176872 (627182), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Грошовий потік обчислюється як різниця між усіма надходженнями та видатками компанії, тобто валовий прибуток плюс амортизаційні відрахування. Внутрішні фонди можуть поповнюватися за рахунок продажу активів. У цьому випадку надходження мають випадковий характер.

Зовнішні фонди корпорація залучає шляхом: 1)боргу (випуску облігацій, одержання позичок у кредитних установах); 2)збільшення оплаченого капіталу, тобто капіталу власників. Фонди, що знаходяться в розпорядженні корпорації, витрачаються на:

1. виплату дивідендів по акціях;

2. інвестиції в основний капітал;

3. інвестиції в оборотний капітал;

4. погашення боргів або викуп акцій.

Слід усвідомлювати, що здатність компанії формувати фонди за поточними операціями в часі відділена від інвестування фондів. Тому інвесторам необхідна інформація не тіль-ки про рух прибутку, а й про всі фонди всередині фірми. Ці потоки фондів дають важливу інформацію про фінансовий стан корпорації.

1.3. Корпорації на порозі ХХI століття

Перші зразки акціонерних компаній (вони називались корпораціями) з’явилися ще за часів середньовіччя. Ними були міста, наділені правами самоврядування, університети й монашеські ордени, їх особливістю було те, що маючи активи, вони існували незалежно від своїх членів. У ХV столітті у Великій Британії, яка відома існуванням системи преце-дентного права, англійський суд сформулював унікальну рису цієї організаційної форми: законним став принцип обмеженої відповідальності, а в 1886 році ця норма юридично була закріплена у США.

Корпорації сучасного типу з’явилися у 1850 році в залізничній індустрії, а в 1880 році – у галузях, що виробляють споживчі товари. На сьогодні вони представлені не лише комерційними підприємствами, а й освітянськими, науковими, рекреаційними, благодій-ними і навіть релігійними організаціями. Великі й малі міста створюють подібні структу-ри. У країнах із розвинутою ринковою економікою деякі види діяльності центральних уря-дів також реалізуються через цю організаційно-правову форму, яскравим прикладом чого є Федеральна корпорація страхування депозитів у США.

Дослідження спеціалістів показують, що оберт великих підприємств зростає, росте їх кількість. Однак за рахунок випереджаючого зросту підприємств малого бізнесу їх питома вага в кількості підприємств не збільшується. В загальноприйнятому сприйнятті, коли мова про корпорації , під останнім маються на увазі саме великі підприємства , національ-ні та транснаціональні корпорації (ТНК), роль яких зростає в світовому господарстві. За останні 10 років частка внутрикорпораційних доставок в об’ємі експорту в закордонних філіях ТНК США зросла майже в два рази і склала 60%. Транснаціональним компаніям на-лежать 80% інтелектуального капіталу, близько 50% об’ємів виробництва і світової торгівлі.

Згідно з офіційними даними, на частку 100 крупніших корпорацій США припадає до 60% ВНП країни, 45% зайнятих, 60% інвестицій. Кожна з корпорацій включає в свій склад підприємства 25 галузей, 35 корпорацій роблять в 32 галузях, 10-в 50.

В складі економічно розвинених країн мається, як правило, кілька сот великих корпорацій і кілька тисяч малих і середніх за розміром оберту фірм, також збудованих за корпоративною ознакою. Саме господарство можливо уявити як каркас, складений із 100-200 крупних корпорацій з вертикально інтегрованими за кінцевою продукцією відділами або дивізіями. Ніші, вільні від інтересів крупних корпорацій, займають середні і малі підприємства (корпорації) або як формально самостійні організації. Вони співпрацюють з крупним бізнесом і одночасно конкурують з його підрозділами. Але головна сфера конку-ренції крупних корпорацій – світовий ринок і, перш за все, сектори нових технологічних принципів і нових технологій, в яких існує не тільки конкуренція, але й контроль за обме-женням розповсюдження нових технологічних принципів і технологій.

Сучасним крупним корпораціям характерні:

-диверсифікація. Об’єм власних робіт по функціональному комплексу досягає 80-90%. Широкий асортимент повно функціональної кінцевої продукції;

• -наявність п’яти або більше високих технологій;

• -малий об’єм міжкорпоративних зв’язків, складаючий 10-15% виробленого продукту в натуральному виразі.

Дивлячись на все те, що ми розглянули в цьому розділі, можна сказати, що корпорація забезпечує ефективне зростання рівня продуктивних сил, та сприяє швидкій адаптації до змін в економіці.

Розділ ll

2.1.Американські транснаціональні корпорації

в світовій економіці

Своєрідність теперішнього моменту розвитку світової економіки полягає в тому, що вона поступово знаходить властивості глобальної, хоча поки що і обмеженої за масшта-бами, саморегуляції. Найважливішим компонентом і водночас основним економічним ме-ханізмом загальних процесів глобалізації є транс націоналізація, зображуючи собою один з основних регулюючих контурів, забезпечуючих узгоджене функціонування світової еко-номіки у глобальному масштабі. Саме через транснаціональні корпорації (ТНК) і пов’яза-ні з ними транснаціональні банки (ТНБ) сьогодні протікають головні фінансові і товарні потоки. Про це й поговоримо далі.

2.2.Нові організаційні форми діяльності американських ТНК

Арсенал форм і методів, вживаних корпораціями США за кордоном, досить різноманіт-ний. Традиційною формою є створення закордонних філій. За останні 20 років їх кількість збільшилась у 2,3 рази і у 1997 році перевищило 22 тисячі.

В 70 роки американські корпорації почали засновувати за кордоном, головним чином в розвинутих країнах, спільні підприємства з участю місцевого капіталу.

В останні роки у зв’язку із розширенням сфери поширення „Інтернету” виникають нові форми міжнародного співробітництва ТНК, такі наприклад, як базуючись на використанні глобальної комп’ютерної мережі система закупок товарів і послуг в режимі „on-line”. Їх за-стосовують багато ТНК, в тому числі і конкуруючі - „Дженерал моторз”, „Форд”, „Даймлер-Крайслер”. Оскільки американські ТНК можуть здійснювати контроль і управляти місцеви-ми фірмами за кордоном за допомогою подібного роду неакціонерних форм організації капіталу(міжнародна субконтрактація, коли ТНК заключають субконтракти з іноземними ко-мпаніями на виконання особливих робот і на поставку окремих товарів), виникає тісне пере-плетення діяльності всіх учасників економічних процесів, що ще більш розширює масштаби закордонного виробництва США.

Належить відмітити, що розвиток зусиллями американських ТНК глобального виробни-цтва супроводжується доволі помітними змінами в методах створення закордонних корпора-тивних філій. Якщо в 80-і роки явна перевага віддавалась утворенню нових філій, то у другій половині 90-х років позначалась тенденція підвищення ролі міжнародних злиттів і поглинань іноземних компаній. Іншими словами, активізувався процес зверхконцентрації і так дуже міцних корпорацій. В 1996 році із заново створених 406 закордонних філій корпо-рацій США 191 виник за допомогою злиття і поглинання компаній, головним чином західно-європейських.

Справжній бум трансграничних злиттів і поглинань спостерігався в 1998 році: варті-сний об’єм таких операцій, здійснених американськими ТНК склав 137,4 млрд.дол. В 1999 році ця цифра зменшилась – до 112,4 млрд. дол., а число трансграничних придбань амери-канських ТНК склало 1808. На протязі останніх трьох років міжнародні злиття і поглинання були основним фактором росту об’ємів прямих іноземних інвестицій США¹ .

Незважаючи на те, що в лідери цього розгорнувшегося у кінці 90-х років процесу вир-вався Євросоюз, США залишаються крупнішим учасником подібних операцій, особливо мегаугод (об’ємом понад 1 млрд.дол.). За розрахунками ЮНКТАД, в 1999 році більша кіль-кість трансграничних угод була здійснена іноземними компаніями, які входять в список 100 крупніших ТНК, а в першій десятці знаходились п’ять американських–„Дженерал електрик”, „Дженерал моторз”, „Форд”, „Екссон” та „Ай-Бі-Ем”².

У 1999-2000 роках крупнішими виявилися наступні угоди по придбанню американськи-ми компаніями європейських фірм: компанія „НТЛ” придбала англійську фірму „Кейбл та Вайрес комьюнікейшн” за 11 млрд.дол.; „Форд”–англійську фірму „Ленд Ровер” за 2,7 млрд. дол.; компанія „Сірко сістемс” – італійську фірму „Піреллі фібероптик оперейшн” за 2,15 млрд.дол.; та інші.

До числа головних причин трансграничних злиттів і поглинань відносяться глобаліза –ція світових ринків, перегулювання і зростання міжнародної конкуренції, а також необхідність збільшення прибутку в інтересах акціонерів.

2.3. ТНК сьогодні

ТНК сьогодні – це приблизно 60 тис. Основних (материнських) компаній та більш 500 тисяч їх закордонних філій та афільованих (залежних) компаній по всьому світу³. ТНК мають все більший вплив на систему міжнародних економічних відносин і світову еконо-міку в цілому. Саме на ці компанії приходиться до половини світового промислового виробництва, понад 60% зовнішньої торгівлі, а також приблизно 4/5 патентів і ліцензій на нову техніку, передові технології та ноу-хау.

Під контролем транснаціональних корпорацій знаходиться 90% світового ринку пшени-ці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, джуту та залізної руди, 85% ринку міді та бок-ситів, 80%-чаю та олова, 75%-бананів, натурального каучуку та сирої нафти.

Безумовно, ведучу роль в сучасному економічному світі, вже багато у чому ставшим „світом ТНК”, грають транснаціональні корпорації США. Половина американського експор-ту здійснюється американськими та іноземними ТНК. Більша частина платежів, пов’язаних з трансфертом нових технологій, здійснюється всередині транснаціональних корпорацій. У США їх частка в трансфертах технологій складає 80%.

Перефразувавши відомий вислів Бісмарка, можна сказати, що зараз ТНК стоять на чолі світової економіки, а американські панують в світі транснаціональних корпорацій. Саме во-ни визначають сьогодні хід та основні тенденції світових процесів транс націоналізації.

2.4. Місце американських ТНК в світовій економіці

та в „світі ТНК”

Як відомо, основною критеріальною властивістю ТНК є наявність прямих інвестицій. Загальний об’єм нагромаджених американськими ТНК прямих іноземних інвестицій пере-вищує 4 трлн.дол., а об’єм їх продаж складає 25% світових, причому 1/3 продукції ТНК США випускається аффілійованими закордонними структурами. Об’єм продаж закордон-них структур ТНК вже перевищує увесь світовий експорт. Причому продажі закордонних структур зростають на 20-30% швидше, ніж прямий експорт ТНК.

Приблизно половина усіх прямих закордонних інвестицій здійснюється за допомогою злиттів і поглинань, переважно серед фірм в розвинутих країнах. Цікаво, що США всі ос-танні роки виявляються на першому місці за розмірами прихилених прямих іноземних ін-вестицій (ПІІ). В американських ТНК з кожних п’яти доларів, отриманих ними від прода-жу товарів і послуг закордоном, чотири долара-це або продажі їх закордонних філій, або експорт, направлений в ці філії.

Узагалі, існує чітка визначена тенденція – чим більш розвинута країна, тим більш вона не тільки вкладає ПІІ, але й залучає їх. Ця тенденція безпосередньо виявляється в такому показнику, як співвідношення всього об’єму експортованих даною країною прямих інозем-них інвестицій –з одного боку, та імпортованими даною країною, з іншого. В США, Вели-кобританії, Італії, Данії цей коефіцієнт близький до одиниці, в ФРГ, Франції – приблизно на рівні 1,5, в Іспанії – лише 0,36. На загальному фоні виділяється рекордсмен за вивозом капіталу – Японія, в якої співвідношення дорівнює 16!

Для того, щоб оцінити роль американських транснаціональних корпорацій і порівняти їх з корпораціями інших країн можна звернутися до списку 100 найкрупніших ТНК, приве-деному в Уорлд інвестмент репорт (World Investment Report) 1999, ЮНКТАД.

Аналіз даних ЮНКТАД дозволяє констатувати, що американські корпорації грають ве-дучу роль в світі. Так, на першому місці по об’єму закордонних активів іде американська корпорація „Дженерал електрик”, закордонні активи якої склали 97,4 млрд.дол. В першій десятці розглядає мого списку ТНК подані п’ять американських, тобто половина з десяти найкрупніших ТНК світу мають свої штаб-квартири в Сполучених Штатах. Це такі фірми, як вже згадувана „Дженерал електрик”, а також „Форд мотор компані”, „Дженерал мото-рз”, „Ексон корпорейшн” та Ай-БИ-Ем. Сукупні закордонні активи цих п’яти корпорацій складають 264,4 млрд.дол., об’єм їх закордонних продаж – 277,2 млрд.дол., а закордонні філії п’яти ведучих американських ТНК забезпечують роботою більш ніж 400 тис.чоловік.

В цілому зі ста найкрупніших ТНК усього світу 27 базуються в США. На долю цих 27 компаній припадає 32,4% сукупних закордонних активів, 26% закордонних продаж та 25,6% зайнятих ста найкрупніших ТНК.

США є світовим лідером як за числом ТНК у списку 100 найкрупніших, так і за основ-ними показниками їх діяльності. Для порівняння можна відмітити, що на частку найближ-чого конкурента американських ТНК - японських компаній – у списку припадає лише 17 місць, при цьому сукупні закордонні активи найкрупніших японських ТНК складають 15,7%, об’єм закордонних продаж – 22,8%, а число зайнятих в закордонних філіях – 10,7% відповідних показників ста найкрупніших транснаціональних корпорацій.

Конкурентами ТНК із США також являються ТНК країн Європейського Союзу. Загальна їх кількість з семи країн ЄС, приведених у списку, склало 45. За останні два роки число корпорацій з країн ЄС у списку ста крупніших ТНК збільшилось на чотири, в той час як кількість американських та японських транснаціональних корпорацій зменшилось на одну кожне. Однак, вважати дані факти тенденцією збільшення ролі та посилення впливу євро-пейських ТНК поки що рано. Річ у тім, що, не дивлячись на зріст числа європейських ТНК у списку, їх сукупні активи відносно сукупних активів ста крупніших ТНК трохи зменши-лись – з 41 до 40,9%, а сукупні продажі та число зайнятих зросли незначно – з 40,1 до 41,8% та з 51,2 до 51,4% відповідно. Агреговані показники для ТНК з ЄС перевищують відповідні показники для американських ТНК, однак жодна окремо взята країна ЄС навіть не наближається до США за розглянутими показниками. Так, найбільша кількість європей-ських ТНК базується у Франції, причому їх число дорівнює 13, їх закордонні активи скла-дають 9,8%, об’єм закордонних продаж – 8,3%, а число зайнятих в їх закордонних філіях – 10,1% від показників ста ведучих ТНК. Великобританія, яка розділяє з Німеччиною друге місце у Європі за числом ТНК, поданих у списку ста ведучих, перевищують Францію по розглянутим показникам. На 11 англійських компаній припадає 11,2% закордонних активів ста найкрупніших ТНК, 12,1% закордонних продаж та 13,8% зайнятих в закордонних філі-ях. Для 11 німецьких ТНК відповідні показники складають 12,7, 13,8 та 15% відповідно.

Американські корпорації безумовно домінують на рейтингу ста ведучих ТНК. Об’єм їх сукупних закордонних активів більш ніж у два рази перевищує аналогійний показник най-ближчих конкурентів – японських ТНК, та більш ніж у 2,5 рази – показник німецьких ком-паній.

Характеристики

Список файлов курсовой работы