177221 (627327), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

8. Аналіз беззбитковості роботи підприємства

Аналіз беззбитковості чи аналіз витрат, обсягів виробництва і прибутковості підприємства – здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати. Це метод вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різному рівні виробництва, і саме тому він надзвичайно корисний на стадії підготовки й аналізу майбутнього проекту, а також на стадії його реалізації. Рівень беззбитковості по прибутку досягається при такому обсязі реалізації, виторгу якого досить для покриття всіх операційних витрат, включаючи амортизацію; рівень беззбитковості по грошовому потоці може бути отриманий, якщо замінити суму зносу основних активів на суму, необхідну для погашення заборгованості.

Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.

Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.

Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Синонімами поняття точки беззбитковості є точка рентабельності, мертва точка, точка критичного обсягу реалізації.

Аналіз беззбитковості використовують при:

1) започаткуванні нового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;

2) при розвитку і розширенні того, що вже існує;

3) виготовленні нового виду продукції, наданні нового виду послуг.

Аналіз беззбитковості дає змогу відповісти на такі важливі питання:

Чи зростає можливість беззбиткової роботи компанії, або чи зменшується вона протягом певного періоду часу?

Чи покриє збільшення обсягу продажів затрати на проведення маркетингової програми?

Чи збільшиться прибутковість підприємства після впровадження на ринок нового продукту?

Чи окупиться модернізація виробництва?

Отже, цілі, для яких використовують аналіз беззбитковості, слідуючі:

1) оцінка початкового періоду функціонування нового підприємства;

2) оцінка прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції;

3) оцінка прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.

Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами:

1) методом рівняння;

2) методом маржинального доходу;

3) графічним методом.

Розрахунок точки беззбитковості, її аналіз є основними аспектами управління постійними і змінними витратами та обсягом реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Розрахунок точки беззбитковості дозволяє визначити, за якого обсягу продажу підприємство буде беззбитковим, тобто той обсяг продажу, нижче якого підприємство починає втрачати кошти.

Дані підприємства зведено до таблиці 8.1

Таблиця 8.1 – Дані підприємства

Варіант	ПВ, грн.	В, грн.	ЗВ, грн.	N, шт.
16	96500	340	219	1450	24	12	16	14

Визначимо необхідні показники

Точка беззбитковості	798
Валова маржа	175450
Коефіцієнт пропорційності	0,64
Критичний обсяг реалізації	96499,4

Таким чином, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 798 один, продукції.

Побудуємо графік беззбитковості на рис 8.1.

Рис. 8.1 – Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку

При збільшенні постійних витрат на 24% показники матимуть таке значення:

Точка беззбитковості	989
Валова маржа	175450
Коефіцієнт пропорційності	0,64
Критичний обсяг реалізації	119659,4

Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 989 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.

При збільшенні змінних витрат на 12% показники матимуть таке значення:

Точка беззбитковості	1263
Валова маржа	137344
Коефіцієнт пропорційності	0,72
Критичний обсяг реалізації	119659,3

Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 1263 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,3 грн.

При збільшенні ціни реалізації на 16% показники матимуть таке значення:

Точка беззбитковості	802
Валова маржа	216224
Коефіцієнт пропорційності	0,62
Критичний обсяг реалізації	119659,4

Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 802 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.

При реалізації 1450 один продукції прибуток підприємства становитиме: П = (394,4 -245,3) х 1450 – 119660 = 96564 грн.

Визначимо зміну положення точки беззбитковості при збільшенні прибутку на 20%. Запланована сума прибутку: 96564 х 1,2 = 110083,0 грн.

П = 110083 – 96564 = 13519 тис. грн.

Додатковий випуск = 13519 / (394,4 – 245,3) = 91 шт.

Точка беззбитковості = 802 + 91 = 893 шт.

Фінансова стійкість – це різниця між реальним та критичним обсягами реалізації продукції. Величина ФС може бути розрахована за формулою:

(8.1)

де ОР_ф – фактичний обсяг реалізації продукції, грн.;

ОР_кр – критичний обсяг реалізації продукції, грн.;

В – ціна реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

N – фактичний обсяг реалізації продукції, шт.;

Х_6ез – точка беззбитковості, шт.

Фінансовий запас міцності ОР(%) розраховується за формулою:

(8.2)

Фінансова стійкість 255397,3 грн.

Запас фінансової міцності 123,9%

В цілому фінансовий стан підприємства можна вважати стабільним, так як ФС>0. Також підприємство має великий запас міцності _{= 123,9%}

9. Аналіз впливу структури виробництва на фінансовий стан підприємства

Стабільність економіки неможлива без фінансової стійкості підприємств, на діяльність яких впливають різноманітні фактори, які і створюють умови функціонування.

Фінансова стійкість підприємства – це комплексне поняття, яке включає в себе постійно стабільний фінансовий стан підприємства при якому ефективно формуються, розподіляються та використовуються фінансові ресурси, забезпечується фінансова незалежність, плато – та кредитоспроможність, розвиток діяльності на поточний та майбутній періоди [1].

На процес формування, розвитку, та стабілізації підприємництва впливає велика кількість різноманітних факторів, які доцільно класифікувати за сферою та характером впливу. Погіршення фінансової стійкості суб'єкта господарювання, як правило, є наслідком спільної дії внутрішніх і зовнішніх факторів.

Термін «зовнішнє середовище» включає у себе різні аспекти: економічні умови господарювання; пануючі у суспільстві техніку й технології; платоспроможний попит споживачів; економічна, фінансова, кредитна політика законодавчої й виконавчої влади; соціальна й економічна ситуації у суспільстві тощо. Зазначені зовнішні фактори справляють вплив на всі аспекти виробничо-фінансової діяльності підприємства і, через них, на його, фінансову стійкість [2].

Зовнішні фактори впливають як на фінансову стійкість, так і на фінансовий стан у цілому. Тому виникає потреба в виявленні та ідентифікації зовнішніх факторів які впливають на фінансову стійкість підприємств, яку науковці відносять до одного з найважливіших завдань, а ефективно проведена їх класифікація повинна не тільки перераховувати більшу кількість факторів, але й створити визначену систему, яка б враховувала їх всіх.

Виходячи з вищесказаного, доцільно звести зовнішні фактори до наведеної класифікаційної системи:

•1) Економічні (податкова політика, рівень інфляції, конкуренція, інвестиційний клімат, стан економіки країни);

•2) Соціально-політичні (соціально-політична стабільність, зовнішньоекономічна політика держави, ефективність економічних зв'язків, зміна умов експорту та імпорту, антимонопольна політика);

•3) Фінансові (процентна ставка, кредитна політика, валютна політика, страхування підприємства);

•4) Демографічні (чисельність та склад населення, рівень життя);

•5) Науково-технічний прогрес (міжнародна конкуренція, інноваційний процес).

Основними факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи, зовнішньоекономічних зв'язків, використання порівняльних і абсолютних переваг міжнародного поділу праці.

Наведена класифікація зовнішніх факторів може бути використана як у аналізі фінансової стійкості підприємств, так і в прогнозуванні та визначені стратегії подальшого розвитку господарюючого суб'єкта.

Розглянемо початкові дані для проведення розрахунків в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 – Початкові дані для проведення розрахунків

Вироби	Ві, грн./шт	ЗМі, грн./шт	Nі, шт	ПВ, тис. грн	∆ Nі, у відн. Од
А	133	63	260	205	+0,27
Б	143	79	2600		+0,41
В	203	113	1250		-0,29

Виріб, що виготовляється в найменшій кількості, приймаємо за базовий.

В нашому випадку виріб В. Тоді: N_в = N_баз= 260 шт.

Виразимо кількість інших видів виробів Ni через кількість виробу, що був взятий за базовий, за наведеною нижче формулою:

(9.1)

Характеристики

Список файлов курсовой работы