Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 92 % становили споживчі витрати (у січні-червні 2005 р. - 93 %).

Найбільш вагомою статтею (три п'ятих) сукупних витрат домогосподарств залишалися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з I півріччям 2005 р. частка цих витрат зменшилася на 0,3 %.

Вартість харчування у І півріччі 2006 р. становила в середньому на одну особу 8,8 грн на добу проти 6,6 грн - у I півріччі 2005 р.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 29 % усіх витрат (на 0,9 % менше, ніж у січні-червні 2005 р.).

3.4 Заощадження населення

Зростання частки соціальних трансфертів позитивно позначилося на динаміці заощаджень населення. Так, у другому кварталі 2006 р. частка заощаджень у загальних витратах дорівнювала 9,3 %, в той час як у 2003-2005 рр. цей показник не перевищував 1,8 %.

Варто зазначити, що зазвичай зростання частки заощаджень відбувається наприкінці року, однак неочікувано високі доходи стимулювали зростання заощаджень вже на початку 2006 року. При цьому знаковим є те, що порівняно високі темпи інфляції не стримували зростання рівня заощаджень.

Негативний аспект таких тенденцій полягає у тому, що зростання заощаджень не трансформується в інвестиції: валове нагромадження капіталу зменшилося на 0,2 % у другому кварталі 2006 р., в той час як заощадження домогосподарств виросли у 8 разів та становили 42 % від квартальних обсягів інвестицій.

Першою і головною причиною низького рівня участі населення в інвестиційному процесі є незначні обсяги вільних коштів (заощаджень) населення через низький рівень доходів. По-друге, існує значна недовіра населення до фінансових установ - банків, інвестиційних компаній, пенсійних фондів, страхових компаній. Слід зазначити, що цей чинник є дуже серйозним, оскільки протягом останнього десятиріччя населення неодноразово зазнавало втрат внаслідок різноманітних фінансових махінацій. Для подолання негативного ставлення населення до діяльності фінансових установ слід докласти значних зусиль як з боку уряду, так і з боку власне фінансових установ. Недовіра до фінансових закладів призвела до того, що населення за найбільш надійний спосіб збереження коштів обрало конвертування національних грошей в іноземну валюту. Таким чином відбувається "доларизація" економіки. На певному проміжку часу, в умовах високих темпів інфляції, це зіграло позитивну роль. Проте така ситуація постійно тривати не може, оскільки вона створює умови для "вимивання" грошей з обігу.

По-третє, значною мірою через дію вищезазначених чинників низьким залишається рівень розвитку ощадних інституцій. Можна стверджувати що сьогодні майже не існує ефективної політики залучення заощаджень населення. Банківські установи у своїй діяльності використовують традиційні способи залучення заощаджень населення.

По-четверте, громадянам України поки що властивий низький рівень економічних знань, корпоративної культури, поінформованості про можливі об'єкти вкладення грошей та оптимальні методи зберігання заощаджень.

Висновок

Отже, пріоритетними напрямами удосконалення політики доходів і витрат населення мають стати:

1. Формування і зміцнення середнього класу. Процес становлення середнього класу в Україні не відбувся внаслідок того, що середньозабезпечені громадяни і в першу чергу інтелігенція, як найширший представник середнього прошарку, не застраховані від ризику збідніти, не володіють власністю і заощадженнями, не здатні повною мірою вписатися у ринкове середовище, що забезпечувало б їм самоідентифікацію, зростаючий соціальний статус за рівнем доходів, достатнє споживання, різноманітні форми соціальної участі в суспільстві.

Формування середнього класу в Україні залежить від: удосконалення структури доходів (отримання в доходах підвищеної частки від оплати праці, дивідендів, процентів на вклади, від володіння власністю), розвитку споживчого ринку, зменшення соціальних зобов'язань держави перед громадянами, становлення та розвитку нового способу життя.

2. Зменшення диференціації населення за рівнем доходу. Це пов'язано з: пiдвищенням оплати працi та її ролi в суспiльному розвитку i у бюджетi сiм'ї, удосконаленням системи соцiального захисту (і з орiєнтацiєю соціальних пенсiй на прожитковий мiнiмум, наданням адресної допомоги, пiльг, субсидiй лише малозабезпеченим громадянам), посиленням особистої зацiкавленостi та вiдповiдальностi працюючих у забезпеченнi своїх матерiальних, соцiальних потреб, а також у налагодженому контролi у державі за отримуваними доходами.

3. Поліпшення становища на споживчому ринку. Це вимагає створення системи сприяння пiдвищенню платоспроможного попиту всiм верствам населення (бiдним, середньозабезпеченим, багатим), сегментації для цих прошарків населення споживчих ринків, що можливо тiльки при стабiльному розвитку економiки (низьких темпах iнфляцiї, стабiльному курсі нацiональної валюти тощо), високiй вiдповiдальностi полiтикiв та апарату управлiння за реалізацію соцiальних прiоритетiв, становлення та удосконалення соцiально-трудових вiдносин.

4. Легалізація прихованої частини доходів населення в результаті впровадження системи пенсійного забезпечення на заощаджувальних засадах і страховій основі, удосконалення механізму залучення працюючих до участі в прибутках підприємств і організацій, що має стати стимулом для зростання оплати праці в структурі грошових доходів.

5. Зменшення бюджетних соціальних витрат внаслідок запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим і бідним домогосподарствам (сім'ям) з урахуванням як поточних сукупних доходів, так і вартості накопиченого майна, поступової ліквідації пільг для працездатних і відшкодування їх у процесі реформування системи оплати праці.

Список використаної літератури

1. Башнянін Г.І, Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000, 526 с.

2. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Всуп до фінансової науки. Київ: Либідь, 2000, 654 с.

3. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Всуп до фінансової науки. Київ: Либідь, 2000, 654 с.

4. Еськов А. Л. Гуманизация труда и производства в постиндустриальном обществе. К.: Науковий світ, 2003. С. 46.

5. Інноваційна складова економічного розвитку: Монографія / Ін-т економіки НАН України. К., 2000. С. 69-70.

6. Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е. М. Лібанової. К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2005. С. 215-240.

7. Мочерний С.В., Довбенко М.В. За ред. Мочерного С.В. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка). Львів: "Новий Світ - 2000", 2005, 488 с.

8. Олійник О. В. та ін. Проблеми диференціації доходів населення в економіці сучасної України // Актуал. питання ринкової економіки України: Зб. наук. пр. – Х., 1996. – С. 40-49.

9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – К.: Знання-Прес, 2005. – 615 с.

10. Соколик М. Аналіз і макрооцінка недекларованих доходів населення України, використаних на споживання // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 4. – С. 26-34.

11. Споживчі настрої українців: [Індекс споживчих настроїв (ІСН) ] // Маркетинг в Україні. – 2007. – № 2. – С. 4-6.

Характеристики

Список файлов курсовой работы