177606 (627476), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Громадська наукова і науково-технічна експертиза може проводитися у будь-якій сфері наукової і науково-технічної діяльності, що потребує врахування громадської думки, з ініціативи громадськості, об'єднань громадян, трудових колективів на основі договорів на проведення громадської наукової і науково-технічної експертизи.

Інші наукові і науково-технічні експертизи

Наукову і науково-технічну експертизу можуть проводити наукові і науково-технічні установи, підприємства та організації різних форм власності і підпорядкування, а також спеціально створені експертні організації, статутна діяльність яких передбачає проведення наукових і науково-технічних експертиз, з ініціативи фізичних та юридичних осіб, заінтересованих в отриманні експертних висновків.

Об'єкти наукової і науково-технічної експертизи можуть передаватися на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну експертизи.

Попередня наукова і науково-технічна експертиза проводиться з метою з'ясування відповідності формальних ознак об'єкта експертизи встановленим нормам і правилам технічної та екологічної безпеки, вимогам стандартів тощо. Попередню наукову і науково-технічну експертизу проводять, як правило, установи та організації - замовники експертизи силами своїх спеціалізованих підрозділів або шляхом залучення незалежних експертів. Первинна наукова і науково-технічна експертиза передбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обгрунтованого висновку щодо об'єктів експертизи, які передаються заінтересованими фізичними та юридичними особами – замовниками експертизи на аналіз та оцінку науковим та науково-технічним експертним організаціям, установам, експертам або коллективам експертів.

Повторна наукова і науково-технічна експертиза може проводитися:

• у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи;

• на вимогу замовника експертизи чи автора розробки за наявності обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.

Додаткова наукова і науково-технічна експертиза проводиться стосовно об'єктів, щодо яких відкрилися нові наукові і науково-технічні обставини.

Контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замовника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.

2. Порядок проведення науково-технічної експертизи

Основним юридичним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором у сфері наукової і науково-технічної експертизи, є договір на її проведення.

У договорі на проведення наукової і науково-технічної експертизи визначаються: сторони договору; предмет і об'єкти експертизи; умови проведення експертизи; права та обов'язки сторін; термін проведення експертизи; термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність залежно від характеру об'єкта експертизи; порядок розрахунків; умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин; відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; відповідальність за достовірність висновку експертизи, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовно окремих розділів або за експертизу в цілому, інші суттєві умови, які випливають із специфіки об'єкта експертизи. Термін проведення наукової і науково-технічної експертизи визначається договором або дорученням на її проведення залежно від характеру та складності об'єкта експертизи. Висновок державної наукової і науково-технічної експертизи є обов'язковим для прийняття фізичними і юридичними особами до розгляду та врахування при обгрунтуванні структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових і науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізі ефективності використання науково-технічного потенціалу. Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер. Вони беруться до уваги державними органами поряд з висновками державної наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок. Висновки наукової і науково-технічної експертизи зберігають чинність протягом терміну, визначеного договором або дорученням щодо її проведення. Висновки експертизи, які не було реалізовано протягом установленого терміну, втрачають чинність, а відповідні об'єкти підлягають повторній науковій і науково-технічній експертизі. Доцільність проведення повторної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій експертизі, визначається замовником. Фізичні і юридичні особи, заінтересовані у спростуванні окремих положень або в цілому висновків наукової і науково-технічної експертизи, подають обгрунтовану письмову заяву замовникові цієї експертизи. Замовник, який приймав рішення про проведення первинної наукової і науково-технічної експертизи, зобов'язаний протягом місяця розглянути подану заяву і прийняти обгрунтоване рішення про проведення повторної, додаткової чи контрольної експертизи із залученням незалежних експертів або про відмову від такого проведення. Забороняється залучати до проведення контрольної експертизи фахівців, які брали участь у проведенні первинної наукової і науково-технічної експертизи.

Висновки контрольної експертизи, організованої за згодою замовника і заінтересованих осіб, які відповідають висновкам первинної експертизи, є остаточними і розглядаються у процесі прийняття рішень відповідними органами. Якщо між висновками первинної і контрольної експертизи є розбіжності, замовник зобов'язаний продовжити експертну роботу.

2.3 Державне управління у сфері науково-технічної експертизи

Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень беруть участь в ініціюванні та реалізації наукової і науково-технічної експертизи, а також можуть виступати як замовники або організатори експертизи.

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

• визначення порядку фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться за рахунок коштів державного бюджету;

• визначення форм та правил фінансового забезпечення наукової науково-технічної експертизи;

• ініціювання проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державної наукової і науково-технічної експертизи;

• здійснення інших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України може передавати ці повноваження іншим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

• організовують проведення наукової і науково-технічної експертизи на підставі рішень, прийнятих відповідними місцевими Радами або місцевими референдумами;

• ініціюють проведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вони приймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи та джерел фінансування;

• координують експертну діяльність місцевих державних органів, об'єднань громадян, інших формувань;

• інформують населення про результати проведеної наукової і науково-технічної експертизи у випадках, коли це необхідно або коли про це є відповідне рішення Ради;

• контролюють виконання законодавства про наукову і науково-технічну експертизу;

• реалізують інші повноваження в даній галузі, які не суперечать цьому Закону.

Проведення державної наукової і науково-технічної експертизи фінансується за рахунок державного бюджету, позабюджетних фондів або коштів замовника. Кошти на проведення державної наукової і науково-технічної експертизи передбачаються в межах асигнувань на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і виділяються окремим рядком. Експертиза, яку за дорученням державних органів проводить державна установа (організація), що перебуває на державному бюджеті, може фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання цієї організації. Діяльність спеціалізованих державних експертних організацій, що здійснюють наукову і науково-технічну експертизу на замовлення фізичних та юридичних осіб на платних засадах, підлягає обов'язковій державній акредитації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Наукові організації академій наук України, заснованих на державній власності, вищі навчальні заклади, атестовані Міністерством освіти України, провідні науково-технічні установи галузевих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади можуть здійснювати спеціалізовану експертну діяльність без додаткової державної акредитації на підставі статутних положень, якими така діяльність передбачається) Співробітництво України з іншими державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів України. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються законодавством України про наукову і науково-технічну експертизу, то застосовуються правила міжнародних договорів.

2.4 Організація науково-технічної експертизи науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті

Галузі і сфери діяльності, закріплені за відділом (клас/група та назва відповідно до державного класифікатора ДК 004:2003):

· 21 – Механічні системи та складники загального призначення

· 23 – Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення

· 25 – Машинобудування

· 43 – Дорожньо-транспортні засоби

· 45 – Залізнична техніка

· 47 – Суднобудування та морські споруди

· 49 – Авіаційна та космічна техніка

· 53 – Підіймально-транспортне устатковання

· 55 - Пакування і розподіляння товарів

Основні завдання відділу:

– проведення науково-дослідних робіт щодо створення, функціонування та розвитку національної стандартизації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог до розроблення, виробництва і використання продукції з метою підвищення її технічного рівня і конкурентоспроможності, сумісності та взаємозамінності, безпечності для життя та здоров’я людей і їхнього майна, охорони довкілля, економії матеріальних та енергетичних ресурсів;

– науково-методичне керування плануванням, розробленням, упровадженням і забезпеченням функціонування стандартів та інших нормативних документів (НД) у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– проведення науково-дослідних робіт щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках Міждержавної Ради стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації;

– аналіз структури та складу чинного фонду НД, визначення пріоритетних напрямків упровадження європейських і міжнародних стандартів у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– координація діяльності технічних комітетів стандартизації в сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

– надання науково-методичної допомоги державним центрам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам стандартизації, підприємствам, установам і організаціям за їх запитами (на платній основі);

– підготовка аналітичних оглядів у окремих сферах діяльності чи галузях економіки, надання інформаційних матеріалів, виконання інших платних робіт (послуг);

– участь у проведенні наукових і науково-практичних семінарів та конференцій у сфері стандартизації.

Функції науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті:

– проведення науково-технічної експертизи, нормоконтролю і редагування проектів НД та змін до них, підготовка матеріалів до затвердження НД і змін до них, у сфері діяльності, закріпленій за відділом;

– аналіз структури, складу та змісту чинного фонду НД і створення оптимальної структури фонду НД;

– аналіз технічного рівня НД, підготовлення пропозиції щодо внесення змін та доповнень або скасування НД;

– визначення пріоритетних напрямків розвитку, розроблення перспективних щорічних планів державної стандартизації;

– пошук, систематизація та аналіз матеріалів досліджень у галузі фундаментальних наук, які можуть бути використані під час розроблення та впровадження НД;

– науково-дослідні роботи щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках МДР;

– проведення робіт у рамках міжнародного та міждержавного співробітництва;

– розроблення перспективних програм та щорічних планів національної стандартизації;

– підготовка аналітичних оглядів з окремих напрямів у галузі стандартизації;

– переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

– розроблення пропозицій до проектів законів, основоположних стандартів державної системи стандартизації;

– науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб’єктам, що займаються стандартизацією;

Характеристики

Список файлов курсовой работы