176695 (627119), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Ланцюгові індекси Базисні індекси
…
Між ланцюговими і базисними індексами існує певний зв’язок, що дозволяє здійснити перехід від одного виду індексу до іншого. Так, послідовне перемноження ланцюгових індексів дає базисний індекс відповідного періоду. У загальному вигляді це можна записати так:
тобто
І навпаки, за співвідношенням базисних індексів можна обчислити відповідні ланцюгові індекси.
1.9 Індекси динаміки середнього рівня інтенсивності показника
У статистико-економічному аналізі нерідко доводиться порівнювати такі інтенсивні показники, як середня собівартість одиниці продукції певного виду, середня ціна, середня заробітна плата, середня урожайність однорідних культур тощо.
Аналіз динаміки середнього рівня здійснюють на основі побудови системи взаємозалежних індексів. На середню величину впливає як значення ознаки, x, яку осереднюють, так і чисельність окремих варіантів сукупності (частот). Очевидно, що й динаміка середньої величини визначається цими факторами: а) зміню значень ознаки х і б) структурними зрушеннями.
Відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний і базисний періоди являє собою індекс змінного складу:
або
де і
– рівні осередненого показника;
і
– частоти (ваги) інтенсивного показника.
Величина цього індексу залежить від двох факторів: зміни як самого осередненого показника, так і співвідношення частот, тобто структурних зрушень.
Визначити зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу, а за рахунок другого – індекс структурних зрушень.
Формула індексу фіксованого складу має вигляд:
, або
У цьому індексі структура сукупності фіксується на рівні звітного періоду, що і дає змогу проаналізувати зміну середньої лише за рахунок зміни рівнів інтенсивного показника.
Індекс структурних зрушень знаходять за формулою:
У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду інтенсивний показник, і таким чином, визначається зміна середньої за рахунок структурних зрушень.
Між індексами середніх величин існує такий взаємозв’язок:
У наведеній системі індекс зміни середньої величини дорівнює добутку індексу при незмінній структурі на індекс, що відображує вплив зміни структури сукупності при незмінному значенні інтенсивного показника.
1.10 Територіальні індекси
При вивченні явищ суспільного життя в статистиці широко використовують метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних районів, міст, підприємств тощо. Узагальнюючі показники, тобто відносні величини, що дають порівняльні характеристику в розрізі територій і об’єктів називаються територіальними індексами.
Загальні принципи побудови територіальних індексів майже ідентичні принципам моделювання динамічних індексів. Наприклад, порівнюючи два регіони, можна кожен з них прийняти як за порівняльний, так і за базу порівняння, при цьому також вирішується питання добору ваг (співвимірників), коли визначають загальні індекси.
Порівняння показників можна здійснювати або по двох територіях(об’єктах), або по колу територій (об’єктів). У першому випадку базою може бути показник будь – якої з територій, а в другому – база порівняння повинна бути економічно обґрунтованою. Так, якщо порівнюються, наприклад, продуктивність праці робітників по колу однотипних підприємств із приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то цілком очевидно, що за базу порівняння слід узяти підприємство, яке має найвищий рівень продуктивності праці.
При побудові територіальних індексів інтенсивних показників вагами можуть бути:
-
екстенсивний показник, що відноситься до території, на якій інтенсивний показник є більш динамічним;
-
середня величина екстенсивного показника по сукупності одиниць порівнюваних територій;
-
екстенсивний показник, прийнятий за стандарт.
При побудові територіальних індексів для екстенсивних показників як вимірники можуть виступати середній рівень інтенсивного показника а) по території, по якій здійснюється порівняння; б) встановлений для території, за стандарт.
2. Практичний аспект теми «Статистичні індекси і їхня роль у вивченні соціально-економічних явищ»
2.1 Методологічні основи побудови індивідуальних і загальних індексів
Агрегатний індекс – основна форма загального індексу. Методика обчислення агрегатних індексів.
Табл. 1. Розрахунок індивідуальних і загальних індексів: фізичного обсягу, цін і вартості реалізації товарів
Вид товару | 2004 | 2005 | |||
Ціна одиниці товару | Ціна одиниці товару | Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | ||
|
|
|
| ||
1 | Пневмодвигун МП‑9 | 3120 | 3400 | 3400 | 108 |
2 | Пневмодвигун ДАР‑30 | 9140 | 10140 | 10140 | 24 |
3 |
| 100 | 115 | 115 | 3600 |
4 | Машина МПДН‑1А | 89000 | 120000 | 120000 | 24 |
5 | Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 11800 | 15000 | 15000 | 144 |
Для визначення зміни рівня цін на окремі товари розрахуємо індивідуальні індекси цін за формулою: .
;
;
;
.
Для характеристики зміни кількості проданих товарів окремих видів кількості індивідуальні індекси фізичного обсягу за формулою:
.
.
.
Обчисленні індивідуальні індекси свідчать, що у 2005 порівняно з 2005 ціна на пневмодвигуни МП-9 і ДАР-30 збільшилась на 32% і 21%, ціни на штангу НКР-100 зросли відповідно 15%, а ціни на машину МПДН-1А та Вагон рудний збільшились на 21% і 42%. Обсяг реалізації від пневмодвигунів МП-9 і ДАР-30 збільшився на 5% та на 1%, від продажу штанг НКР-100 та машин МПДН-1А на 5% та 1%, а Вагонів рудних було реалізовано більше ніж у базисному періоді на 3%.
.
.
.
Товарообіг продукції на завод РМЦ збільшився: на пневмодвигуни МП-9 і ДАР-30, штанги НКР-100 відповідно на 63% і10%, 72%, машини МПДН-А1 та вагонів рудних на 35% та 69%.
Для характеристики зміни цін і обсягу продажу всіх товарів в цілому обчислимо загальні індекси:
-
загальний індекс цін.
.
Отже ціни у звітному періоді порівняно з базисним у середньому зросли в 1.28 рази, або на 28%.
-
загальний індекс фізичного обсягу товарообігу.
.
Це означає, що в цілому фізичний обсяг товарообігу (кількість всіх проданих товарів) збільшився на 16%.
Розрахуємо загальний індекс товарообігу у фактичних цінах:
.
Обчислений індекс свідчить, що у звітному періоді порівняно з базисним товарообіг у фактичних цінах зріс на 48% і відбулося це за рахунок зростання цін на 28% і збільшення обсягу реалізації товарів на 16%.
1.2 Індекси динаміки середнього рівня інтенсивності показника
Обчислимо індекси і розглянемо їх економічний зміст на основі таких даних.
Табл. 2. Обсяг виробництва виробу А та його собівартість на двох заводах галузі
№ | Вид товару | 2004 | 2005 | ||
Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | Ціна одиниці товару | Кількість проданих товарів, шт. | ||
|
|
|
| ||
1 | Пневмодвигун МП‑9 | 3120 | 72 | 3400 | 108 |
2 | Пневмодвигун ДАР‑30 | 9140 | 24 | 10140 | 24 |
3 |
| 100 | 2400 | 115 | 3600 |
4 | Машина МПДН‑1А | 89000 | 24 | 120000 | 24 |
5 | Вагон Рудничний ВГ 2,1–750.000.00 | 11800 | 108 | 15000 | 144 |
Для оцінки динаміки товарообороту продукції, обчислимо індекс собівартості змінного складу:
.
Таким чином, середній товарообіг продукції зменшився на 9,9%. Це є результатом того, що знизився товарообіг по кожному із видів продукції