Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Таким чином, найбільший вплив на підвищення фондовіддачі мало підвищення продуктивності праці. Підвищення продуктивності праці і одночасне зниження фондоозброєності є позитивною ситуацією в діяльності господарства, адже вона свідчить про застосування політики інтенсифікації на підприємстві. Але необхідно приділяти цьому питання більше уваги, щоб фондоозброєність та продуктивність праці в майбутніх періодах зростали більш швидкими темпами.

Для більш повного аналізу ефективності використання основних фондів визначимо зв’язок величини середньорічної вартості основних виробничих фондів і норми прибутку (табл. 13).

Таблиця 13

Вплив факторів на зміну норми прибутку

Показники	2003 рік	2005 рік	Відхилення, (+;-)
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	230	32	-198
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	21689	20878	-811
Вартість оборотних фондів, тис. грн.	7057	9088	2031
Норма прибутку (збитку), %	0,8	0,107	-0,693

1. вплив зміни чистого прибутку:

1. вплив зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів:

1. вплив зміни вартості оборотних фондів:

Розрахунки показали, що норма прибутку у 2005 році порівняно із 2003 знизилася на 0,693 пункта відсотка. Це відбулося за рахунок зниження показника чистого прибутку та вартості оборотних фондів на 198 тис. грн. та 811 тис. грн., що у свою чергу призвело до зниження норми прибутку на 0,689% та 0,008% відповідно. Також відбулося збільшення вартості основних виробничих фондів на 2031 тис. грн., в результаті чого норма прибутку підвищилася на 0,004%.

Таким чином найбільший вплив на зниження норми прибутку мало зниження чистого прибутку. У 2005 році підприємство на 1 грн. використаних основних і оборотних фондів отримало 0,0069 грн. збитку, що говорить про неефективне і нераціональне використання основних виробничих фондів і недотримання політики інтенсифікації виробництва.

3. Шляхи покращення використання основних фондів

Поліпшення використання основних виробничих фондів означає, що за тієї самої їх величини збільшується виробництво продукції, зростає маса чистого прибутку або коли темпи збільшення цих видів ефекту випереджають подальше підвищення фондооснащеності виробництва.

Підвищення ефективності використання основних фондів в даний час, коли в країні спостерігається глобальний спад виробництва має надзвичайно важливе занчення.

Основним напрямком підвищення ефективності використання основних виробничих фондів є підвищення показника фондовіддачі. Необхідно враховувати, що першочергову роль у підвищення показника фондовіддачі в сільському господарстві відіграє ступінь використання земельного фонду, підвищення урожайності сільськогосподарських культур на основі підвищення родючості ґрунту. Досліди доводять, що в господарствах, які мають вищу якість земель, більший рівень фондовіддачі. Таким чином, одним із резервів підвищення фондовіддачі в сільському господарстві є покращення родючості землі та її раціональне використання.

Істотного підвищення фондовіддачі можна досягти завдяки вдосконаленню структури основних виробничих фондів. Збільшення вартості більш активних засобів у розрахунку на одиницю вартості менш активних (пасивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці.

Кращих результатів досягають ті підприємства, які своєчасно технічно переозброюють виробництво, замість застарілої, впроваджують нову техніку, більш продуктивну й економічну.

На даному етапі розвитку суспільства надзвичайно важливе значення має удосконалення кадрового складу персоналу підприємства, адже працівники – основа будь – якого виробництва, необхідно підвищувати кваліфікацію кадрів, проводити періодичне навчання та стажування робітників у провідних господарствах Европи та світу. Налагодження контактів з країнами ближнього зарубіжжя сприятиме прийняттю світового досвіду у веденні господарської діяльності.

На сучасному етапі із становленням організаційних форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної власності, створено об'єктивні умови для раціональнішого використання основних засобів.В цих умовах для подальшого поліпшення використання основних засобів, насамперед техніки, важливо створити добре розвинуту систему технічного обслуговування.

В результаті аграрної реформи виникла значна кількість аграрних формувань відносно малих розмірів (фермерських господарств, ТОВ, особистих господарств з приєднаними земельними ділянками (паями), що функціонують без створення юридичної особи) важливо розвивати міжгосподарське використання технічних засобів, які є одноосібною чи спільною власністю. Завдяки такій формі використання техніки зростає рівень її завантаженості і як наслідок зменшуються постійні витрати на одиницю робіт. Це економічно вигідно власнику техніки, оскільки, крім додаткового джерела доходу за надану в користування техніку, знижується собівартість механізованих робіт у його господарстві.

На рівні підприємства резерви підвищення фондовіддачі розраховуються так:

де – фактичний об’єм валової продукції;

– резерв збільшення валової продукції;

– фактична середньорічна сума основних виробничих фондів;

– додаткова сума основних фондів, яка необхідна для освоєння резервів збільшення виробництва продукції;

– резерв зменшення фондів за рахунок реалізації, здавання в оренду, консервації та списання.

Підставивши у наведену вище формулу необхідні дані, отримаємо:

Розрахунки показали, що фондовіддача може підвищитися на 0,12 грн., якщо при цьому виробництво валової продукції збільшиться на 828766,2 грн., вартість основних фондів збільшиться на 208780 грн., а також зменшити вартість основних засобів, які не використовуються господарством, за рахунок списання або консервації.

Впровадження у виробництво досягнень НТП дозволить при скороченні матеріальних затрат збільшити кількість і якістьпродукції. Це зробить її більш конкурентноспроможною на внутрішньому ринку нашої країни.

Висновки і пропозиції

Проведений вище аналіз основних фондів Дослідного господарства Агрофірми „Надія” свідчить про слабкий рівень забезпеченості основними виробничими фондами, що підтверджують показники наявності та руху основних засобів, фондозабезпеченості та фондоозброєності.

Також, можемо зробити висновок, що в структурі основних засобів досліджуваного господарства провіднемісце займають будинки та споруди (71,23%) та машини та оладнання (15,35%), що свідчить про перевагу пасивної частини основних фондів в їх структурі, що є не зовсім позитивним явищем, адже саме за рахунок активних виробничих фондів досягається підвищення ефективності виробництва.

Постійне зниження фондовіддачі є результатом неефективного використання основних виробничих фондів. Причиною цього стала відсутність їх оновлення та заміни більш сучасними і модернізованими.

Через відсутність покращення матеріально-технічної бази воно втрачає значну частину прибутку,адже при скорочені середньорічної кількості працівників зменшується і кількість виробляємої продукції, а отже втрачається і частина виручки від її реалізації. Нова модернізована техніка та подальша автоматизація процесів виробництва дозволить скоротити час на проведення певних господарських робіт, що в свою чергу призведе до підвищення кількості отримуваної продукції.

Отже, для поліпшення використання основних виробничих фондів є встановлення оптимального співвідношення між основними й оборотними засобами з урахуванням виробничого напряму підприємств, ступеня розвитку головної галузі і досягнутого ними рівня фондооснащеності основними виробничими фондами.

Враховуючи те , що для сільськогосподарських підприємств земля є основним засобом виробництва, одним із резервів підвищення ефективності використання основних фондів в сільському господарстві є покращення родючості землі та її раціональне використання.

Рівень використання техніки багато в чому залежить і від людського фактору, тому необхідно поглиблювати спеціалізацію і комбінувати виробництво, впроваджувати прогресивні форми організації й оплати праці, підвищувати кваліфікацію кадрів та їх відповідальність за раціональне використання закріпленої за ними техніки.

Виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів можна лише через оперативний та правильний економічний аналіз, який перш за все передбачає визначення показника фондовіддачі та основних напрямків його підвищення.

Першочерговими факторами, які впливають на рівень фондовіддачі є валова продукція в співставних цінах і середньорічна вартість основних виробничих фондів. Тому збільшивши обсяги виробництва валової продукції на 828766,2 грн., збільшення вартості основних фондів на 208780 грн., а також зменшення вартості основних засобів, які не використовуються господарством, за рахунок списання, консервації, здачі в оренду чи реалізації, господарство підвищить фондовіддачу на 0,12 грн.

Таким чином, ріст ефективності використання основних виробничих фондів дуже тісно пов’язаний з використанням земельних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів і можливий лише при досягненні оптимальних пропорцій між ними. Тому важливо перш за все намагатися встановити пропорційність у складі ресурсів досліджуваного підприємства.

Список використаної літератури

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств.– К.: КНЕУ, 2002.– 622 с.

2. Долинський В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.– К.: Вища школа, 1999.– 164 с.

3. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник.– 3-е вид., перероблене і доповнене.– К.: Знання-Прес, 2002.–190 с.

4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник / За ред. М.Я. Коробова.– 3-е вид., перероблене і доповнене.– К.: Знання, 2002.– 794 с.

5. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник.– КНЕУ, 2004.– 384 с.

6. Павловська О.В., Притулян Н.М., Невмершинська Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни.– К.: КНЕУ, 2002.– 388 с.

7. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання.– Тернопіль: Економічна думка, 2001.– 454 с.

8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК.– Минск: ООО «Новое знание», 2001.– 685 с.

9. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності підприємства.– 2-ге видання.– К.: Алеута, 2003.– 485 с.

10. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч. посібник.– К.: Вища школа, 1998.–256 с.

11. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.: За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка .-2-е вид., перероблене і доповнене.– К.: КНЕУ, 2003.– 556 с.

12. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / За ред. Д.В. Шиян, Н.І. Строченко.– К.: Видавництво А.С.К., 2003.– 240 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы