177221 (627327), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), та охороною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені матеріальні витрати і витрати на оплату праці.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, котра припадає на податковий період, протягом якого раніше відбувалася подія:

• списання коштів з банківських розрахунків на оплату товарів;

• оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного їх отримання.

Розрахуємо величину податку на прибуток. Для розрахунку використаємо дані завдання.

Таблиця 6.2 – Дата настання валового доходу та валових витрат

Квартал	ВД	ВВ
І	21.01	11.02
II	26.06	15.06
III	23.09	17.09
IV	20.12	19.11

1. І квартал П_пзаг =(235000 – 45000)∙0,25 = 47500 грн.

ІІ квартал П_пзаг = (200000 – 41000) ∙0,25 = 39750 грн.

ІІІ квартал П_пзаг = (242000 – 58000)∙0,25 = 46000 грн.

IV квартал П_пзаг = (200000 – 65000)∙0,25 = 33750 грн.

П_рік = 167000 грн.

2. Якщо продукція відвантажена з неї вже платиться податок на прибуток, а реальних грошей на підприємстві в цьому випадку немає. Отже може бути так, що у підприємства не буде з чого заплатити податок.

3. Коригувати величину податку на прибуток в певному кварталі можна зменшуючи чи збільшуючи валові надходження або валові витрати, змінюючи дату фіксації валового доходу або валових витрат.

Отже, підприємство за рік сплатить податок на прибуток в сумі 167000 грн.

Акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) (ст. 1 Декрету №18–92).

Відповідно до ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18–92 «Про акцизний збір» зі змінами та доповненнями платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Для даного підприємства необхідні показники занесемо до табл. 6.3.

Таблиця 6.3 – Показники S, Р, для всіх видів виробів [7]

Товари	Собівартість одного виробу, грн.	Плановий прибуток, грн.	Ставка акцизного збору α, в відносних одиницях	Кількість виробів, шт.
А	5000	500	0,20	3000
Б	7000	2000	0,20	4000
В	1800	300	0,50	50000

Розрахуємо акцизний збір. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.4

Таблиця 6.4 – Величина акцизного збору та ціни 1 виробу (грн.)

Товари	Акзицний збір з 1 виробу	Вільна ринкова ціна 1 виробу	Акзицний збір з загальної кількості виробів
А	1375,00	6875,00	4125000
Б	2250,00	11250,00	9000000
В	2100,00	4200,00	105000000
Всього акцизний збір			118125000

Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.

Незважаючи на те, що податок на додану вартість використовується в Україні вже 8 років, він був і залишається «terra incognito» як для платників, так і збирачів. ПДВ, був запроваджений як альтернатива податку з обороту та податку з продажу. Це був цікавий експеримент, бо за своїм змістом ПДВ найкраще працює в демонополізованій економіці з мінімальним застосуванням «внутрішньокорпоративних» цін та відсутністю так званих «зв'язаних осіб». Натомість, головна мета планової системи є зворотною – підтримання планового ціноутворення, збереження єдиного власника в особі держави.

ПДВ, сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (тобто відносяться до податкового кредиту).

Платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом, прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Зазначимо необхідні дані для проведення розрахунків в табл. 6.5.

Таблиця 6.5 – Початкові дані

Операції	Виготовлена продукція			Отримані матеріали
	Сума у вільних цінах грн.	Дата відванта- ження	Дата отримання коштів		Сума у вільних цінах грн.	Дата списання коштів з рахунку	Дата виписки податкової накладної
А	3200000	19.02	17.01		1200000	5.01	7.01
Б	3230000	18.02	13.03		1250000	21.02	28.02
В	350000	13.03	24.04		105000	16.03	2.03

Визначимо дату виникнення податкового кредиту.

Таблиця 6.6 – Дати виникнення податкового кредиту

Вид операції	А	Б	В
Дата виникнення податкового кредиту	5.01	28.02	2.03

Датою виникнення податкових зобов'язань є подія, що протягом податкового періоду сталася раніше: це – або дата надходження грошей від покупця, або це дата відвантаження товару. В цей момент виникає обов’язок сплатити до бюджету ПДВ.

Таблиця 6.7 – Дати виникнення податкових зобов’язань згідно з двома методами

Метод	А	Б	В
Касовий	17.01	13.03	24.04
Виникнення податкових зобов’язань	19.02	18.02	13.03

Розмір ПДВ, що реально повинен бути сплачений підприємством визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом. Термін сплати до 20 числа кожного за звітним періодом місяця.

Метод моменту відвантаження:

січень	-130000	грн.
лютий	995000	грн.
березень	446000	грн.
Всього	1311000	грн.

Загальна сума ПДВ за методом моменту відвантаження складе: 1311000 грн.

В даному розділі розраховано податок на прибуток, податок на додану вартість за двома методами, сума акцизного збору. Серед методів нарахування акцизного збору кращім методом вважається той, сума акцизного збору за яким найбільша [3].

7. Розрахунок товарного запасу та оцінювання повноти торгового асортименту магазину

Асортимент продукції – це сукупність її видів, різноманітність та сортамент, які об’єднані конкретною ознакою.

Формування асортименту продукції на підприємстві є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами є умови товаропостачання, чисельність та спеціалізація підприємств або склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших конкурентних підприємств в зоні діяльності.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне задоволення попиту споживача і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту та споживчий попит в своєму розвитку взаємозв’язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

Характеристики

Список файлов курсовой работы