176433 (627008), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Найбільшу увагу необхідно приділити порівняльному аналізу середньої заробітної плати працівників, у тому числі і по категоріях працюючих в розрізі всіх структурних підрозділів підприємства. [24]
Аналіз середньої заробітної праці на підприємстві ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод ” представлений у табл.2.2
Таблиця 2.2
Аналіз середньої заробітної праці
| Показники | 2002р. | 2003р. | Абсолютне відхилення (+, -) | Відносне відхилення, % |
| Середньомісячна зарплата на одного працюючого, грн. /чол. у тому числі: | 276,3 | 386,1 | 109,8 | 39,7 |
| ПВП | 278,6 | 388,0 | 109,9 | 39,5 |
| Робітники, у тому числі: | 244,2 | 379,1 | 134,9 | 55,2 |
| Відрядники | 244,3 | 382,2 | 137,9 | 56,4 |
| Почасовики | 244,1 | 375,3 | 131,2 | 53,7 |
| Керівники | 389,6 | 470,1 | 80,5 | 20,7 |
| Спеціалісти | 338,7 | 411,5 | 72,8 | 21,5 |
| Службовці | 225 | 336,7 | 111,7 | 49,6 |
| Непромперсонал | 212,4 | 316,7 | 104,3 | 49,1 |
Згідно з даними табл.2.2 середньомісячна зарплата по заводу в 2003 році збільшилася в порівнянні з 2002 роком на 109,8 грн. чи на 39,7%, при цьому у промислово-виробничого персоналу – на 39,5% (109,9 грн). Найбільша заробітна плата у керівників – 470,1 грн., а найбільш високі темпи росту середньомісячної заробітної плати спостерігаються у робітників – 55,2% (134,9 грн), безпосередньо у відрядників – 56,4% (137,9 грн.). Це пов'язано, в першу чергу, зі збільшенням обсягів виробництва і структурними змінами всього штату робітників-промисловців. Найнижча середньомісячна заробітна плата у непромислового персоналу – 316,7 грн. /чол.
Взагалі можна зробити висновок, що середньомісячна заробітна плата на підприємстві ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод” у звітньому 2003 році зросла по всім категоріям працюючих.
2.4 Аналіз співвідношення витрат фонду заробітної праці та продуктивності праці
В процесі аналізу фонду оплати праці також має місце встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати і продуктивності праці. Оптимальне співвідношення росту продуктивності праці і середньої заробітної плати – необхідна умова підвищення життєвого рівня населення і об'єктивна закономірність розширеної репродукції, так як за рахунок росту продуктивності праці забезпечується не тільки збільшення заробітної плати, а й розширення масштабів виробництва, поповнення суспільних фондів споживання. [9]
В умовах інфляції при аналізу середньої заробітної плати необхідно також враховувати індекс цін на споживчі товари і услуги за аналізуючий період.
Із = Сзпз / Сзпб *Іц, (2.1)
де Із – індекс росту середньої заробітної плати;
Іц – індекс цін;
Сзпз і Сзпб – середня заробітна плата робітників за звітній і базовий періоди.
Коефіцієнт випередження темпів росту заробітної плати над темпами росту продуктивності праці Кв розраховують за формулою:
Кв = Іпп / Із, (2.2)
де Іпп – індекс продуктивності праці;
Із – індекс заробітної плати.
При позитивних тенденціях Кв повинне бути більше одиниці.
Рівень продуктивності праці може бути вираженим показником виробітки продукції на одного робітника або показником трудомісткості одиниці продукції. Проведемо аналіз продуктивності праці. Вихідні дані представлені в табл.2.3
Таблиця 2.3
Аналіз продуктивності праці
| Показники | Од. виміру | 2002 р. | 2003 р. | Відхилення | |
| +,- | % | ||||
| Обсяг виробництва продукції | тис. грн. | 2146,24 | 2393,93 | 247,69 | 11,5 |
| Середньоспискова чисельність ПВП | чол. | 83 | 88 | 5 | 6,0 |
| Середньоспискова чисельність робочих | чол. | 49 | 55 | 6 | 12,2 |
| Відпрацьовано днів одним робітником | дні | 245 | 247 | 2 | 0,8 |
| Середня тривалість робочого дня | година | 7,4 | 7,6 | 0,2 | 2,7 |
| Середньогодинна ПП | тис. грн/чол-год | 0,0143 | 0,0145 | 0,0002 | 1,4 |
| Середньоденна ПП | тис. грн/чол-дні | 0,106 | 0,110 | 0,004 | 3,8 |
| Середньомісячна ПП | тис. грн. /чол | 2,16 | 2,27 | 0,11 | 5,1 |
| Середньорічна ПП | тис. грн. /чол | 25,86 | 27, 20 | 1,34 | 5,2 |
| Трудомісткість | чол/тис. грн | 0,039 | 0,037 | -0,002 | -5,1 |
| Середньогодинна ПП 1-го робочого | тис. грн/чол-год | 0,024 | 0,023 | -0,001 | -0,4 |
| Середньомісячна ПП 1-го робочого | тис. грн. /чол | 3,65 | 3,63 | -0,02 | -0,5 |
| Трудомісткість 1-го робочого | чол/тис. грн | 0,0228 | 0,0230 | -0,0002 | -0,9 |
Проаналізувавши табл.2.3, можна зробити висновки, що середнього динна продуктивність праці збільшилася на 0,0002 тис. грн. /чол. -год., середньоденна на 0,004 тис. грн. /чол-дні, середньомісячна – на 0,11 тис. грн. /чол, а середньорічна на 1,34 тис. грн. /чол. Це зв'язано зі збільшенням тривалості робочого дня і зі збільшенням обсягу продукції, що випускається. Крім того, у 2003 році на підприємстві впроваджені нові технології виробництва продукції, а також установлене нове обладнання, що дозволило підвищити продуктивність праці.
Середньогодинна продуктивність праці одного робочого зменшилась у звітньому році на 0,4%, середньомісячна – на 0,5%, а трудомісткість зросла на 0,9%.
Таким чином, фактично підприємство у 2003 році знизило потенціальні об'єми росту продукції. Це зумовлено процесом втілення нових потужностей, а також проблемами щодо доставки сировини.
Розрахуємо коефіцієнт випередження Кв:
Кв = 105,2 /139,7 = 0,753
Таким чином, Кв = 0,753 < 1. Це говорить про те, що на підприємстві ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод ” зростання середньої продуктивності праці на 24,7% відстає від росту середньої заробітної плати.
Незважаючи на те, що середня продуктивність праці зросла на 110 грн/чол. в порівнянні з середньою заробітною платою – 109,8 грн/чол., темп зростання останньої 139,7% значно перевищує темп росту середньої продуктивності праці - 105,7%. Це пов'язано з тим, що на підприємстві ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод” були переглянуті і скореговані згідно чинному законодавству тарифні ставки і оклади по всіх категоріях працюючих, в першу чергу виробничого персоналу
Розділ 3. Проектно-розрахункова частина
3.1 Методика планування фонду заробітної плати
Витрати на персонал – це загальновизнаний для країн з ринковою економікою інтегральний показник, який включає в себе всі витрати, зв*язані з функціонуванням людського фактору: витрат на оплату праці, виплати роботодавця за різноманітними видами соціального страхування, витрати організації на соціальні витрати та пільги, витрати на оплату місця проживання, надання одноразової допомоги, на утримання соціальної інфраструктури, на утримання соціальних служб, на вивчення і підвищення кваліфікації персоналу, на виплату дивідендів і покупку пільгових акцій тощо. [14]
В ринковій економіці встановлення припустимого розміру витрат є відправною точкою для планування всіх інших показників праці, у тому числі і фонду оплати праці. [14]
Планування засобів на оплату праці є найважливішим елементом механізму стимулювання праці працівників.
В прцесі планування фонду оплати праці і безпосередньо заробітної праці по категоріях працюючих необхідно вирішувати слідуючі задачі:
вибрати форми і системи заробітної плати, які найбільше будуть відповідати настановам тактичного і стратегічного планування;
вибрати спосіб визначення планового фонду оплати праці;
розрахувати величину планового фонду оплати праці.
Для визначення планового фонду оплати праці застосовують слідуючі методи:
поелементний (прямого розрахунку);
по досягнутому рівню базового фонду оплати праці;
на основі середньої заробітної плати;
нормативний;
комбінований.
Основними принципами складання плану по формуванню і використанню фонду заробітної плати на підприємстві ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод ” є наступні:
послідовність стратегічного і тактичного планування;
пропорційність;
безперервність;
гнучкість;
точність;
комплексність;
стабільність.
Головним методом планування на ЗАТ “Вовчанський маслоробний завод” є комбінований метод, який базується на використанні результатів складання всіх найбільш вагомо впливаючих факторів. Цей метод заснований на координації і взаємозв'язку всіх завдань плану між собою і з показниками розвитку інших виробництв і сфер діяльності. За допомогою системи балансів забезпечується єдність плану і збалансованість усіх його частин.
3.2 Планування фонду заробітної праці по категоріях працюючих
Зростання обсягу виробництва планується збільшити на 10,7%, в тому на 5,0% за рахунок введення в експлуатацію з 01.01.04 додаткового апарату окислення і фасування, а на 5,7% - за рахунок проведення організаційних заходів, частково на основі збільшення середньої тривалості робочого дня від 7,6 год. до 7,8 год. і фонду робочого часу 1-го робітника до 250 днів.












