178336 (627758), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Продаж пакетів акцій ВАТ, які вже були запропоновані до продажу на Фондовій біржі і не користувались попитом протягом певного часу, реалізуються через мережу спеціалізованих аукціонів. До продажу пропонуються пакети акцій ВАТ з обмеженням їх розміру, тобто по 10 відсотків від статутного фонду. Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 29.04.03 №724 єдиним пакетом, незалежно від його розміру, дозволено продаж лише акцій ВАТ агропромислового комплексу тимчасово залишених (закріплених за державою).

Для більш швидкої реалізації пакетів акцій де державна частка становить менш ніж 25% можливо теж передбачити реалізацію їх єдиним (консолідованим) пакетом, незалежно від його розміру. Продаж пакетів акцій таких підприємств єдиним пакетом дозволить цим підприємствам отримати ефективного власника у найкоротші терміни і буде сприяти поповненню Державного бюджету України. Цю проблему можливо було б вирішити у разі зміни способу продажу цих пакетів акцій.

Виходячи з вищевикладеного можливо запропонувати такі альтернативи у вирішенні цієї проблеми (таблиця 5):

Таблиця 5. Пропозиції щодо змін продажу пакетів акцій

Вирішення питання проблеми продажу пакетів акцій ВАТ де державна частка становить менше 25% через мережу спеціалізованих аукціонів єдиним пакетом, можливо у разі прийняття відповідного наказу Фондом державного майна України.

При проведенні претензійно-позовної роботи, виконанні рішень та наказів судів стосовно повернення об`єктів приватизації до державної власності у регіонального відділення виникають проблемні питання:

• згідно п.35 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито” зазначено, що органи приватизації ( далі – ОП) звільняються від сплати державного мита при подачі позовних заяв. Але в багатьох судових справах за участю ОП, вони виступають відповідачами. В разі винесення рішення не на користь ОП, останні змушені звертатись за захистом майнових прав до апеляційних та касаційних інстанцій. Дніпропетровський арбітражний господарський суд та особливо Вищий господарський суд України повертають дані скарги у зв’язку з несплатою державного мита, хоча ч.8 листа Вищого арбітражного суду України від 15.10.93 №01-8/1076 арбітражним судом було зазначено, що у зв’язку з тим, що державні органи приватизації можуть виступати в арбітражному процесі як позивачі або відповідачі у спорах різних категорій, – названі органи звільняються від сплати державного мита в усіх справах, пов’язаних із здійсненням ними функцій, передбачених законодавством про приватизацію майна та про оренду державного майна. Нажаль, судові органи не беруть до уваги даний лист;

• у зв’язку із немалою кількістю договорів купівлі-продажу з порушенням термінів сплати за об’єкт приватизації та відмовою покупців від добровільної сплати штрафних санкцій, регіональне відділення вимушене проводити претензійно-позовну роботу, брати участь у судових справах, що потребує тривалого часу. У зв’язку з численними судовими справами та в результаті їх тривалого розгляду, при поверненні приватизованого майна до державної власності, даному майну задається значна шкода, тому необхідно врахувати інтереси держави з цього питання;

• випадки, коли покупці мають прострочення оплати за об´єкт приватизації близько 1-3 днів. У деяких випадках покупці згодні сплатити суму неустойки за затримку сплати за об´єкт приватизації, але не бажають розірвати договір купівлі-продажу, однак згідно п.4 ст.29 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Постанови КМУ від 21.08.1997р. №910 “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну, або часткову несплату покупцями коштів за об’єкти приватизації” неможливо стягнути тільки одну неустойку не розриваючи договір купівлі-продажу, так як стягнення неустойки тягне за собою анулювання рішення про викуп об’єкта, або результати конкурсу, аукціону;

• встановлення власників (фізичних осіб) – покупців акцій. Так як згідно договорів купівлі – продажу пакетів акцій стороною від покупця виступали товариства покупців членів трудових колективів , але у реєстрі власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій реєструється не на товариство покупців членів трудового колективу , а на фізичних осіб. У регіонального відділення виникають проблеми у відношенні встановлення реквізитів вищевказаних фізичних осіб, так як регіональному відділенню невідомі ні прізвища, ім’я та по батькові покупців, ні їх адреси мешкання, ні якої другої інформації, яка б допомогла повернути такі пакети акцій до державної власності, тому що самі товариства покупців членів трудових колективів на теперішній час вже не існують, а кількість акціонерів власників акцій складає більш ніж декілька тисяч громадян України. Відповідно до розд.5, ст.27, п.2 Закону України “Про приватизацію державного майна” емітент або реєстратор повинен надавати органу приватизації інформацію про власників акцій, як правило на практиці цю інформацію не надають.

Для вирішення зазначених питань пропонуємо:

• з ціллю забезпечення збереження бюджетних коштів під час оформлення апеляційних та касаційних скарг пропонуємо внести зміни до п.35 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито”, добавивши після слів “позовних заяв”, ще й апеляційних та касаційних скарг, що допоможе зберегти державні кошти;

• внести зміни до п.6 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, передбачивши, що акт приймання-передачі приватизованого об’єкта підписується та надається покупцю після виконання ним обумовленого законом (договором) терміну сплати за об’єкт приватизації, а також до п.4.ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” і п.1 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” про те, що право власності на приватизований об’єкт переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі, як то передбачено цивільним кодексом України. Визначити подальшу процедуру продажу приватизованого майна в разі його повернення до державної власності;

• переглянути п.4 ст.29 закону України “Про приватизацію державного майна" та внести деякі зміни щодо залежності стягнення неустойки та розірвання договору, так як покупці в основному добросовісні та виконують подальші зобов’язання, покладені на них договором купівлі-продажу. А у разі розірвання договору купівлі-продажу за результатами таких порушень, як несвоєчасна сплата за об’єкт приватизації на декілька днів, договір з покупцями може бути розірвано, та регіональне відділення буде вимушено знов проводити дії щодо повторного продажу об’єкта приватизації з витратами, передбаченими цими діями;

• необхідно передбачити міру відповідальності до незалежних реєстраторів, які ведуть реєстр акціонерів обтяжених відповідними зобов`язаннями, при укладанні договорів купівлі-продажу.

Характеристики

Список файлов курсовой работы