177105 (627281), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Державні ціни переважали в бувшому СРСР, тому що 92 % власності належало державі. Їх установлювали спеціальні державні органи - Державний комітет цін і його філії в республіках і на місцях. Механізм установлення таких цін був дуже громіздким. У періодичній пресі часів "перебудови" приводилися приклади, коли для встановлення цін на товари широкого вжитку (наприклад, новий тип совка для сміття й ін.) необхідно було зібрати більш 100 підписів у різних інстанціях. У СРСР 98 % цін були державними і тільки 2 % - цінами колгоспного ринку. Ціни на продукцію кооперативних підприємств також були одержавлені.
У залежності від форм конкуренції розрізняють ринкові ціни в умовах чистої конкуренції; олігопольні - в умовах панування групових монополій; монопольні - в умовах абсолютної монополізації єдиним виробником чи продавцем відповідної сфери виробництва і збуту, чи тільки збуту.
У залежності від типів ринкової системи виділяють регульовані і нерегульовані ціни. Значну частину цін у розвитих країнах світу регулює держава. Регульованими є і ціни на олігополістичному, а також чисто монополістичному ринках. Таке регулювання з боку гігантських монополій здійснюється через механізм формування і регулювання попиту, обсягів виробництва продукції, практику "лідерства в цінах" і ін.
Висновок
Провівши дослідження питання конкуренції промислових капіталів можна зробити наступні висновки:
-
Промисловий капітал виступає на різних стадіях кругообігу в таких функціональних формах, як грошовий капітал (Підприємець авансує свої гроші як вартість, що повинна принести йому прибавочну вартість), продуктивний капітал (Він включає засоби виробництва і робочу силу, що, з'єднуючись у процесі виробництва, створюють товар), товарний капітал (Зросла вартість укладена в створених товарах. Їх необхідно реалізувати і знову перетворити в гроші.);
-
З розвитком поділу праці від промислового капіталу відокремлюються торговий капітал і позичковий капітал. Вони перетворюються в особливі галузі макроекономіки, в особливі сфери людської діяльності;
-
У різних галузях виробництва існують різні норми прибутку. Ті фактори, що впливають на норму прибутку, не можуть складатися однаково у всіх галузях економіки. Норма прибавочної вартості в різних галузях неоднакова. Наприклад, в одних галузях робочий день довше, ніж в інших, а рівень заробітної плати може бути нижче; існують ще великі розходження у вартісній структурі галузевих капіталів. Вони неминучі й об'єктивні унаслідок великих розходжень у технічній структурі капіталів, у матеріалоємності, капіталоемності й енергоємності різних виробництв, в енергооснащеності і фондоозброєнності праці; у різних галузях дуже неоднакова і швидкість обороту капіталів. Наприклад, у гідроенергетиці і суднобудуванні капітал обертається повільно. А в таких галузях, як хлібопечення і виробництво прохолодних напоїв, він обертається швидко;
-
Інтенсивність переливу капіталів тим повніше, чим вище розвиті в країні капіталістичні відносини, транспорт, засоби зв'язку, рівень економічної інформації. Воля переливу капіталів припускає також: повне руйнування феодально-станових перегородок, повне руйнування різних форм особистої залежності, установлення реального підпорядкування праці капіталу, велику маневреність населення, усунення перешкод при переміщенні робочої сили з однієї галузі в іншу, можливість без зовнішніх перешкод заснувати нове підприємство;
-
Внутрішньогалузева конкуренція і погоня за надприбутком спонукують підприємців уводити нові технології і знижувати витрати виробництва. Незліченні банкрутства дрібних, середніх і навіть великих фірм - така історія капіталістичної конкуренції;
-
В умовах капіталістичного способу виробництва в результаті внутрішньогалузевої конкуренції відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей у єдину суспільну чи ринкову вартість, що унаслідок міжгалузевої конкуренції трансформується в ціну виробництва. При капіталістичному товарному виробництві в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, але і співвідношення між попитом та пропозицією.
Список використаної літератури
-
Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательство СОФИТ, 2004.
-
Экономическая теория: Курс лекций: В 2 т. - Иркутск: Изд-во ИГЭА, 1998.
-
Економічна теорія: Хрестоматія /Упор. Е. Ф. Борисов. К.: Вища школа 1999.
-
Економіка: Підручник /Під ред. A.C. Булатова. - К., 2004.
-
Экономикс: Теория и практика: В 2 т. — Спб.: АО «Дорваль», 1993.















