180829 (628820), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

внутрішні.

До зовнішніх факторів відносять:

природні умови;

транспортні умови;

соціально-економічні умови;

рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

ціни на виробництво та інше.

Внутрішні фактори діляться на фактори першого і другого порядку. До факторів першого порядку відносять зміни: прибутку від реалізації,% до одержання (до сплати), інших операційних витрат (доходів), інших позареалізаційних доходів (витрат).

Факторами другого порядку являються зміни: об’єму реалізованої продукції, структури реалізованої продукції, собівартості продукції, ціни продукції.

Взаємозв’язок факторів першого і другого порядку з валовим прибутком прямий, за виключенням собівартості, зниження якої приводить до збільшення прибутку. Фактори першого порядку є складовими елементами валового прибутку і розрахунок їх впливу показаний в таблиці 1.

Фактори другого порядку безпосередньо впливають на прибуток від реалізації і відповідно, і на загальну суму прибутку. Методика розрахунку їх впливу буде показана далі.

При розробці міроприємств для подальшого збільшення прибутку використовують не тільки результати аналізу, але і загальновідомі прийоми: своєчасне списання безнадійних боргів, використання методу ЛІФО при оцінці запасів, формування зносу нематеріальних активів, зниження податків за рахунок використання пільгових податкових платежів, затримка виплат заробітної плати робітникам та ін. .

Для ефективного управління використанням одержаного прибутку проводять аналіз його використання. Методика аналізу аналогічна вищевиложеній методиці формування прибутку, тобто досліджують структуру використання прибутку в динаміці і впливу кожного напрямку використання на загальну величину прибутку.

Як видно із схеми 2 “Структура використання прибутку” сума чистого прибутку залежить від встановлених законодавством України пільг і ставки податку на прибуток. Після сплати податку на прибуток в бюджет, господарство самостійно визначає напрямок використання прибутку, основна частина якого розподіляється згідно установчих документів і по бажанню власників.

Наявність значних відхилень у фонди використання можна розглядати як одну з характеристик вибраної господарством стратегії у здійсненні фінансової діяльності. В умовах неплатоспроможності господарства дану частину використання прибутку доцільно розглядати як потенціальний резерв власних засобів, котрі при зміні співвідношення в розподілі прибутку між фондами споживання і нагромадження можна було направити на збільшення оборотних засобів.

Схема 2

Структура використання прибутку

ВАЛОВИЙ ПРИБУТОК

Неоподаткована величина з врахуванням

пільг, встановлених законодавством.

Оподатковуваний прибуток

П одаток на прибуток

ЧИСТИЙ ПРИБУТОК

В икористання прибутку Нерозподілений прибуток

Резервний капітал, виплата дивідендів, фонд накопичення та інше

Нагадаємо, що фонд споживання являється джерелом засобів господарства, зарезервованих для здійснення заходів для соціального розвитку і матеріального заохочення колективу господарства:

безкоштовна матеріальна допомога на необхідні потреби робітників;

видача безпроцентних позик;

оплата харчування працівників;

оплата медичної допомоги, медикаментів, путівок на оздоровлення та інші.

Фонд нагромадження є джерелом засобів господарства, який акумулює прибуток для створення нового майна. Утворений фонд нагромадження показує ріст майнового стану господарства, збільшення власних засобів.

Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції

Раніше згадувалося і було доведено на прикладі таблиці 1, що найважливіша складова валового прибутку - прибуток від реалізації, зв’язаний з факторами виробництва і реалізації. В першу чергу аналізують загальну зміну прибутку від реалізації.

Таблиця 2

Оцінка прибутку від реалізації у господарстві “Зоря" за 2000 р.

Показники	Базисний період	Звітний період	Відхилення в сумі (+; -)	Звітний період в% до базисного
Виручка від реалізації продукції	27723,8	59730,7	32006,9	215,4
Собівартість реалізації продукції	19819,1	42743,4	22924,3	215,7
Комерційні витрати	2779,9	6217,8	3437,9	223,7
Управлінські витрати	3376,3	7571,4	4195,1	224,3
Прибуток від реалізації продукції	1748,5	3148,1	1449,6	183,0

Як видно із таблиці 2, ріст прибутку від реалізації продукції на 1449,6 тис. грн. або 83%, зумовлений ростом виручки від реалізації продукції на 215,4% (32006,9 тис. грн.).

Однак практично в таких самих пропорціях (115,7%, 123,7%, 124,3%) збільшились всі види затрат.

Отже, подальше скорочення затрат являється резервом росту прибутку від реалізації у аналізованому господарстві.

Загальна сума резерву визначається по графі третій таблиці 2:

22924,3+3437,9+4195,1=30557,3 (тис. грн.)

Подальше дослідження прибутку від реалізації складається з розрахунку факторів, які впливають на його обсяг:

Зміна відпускних цін на продукцію;

Зміна обсягу продукції;

Зміна в структурі реалізованої продукції;

Зміна у собівартості продукції;

Зміна у собівартості за рахунок структурних зрушень в складі продукції;

Зміна цін на матеріали і тарифів на послуги;

Зміна затрат на 1 грн. продукції.

Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції наведені і таблиці 3, яка має такий вигляд:

Таблиця 3

Факторний аналіз прибутку від реалізації господарстві “Зоря" за 2000 р.

Показники	Базисний період	Реалізація звітного періоду в базисних цінах	Звітний період
Виручка від реалізації продукції	27723,8 3 q0 p0	31714,2 3q1 p0	59730,7 3q1 p1
Собівартість реалізованої продукції	19819,1 3q0 c0	22685,7 3q1 c0	42743,4 3q1 c1
Прибуток від реалізації	1748,5 Р0	1943,5 Р10	3198,1 Р1

де:

q1 - кількість реалізованої продукції в звітному році;

q0 - кількість реалізованої продукції в базисному році;

р0 - ціна реалізованої продукції в базисному періоді;

р1 - ціна реалізованої продукції в звітному періоді;

с0 - собівартість реалізованої продукції в базисному періоді;

с1 - собівартість реалізованої продукції в звітному періоді;

Р0 - прибуток від реалізації базисного періоду;

Р10 - прибуток від реалізації продукції звітного періоду в базисних цінах і собівартості;

Р1 - прибуток від реалізації звітного періоду.

Використовуючи дані таблиці 3, розрахуємо вплив на прибуток від реалізації основних факторів:

1) Зміна відпускних цін на продукцію розраховується шляхом порівняння даних:

59730,7-31714,2= 28016,5 тис. грн.

Цей розрахунок у формальному має такий вигляд:

rP (p) = 3q1p1 - 3q1p0,

де:

rP (p) - зміна прибутку за рахунок зміни відпускних цін на продукцію.

2) Зміна об’єму продукції розраховується шляхом множення прибутку базисного періоду на коефіцієнт зміни об’єму реалізації продукції в оцінці за базисною собівартістю:

1748,5· (22685,7: 19819,1) =2001 тис. грн.

Отже, буде 2001 і цю суму порівнюємо з прибутком базисного періоду, тобто 2001-1748,5=252,9 тис. грн. .

У вигляді формули можна записати так:

rP (К1) = Р0·К1 - Р0 = Р0· (К1 - 1),

де:

rP (К1) - зміна прибутку за рахунок зміни об’єму продукції в оцінці базисної собівартості;

К1 - коефіцієнт зміни об’єму реалізованої продукції в оцінці за базисною собівартістю. Він визначається за наступною формулою:

К1 = 3q1·c0

3q0·c0

3) Зміни в структурі реалізованої продукції розраховуються шляхом наступного розрахунку: базисна величина прибутку перемножується на різницю коефіцієнта зміни обсягу реалізації продукції в оцінці за відпускними цінами і коефіцієнта зміни обсягу реалізації продукції за базисною собівартістю. За даними таблиці 3 це виглядає так:

1778,5· (31714,2: 27753,8 - 22685,7: 19819,1) = - 1,7485 тис. грн.

Таким чином, незначні зміни в структурі реалізації (0,001) зменшили суму прибутку від реалізації.

Дані зміни можна записати у вигляді такої формули:

r Р (К1, К2) = Р0· (К1 - К2),

де:

∆ Р (К1, К2) - зміни прибутку за рахунок структурних порушень в об’ємі реалізації продукції;

К2 - коефіцієнт зміни об’єму реалізації в оцінці за відпускними цінами.

Він визначається за наступною формулою:

К 2 = ∑ q1·p0

∑ q0·p0

4) Зміна в собівартості продукції шляхом порівняння:

42743,4-22685,7=20057,7

∆ Р (о) = ∑ q1·c1 - ∑ q1·c0,

де:

∆ Р (о) - зміна прибутку за рахунок зміни у собівартості продукції.

5) Зміна в собівартості за рахунок структурних порушень в складі продукції шляхом порівняння базисної собівартості скорегованої на коефіцієнт росту обсягу продукції з базисною собівартістю фактично реалізованої продукції у звітному періоді, тобто:

19819,1·31714,2: 27723,8-22685,7=1396 тис. грн.

В формальному вигляді розрахунок виглядає наступним чином:

∆ Р (Sk) = ∑ q0·c0·K2 - ∑ q1·c0,

де: ∆Р (Sk) - зміна прибутку за рахунок собівартості в результаті структурних зрушень у складі продукції.

6) Зміни цін на матеріали і тарифів на послуги визначають за даними аналітичного обліку і розрахунками економістів.

В даному господарстві ріст ціни на матеріали і тарифів на послуги в загальній сумі склали 214,2 тис. грн., що привело до зниження прибутку.

7) Зміни затрат на 1 гривню продукції шляхом порівняння базисної собівартості реалізованої продукції звітного року 22685,7 і фактичної собівартості, вирахуваної з розрахунком зміни цін на матеріальні і інші ресурси.

Останній показник не показаний в таблиці 3, дані про нього знаходяться в економічному відділі і в даному господарстві він становить 22439,2 тис грн.

Скорочення на 246,4 грн. (22685,7-22439,2) затрат на 1 грн. продукції в подальшому вплинуло на прибуток, що є результатом режиму економії, який використовується в даному господарстві.

Крім позареалізаційних факторів, досліджуються випадки порушення господарської дисципліни: економія, яка створилася внаслідок порушення стандартів і технічних умов, невиконання планових міроприємств по охороні праці і техніки безпеки та інше.

В даному господарстві ці фактори збільшили суму прибутку на 854,4 тис. грн.

Результати факторного аналізу узагальнюються у таблиці 4.

Характеристики

Список файлов курсовой работы