180887 (628840), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Коефіцієнт стандартизації деталей нового виробу:

2.2.3 Технічні показники витрати матеріалу, обробки і складу конструкції

Питома матеріалоємність виробу:

(2.13)

де М – суха маса виробу, кг.

Питома матеріалоємність базового виробу:

Питома матеріалоємність нового виробу:

Коефіцієнт зборності:

(2.14)

Коефіцієнт зборності базового виробу:

Коефіцієнт зборності нового виробу:

Розраховані показники технологічності зведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Показники технологічності конструкції

3 ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ РЕСУРСІВ

3.1 Розрахунок вартості виробничих фондів

Розрахунок річного фонду часу устаткування виконується по формулі:

(3.1)

де Fд, Fреж- дійсний і режимний фонди часу одиниці устаткування, год.

Ррем – відсоток утрат часу на техобслуговування і ремонти від режимного фонду (5%).

Режимний фонд часу одиниці устаткування визначається множенням кількості робочих днів у році на число годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності. Кількість змін на добу прийняти рівним 3, кількість робочих днів визначається по календарю (365 днів).

Розрахунок кількості верстатного устаткування, необхідного для виконання плану виробництва порівнюваних виробів, в умовах серійного й індивідуального виробництва можна виконати по групах (токарські, свердлильні й ін.) у такий спосіб.

Розрахункова кількість устаткування визначається наступним чином:

(3.2)

де N – річний випуск виробу, шт.;

tі – трудомісткість одного машинокомплекта деталей, оброблюваних на даній групі устаткування, нормо – год.;

Квик – плановий відсоток виконання норм часу (для спрощення розрахунків приймається однаковим для всіх груп устаткування в розмірі 110%).

Потім установлюється прийнята (фактично необхідна) кількість устаткування Qпрі з таким розрахунком, щоб фактичний коефіцієнт завантаження устаткування не перевищував планованої величини, рівної 0,85.

З даної формули випливає, що прийнята кількість устаткування розраховується по формулі:

(3.3)

Приклад розрахунку для свердлових верстатних базового виробу.

Трудомісткість виробу дорівнює 138,75 нормо – год.

Трудомісткість програми визначається множенням кількості річного виробу на трудомісткість виробу , таким чином для токарських верстат вона дорівнює:

Трудомісткість програми визначається в станко – годинах :

Розрахункова кількість устаткування визначається наступним чином:

Прийнята кількість устаткування дорівнює 1 од.

Перевірка: фактичний коефіцієнт завантаження устаткування не повинен перевищувати планованої величини, рівної 0,85, отже:

Отож, кількість устаткування прийнята правильно.

Розрахунок кількості верстатного устаткування по групах виконати в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахунок кількості верстатного устаткування

Розрахунок вартості основних виробничих фондів виконується на основі визначення кількості верстатного устаткування по таблиці 3.1. Вартість устаткування визначається як сума добутків усередненої оптової ціни одиниці устаткування кожного виду на число одиниць устаткування цього виду. Витрати по доставці, монтажу і налагодженню устаткування, що також входять у капітальні витрати, приймаються в розмірі 10% від оптової ціни устаткування.

Вартість будинку розраховується множенням питомої вартості 1 м² виробничої площі на виробничу площу, необхідну для проектованої ділянки. Середню величину виробничої площі для токарських, свердлильних і фрезерних верстатів можна прийняти 20 м², для автоматів 25 м² і для інших верстатів 16 м².

Вартість основних виробничих фондів:

(3.5)

де С_ус.буд. – вартість устаткування і виробничого будинку, грн.;

Р_ус.буд. – відсоток вартості устаткування і виробничого будинку у вартості основних виробничих фондів (приймається рівним 40%).

Наприклад, вартість устаткування з урахуванням доставки й монтажу для базового і нового виробу дорівнює сумі 10% від оптової ціни виробу та оптовоі ціни виробу:

Вартість виробничого будинку визначається множенням питомої вартості 1 (30 грн.) виробничої площі на виробничу площу:

Вартість устаткування і виробничого будинку визначається як сума вартості виробничого будинку і вартості устаткування з урахуванням доставки й монтажу:

Вартість основних виробничих фондів визначаєтся наступним чином:

Результати розрахунку вартості виробничих фондів зводиться в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 – Розрахунок вартості основних виробничих фондів

3.2 Розрахунок показників по праці і заробітній платі

Характеристики

Список файлов курсовой работы