутність та принципи соц.-етичного М.
М. за своєю суттю не є альтруїстичним. Прагнення до прибутку є норальним орієнтиром д-ті фірми, але іноді обраний шлях суперечить моральним нормам та довгостроковим інтересам сус-ва. Якщо до формули “М. як д-ть , орієнтована на потреби споживача” додати з “одночасним поліпшенням життєвого рівня сус-ва “, то отримаємо концепцію соц.-етичного М. Йдеться, зокрема, про зростання уваги проблем захисту навкол-го сер-ща.
27. Комплекс маркетингу.
Комплекс М-гу являє собою поєднання чотирьох складових – товару, виробу (product), ціни (price), місця (place), методів поширення (promotion).
28, 29.Сис-ма М. mix.
З кінця 50-х рр. сис-ма засобів М. (тобто сук-ть прийомів та методів, конкретного інструментарію, який викор-ся фірмою для досягнення посавленої мети, розв’язання відповідних ринкових завдань ) трактується як “маркетингова суміш” (marketing-mix). З кінця 70-х усі можливі елементи цієї суміші були об’єднані в 4 групи (концепція 4 “Р”):
1) product – продукт, товар:
-
асортимент;
-
якість;
-
дизайн;
-
торговельна марка;
-
упаковка;
-
розміри;
-
сервіс;
-
гарантії;
-
можливості повернення.
2) place – місце розподілу:
-
канали;
-
транспортна упаковка;
-
асортимент;
-
розміщення;
-
запаси;
-
транспортування.
3) promotion – просування, комунікації:
-
стимулювання збуту;
-
суспільні відносини;
-
пропаганда;
-
прямий продаж.
4) price – ціна:
-
прейскурантна;
-
знижки;
-
терміни платежу;
-
умови кредитування.
Зараз цю концепцію доповнено ще кількома “Р”:
-
people – люди (споживачі, персонал фірми);
-
personal selling – персональний продаж;
-
package – упаковка.
30. Сутність та елементи навколиш-нього середовища маркетингу.
Маркетинговая среда фирмы – совокупность активных субъектов и сил, действующих за пределами фирмы и влияющих на возможности руководства службой маркетинга устанавливать и поддерживать с целевыми клиентами отношения успешного сотрудничества.
Макросреда представлена силами широкого социального плана, такими как факторы демографического, экономического, природного, экологического, технического и культурного характера, которые оказывают влияние на микросреду.
Тенденции развития факторов оказывают значительное влияние на потребление. Ранее выявленная тенденция позволяет предприятию пользоваться конкурентным преимуществом. Демография - наука, изучающая население с точки зрения его численности, плотности и т. д. Население - потенциальные потребители продукции фирмы. В связи с происходящим демографическим взрывом особое внимание привлекают 2 проблемы:
1. Ограниченность природных ресурсов планеты и возросшие требования к уровню жизни.
2. Неравенство демографического роста (В зависимости от стран, в развивающихся одна ситуация, в развитых - другая).
Темп демографического роста имеет существенное значение для делового мира. Рост народонаселения влечет рост потребностей - развитие рынка (однако, если покупательная способность окажется недостаточной, наступит спад и произойдет сужение рынков). Но когда рост оказывает существенное давление на существующие ресурсы, цены имеют тенденцию повышаться, а конкурентоспособность падать.
Ранее выявленная тенденция позволяет предприятию пользоваться конкурентным преимуществом.
Взаимосвязанный комплекс экономико-правовых факторов представляет собой внешнюю среду функционирования фирмы. Рынок определяется не только населением, но и его покупательной способностью. Покупательная способность есть функцией 4 факторов - дохода, цен, сбережений, стоимости кредита.
Когда доход возрастает, доля расходов на питание уменьшается, доля расходов на ведение хозяйства остается такой же и доля расходов на другие направления (отдых, транспорт, сбережения, здоровье, обучение) возрастает (это закон Эрнста Энджело).
По мере изменения дохода маркетологи должны анализировать изменение спроса на различные блага и услуги.
В последнее время серьезное внимание уделяется среде обитания человека. Экология производства и потребления может потребовать существенной переориентации в деятельности фирмы, увеличения ее расходов, в том числе на научные исследования. (Плюс - соответствующее законодательство и рекомендации “Грин-пис”).
Маркетологи должны учитывать влияние 3 тенденций в развитии природной среды:
1. Истощение природных ресурсов.
2. Рост загрязнений.
3. Возрастающее вмешательство государства в эту область.
Взаимосвязанный комплекс экономико-правовых факторов представляет собой внешнюю среду функционирования фирмы. Однако, как правило, экономическая деятельность фирмы формируется в рамках существующего законодательства.
Традиционно государство действует в ряде областей но для общих интересов: оборона, общественные услуги (транспорт, страхование, банки, образование, энергетика, авиация...).
Условно, всю систему законодательных актов и нормативов можно подразделить на: регулирующие взаимоотношения с потребителями; с другими фирмами, поставщиками и посредниками; защищающие высшие интересы общества и формирующие экономический базис государства успешность маркетинговой деятельности фирмы определяется не только знанием законов, но и точностью их исполнения и умением предвидеть изменения той или иной ситуации.