178336 (627758), страница 3
Текст из файла (страница 3)
На сьогодні таким правом користуються значна кількість орендарів. Оскільки державне майно, яке передається в оренду не завжди відповідає санітарно-технічним нормам, які передбачені для його використання під той чи інший вид діяльності, передбачений орендарем та потребує значних матеріальних вкладень. Згадана можливість, передбачена законодавством, дала змогу орендарям вкладати свої кошти на законному підґрунті та мати гарантоване право на викуп орендованого державного майна. Крім того при визначенні вартості майна такого об'єкта приватизації, кошти, які фактично затрачені орендарем та підтверджені документально, також враховуються.
Приватизація об’єктів соціальної сфери (група Ж). Першочерговій приватизації підлягають об'єкти групи Ж, які використовуються не за призначенням, перебувають в оренді або не функціонують. Покупцями об'єктів приватизації групи Ж можуть бути особи, визначені статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного майна". Приватизація книжкових, газетно-журнальних видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження загальнодержавного значення здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про видавничу справу" та Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Органи, уповноважені управляти майном об'єктів групи Ж, подають до державних органів приватизації переліки об'єктів, що підлягають приватизації. Одночасно з поданням на включення до переліку він подає до органу приватизації пропозиції щодо терміну збереження профілю об'єкта або щодо можливості його перепрофілювання, реструктуризації.
Включення об'єктів соціально-побутового призначення, які не ввійшли до статутних фондів підприємств, створених в процесі приватизації, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, здійснюється за ініціативою органу приватизації. Ініціатива щодо включення об'єктів групи Ж, які використовуються не за призначенням, передані в оренду або не функціонують, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, може виходити від державних органів приватизації, орендарів або підприємств, на балансі яких вони перебувають. Регіональне відділення, або інший орган приватизації погоджує такі пропозиції з органами, уповноваженими управляти майном таких об'єктів. Державні органи приватизації формують переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. При цьому об'єкти, що розташовані на території міст обласного підпорядкування, підлягають погодженню обласною державною адміністрацією. Приватизація підприємств, що займають монопольне становище на загальнодержавному або регіональному ринках, здійснюється за погодженням з відповідними органами Антимонопольного комітету України в порядку, затвердженому спільним наказом Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України від 8 вересня 2000 р. N 1877/13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 651/487
Державна адміністрація розглядає подані документи та за результатами розгляду погоджує їх. У разі незгоди з запропонованим до приватизації переліком або окремими об'єктами в ньому, деякими умовами продажу державна адміністрація подає обґрунтовані зауваження до кожного з таких випадків.
Переліки об'єктів, які використовуються не за призначенням, передані в оренду або не функціонують більше ніж 3 роки та умовою продажу яких передбачається можливість перепрофілювання об'єктів, крім погодження місцевою державною адміністрацією підлягають погодженню місцевим органом самоврядування у частині зазначеної умови. Переліки таких об'єктів направляються на погодження до зазначених органів одночасно. В інших випадках переліки об'єктів групи Ж державної форми власності погодженню органами місцевого самоврядування не підлягають.
Якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не надають згоди на приватизацію об'єктів групи Ж, то зазначені органи надають державному органу приватизації інформацію про джерела фінансування об'єкта та відповідні гарантії щодо надходження коштів. Указані гарантії полягають у поданні письмових зобов'язань підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка безпосередньо буде здійснювати фінансування об'єкта групи Ж, щодо обсягів та терміну фінансування. Фінансування такого об'єкта не надає особі, що його здійснює, першочергове право на викуп цього об'єкта. Контроль за надходженням зазначених коштів здійснює орган, уповноважений управляти майном такого об'єкта. Мінімальні обсяги фінансування таких об'єктів визначаються за погодженням з органами, уповноваженими управляти майном цих об'єктів.
З метою залучення потенційних покупців, вивчення попиту на конкретний об'єкт приватизації та для забезпечення інформаційної відкритості процесу приватизації переліки об'єктів, що підлягають приватизації, публікуються в інформаційних бюлетенях органів приватизації та місцевій пресі. Зазначена інформація публікується протягом 20 днів з дня затвердження переліку. Рішення про приватизацію об'єктів групи Ж, внесених до переліків, приймається органом приватизації на підставі заяв покупців або за власною ініціативою.
Якщо об'єкт групи Ж, стосовно якого прийнято рішення про приватизацію, є самостійним суб'єктом господарювання, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня прийняття рішення про приватизацію повідомити в письмовій формі про прийняте рішення адміністрацію цього об'єкта.
Приватизація об'єктів групи Ж здійснюється шляхом:
-
продажу за некомерційним конкурсом,
-
продажу на аукціоні,
-
викупу.
Приватизація об'єктів незавершеного будівництва (група Д). Включення об'єктів до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, здійснюється за поданням органів приватизації та органів, що вповноважені управляти державним майном.
Фонд державного майна України своїми наказами включає об'єкти до переліку об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації та надає їх до регіонального відділення для подальшої роботи з приватизації. У місячний термін регіональне відділення повідомляє про включення об'єктів до переліку органи, у сфері управління яких ці об'єкти перебувають.
Регіональне відділення після отримання від Фонду державного майна України переліків об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, видають наказ про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва (рішення про приватизацію) та розпочинають роботу по підготовці об'єкту до приватизації.
Роботи з підготовки об'єктів незавершеного будівництва до приватизації складаються з таких етапів:
-
визначення способу приватизації;
-
визначення вартості об'єкта незавершеного будівництва;
-
підготовка інформації про об'єкт незавершеного будівництва, що приватизується, для опублікування у інформаційних бюлетенях державного органу приватизації та місцевій пресі.
Державний орган приватизації у 5-денний термін після видання наказу про приватизацію
Об'єкти незавершеного будівництва приватизуються шляхом:
-
продажу на аукціоні, за конкурсом – за наявності двох і більше покупців;
-
продажу за наявності одного покупця – безпосередньо цьому покупцеві при забезпеченні ним умов, на яких продається об'єкт;
-
внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією в порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта;
-
продажу під розбирання.
Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:
-
громадяни України, громадяни іноземних держав, особи без громадянства;
-
юридичні особи, зареєстровані на території України, у статутному фонді яких державна частка не перевищує 25 відсотків;
-
іноземні юридичні особи.
Обов'язкові умови приватизації об'єктів незавершеного будівництва:
-
установлення терміну завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва (у разі продажу під розбирання – терміну розбирання);
-
заборона продажу об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до моменту завершення будівництва і введення об'єкта в експлуатацію (у разі продажу під розбирання – на термін розбирання, якщо покупець відмовляється від права придбання земельної ділянки) та до моменту здійснення покупцем повних розрахунків за придбаний об'єкт. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору;
-
у разі продажу під розбирання – додержання умов здачі земельної ділянки органам місцевого самоврядування, якщо покупець відмовляється від права придбання земельної ділянки;
-
забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію (у разі продажу під розбирання – під час розбирання).
Органи приватизації мають право прийняти рішення про проведення аукціону за методом зниження ціни лота до придбання об'єкта та здійснити його відповідно до Порядку проведення аукціону за методом зниження ціни лота, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 N 1695 та зареєстрованого в Мінюсті 31.08.2000 за N 569/4790.
Будівельні матеріали, які знаходяться на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва, або невстановлене устаткування, придбане для функціонування об'єкта після завершення будівництва, можуть бути продані на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і окремо.
У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва, який пропонується для продажу на аукціоні, за конкурсом або продажу іншими способами, орган приватизації може прийняти рішення про продаж на аукціоні, за конкурсом під розбирання. Продаж об'єктів незавершеного будівництва під розбирання може бути визначений органом приватизації як самостійний спосіб приватизації без попередніх пропозицій для продажу іншими способами. Передача об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства оформлюється наказом державного органу приватизації, в якому вказуються: вартість об'єкта незавершеного будівництва, що передається як державна частка (відповідно до акта оцінки об'єкта незавершеного будівництва); назва господарського товариства, до статутного фонду якого передається майно об'єкта; термін підготовки проекту змін установчих документів господарського товариства, і яким призначається представник державного органу приватизації, відповідальний за підготовку вищезазначених змін до статутних документів.
Приватизація об’єктів груп В та Г. Для усунення знеособлення власності, забезпечення господарського ставлення до засобів виробництва, що дозволяють їх власнику турбуватись не лише про високий поточний результат використання засобів виробництва та його ефективне самоврядування, 04 березня 1992 року було прийнято Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”.
Цей Закон з чисельними законодавчими та нормативними актами встановлює основні поняття та принципи приватизації, визначає об’єкти та суб’єкти приватизації, порядок і способи приватизації об’єктів, фінансові, соціальні та інші питання цього процесу.
Однак досвід практичного здійснення приватизації показав, що відрегулювання всієї різноманітності процесу приватизації повинен щорічно корегуватися Державною програмою приватизації.
Якщо, власне, процес приватизації середніх та великих підприємств зведений до продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, то процедура підготовки підприємств зазнала з часом певних змін, в основному в напрямку спрощення. Це викликано тим, що на початку приватизації остання відбувалася переважно за бажанням покупців або керівництва підприємств, а наприкінці 1994 р. воно було вичерпане. Почався, так би мовити, етап “примусової” приватизації, на якому, в першу чергу, виникла потреба заохотити трудові колективи та керівництво підприємств, а також максимально спростити і стиснути в часі підготовчі дії.
Комісія з підготовки об’єкта до приватизації створюється з мінімального числа осіб: керівника підприємства, головного бухгалтера, представника органу приватизації, а у випадку, якщо підприємство є монополістом (визнаним таким відповідно до законодавства), до комісії додатково включається представник Антимонопольного комітету України. Указом Президента України від 19.06.95 № 459 “Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації” встановлено, що до цієї комісії ще включається представник органу, який здійснює управління майном підприємства, що приватизується.
В певних випадках умови приватизації об’єктів приватизації підлягають погодженню з Кабінетом Міністрів України. Погодження здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.97 № 1035 “Про затвердження Порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об’єктів державної власності”.
Найважливішим аспектом вирішення проблеми переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки є акціонування державних підприємств – провідна форма приватизації великих та середніх об’єктів промисловості, які, в основному, і визначають сучасну економіку України. Поняття акціонування підприємств охоплює комплекс питань, пов’язаних з процесом трансформування цілісних майнових комплексів з державною формою власності.












