176284 (626911), страница 3
Текст из файла (страница 3)
а)абстрактністю, тобто відсутністю на документі інформації про вид операції.
б)безперечністю, що означає обов'язкову оплату векселя;
в)обертається, тобто передачею векселя як платіжного засобу іншим кредиторам, що створює можливість вексельних зобов'язань.
Платіжна гарантія ще більш зростає при акцепті (згоді) векселя банком (вексель, що акцептується).
Вексель має певні межі обігу:
1.Профункціонує між особами, добре інформованим платоспроможності один одного і здійснюючими торгово-економічні відносини;
2.Прообслуговує переважно оптову торгівлю;
3.Пропогашається між учасниками вексельного обігу готівкою.
Банкнота - кредитні гроші, що випускаються центральним (емісійним) банком країни. Вперше банкноти були випущені XVII століття на основі переобліку приватних комерційних векселів. Спочатку банкнота мала подвійне забезпечення: комерційну гарантію оскільки випускалася на базі комерційних векселів пов'язаних з товарообігом, і золоту гарантію, що забезпечила її обмін на золото. Такі банкноти називалися класичними, мали високу стійкість і надійність. На відміну від векселя банкнота є безстроковим борговим зобов'язанням і забезпечується суспільною гарантією центрального банку, який в більшості країн став державним.
Сучасна банкнота втратила по суті обидві гарантії: не всі векселі, передисконтовувані центральним банком, забезпечені товарами, і відсутній обмін банкнот на золото.
В даний час центральні банки країн випускають гроші строго певної гідності. По суті вони є національними грошима на всій території держави.
Чек - грошовий документ встановленої форми, безумовний наказ власника рахунку, що містить, в кредитній установі утримувачу чека вказаної суми.
В перші чеки з'явилися в обігу в XVI Великобританії і Голландії одночасно. З розвитком системи вони отримали широке розповсюдження.
Розрізняють три основні види чеків:
1.Іменний - на певне обличчя без права передачі;
2.Пред'явницький - без вказівки одержувача;
3.Ордерний - на певне обличчя, але з правом індосамента на обороті документа.
Відповідно до Положення про чеки, затвердженим в 1929 р. В СРСР діяли два види чеків: розрахункові і грошові.
Розрахункові чеки - це письмові доручення банку провести грошовий платіж з рахунку чекодавця на рахунок чековласника користувалися для безготівкових розрахунків.
Грошові чеки служили для отримання підприємствами, організаціями готівки.
Кінець XX в. Ознаменований переходом до нового виду грошей - «електронний грошам». Це стало можливим завдяки масовому випуску комп'ютерів, що дозволило перейти до електронних платіжних перекладам. Це новий «сверхскоростной вид» чека, але у формі пластикової («кредитної») картки.
Кредитна картка - іменний грошовий документ, випущений банком або торговою фірмою, засвідчуючий особу власника рахунку в банку і даючий йому право на придбання товарів і послуг в роздрібній торгівлі без оплати готівкою.Поява картки кардинальним чином міняє наше уявлення про гроші, зводячи їх до інформаційних потокам. Іншими словами цілком реальна ситуація, коли всі операції, аж до найдрібніших покупок здійснюватимуться за допомогою електронних перекладів.
Квазігроші- це певні високоліквідні фінансові активи, такі, як бесчековые ощадні рахунки, термінові внески і короткострокові державні цінні папери, які хоча і не функціонують безпосередньо як засіб обігу але можуть легко і без ризику фінансових втрат переводитися в готівку або чекові рахунки. Так, ви можете зажадати зняти готівку з бесчекового ощадного рахунку в коммерческом банку або ощадній установі. Або в іншому випадку ви можете зажадати переклад фундацій з бесчекового ощадного рахунку на поточний рахунок. Термінові внески, як припускає їх назва стають доступними вкладнику лише після закінчення терміну. Наприклад, вкладник може вилучити без сплати штрафу 90-денні або 6-місячні внески тільки після закінчення вказаного терміну. Хоча термінові внески володіють явно меншою ліквідністю (здатністю бути витраченими), ніж бесчековые ощадні рахунки.
Слід помітити, що всі металеві гроші, що мають ходіння в багатьох країнах, являются символічними грошима. Це просто означає, що дійсна вартість - тобто вартість металевого злитка, що містився в самій монеті менше стоимости, позначеної на монеті. Це робиться специально для того, щоб запобігти переплавленню символических грошей з метою їх прибуткового продажу як золоті або срібні злитки. Якби, наприклад 50-центова монета містила серебряный злиток вартістю 75 центів, то б було дуже Вигідне переплавити її і продати як злиток.
Не дивлячись на незаконність подібних дій, 50-центові монети стали б зникати з обігу. В цьому один з потенційних недоліків товарных грошей. Якщо їх цінність як товару перевищить їх цінність як грошей, то вони припинять функціонувати як засіб обігу.Засоби на банківських рахівницях до запитання (депозитні гроші) - це що випускаються банками кредитні гроші в безготівковій формі. Вони є зобов'язаннями банків.
РОЗДІЛ 2
ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШЕЙ
2.1 Купоно-карбованець
Після того, як Радянський Союз розвалився, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи більш ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використування лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.
2.2 Історія нової гривні
Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом В. П. Матвієнка. Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти — 20 гривень.
Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.
2 березня 1992 року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.
14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В. П. Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася 2—16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.
Гри́вня — національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2 - 16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку - копійку. Код валюти літерний - UAH, код валюти цифровий - 980, скорочена назва - грн. Емісійний інститут - Національний банк України.
В обігу знаходяться:
1.банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.
2.розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.
3.обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.
2.3 Види захисту грошей
Відповідно до Указу Президента України та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2 - 16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України - гривню. В обігу знаходяться банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.Зміст [сховати]
Загальний опис.Банкноти всіх номіналів виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях. Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 року - зображення світлими лініями тризуба, вільно розміщене на всій площині банкнот. Водяний знак на банкнотах номінальною вартістю 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 і 100 гривень - розміщене на вільній від друку ділянці зображення в різних тонах портрета, що повторює портрет, який надрукований на лицьовому боці банкнот.
Лицьовий бік. На лицьовому боці банкноти розташовані: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи "Україна" або "Україна" і "Національний банк України", номінальну вартість банкнот словами та цифрами. Дизайн доповнюють орнаменти та розетки, які виконані багатоколірним друком. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот виконані рельєфним друком.
Зворотний бік. На зворотному боці банкнот у центрі розміщено зображення історико-архітектурних пам`яток України, зверху над якими зроблено напис "Національний банк України". Словами та в чотирьох кутах цифрами позначено номінальну вартість банкнот, а знизу - і рік затвердження зразка банкнот. Дизайн банкноти доповнюють розетки, стрічки та орнаменти, які виконані багатоколірним друком
Характеристика захисних елементів. Водяний знак на банкнотах номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року - зображення світлими лініями тризуба, яке утворене внутрішньою структурою паперу, повторюється по всій площі банкноти і видиме при розгляді банкноти проти світла; на банкнотах пізнішого випуску - видиме при розгляді банкноти проти світла зображення на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) портрета, що утворене внутрішньою структурою паперу і яке повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.
Захисна стрічкау банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом "1 ГРИВНЯ", "2 ГРИВНІ" та "5 ГРИВЕНЬ", що повторюються;у банкнотах номінальною вартістю 1 (1994 р.), 5 (1994 р.), 10 (1994 р.), 50 та 100 гривень у товщі паперу розміщена вертикальна полімерна стрічка шириною приблизно 1 мм , яку видно проти світла. На ній є напис "Україна" темного кольору, що повторюється. Його можна прочитати за допомогою збільшувального скла;у банкнотах номінальною вартістю 20 гривень зразка 1995 року між водяним знаком та портретом розміщена вертикальна металізована "віконна" стрічка. З лицьового боку банкноти вона періодично (6 разів) виходить із товщі на поверхню паперу банкноти. Ця частина стрічки помітна, вона має вигляд блискучої пунктирної лінії. При розгляданні банкноти проти світла уся стрічка має вигляд безперервної темної лінії, що перетинає банкноту впоперек.
Рельєфні елементи елементи друку в банкнотах номіналом 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців.
Суміщений малюнокмалюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти).
Райдужний друкпоступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти).
Антисканерна сітка розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії "муар" (захисні сітки).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
