176065 (626798), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Ів, Інв, Іц - індекси зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів і фондомісткості продукції відповідно, частка одиниці.
3. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення витрат по заробітній платні (
) здійснюється за формулою (3):
де С ЗП0 - сума витрат на заробітну плату базового року;
Ів, Іт, Ізп - індекси зміни обсягів виробництва, трудомісткості виробів та оплати праці, частка одиниці.
4. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення відрахувань в соціальні фонди від заробітної плати (
) здійснюється за формулою (4):
де - (економія) внаслідок зменшення витрат по заробітній платі;
- індекс обов'язкових відрахувань від заробітної плати в соціальні фонди, частка одиниці.
5. Розрахунок зменшення собівартості продукції внаслідок економії на умовно-постійних витратах (
) при зростанні обсягів виробництва продукції здійснюється за формулою (5):
,
де 0 - загальна сума умовно-постійних витрат базового року;
Ів - індекс зміни обсягів виробництва продукції, частка одиниці.
6. Розрахунок зменшення собівартості продукції (економія) внаслідок зменшення амортизаційних відрахувань (
) здійснюється за формулою (6):
(6)
7. Розрахунок зменшення собівартості продукції за рахунок зміни структури (асортименту) виготовлюваної продукції (
) здійснюється за формулою (7):
(7)
о - собівартість асортименту продукції базового року;
сі1 - собівартість конкретної і-ої одиниці продукції у плановому періоді;
Qi1 - обсяг виготовлення і-ої продукції в плановому періоді.
8. Розрахунок загального зменшення собівартості продукції (
) як сума зменшення витрат за всіма розглянутими факторами і обчислюється за формулою (8):
(8)
6. Показники оцінки витратності виробництва
Оцінка витратності виробництва продукції на конкретному підприємстві здійснюється з метою визначення його виробничого потенціалу та можливостей оптимізації виробничої програми. Основними показниками оцінки витратності виробництва є:
1) потреба в сировинно-матеріальних ресурсах на одиницю виробленої підприємством продукції (
), яка обчислюється за формулою (9):
, (9)
де Нсмі - норми витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції, в натуральних вимірниках (т, кг, м3, л, км, кВт-години тощо);
Цсмі - покупна ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю;
2) загальні витрати на основну сировину та матеріали, паливо та електроенергію, газ та воду, напівфабрикати в собівартості продукції (Ссм) визначаються за формулою (10):
(10)
де Нсмі - норми витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції, в натуральних вимірниках (т, кг, м3, л, км, кВт-години тощо);
Цсмі - ціна сировини чи матеріалів, грн за одиницю;
Q - обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях (виробнича програма підприємства);
3) сума умовно-змінних витрат у собівартості продукції (Сзм) визначається за формулою (11):
грн.(11)
де Взі - умовно-змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників-відрядників з відрахуваннями;
4) матеріалоємність виробництва (Мє) - показник, який характеризує суму матеріальних витрат (Ссм) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (12):
, грн/грн.(12)
Ссм – сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, необхідні для виготовлення певної продукції (без енерговитрат);
Ці – ціна одиниці виготовленої продукції відповідно до асортименту;
Qi – обсяг конкретного виду виготовленої продукції в натуральних одиницях в межах асортименту;
n – ассортимент продукції.
6) енергоємність виробництва (Еє) - показник, який характеризує суму витрат на оплату енергоресурсів (СЕ) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (13):
, грн/грн(13)
7) зарплатоємність виробництва (ЗПє) - показник, який характеризує суму витрат на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства (ФОП) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (ВП). Він розраховується за формулою (14):
, грн/грн(14)
8) собівартість обсягу виготовленої продукції (Сзаг) розраховується як сума всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства, на якому величина залишків незавершеного виробництва не є стабільною. За валовою продукцією обчислюється виробнича собівартість, за товарною і реалізованою - повна.
Собівартість товарної продукції (СТП) обчислюється за формулою (15):
СТП = Свп ±(3Нв1 - Знво). грн, (15)
де Свп - собівартість валової продукції;
Знв о, Знв 1 - вартість залишків незавершеного виробництва за собівартістю на початок і кінець розрахункового періоду відповідно.
9) собівартість одиниці виготовленої продукції (Сод) визначається за складеною калькуляцією або шляхом ділення загальної собівартості продукції (Сзаг) на обсяг її виробництва в натуральному вираженні (О) за формулою (16):
, грн за одиницю продукції,
10) витрати на 1 грн продукції (витрати на 1 грн валової продукції, витрати на 1 грн товарної продукції, витрати на 1 грн реалізованої продукції) (zвп, zтп, zРП) обчислюються шляхом ділення собівартості продукції (Сзаг) (собівартості валової продукції Свп, собівартості товарної продукції Ст, собівартості реалізованої продукції СРП) на її обсяг у вартісному вираженні (обсяг валової продукції ВП, обсяг товарної продукції ТП, обсяг реалізованої продукції РП), тобто за формулами (16, 17,18):
(16)
(17)
(18)
7. Поняття цін, їх види та функції
Ціна є грошовим вираженням вартості товару. Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності.
Функції цін:
1) вимірювально-інформаційна функція полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю натуральною формою товарів (послуг).
Ціна є критеріальним орієнтиром при обґрунтуванні підприємством рішення щодо доцільності і вигідності виробництва визначеного виду товарів (послуг), а також щодо розширення чи скорочення виробництва;
2) розподільна функцій передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;
3) стимулююча функція полягає в тому, що ціна має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;
4) регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.
В практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін:
- за обсягами реалізації продукції виділяють оптові і роздрібні ціни;
- за якістю виготовленої продукції розрізняють ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо;
- за часом дії розрізняють постійні, тимчасові (на освоювану продукцію), сезонні ціни (відповідно до пори року);
- за територіальною ознакою виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;
- за ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) розрізняють тринадцять базисів постачання, зібраних в чотири групи:
«Е» - термін - ЕХ Works (продавець передає товар покупцю на своїй території);
«F» - терміни - FСА, FAC і FОВ (продавець зобов'язаний доставити товар перевізнику, визначеному покупцем);
«С» - терміни - СFR, СІF, СРТ і СІР (продавець повинен укласти контракт на перевезення без прийняття на себе ризиків втрати або ушкодження товару або додаткових витрат внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення);
«D» - терміни - DАF, DЕS, DЕQ, DDU і DDР (продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення.
Більш детальна класифікація цін наведена в табл. .9.
Отже, ціна має враховувати корисність товарів чи суму якісних властивостей, заради яких цей товар придбавається.
За ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються.
Під визначеною ціною розуміють фіксовану вартість товару.
Під ціною, що визначається, розуміють непряме посилання на умови обчислення ціни до моменту здійснення платежу.
За способом фіксації ціни бувають: тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі.
Таблиця 9
Класифікація цін відповідно до ступеня урахування транспортних витрат
| Група Е | ЕХW відправлення Франко-завод (... назва місця) |
| Основне перевезення не оплачене | |
| Група F | FСА Франко-перевізник (… назва місця призначення) FАS Франка уздовж борта судна (... назва порту відвантаження) FОВ Франко-борт (назва порту відвантаження) |
| Основне перевезення оплачене | |
| Група С | СFК Вартість фрахт (... назва порту призначення) СIF Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) СРF Фрахт /перевезення оплачені до (... назва місця призначення) СIР Фрахт / перевезення i страхування оплачені до (... назва місця призначення) |
| Прибуття | |
| Група D | DАF Постачання до кордону (... назва місця доставки) DES Постачання із судна (... назва порту призначення) DЕQ Постачання з пристані (... назва порту призначення) DDU Постачання без оплати мита (... назва місця призначення) DDP Постачання з оплатою мита (... назва місця призначення) |
Тверда ціна встановлюється в момент укладення контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від періодичності постачання товару (послуги).
Періодично тверді ціни на товар передбачають встановлення певної фіксованої суми, дійсної на визначений період часу.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
