175365 (626287), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Наведена методика має використовуватися при оцінці доцільності застосування прискореної амортизації основних фондів в межах, що передбачені діючим законодавством.

1.4.Амортизаційна політика

Сформовані на початку господарської діяльності підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними. Метою управління необоротними активами є визначення форм і методів фінансового управління необоротними активами підприємства в процесі здійснення різних фінансових операцій та оптимального їх розміру. Основними завданнями управління необоротним активами є:

- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;

- визначення потреби в необоротних активах для збільшення обсягів виробництва;

забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведенню основних засоч нематеріальних активів;

- формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та огппмізація їх структури.

Важливим завданням фінансового менеджменту в процесі управління необоротними активами є своєчасне й ефективне їх оновлення. В умовах ринкової економіки в процесі оновлення операційниx необоротних акпгвів необхідно враховувати негативний вплив на цей процес рівня інфляції. Негативні наслідки мають подвійний характігр. По-перше має місце необ'єктивна оцінка основних засобів. По-друге, незначні амортизаційні відрахування слугують причиною збільшення Інфляційного прибутку і необгрунтованого зростання податкових платежів.

У господарській практиці відомі два методи протидії негативному впливу інфляції.

Перший метод передбачає періодичну індексацію основних засобів. У цьому разі збільшується вартість основних засобів і амортизаційні відрахування, відсутній інфляційний прибуток.

Другий метод передбачає застосування прискореної амортизації. При цьому скорочується строк експлуатації основних засобів, зменшується вартість основних засобів, які морально застаріли і не виникає необхідності списувати нед о амортизовані основні засоби у зв'язку з моральним зносом.

Інтенсивність оновлення операційних необоротних акгавів залежіпь від ступеня зносу основних засобів (фізичний та моральний). У процесі експлуатації основні засоби поступово втрачають свої початкові функціональні ознаки, і їх подальше використання у виробництві стає або технічно неможливим або економічно недоцільним. Відновлення функціональних ознак окремих видів операційниx необоротних активів здійснюється шляхом ремонту. Якщо втрата цих ознак пов'язана із моральним зносом, тоді здійснюється заміна існуючих основних засобів більш сучасними та продуктивнішими.

Інтенсивність оновлення окремих видів операційних необоротних активів залежить від застосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

Слід зазначити, що чинним законодавством обмежена амортизаційна політика підприємства. Так. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р. № 349 з 1 січня 2003 р. скасовано прискорену амортизацію об'єктів групи 3, тобто активної частини основних засобів. Водночас передбачено з 01 січня 2004 р. ввести нові більш високі норми амортизації по групах 1-3 основних засобів.

При цьому підприємству надається право застосовувати нижчі, ніж передбачено законодавством, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

У зазначеному Законі передбачене, що у разі проведення щорічної індексації балансової вартості основних засобів капітальний дохід з метою оподаткування не нараховується, а сума такої індексації збільшує балансову вартість об'єкта. Крім того, збільшилася сума витрат на проведення поточного, капітального ремонтів, поліпшення основних засобів, яку можна віднести на валові витрати. З 1 січня 2003 р. на валові витрати можна віднести витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів у межах 10 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного п^лоду. Витрати, що перевищують 10-відсоткову норму, відносяться на збільшення балансової вартості об'єктів групи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3, 4 пропорційно до сукупної балансової вартості таких об'єктів цзупи 1 та груп 2. 3. 4 на початок звітного кварталу.

Обираючи той чи інший метод амортизації основних засобів, необхідно виходити з оцінки фінансового стану підприємства, його інвестиційних програм, стану матеріально-технічної бази, причому основним критерієм такої оцінки є досягнення оптимального співвідношення між величиною одержаниx амортизаційних коштів і їх впливом на цінову конкурентоспро можність продукції підприємства (враховуючи, що амортизація - частіша собівартості продукції): ринкові ціни на продукцію підприємства можуть не витримати "перегріву" пов'язаного з застосуванням прискорених методів амортизації.

1.5.Переоцінка основних фондів

Переоцінка основних фондів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості .

Порядок визначення справедливої вартості основних засобів

У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:

- зі зведень заводів-виготовлювачів;

- із прайс-листів посередників;

- з періодичних видань;

безпосередньо на ринку;

в агентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;

- зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

- у міському відділі цін.

При великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів - трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації представлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливої вартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця може використовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.

2. Практичні засади здійснення амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

2.1. Аналіз амортизаційної політики на ЗАТ “Керамзит”

Відповідно до чинного законодавства ЗАТ “Керамзит” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

А=Ба * Н/100%,

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн..

Ба - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) основні фонди підприємства поділяються на такі групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1. 2 і 4.

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до цього ж Закону ЗАТ “Керамзит”використовує такі норми амортизації:

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків;

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених Законом.

ЗАТ “Керамзит”відповідно до Закону застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальниx активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Відповідно до фінансової звітності підприємства, за останні три роки амортизацій відрахування його становити наведені нижче величини.

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду, тобто на 1 січня 2007 року, за своєю первісною вартістю становити 2581,3 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів – 1353,0 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група – 774,39 тис. грн.

2 група – 516,26 тис. грн.

3 група – 1032,52 тис. грн.

4 група – 258,13 тис. грн.

Таблиця 10

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ЗАТ “Керамзит” (тис. грн.)

В активі підприємства основні засоби на початок звітного періоду тобто на 1 січня 2004 року, за своєю первісною вартістю становили 2577,2 тис.грн.

Залишкова вартість основних засобів – 1317,9 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група – 773,16 тис. грн

Характеристики

Список файлов курсовой работы