175871 (626619), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Статутний капітал використовується підприємством для інвестування коштів в оборотні та основні засоби. Фонд оплати праці – для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд – для фінансування відтворення основних та позаоборотних активів. Резервний фонд – для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень.
Кошти підприємства використовуються не тільки у фондовій формі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески, банківські кредити.
Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємства. Отже, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.
Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємства є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний капітал, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених – отримані субсидії, кредити, пайові та інші внески, кошти, мобілізовані на фінансовому ринку.
Формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємства для забезпечення необхідного рівня доходів для його розвитку є одним із найважливіших завдань фінансових менеджерів. Джерелами формування майна підприємства можуть бути як власні, так і залучені кошти.
Власні кошти мають забезпечувати майнову та оперативну самостійність підприємства, необхідну для рентабельної його діяльності. Власні оборотні кошти є джерелом покриття нормованих оборотних активів. Формування власних оборотних коштів здійснюється за рахунок власного капіталу підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток).
Залучені кошти в джерелах формування оборотних активів у сучасних умовах набувають важливого значення та покривають тимчасову додаткову потребу підприємства в коштах. Залучення позикових коштів зумовлено характером виробництва, розрахунково-платіжними відносинами, необхідністю поповнення нестачі власних оборотних коштів та іншими об'єктивними причинами.
До залучених джерел формування оборотних активів відносять короткострокові позики та кредити банку, інвестиційний податковий кредит і рідше довгострокові позики і кредити банку.
Кредиторська заборгованість, фонд споживання, резерви майбутніх витрат і платежів, добровільні надходження — це додатково залучені джерела, які неналежать підприємству, але постійно перебувають в обороті підприємства і в сумі мінімального залишку використовують як джерело формування власних оборотних коштів.
На основі даних фінансової звітності можна оцінити джерела формування, структуру та розміщення оборотного капіталу підприємства. Актив балансу свідчить про розміщення оборотного капіталу, що є в розпорядженні підприємства. Кожному виду розміщеного оборотного капіталу відповідає окрема стаття балансу.
Дані, що містить пасив балансу, дають змогу визначити, які зміни відбулися в структурі власних та позикових коштів. Крім того, за пасивом балансу можна встановити, звідки взялися ці кошти і перед ким підприємство має борг.
Найповнішим буде аналіз оборотних активів у разі першочергової оцінки змін у структурі активів і пасивів підприємства.
Важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, внески членів трудового колективу. Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих структур, обсяги бюджетних субсидій від органів державної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формі фінансових ресурсів підприємства. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість, невти відповідальність за формування фінансових ресурсів.
Обсяг виробництва, його ефективність обумовлюють розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. Від величини фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та соціально- економічний розвиток підприємства. Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансовий добродут підприємства : платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість.
Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого використання фінансових ресурсів набувають важливого значення в роботі фінансових служб підприємства за умов ринкової економіки.
У процесі формування фінансових ресурсів підприємства важливу роль відіграє визначення оптимальної структури їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємства. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківськими кредитами, дивідендів за акціями, відсотків за облігаціями, зменшкє ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально аналізувати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів з урахуванням фінансових ризиків.
1.3 Організація управліня фінансовими ресурсами підприємства
Перехід до ринкової економіки обумовлює посилення ролі фінансів підприємства у системі господарювання . Фінансовий стан, платоспроможність підприємств визначаються раціональною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.
Функціонування фінансів підприємства здійснюється за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів підприємства розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, конроль за їхнім оборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.
В основу організації фінансів підприємства покладено комерційний розрахунок. Комерційний розрахунок справляє значний вплив на організацію фінансів підприємства. Він передбачає, що фінансові відносини підприємств регламентуються державою переважно економічними методами – за допомогою важелів відповідної податкової, амортизаційної, відсоткової, протекціоністської політики. Збитки, котрих зазнало піприємство внаслідок таких вказівок державних органів та посадових осіб, що суперечать чинному законодавству, повині відшкодувати відповідні органи.
Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є реально зароблені доходи від реалізації продукції та від фінансових інвестицій.
Фінансовий механізм підприємства – це система управління фінансами, яка включає організацію взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності.
До головних завдань фінансового менеджменту належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; формування та раціональне використання фінвнсових ресурсів; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій з цінними паперами; удосконалення взаємовідносин з фінансово – кредитною системою, суб’єктами господарювання.
Значення управління фінансами підприємства полягає в такій організації фінансової роботи, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.
Мобілізуючи кошти інших власників для забезпечення діяльності воасного підприємства, фінансисти повинні чітко уявляти мету інвестування ресурсів і давати рекомендації щодо форм залучення коштів. Для покриття коротко- і середньострокової потреби у фінансових ресурсах доцільно використовувати позички банків. Здійснюючи великі капітальні вкладення, можна скористатися додатковою емісією цінних паперів. Однак таку рекомендацію можна дати лише тоді, коли фінансисти грунтовано дослідили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, урахували зміни кон’юкткри й упевнилися в можливості порівняно швидкої та вигідної реалізації цінних паперів підприємства.
Рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей і трудових ресурсів супроводжується створенням і використанням грошових фондів підприємства, а це означає, що фінансовий стан суб’єкта господарювання відбиває всі сторони його діяльності.
Процес виробництва відбувається в певній технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія прдбання сировини, маериіалів та підготовки їх до виробництва, стадія перетворення сировини на півфабрикати, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в коштах у підприємства виникає на кожній із цих стадій ще до відшкодквання витрат з виручки від реалізації продукції. Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал, мусить передбачити необхідну суму оборотних коштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробничого процесу заміщуються після реалізації продукції.
Надзвичайно важливо в управлінні фінанами підприємств передбачити таку потребу в оборотних коштах , яка забезпечувала б мінімально потрібні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми.
Брак оборотних коштів у деяких підприємствах виникає , що надходження і та використання грошей не збігаються в часі і здійснюються в різних обсягах. У наслідок цього в одних підприємст на певний момент з’являються тимчасово вільні кошти, а в інших – виникає тимчасова потреба в них. Ця суперечність процесу відтворення розв’язується комерційними банками через кредитуавння підприємств.
Управління фінансами включає сферу фінансового забезпечення інвестицій на технічне переобладнання, реконструкцію та розширення підприємств.
Безпосереднім завданням управління фінансами підприємств є забезпечення формування та правельного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду , валового та чистого доходу. Кожне підприємство прагне зебезпечити ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції постійно конртолюється фінансовими менеджерами.
Амортизаційні відрахування є найважливішим елементом витрат на виробництво та основним джерелом відтворення основних засобів. Управління формуванням та використанням амортизаційних відрахування є важливою стороною фінансового менеджменту. Першочерговим завданням є також своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками страховими компаніями та іншими суб’єктами господарювання.
Управління фінансами підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення. Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство – у вигляді чистого прибутку, а працівники – певні доходи від розподілу і використання частини чистого прибутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку виробництва, можливість дальшого збільшення прибутку.
Розділ 2. Аналіз фінансового стану на прикладі ПП фірма «Байда»
2.1 Загальна характеристика підприємства
Туристична фірма «Байда» з 1991 року стабільно працює на ринку туристичних послуг України 15 років і є одним з найбільших тур операторів Запорізької області.
Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.
Підприємство має право від свого імені вчиняти правомірні, придбавати майно і особові немайнові права, нести зобов’язання, бути позивачем та відповідачем в суді. Підприємство має круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки, торговельну марку та емблему, самостійний баланс, рахунки в установах банків у відповідності із чинним законодавством.
З перших днів своєї роботи фірма зарекомендувала себе як сміливий новатор, з іменем якого часто можна застосувати слово «перший», а саме, вперше виступила ініціатором взимку 1991-1992рр. зимової навігації на Дунаї, і на теплоході «Маршал Кошевой» зробила з грудня по березень 19 рейсів по маршруту Ізмаїл – Браїла (Румунія), в яких побували більше 3000 людей.
Вперше у 1994р., після отримання Запорізьким аеропортом статусу міжнародного, відкрила чартерний рейс Запоріжжя – Стамбул і на протязі 10 років працює на цьому напрямі, відправляючи 2 рази на тиждень своїх туристів.
У Запоріжжі турфірма «Байда» першої здійснила вильоти в ОАЕ, Наталію, Ізмір, Варну. Більше чотирьох років існував повітряний чартерний рейс Запоріжжя – Алеппо (Сирія).
У 2000 році фірма першою стала представляти, створену у Москві «Мережа магазинів гарячих путівок» і стала його генеральним представником на Україні. Тур фірма «Байда», являючись великиим тур оператором, не тільки реалізує групові та індивідуальні тури, але і , маючи великий досвід з організації авіаперевезень, організовує чартерні рейси, маючи прямі договори з такими ведучими авіакомпаніями, як: «Аеросвіт», «Аерофлот», «Австрійські авіалінії», «Днеправіа», «Мотор Січ», «Донбасаеро», «Константа».
З 2000 року фірма сертифікована і займається продажем авіаквитків у всі країни світу за цінами авіакомпаній.
Велику увагу фірма приділяє комплексній роботі з корпоративними клієнтами, організуючи семінари, забезпечуючи авіаквитками, а також займається оздоровленням їх співробітників. І не випадково серед корпоративних клієнтів – ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Мотор Січ», «УНИПКТИ Трансфермоторобудівлі».
Для оздоровлення оперативного персоналу Атомних станцій України, як для корпоративних клієнтів розробляються спеціальні програми по оздоровленню і реабілітації на найкращих курортах Криму та Трускавцю.
Більше 10 років фірма особливу увагу приділяє оздоровлюючим програмам дорослих і дітей на узбережжі Чорного і Азовського морів. Фірма має гарантований номерний фонд у найкращих санаторіях Ялти, Алушти і багаторічне співробітництво з санаторіями і пансіонатами Південного берегу Криму дозволяє мати особливо низькі ексклюзивні ціни під час заключення циклічних договорів з підприємствами і профспілками.
У 2004 році турфірмою «Байда» для розвитку і вдосконалення був відкритий філіал у м. Київ, в якому працюють висококваліфіковані співробітники.
Професіоналізм колективу тур фірми «Байда» неодноразово нагороджувався орграмотами Державної тур адміністрації України, а у 2004 році фірма стала Лауреатом рейтингу «Кращі підприємства України» в галузі туризму, що проводилась асоціацією ділових кругів України, і була нагороджена почесним знаком.
З 2007 року туристична фірма «Байда» отримала право продавати квитки на залізничний транспорт усіх напрямків для зручності населення.
Головною ціллю діяльності підприємства є одержання прибутку виключно від господарської діяльності туроператора з реалізації та надання туристичних послуг, організації та створення туристичного продукту, посередницької діяльності із надання характерних та супутніх послуг.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
