182917 (629680), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою та продекларований Україною європейський шлях розвитку змушують упроваджувати нові досягнення в організації та нормуванні праці, що забезпечують справедливість установлення норм часу, обумовлених у колективних угодах між працівниками та підприємцями. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики в цій сфері полягає лише в аналізі стану нормування праці та розробці відповідних рекомендацій щодо сучасних підходів до такого нормування.
Зауважимо, що в багатьох розвинутих країнах допомогу підприємствам у розробці нормативів надають спеціально створені з цією метою консультативні центри (центри продуктивності), які діють практично в кожному регіоні. Наші підприємства здебільшого змушені звертатися до сторонніх організацій з цих питань, і лише невеличка їхня кількість має в штаті спеціалістів, які вирішують такі проблеми. При цьому нормативи розробляються виходячи з технічного оснащення конкретного підприємства, що дає змогу справедливо встановлювати норми затрат робочого часу. До складу консультативних центрів входять національні і регіональні організації, фірми з проблем управління та профспілкові об'єднання, а фінансування відбувається з боку приватних компаній, урядових організацій та місцевих органів влади.
Розділ ІІІ. Нормування складально-монтажних робіт на підприємстві ВАТ «Київський завод «Радар»
3.1 Слюсарно-складальні роботи на підприємстві ВАТ «Київський завод «Радар»
При нормуванні слюсарно-складальних операцій залежно від типу виробництва застосовують диференційовані або укрупнені нормативи часу. Необхідно враховувати, що будь-які нормативи передбачають раціональну організацію робочих місць: деталі доставляються на робоче місце допоміжними робітниками; трудовий процес протікає в нормальних санітарно-гігієнічних умовах; переміщення деталей або складальних одиниць у процесі складання не перевищує 2м. Нормативи слюсарно-складальних робіт передбачають переміщення деталей вручну масою до 20кг. На всі відхилення від нормальних умов роботи в нормативах наведені поправочні коефіцієнти.
При нормуванні слюсарно-складальних робіт прямі витрати праці не поділяють на основні та допоміжні, тому в нормативах дано оперативний час.
Штучно-калькуляційний час на слюсарно-складальну операцію при нормуванні за диференційованими нормативами (5):
Тш-к = ∑tоп ί kп-з, обс, от. л kпkуд, (3.1)
Де tоп ί - оперативний час на один елемент (перехід) слюсарно-складальної операції (визначають за машинобудівельними чи галузевими нормативам); kп-з, обс, от. л - коефіцієнт, що враховує час на підготовчо-завершальну роботу, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби (табл. 3.1 та 3.2 ); kп - коефіцієнт, що враховує розмір партії збираючих складальних одиниць (табл. 3.1 та 3.2); kуд - коефіцієнт, що враховує вплив ступеня зручності виконання елементу слюсарно-складальних робіт (табл. 3.3).
Для прискорення процесу нормування складальних робіт використовують укрупнені нормативи, які виражають вплив головних факторів на тривалість збірки. Укрупнені нормативи на складальні роботи несуть, як правило, галузевий характер.
Таблиця 3.1: Поправочні коефіцієнти на оперативний час для умов одиничного та малосерійного виробництва:
| Число деталей в партії, шт.. | kп-з, обс, от. л | kп |
| 1 | 1,11 | 1,3 |
| 2 | 1,10 | 1,12 |
| 3 - 5 | 1,09 | 1,00 |
| 6 - 10 | 1,08 | 0,90 |
| Більше 10 | 1,08 | 0,80 |
Укрупнені нормативи часу містять штучно - калькуляційний час, який включає оперативний час збирання та додатковий час у розмірі 10-15% на підготовчо-завершальну роботу, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби. У норму штучно-калькуляційного часу на складальну операцію не включають чисто слюсарні операції, які нормують окремо.
Таблиця 3.2: Поправочні коефіцієнти на оперативний час для умов середньо серійного виробництва:
| Число деталей в партії, шт.. | K п-з, обс, от. л | kп при тривалості операції, не більше минути, | ||
| 10 | 20 | Більше 20 | ||
| 1 | 1,09 | 0,90 | 1,00 | 1,10 |
| 2 | 1,08 | 0,80 | 0,90 | 0,90 |
| 3 – 5 | 1,07 | 0,70 | 0,80 | 0,85 |
| 6 – 10 | 1,06 | 0,65 | 0,70 | 0,75 |
| 11 – 30 | 1,06 | 0,60 | 0,65 | 0,70 |
| 31 – 80 | 1,05 | 0,55 | 0,60 | 0,70 |
| 81 – 240 | 1,05 | 0,55 | 0,60 | - |
| Св. 240 | 1,07 | 0,.55 | - | - |
Час на розбирання виробів після проведеного випробування згідно з технічними умовами визначають за тими ж нормативами, що і на складання, приймаючи поправочний коефіцієнт, що дорівнює 0,85.
Таблиця 3.3: Поправочні коефіцієнти на зміну умов роботи:
| Характеристика робочого стану або виконання роботи | kуд | Характеристика робочого стану або виконання роботи | kуд |
| Виконання зручне, рухи робітника не обмежені | 1,0 | При стельовому положенні | 1,3 |
| Установка деталей зверху або збоку | На колінах або сидячи навпочіпки | 1,4 | |
| Установка деталей (складальних одиниць) знизу | 1,1 | Сидячи з зігнутим корпусом | 1,5 |
| У важкодоступних місцях, рух рук пригнічений | 1,2 | Лежачи на спині, на боці, на животі і з опорою на лікті | 1,6 |
Норму часу за укрупненими нормативами визначають залежно від форми організації складального процесу. Слід розрізняти одно вузловий і багато вузловий процеси складання. Одно вузловий процес складання представляє таку форму організації складального процесу, при якій зборку кожного наступного виробу (складальної одиниці) з партії однакових виробів починають після закінчення повної збірки попереднього виробу. Багато вузловий процес передбачає одночасну збірку кількох однакових виробів.
Норма штучно-калькуляційного часу на складання виробу при користуванні укрупненими (тобто, нормування за укрупненими нормативами дано на прикладі галузевих укрупнених нормативів, розроблених в електротехнічній промисловості) нормативами (6):
Тш-к = Т 'ш-к k10k11k12 + t1,…,7 – t8 + t9 , (3.2)
де Тш-к - штучно-калькуляційний час складання виробу, що визначається за таблицями укрупнених нормативів залежно від маси і сумарної кількості деталей і кріпильних елементів (табл. 3.4 – див. додатки); k10; k11; k12; t1-8; t9 - значення коригувальних коефіцієнтів і часу, що визначаються за таблицями 3.5 - 3.6 залежно від характеру і значення додаткового чинника трудомісткості, індекси відповідають номерам поправок до табл. 3.5 (див. додатки) - 3.6.
Таблиця 3.5: Поправка на норму штучного часу залежно від способу запресовування, хв.
| Спосіб запресовування | Маса деталі, кг | |||
| До 1 | 2 - 3 | 4 - 8 | 9 - 20 | |
| Вручну | 0,5 | 0,8 | 1,2 | 1,6 |
| На гідравлічному пресі | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,9 |
| Примітка: Час добавляють на кожну деталь, встановлену на напружену, плотну, тугу або пресову посадку. | ||||
Таблиця 3.6: Поправочні коефіцієнти на норму штучного часу в залежності від типу виробництва, форми, організації та складності збирання:
| Вид виробництва | Коефіцієнт k10 при числі збираємих деталей | ||||||
| 1 – 3 | 4 – 5 | 6 – 7 | 8 і більше | ||||
| Дрібносерійне | 1,0 | 0,95 | 0,9 | 0,85 | |||
| Одиничне | 1,3 | 1,1 | 1,0 | 0,90 | |||
| Форма організації збирання | Коефіцієнт k11 при масі збираємих деталей, кг | ||||||
| До 30 | 31 - 100 | 101 - 300 | 301 - 1000 | 1001 - 3000 | |||
| Одно вузлова | 1,0 | 1,0 | 1,2 | 1.15 | 1,1 | ||
| Багато вузлова | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | ||
| Вид збірки | Коефіцієнт k12 | ||||||
| Проста | 0,8 | ||||||
| Середньої складності | 1,0 | ||||||
| Складна | 1,35 | ||||||
Для механізації процесу нормування або підвищення точності встановлення норм часу на складання можна використовувати математичні залежності, які наведені в табл. 3.7(див. додатки).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
