175856 (626605), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Таблиця 3.1 Інтенсивні та екстенсивні фактори впливу на рівень продуктивності праці Диканської райспоживспілки за 2005-2006 рр.

Показник		2006 р	2007 р
Товарна продукція у порівняльних цінах, тис. грн.		363,0	491,0
Число людино-днів відпрацьованих за рік		36002,4	38838,6
Число людино-годин відпрацьованих за рік		288019	302941
Середньоспискова чисельність робітників, осіб		147	158
Середньорічний виробіток одного робітника, тис. грн		2,469	3,107
Середнє число днів відпрацьованих одним робітником, людино-дні		245	249
Середнє число годин відпрацьованих одним робітником (працівником), людино-години		1959,3	1917,3
Середньогодинний виробіток одного робітника, тис. грн.		0,0012	0,0016
Середньоспискова чисельність усіх працівників, осіб		162	175
Середньорічний виробіток одного працівника, тис. грн.		2,24	2,8
Середньогодинний виробіток одного працівника, тис. грн.		0,0012	0,0014
Середнє число днів відпрацьованих одним працівником, людино-дні		222	222
Тривалість робочого дня, годин	7,9		7,8

Проаналізуємо вплив інтенсивних факторів за допомогою нижче наведених факторних моделей (3.1, 3.2):

(3.1)

(3.2)

Використовуючи факторну модель (3.1) та дані приведені в таблиці 3.1 проаналізуємо вплив таких факторів, як середнє число людино-днів відпрацьованих одним робітником, середня тривалість робочого дня, а також товарообороту на одну людино-годину.

;

;

.

За результатами розрахунків можна зробити такі висновки:

1) за рахунок середнього числа днів відпрацьованих одним працівником у 2007 році проти 2006 середньорічний виробіток збільшився на 0,04 тис. грн.;

2) за рахунок зменшення тривалості робочого дня у 2007 році проти 2006 виробіток зменшився на 0,03 тис. грн.;

3) за рахунок зростання в 2007 році проти 2006 року товарообороту за одну людино-годину зростання виробітку є незначним і становить - 0,78 тис. грн. А загальний виробіток 2007 року проти 2006 року зріс лише на 0,79 тис. грн. Отже можемо сказати, що ці фактори значно не вплинули на продуктивність праці товариства.

Тепер проаналізуємо вплив факторів, що наведені у факторній моделі (3.2) та дані приведені в таблиці 3.1: доля робітників в загальній чисельності персоналу, людино-дні відпрацьовані одним робітником за рік та товарооборот за один людино-день.

;

;

;

;

Розрахунки показали, що загальне зростання виробітку в 2007 році проти 2006 року склало 0,384 тис. грн., у тому числі:

1) за рахунок зростання долі робітників у загальній чисельності персоналу середньорічний виробіток збільшився на 0,3 тис. грн.;

2) внаслідок збільшення середнього числа днів відпрацьованих одним робітником за рік виробіток знизився на 0,004 тис. грн.;

3) за рахунок зростання товарообороту одного людино-дня виробіток збільшився на 0,08 тис. грн. Загалом можна сказати, що ці три фактори значною мірою не впливають на виробіток і з розрахованих показників ми бачимо, що значних змін не відбулося у 2006 році в порівнянні з 2007 роком.

Аналіз впливу інтенсивних факторів на продуктивність праці Диканського районного споживчого товариства, що найбільше зростання середньорічного виробітку відбулося за рахунок збільшення товарообороту за одну людино-годину, а відповідно і за один людино-день, зменшення середнього числа днів відпрацьованих одним робітником за рік спостерігається в другій моделі внаслідок чого і зменшився виробіток на даному підприємстві.

4. Аналіз впливу продуктивності праці на обсяг виробництва

На обсяг виробництва впливають як чисельність працівників, так і їх виробіток, наявність основних фондів, витрати робочого часу на одиницю продукції та ін.

Для аналізу впливу факторів на обсяг виробництва скористаємося наступними факторними моделями.

Розглянемо за допомогою першої факторної моделі як на обсяг виробництва впливає чисельність працівників, наявність основних фондів та питома вага машин і обладнання в середній вартості основних фондів:

(4.1)

Таблиця 4.1 Показники впливу на обсяг виробництва Диканської райспоживспілки за 2006-2007 роки.

Показники	2006 рік	2007 рік
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	7130,0	8093,0
2. Вартість основних фондів, тис. грн.	2295,1	2224,1
3. Середньооблікова чисельність робітників, осіб	162	158
4. Машини і обладнання в вартості основних засобів, тис. грн.	166,8	161,1

Отже, у 2007 році в порівнянні з 2006 роком дохід від реалізації продукції збільшився на 963,0 тис. грн. або на 13,5%. Це відбулося за рахунок наступних факторів:

1) внаслідок зменшення працівників на 4 особи дохід зменшився на 2,6%;

2) за рахунок збільшення фондоозброєності виручка збільшилась на 1,168%;

3) внаслідок зменшення питомої ваги машин і обладнання в основних фондах на 5,7 тис. грн. дохід від реалізації продукції зменшився на 2,3%;

4) за рахунок збільшення фондовіддачі на 2,0 тис. грн. виручка зменшилась на 0,001%.

В другій моделі на обсяг виробництва впливатиме: середньоспискова чисельність працівників, доля робітників в загальній чисельності персоналу, людино-дні відпрацьовані одним робітником за рік та товарооборот за один людино-день.

(4.2)

;

;

.

Тож ми можемо зробити висновок, що обсяг виробництва у 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшився на 128 тис. грн. У тому числі:

1) за рахунок долі робітників в загальній чисельності персоналу не змінився;

2) за рахунок товарообороту за один людино-день зріс на 443,9 тис. грн.;

3) за рахунок середньоспискової чисельності працівників зменшився на 317 тис. грн.;

4) внаслідок збільшення людино-днів відпрацьованих одним робітником за рік на 1,1 тис. грн.

Отже, за двома моделями можна сказати, що у 2007 році проти 2006 року помітний зріст обсягу виробництва і в обох моделях значну частину зміни результативного показника припадає на товарооборот. Але видно, що присутнє зменшення виробництва, яке відбулося за рахунок відпрацьованих днів працівниками та чисельності працівників загалом. Райспоживспілка повинна збалансувати чисельність працівників і їхнє трудове навантаження, що приведе до покращення діяльності підприємства, а звідси і до збільшення обсягу виробництва.

5. Зведений підрахунок резервів зростання продуктивності праці

Чисельні взаємозалежні фактори підвищення показників продуктивності праці можна умовно поєднати в наступні основні групи, які характеризують:

1) удосконалення техніки та технології. До цієї групи факторів входить все, що визначається сучасним науково-технічним прогресом;

2) покращання організації виробництва, раціональне розміщення виробничих сил, спеціалізація підприємства та галузей промисловості, найбільш повне використання наявного обладнання, ритмічність виробництва тощо;

3) удосконалення організації праці, тобто покращання використання живої праці, підвищення кваліфікації кадрів, культурно-технічного рівня працівників, зміцнення трудової дисципліни та удосконалення системи заробітної плати, нормування праці та особиста матеріальна зацікавленість всіх робітників тощо.

Під резервами зростання продуктивності праці розуміють ще не використані, але реальні можливості її підвищення, які можуть бути виражені кількісно і реалізовані впродовж певного періоду.

До народногосподарських належать резерви, пов'язані зі здійсненням заходів, які впливають на підвищення рівня продуктивноcті праці у всіх галузях матеріального виробництва (наприклад, удосконалення галузевої структури, переважний розвиток перспективних галузей, впровадження ринкових економічних реформ тощо).

Галузеві резерви характерні для даної галузі і пов'язані з дією заходів галузевого значення (удосконалення управління галуззю, впровадження нових технологій, удосконалення форм суспільної організації виробництва: концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо).

Міжгалузеві резерви - це можливості, які створюють одні галузі для зростання продуктивності праці в інших, суміжних галузях (наприклад, створення в машинобудівній галузі нових засобів праці для обробних галузей, поліпшення у сировинних галузях якості матеріалів для обробних галузей).

Внутрішньовиробничі резерви - це резерви, пов'язанні з поліпшенням використання техніки, технології, організації виробництва і праці, поліпшенням використання робочого часу на окремих підприємствах.

Перспективні резерви можуть бути використані через тривалий період і, як правило, пов'язані з суттєвими удосконаленнями техніко-технологічної бази підприємства, організації і управління виробництвом.

Поточні резерви використовуються протягом року: це резерви поліпшення використання робочого часу, ефективного використання діючого устаткування тощо.

Внутрішньовиробничі резерви підвищення продуктивності праці поділяються на три групи:

1. Резерви зниження трудомісткості продукції, яке забезпечується шляхом механізації, автоматизації трудомістких робіт, заміни застарілого устаткування та його модернізації, удосконалення технологій, поліпшення організації виробництва, раціоналізації методів і прийомів роботи;

2. Резерви поліпшення використання робочого часу, що забезпечується шляхом підвищення коефіцієнта змінності роботи, ліквідації втрат робочого часу і непродуктивних витрат праці, раціональної організації робочих місць, удосконалення нормування праці;

Характеристики

Список файлов курсовой работы